Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №621/2281/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №621/2281/26

Провадження № 2/345/3139/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

08.10.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й. Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т. Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал » (далі - Товариство) звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.11.2024 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано із ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» кредитний договір з додатками та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 4 000,00 грн. Під час ідентифікації позичальника такий пройшов однозначне встановлення особи. Кредитні кошти за договором № 34451-11/2024 від 16.11.2024 надано строком на 120 днів. Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 16 800,00 грн, яка є документально підтвердженою. В добровільному порядку відповідач не погашає вказану суму заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, звернувшись до суду як новий кредитор за невиконаним боржником кредитним зобов`язанням.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.08.2026 відкрито провадження у справі, отриманої від Зміївського районного суду Харківської області, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у встановлений судом строк відзив на позов не подала. Тому, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд вважає за необхідне провести розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Сторони в судове засідання не з`явилися, участі повноважних представників не забезпечили. Водночас, Товариство одночасно із позовною заявою просило проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов необхідно задоволити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач уклала із ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» договір про надання фінансового кредиту № 34452-11/2024 від 16.11.2024. Цей договір підписано позичальником одноразовим електронним ідентифікатором. Грошові кошти в сумі 4 000,0 грн перераховані на банківську платіжну картку відповідача за № НОМЕР_1 , що підтверджується наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів письмовою інформацією АТ «КБ «Приватанк» від 25.08.2026 №20.1.0.0.0/7-260819/68978-БТ та п.1.6. кредитного договору. Грошові кошти надано позичальнику строком на 120 календарних днів.

За користування кредитом (п.1.4. договору) позичальник сплачує проценти за ставкою 1,0% за кожен день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом.

Графік платежів (Додаток № 1 до кредитного договору) передбачає здійснення позичальником 4-ох чергових платежів кожних 30 календарних днів; останній платіж, який передбачає одночасне повернення тіла кредиту, припадає на 15.03.2025. Сплату позичальником комісій та інших платежів за додатково та супутні послуги на користь кредитодавця умови договору не передбачають.

Також кредитодавцем направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор W3692, при введенні якого відповідач підтвердила прийняття умов зазначеного вище кредитного договору.

Як передбачено ст. 598-599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.

Згідно з письмовим розрахунком первісного кредитора ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» перед відступлення права вимог до позичальника за договором факторингу №24032025 від 24.03.2025 сума боргу відповідача становить 16 800,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 4 800,00 грн та 8 000,00 грн нарахованих сум штрафів

Із розрахунку випливає, що позичальником отриманий кредит з нарахованими процентами не повернуто, будь-яких платежів на користь первісного та змінених кредиторів ОСОБА_1 не здійснювала. Відповідні розрахунки не спростовані відповідачем та не викликають в суду жодних сумнів щодо їх відповідності фактичним обставинам справи і наявним у справі доказам.

Отже, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, що дає суду підстави для задоволення позову, хоча й не в повному обсязі.

Водночас, суд не погоджується з правомірністю нарахування первісним кредитором позичальнику ОСОБА_1 сум штрафів виходячи з таких мотивів.

Дійсно, п.5.3. кредитного договору визначено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів згідно з встановленим Графіком, кредитодавець нараховує неустойку у вигляді штрафу, розміром 100% від суми простроченої заборгованості до дати погашення цієї заборгованості.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Конституційний Суд України своєму рішенні (справа № 1-12/2013) від 11.07.2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відсутність позову про визнання недійсними умов кредитного договору як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо стягнення Товариством з відповідача сум нарахованих штрафів суд зазначає, що відповідно до п. 18 «Перехідних та прикінцевих положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Тлумачення п. 18 «Перехідних та прикінцевих положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана правова позиція є сталою та закріплена у постановах Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23, від 31 січня 2024 року № 183/7850/22.

Договір про надання фінансового кредиту № 34452-11/2024 укладено 16.11.2024 під час дії воєнного стану, тому на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п.18 «Перехідних та прикінцевих положень» ЦК України.

Таким чином, нарахування Товариством процентів позичальнику штрафів в межах за прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 34452-11/2024 є неправомірним, отже позовні вимоги в частині стягнення 8 000,00 грн заборгованості за нарахованими штрафами задоволенню не підлягають; такі вимоги прямо суперечать вимогам закону та є безпідставними.

Загальний розмір боргу відповідача перед Товариством як новим кредитором становить 8 800,00 грн замість заявлених до стягнення з відповідача 16 800,00 грн.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь Товариства судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 394,56 грн або 52,38% від ціни позову.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/13892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. представник позивача надав суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладений між Адвокатським обєднанням «Апологет» та позивачем в цій справі, копію ордера адвоката № 1381377 від 02.07.2025, копію акта наданих послуг № 236 від 08.06.2026 з копією детального опису наданих послуг до вищенаведеного акту, в яких деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг. Позовні вимоги Товариства підлягають до задоволення частково, відтак сторона позивача не може претендувати на компенсацію за рахунок відповідача більш ніж 4 190,40 грн (8 000,00 х 0,5238).

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 500,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.263-265,268,280-284,354 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79018, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614 заборгованість за кредитним договором № 34452-11/2024 від 16.11.2024 у розмірі 8 800,00 грн., яка складається з 4 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 4 800,00 грн. заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1394,56 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено та підписано 13.10.2026.

Суддя