Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №216/8021/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8021/26

провадження 2/216/5274/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

12 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено електронний Кредитний договір (оферти) № 14.06.2023-100000273. За умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3500,00 грн зі строком повернення до 25.07.2023 року та встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 2,1% за кожен день користування. Позивач свої зобов`язання виконав повністю, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача. Проте відповідач належним чином зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у сумі 6587,00 грн, з яких: 3500,00 грн - тіло кредиту та 3087,00 грн - нараховані проценти. Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача, а також покласти на нього судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн, поштових витрат у розмірі 150,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу розглядати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Судові повістки відповідачу додатково надсилалися шляхом смс інформування на номер мобільного телефону зазначеного в позовній заяві, повідомлення на застосунок «Viber», та шляхом надсилання такому судової повістки за адресою його реєстрації. Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

З врахуванням неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд вирішив здійснювати розгляд справи за відсутності учасника справи в заочному порядку за згодою позивача, в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значение для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.06.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі через офіційний вебсайт компанії було укладено Кредитний договір № 14.06.2023-100000273, невід`ємними частинами якого є Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), Заявка та Підтвердження кредитного договору.

Договір укладено в порядку Закону України «Про електронну комерцію» та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (СМС-кодом «Н229»), надісланим на його фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , після проходження ідентифікації та верифікації через Систему BankID НБУ.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 та 8 Заявки, яка є частиною Договору, позивач надав відповідачу кредит у сумі 3500,00 грн на загальний строк 42 дні, з кінцевою датою повернення 25.07.2023 року, під фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 2,1% за кожен день користування. Порядок нарахування відсотків передбачений пунктом 4.4 оферти та пунктом 9 Заявки, відповідно до яких проценти нараховуються щоденно на залишок суми кредиту з дня його надання до дня фактичного повернення.

Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 3500,00 грн на платіжну картку відповідача Visa № НОМЕР_2 підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією LiqPay (АТ КБ «ПриватБанк») від 14.06.2023 року (ID операції: 2326508510).

Відповідно до ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений строк. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач зобов`язання за договором не виконав, кошти у визначений строк не повернув, внаслідок чого утворився борг у розмірі 6587,00 грн, з яких: 3500,00 грн - тіло кредиту та 3087,00 грн - нараховані проценти.

Суд приходить до висновку, що відсотки нараховані позивачем виключно в межах узгодженого сторонами строку кредитування - з 14.06.2023 року по 25.07.2023 року (42 дні користування: 3500 грн ? 2,1% ? 42 дні = 3087,00 грн).

Такий підхід повністю узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Крім того, позивачем дотримано вимоги пункту 17 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (у поєднанні з п. 6-1 Перехідних положень ЦК України), згідно з якими у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування споживач звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором за прострочення виконання зобов`язань. Позивач обмежив свої вимоги виключно стягненням суми тіла кредиту та відсотків, нарахованих до моменту закінчення строку кредитування. Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 6587,00 грн є законними, документально обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат та вимог про відшкодування витрат на правничу й поштову допомогу:

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Стосовно вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, суд зазначає таке.

З долученого до матеріалів справи Наказу № 47/кп від 14.11.2025 року та посадової інструкції встановлено, що особа, яка підготувала та підписала позовну заяву - Андрухов В.М. , обіймає посаду молодшого юрисконсульта Відділу позовної роботи ТОВ «Споживчий Центр». Тобто представник перебуває у постійних трудових відносинах із позивачем, а підготовка позовних заяв про стягнення типової заборгованості є його щоденним посадовим обов`язком, за виконання якого він отримує заробітну плату.

Наявність у представника позивача статусу адвоката не спростовує того факту, що представництво інтересів фінансової установи у суді та підготовку процесуальних документів він здійснював не як незалежний самозайнятий адвокат на підставі цивільно-правового договору про надання правової допомоги (гонорару), а виключно як штатний працівник компанії в межах виконання трудових функцій.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду (зокрема, у постановах КЦС ВС від 15.06.2022 року у справі № 640/20346/19 та від 20.07.2022 року у справі № 757/16383/20-ц), витрати юридичної особи, пов`язані з оплатою праці штатного юрисконсульта, який виконує свої посадові обов`язки (незалежно від наявності у нього статусу адвоката), належать до стандартних операційних витрат підприємства. Вони не є витратами на професійну правничу допомогу у розумінні ст. 137, 141 ЦПК України, а тому не можуть перекладатися на відповідача як судові витрати. З огляду на це, у задоволенні вимоги позову про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн слід відмовити повністю.

Стосовно вимоги про стягнення поштових витрат у розмірі 150,00 грн, суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні повністю. Позивачем у позовній заяві не наведено жодного належного обґрунтування та розрахунку вказаної фіксованої суми, а наявність у додатках квитанції сторонньої служби не усуває повної відсутності мотивації та правового обґрунтування таких вимог безпосередньо у тексті позову. Позовна заява не містить правового обґрунтування віднесення поштових витрат фіксованого розміру до складу судових витрат, які підлягають обов`язковому стягненню, за відсутності відповідного мотивованого прохання у змісті позову. За таких обставин, зважаючи на відсутність мотивації таких вимог позовом, вказані витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 274, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 14.06.2023-100000273 від 14.06.2023 року в сумі 6587,00 грн (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень 00 коп.), яка складається з 3500,00 грн - тіло кредиту, та 3087,00 грн - нараховані проценти.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та у задоволенні вимоги про стягнення поштових витрат - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 12.10.2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК