Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №191/5130/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5130/26

Провадження № 2-а/191/32/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Чорної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лисенка В.В. звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просив: поновити ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову; визнати протиправною та скасувати Постанову № 94 за справою про адміністративне правопорушення від 03.03.2026р, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн 00 коп; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП; стягнути з Відповідача на користь Позивача, судовий збір у сумі 665,60 коп.

Позов мотивований наступним.

Ввечері 27 лютого 2026 року, позивач ОСОБА_1 побачив у своєму застосунку «Резерв+» повідомлення «ВАС РОЗШУКУЄ ТЦК». Надалі позивач невідкладно у перший робочий день - понеділок 02.03.2026 року самостійно з`явився до

ІНФОРМАЦІЯ_2 і запитав у співробітників відповідача про причину такого розшуку. На що почув відповідь, що він не з`явився за повісткою №5976110, якою він викликався на 08.01.2026 року для уточнення даних. Такі обставини підтверджені змістом оскаржуваної постанови.

Позивач повідомив співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , що ніякої повістки він не отримував, про його розшук ІНФОРМАЦІЯ_4 , йому стало відомо тільки після того, як він побачив повідомлення у застосунку «Резерв+». Крім того він уточнив свої дані вчасно, що підтверджується Військово-обліковим документом, сформованим 17.02.2026 року (копія електронного документу додається), пред`явив його співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомив,

що з дати уточнення ним даних - 18.05.2024 року, ніяких змін його облікових даний не було, тому підстави для уточнення ним своїх облікових даних відсутні.

Позивач також попросив співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 показати йому повістку та докази її належного направлення та вручення, на що почув відповідь, що у нього її не має і що не потрібно більше приходити до ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як справа буде закрита за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Однак 11.08.2026 року до Електронного кабінету позивача у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 з ідентифікатором доступу.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 через Автоматизовану систему виконавчого провадження за ідентифікатором доступу, вказаним у постанові про відкриття виконавчого провадження, позивачу стало відомо, що підставою для його відкриття є постанова №94 у справі про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 року, винесена начальником (керівником) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, який на момент

подання цього позову, у зв`язку з його не оплатою протягом 15-ти днів з дати винесення

постанови, вже збільшено до 34 000,00 грн.

Згідно змісту постанови, вбачається, що в діях позивача відповідачем визначено склад адміністративного правопорушення, яке полягає у тому, що позивач будучи оповіщеним згідно пп. 2 п. 41 Постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560 «Про порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період», а саме викликався повісткою № 5976110 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.01.2026 року, для уточнення даних, але не прибув в порушення ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-1 КУпАП.

Позивач не погоджується з інкримінованим йому правопорушенням та притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки у його діях відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення та оскаржувана постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ним адміністративного правопорушення та його вину. Повістку № 5976110, зазначену в оскаржуваній постанові, про виклик до територіального центру комплектування та соціальної

підтримки на 08.01.2026 року, позивач ані особисто, ані засобами поштового зв`язку не отримував, а тому, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди йому необхідно було з`явитися, а також про мету такого виклику. Відтак обов`язку з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 у Позивача не виникло.

Жодного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення Позивач також не отримував, що позбавило його можливості реалізувати передбачене законом право на захист та скористатися правовою допомогою. Позивач вважає, що оскаржувану постанову винесено відповідачем без належного, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, у зв`язку з чим висновок відповідача про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованим та протиправним.

Зокрема, матеріали справи не містять підтвердження належного повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач не отримував ані відповідної повістки, ані SMS-повідомлень чи поштових повідомлень про надходження на адресу його зареєстрованого місця проживання будь-яких відправлень від ІНФОРМАЦІЯ_3 . Докази особистого вручення ОСОБА_1 зазначеної повістки або його відмови від її отримання також відсутні. Отже, позивач не був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.01.2026 року для уточнення даних. Крім того, позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та вчасно 18.05.2024 року уточнив свої облікові дані, про що свідчить його Військово-обліковий документ сформований 17.02.2026 року, копія електронного документу додається.

Протокол та постанова в присутності позивача не складалися. Відповідачем порушено конституційне право позивача на правову допомогу при складанні оскаржуваної постанови, позивача не було повідомлено про дату та місце розгляду справи, розгляд проведено за його відсутності, тим самим не встановлено факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Про існування постанови позивач дізнався 11.08.2026 року тільки після того, як 11.08.2026 о 19:24 у його Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС було доставлено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 від 11.08.2026 року. З огляду на вищевказані обставини, позивач зміг отримати копію постанови та ознайомитися з її змістом лише 11.08.2026 року, отримавши її через Автоматизовану систему виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 за ідентифікатором доступу, вказаним у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови та отримав її копію лише 11.08.2026 року, у зв`язку з чим та в сукупності підстав, які від нього не залежали та на які він не міг вплинути, він був позбавлений можливості оскаржити Постанову № 94 за справою про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 р протягом 10 днів з дня її винесення, у зв`язку з чим просить суд поновити йому строк оскарження Постанови № 94 за справою про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 року.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу наданий строк до 10 вересня 2026 року щоб надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відзив на позовну заяву, а також додаткові докази від сторін, заяви та клопотання до суду не надходили, отже суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та виниклі між сторонами правовідносини.

З наданого позивачем скрін-шоту повідомлення з системи «Електронний суд» вбачається, що 11.08.2026 о 19:24 до Електронного кабінету позивача в підсистемі Електронний суд ЄСІТС було доставлено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 від 11.08.2026.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2026 у ВП НОМЕР_2 Головним державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фалько Тетяною Валеріївною, розглянуто заява ОТЦК про примусове виконання постанови № 94 виданої 03.03.2026 про стягнення у справах про адміністративні правопорушення у розмірі 34000грн. з боржника ОСОБА_1 .

Згідно постанови № 94 від 03.03.2026 начальник (керівник) Синельниківського районного територіального комплектування центру розглянувши та соціальної підтримки полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне громадянина правопорушення відносно (громадянки) ОСОБА_1 встановив, що громадянин ОСОБА_1 02.03.2026 року самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особа що порушила вимоги законодавства про військовий обов`язок, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, неодноразово продовженого у подальшому. Громадянин ОСОБА_1 будучі оповіщеним згідно п.п.2 п.41 Постанови КМУ від 16 травня 2024 року №560 «Про Порядок призову на військову службу під час мобілізації на особливий період», а саме: викликався повісткою № 5976110 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення даних, але не прибув в порушення ч. 3 ст.22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку з чим постановив: визнати гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 статтею 210 КУпАП; накласти на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_1 штраф в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у постанові відсутня. Зазначається, що копію постанови № 94 від 03 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності надіслано поштою "03" 04 2026 р.

З наданого позивачем витягу з електронної бази «Резерв +» вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, має бронювання, строк відстрочки - до 12.01.2027 року, дата уточнення даних - 18.05.2024 року. Також у витягу мається позначка «Дані уточнені вчасно».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час та оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозиція частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, за що передбачається адміністративна відповідальність і тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому стаття 210 КУпАП містить примітку, що Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Верховний Суд у постановах від 31 березня 2021 року у справі №676/752/17, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справах №308/12552/16-а та №482/9/17, від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Крім того, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази виклику (сповіщення) позивача про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення суду не наданий, відсутня інформація щодо його складення взагалі. З постанови № 94 вбачається, що справа розглянута відповідачем без участі позивача, належним чином не повідомленого, що само по собі є порушенням, яке нівелює зміст постанови, оскільки позивачу не надана можливість обґрунтувати свою позицію та надати докази.

Водночас, матеріалами справи не підтверджено, що позивач, після вчасного уточнення даних (18.05.2024 року) був зобов`язаний уточнити дані ще раз та що він отримував засобами поштового зв`язку повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як і не підтверджено обставини, що останній отримував повідомлення АТ «Укрпошта» про надходження на його ім`я поштових відправлень з позначкою «Повістка ТЦК».

Так у відповідності до абз.2 п. 82 Правил поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, в редакції, чинній на день відправлення повістки відповідачем, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Згідно з абз.4 п.82 Правил поштового зв`язку, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Проте, відповідачем не надані суду докази на підтвердження повідомлення позивача належним чином про надходження повістки на його адресу, а також того, що у разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою, працівник об`єкта поштового зв`язку проінформував адресата (одержувача) за наявним номером телефону або вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Також суду не надані доказів того, що позивач викликався належним чином за повісткою №5976110, якою він викликався на 08.01.2026 року для уточнення даних.

Стаття 277 КУпАП містить в собі застереження, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто, аналізуючи вищенаведену норму, розгляд справи про адміністративне правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий виключно за умови подання такою особою відповідної письмової заяви про визнання вини, згоду на розгляд справи без її участі та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності.

У даному випадку відсутні будь-які докази існування такої заяви, а отже, відсутні правові підстави для проведення розгляду справи без присутності позивача.

У зв`язку з цим вказані матеріали не можуть вважатися такими, що оформлені належним чином, а постанова підлягає скасуванню як така, що винесена з істотним порушенням вимог процесуального закону.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).

Так, у рішенні ЄСПЛ «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень, зокрема, критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (іншого правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічна презумпція невинуватості існує і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, про що свідчить правовий висновок, викладений в багатьох постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, де зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частинами 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , як суб`єкт владних повноважень, дії якого оскаржуються, повідомлявся про час дату, та місце розгляду справи. Однак відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення та не повідомив причин неможливості їх подання.

Як зазначалося вище, суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення з боку відповідача. Окрім того, відповідачем відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачем позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури, тому є протиправною та відповідно підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки відповідачем не доведено ні факту правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, ні вини позивача у його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 210-1, 235, 245, 251, 252, 254, 256, 277, 277-2, 278, 280, 283, 293 КУпАП, суд

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № 94 від 03.03.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн 00 коп., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачену суму судового збору в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 08.10.2026 року.

Суддя О. В. Чорна