Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №339/446/26 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/446/26

327

3/339/117/26

П О С Т А Н О В А

13 жовтня 2026 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Скригун В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянки України, працюючої в Центрі соціальних служб сім`ї та молоді Болехівської міської ради,

- за ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

якій роз`яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,

в с т а н о в и в:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №232596 від 01 вересня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 14.07.2026 року ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в зазначений день під час ігор, перебуваючи в м.Болехів по вул. Коновальця, пошкодив вікно дверей в результаті чого спричинив фізичного болю малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.184 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 06 жовтня 2026 року свою вину не визнала та пояснила, що в той день її малолітній син грався біля їх будинку на вулиці Коновальця в м. Болехів. Коли почався дощ, діти побігли до гаражу, який розташовувався поряд. В приміщенні гаражу знаходилися двері, які ОСОБА_4 тримав з середини та не пускав її сина ОСОБА_5 . ОСОБА_5 намагався відкрити двері, щоб зайти в середину, оскільки забув там свій телефон. Під час тиску на двері скло в них розбилося, її син також отримав незначні порізи ноги, однак вони до лікарні не зверталися. Вину свою не визнає, вказує на те, що ОСОБА_6 та інші діти систематично ображали її сина і в той день все сталося через те, що вони навмисно не пускали ОСОБА_5 до приміщення гаражу. В подальшому написала заяву про завершення розгляду справи без її участі.

Законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , пояснила, що 14.07.2026 року їй зателефонували та повідомили, що її син порізав ногу, після чого вона поїхала до ОСОБА_8 , викликали швидку, доправили до лікарні. Дитина має серйозну травму. ОСОБА_9 відбувся через скло, в той час коли діти перебували в приміщенні гаражу. Її син тримав двері з середини, а ОСОБА_5 був ззовні. Коли ОСОБА_8 відчув, що двері ззовні відпустили, він повернувся і пішов, а в цей час ОСОБА_5 вдарив ногою по склу і осколок поранив ногу ОСОБА_8 . Як це сталося вона не знає, чи це були умисні дії ОСОБА_5 чи ні вона також пояснити не може. На даний час її син ОСОБА_8 проходить реабілітації, оскільки в нього пошкоджено нерв на лівій нозі.

Неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що в той день він грався на вул. Коновальця разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а ОСОБА_5 прийшов пізніше. Коли пішов дощ, вони заховалися в гаражі. В приміщенні гаражу були двері, які він тримав та не пускав ОСОБА_5 , оскільки вони не хотіли з ним гратися. Давид стукав в двері ззовні. Коли ОСОБА_5 відпустив двері, він повернувся і пішов, а в цей час ОСОБА_5 вдарив ногою в двері, розбилося скло і йому порізало ліву ногу. ОСОБА_5 після цього втік.

Неповнолітній ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 14 липня 2026 року він разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 гралися в гаражі. Коли ОСОБА_5 вийшов з приміщення друзі сказали ОСОБА_8 його не пускати та тримати двері. ОСОБА_5 намагався ці двері відкрити. В результаті цього скло в дверях розбилося та поранило ОСОБА_8 ногу. Перед цим він бачив як ОСОБА_5 підняв ногу, але як бив в двері не бачив. Після цього ОСОБА_5 побіг додому.

Аналогічні пояснення надав ОСОБА_13 , при цьому вказав, що він не бачив хто розбив скло, бачив лише як воно впало.

Представник потерпілого ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 с. 184 КУпАП за улилення від своїх обов`язків щодо виховання сина.

Суддя, вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, дійшла до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог ст. 280 цього кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом подання доказів.

Так, ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ст.150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Частиною 2 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною ч. 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно норм КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, тощо є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і у розуміння ст. 251 КУпАП є джерелом доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

На встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №232596 від 01 вересня 2026 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КупАП;

- заяву про внесення відомостей в ЄРДР щодо вчинення кримінального правопорушення від 08 серпня 2026 року;

- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14 липня 2026 року та фото з місця події;

- заяви ОСОБА_15 та ОСОБА_1 про відмову від надання згоди на опитування їхніх дітей;

- письмові поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

- рапорт інспектора СЮП Калуського РВП Г.Ваганчук від 28 серпня 2026 року, яка по даному факту доповідає, що опитано малолітніх ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в присутності законних представників (батьків), однак від участі психолога відмовилися;

- письмові поясненнями ОСОБА_1 ,

- диск з відеозаписом із камери спостереження з приміщення "Зеленої кімнати".

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 232596 від 01.09.2026, складеного особою, уповноваженою на складання протоколу інспектором СЮП Калуського РВП капітаном поліції Ваганчук Г.Я., судом встановлено, що в останньому не відображено в чому саме проявилася об`єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема діяння (дії чи бездіяльність), що вказують на те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 , а саме: які дії вчинила чи не вчиняла мати, спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов`язків, як цього вимагає диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Між тим в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 взагалі відсутнє посилання на порушення матір`ю батьківських обов`язків, у тому числі визначених ст. 150 СК України. Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист.

Таким чином, вказаний протокол, в якому обов`язково зазначається склад адміністративного правопорушення, яке інкримінується особі, не містить даних про об`єктивну сторону складу порушення, а саме не зазначено в чому конкретно полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо належного виховання сина, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Також з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як не зазначено конкретне місце вчинення правопорушення, не вказано прізвища, адреси свідків (хоч такі були присутні), не вказано всіх суттєвих обставин, а саме яким чином малолітній ОСОБА_2 пошкодив вікно дверей і яким чином його дії спричинили біль іншому малолітньому.

Враховуючи встановлені судом обставини, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 232596 від 01.09.2026 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, в розумінні ст.251 КУпАП не може прийматись до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки процедуру його складення проведено з істотними порушеннями вимог ст.255 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час зазначених в протоколі подій, мав 7 років. 14.07.2026 року діти ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 гралися на території гаражу, що розташований по АДРЕСА_1 . В ході гри біля дверей (Степан намагався закрити двері, а ОСОБА_5 відкрити), вказані двері пошкоджено (розбилося скло) в результаті чого ОСОБА_4 отримав травму ноги.

Разом з цим, зазначений перебіг подій не доводить наявність в діях матері неповнолітнього складу правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки фактично не містить обставин, з якими пов`язана відповідальність батьків за невиконання ними своїх обов`язків по вихованню дитини в розумінні положень ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 150 СК України.

Випадок конфлікту між неповнолітніми дітьми не є підставою для висновку про наявність у діях батьків правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП (постанова голови ВСУ від 12.03.1999).

Крім того, суд враховує, що сину ОСОБА_1 було лише 7 років і емоційні та інстинктивні реакції неповнолітніх осіб не можуть автоматично свідчити про недоліки виховання або ухилення батьків від виконання їхніх обов`язків. Сам по собі факт окремої поведінка дитини у стресовій ситуації, викликаної діями третьої особи, не є достатньою підставою для притягнення батьків до адміністративної відповідальності за відсутності доказів ухилення від виконання батьківських обов`язків та причинно-наслідкового зв`язку між діями батьків і відповідними наслідками.

Тому між діями матері ОСОБА_1 та подією, що стала підставою для складення адміністративного протоколу, відсутній причинно-наслідковий зв`язок, а її вина не доведена належними та допустимими доказами.

У цій нормі не йде мова про нагляд, догляд, контроль за поведінкою дитини на вулиці чи інших місцях, а чітко вказано про ухилення батьків від забезпечення необхідних умов, зокрема, виховання.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин у діях матері ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП, не сплачується.

Керуючись ст.ст. 184 ч.1, 245, 247, 251, 280, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в 10- ти денний термін з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через Болехівський міський суд Івано-Франківської області, відповідно до ст. 294 КУпАП.

Суддя Болехівського міського суду В.В. Скригун