Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №345/4701/26
Суддя: Кулаєць Б. О.
Справа №345/4701/26
Провадження № 2/345/3206/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е
12.10.2026 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позицій сторін:
представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 214927 від 23.11.2021 у розмірі 15240 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 6000,00 грн. витрат на правову допомогу. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача просить провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.11.2021 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 (Відповідачем) укладено кредитний договір № 214927 (далі - Кредитний договір, Договір). Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин – ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу № 568/ФК-24. Згідно даного договору факторингу 19.04.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 214927 від 23.11.2021. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 15240 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн., заборгованість за відсотками - 2940 грн., заборгованість за комісіями - 600 грн., заборгованість за пенею - 7700 грн.
Представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» подав до суду заяву, в якій судові засідання просить проводити за відсутності представника позивача, а також просить на підставі наявних в справі доказів заяву позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі. Відповідно до статті 280 ЦПК України щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 23). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Крім того, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію.
04.09.2026 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація (а.с. 18-20).
Ухвалою суду від 07.09.2026 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідача викликано в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
08.09.2026 представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» подав до суду заяву, в якій судові засідання просить проводити за відсутності представника позивача, а також просить на підставі наявних в справі доказів заяву позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі. Відповідно до статті 280 ЦПК України щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав, а тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
23.11.2021 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладеного договір про надання фінансового кредиту № 214927.
Відповідно до пунктів 1.1-1.4 вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Кредит надається строком на 21 день, тобто до 13.12.2021. Строк дії договору 21 день. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.
За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1295 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Згідно з листом директора ТОВ «ПРОФІТГІД» зазначено, що ними було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, а саме: ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" 23.11.2021 здійснило перерахування коштів у розмірі 4000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 . Призначення платежу: видача кредиту № 214927.
На виконання ухвал суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» скерувало на адресу суду лист від 27.08.2026, в якому зазначило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та на вказану карту 23.11.2021 відбулося зарахування переказу коштів у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується випискою за договором № б/н за 23.11.2021.
19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та позивачем укладено договір факторингу № 568/ФК-24, згідно з умовами якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 214927 від 23.11.2021 у розмірі 15240,00 грн.
Як встановлено з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 214927 від 23.11.2021, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 15240,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн., заборгованість за відсотками - 2940 грн., заборгованість за комісіями - 600 грн., заборгованість за пенею - 7700 грн.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду:
суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з приписами ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 23.11.2021 між «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладеного договір про надання фінансового кредиту № 214927, за умовами якого останній отримав від первісного кредитора кредитні кошти в розмірі 4000,00 гривень на картковий рахунок, що не заперечується відповідачем.
Умови кредитування визначені у кредитному договорі про надання фінансового кредиту, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит, з чим відповідач погодився, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Разом з тим відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором, яка складає 15240,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн., заборгованість за відсотками - 2940 грн., заборгованість за комісіями - 600 грн., заборгованість за пенею - 7700 грн.
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому позикодавцем кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечив щодо складових суми заборгованості, порядку та обгрунтованості їх нарахування.
При цьому, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином позовні вимоги про стягнення 7700,00 грн. заборгованості за пенею за кредитним договором є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) пені у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором у період дії воєнного стану.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного кредитного договору № 214927 від 23.11.2021, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, проценти за користування ним та комісію, а також, беручи до уваги правомірність набуття права вимоги позивачем за спірним кредитним договором, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 7540,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн., заборгованість за відсотками - 2940 грн., заборгованість за комісіями - 600 грн., а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю. А тому позовні вимоги необхідно задоволити частково.
Розподіл судових витрат:
відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією від 30.06.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. (а.с. 8).
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1317,22 грн. (7540,00 грн. х 2662,40 грн. / 15240,00 грн.).
Зокрема, частиною другою вказаної статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19).
Відповідачем не подано ніяких заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. представник позивача надав суду: договір про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026, додаткову угоду № 214927 від 21.07.2026 до договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.07.2026, акт наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 17.03.2016.
Оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 6000,00 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2968,50 грн. (7540,00 грн. х 6000,00 грн. / 15240,00 грн.).
На підставі викладеного, ст.ст. 512, 514, 526, 626, 628, 639, 1054, 1077, 1078, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 214927 від 23.11.2021 у розмірі 7540,00 (сім тисяч п`ятсот сорок) гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн., заборгованість за відсотками - 2940 грн., заборгованість за комісіями - 600 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 1317 (одну тисячу триста сімнадцять) гривень 22 копійки судового збору та 2968 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 50 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1 м. Бровари Київська обл., код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua