Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №198/3/26 — Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/3/26

провадження № 2/0198/422/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулось до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» зазначає, що 27.04.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 27.04.2025-100001566, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн строком на 183 дні.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 70 600,00 гривень, що складається з такого: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00 гривень, заборгованість за відсотками – 36 600,00 гривень, заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту – 4 000,00 гривень, заборгованість за неустойкою – 10 000,00 гривень.

Станом на день подання позову відповідач своїх зобов`язань не виконав та не сплатив борг за кредитом.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 27.04.2025-100001566 від 27.04.2025 у розмірі 70 600,00 гривень та судові витрати.

Заочним рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, заочне рішення скасовано.

Ухвалою від 16 червня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв з проханням відкласти розгляд справи не подали. Однак, в обґрунтування вимог про скасування заочного рішення представник відповідача посилалась на те, що кредитний договір ОСОБА_1 не підписувався, адже він в період з січня по травень 2025 року (період, коли укладався кредитний договір) перебував на лікуванні через отримане внаслідок воєнних дій поранення. Також зазначила, що заперечує проти вимог про стягнення неустойки у розмірі 10 000,00 грн, оскільки така не підлягає стягненню у період воєнного стану.

У зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції станом на дату укладення договору, далі — Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

В силу ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

Судом встановлено, що 27.04.2025 ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 27.04.2025-100001566 пройшов ідентифікацію за допомогою Системи BankID Національного банку України, зареєструвався в інформаційній системі позивача, ознайомився з умовами договору (пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, паспорта споживчого кредиту) та підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим у смс-повідомленні на його фінансовий номер телефону.

Отже, в такий спосіб ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» уклали договір про надання кредиту (кредитної лінії) № 27.04.2025-100001566, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 20 000,00 грн строком на 183 дні з датою повернення кредиту 26.10.2025, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, а також з комісією, пов`язаною з наданням кредиту, у розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 4 000,00 грн.

Само по собі перебування відповідача в лікувальному закладі , на що посилається його представник, не може свідчити про те, що відповідач не укладав кредитного договору в електронній формі.

Згідно з кредитним договором повернення кредиту, сплата відсотків за користування кредитом та комісії здійснюються згідно з Графіком платежів, що міститься у заявці, яка є невід`ємною частиною договору; заборгованість підлягає сплаті шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування коштів на рахунок кредитодавця у строки, встановлені договором.

В свою чергу, відповідач зобов`язався своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку, встановленому договором, виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором.

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Оскільки частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, отже, акцептуючи пропозицію ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ОСОБА_1 погодився на запропоновані кредитором умови користування та порядок надання ним грошових коштів.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, в обумовлені в договорі терміни, перерахувавши кошти на рахунок відповідача.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим за розрахунком позивача має заборгованість у розмірі 70 600,00 гривень, що складається з такого: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00 гривень, заборгованість за відсотками – 36 600,00 гривень, заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту – 4 000,00 гривень, заборгованість за неустойкою – 10 000,00 гривень.

Однак, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість у розмірі 60 600,00 гривень, що складається з такого: тіло кредиту – 20 000,00 гривень, заборгованість за відсотками – 36 600,00 гривень, заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту – 4 000,00 гривень.

Щодо нарахованої за кредитним договором заборгованості за неустойкою (пенею, штрафом), то суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введений воєнний стан, який наразі триває, в частині стягнення неустойки (пені, штрафу) у розмірі 10 000,00 гривень необхідно відмовити.

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 27.04.2025-100001566 від 27.04.2025 в сумі 60 600,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 60 600,00 гривень, що складає 85,84 % від загальної суми заявлених позивачем вимог, суд стягує з відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у сумі 2 079,28 гривень.

Керуючись ст. ст. 207, 256, 267, 526, 598, 599, 610, 612, 625, 626-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 128, 141, 223, 246, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 27.04.2025-100001566 від 27.04.2025 у розмірі 60 600 (шістдесят тисяч шістсот) гривень 00 копійок, що складається з такого: тіло кредиту – 20 000,00 гривень, заборгованість за відсотками – 36 600,00 гривень, заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, – 4 000,00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 2 079 (дві тисячі сімдесят дев`ять) гривень 28 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар