Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №191/6143/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/6143/26

Провадження № 2/191/3089/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Форощук С.А., за участю секретаря Вехник С.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Кульбашний Ігор Олексійович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24 жовтня 2023 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2 . Під час шлюбу у них народився син – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою. Спільне життя сторін не склалося, постійно відбувалися сварки на побутовому ґрунті, вони не змогли як сім`я проживати разом, виконувати сімейні обов`язки, спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми, постійно сперечалися. Наприкінці 2024 року відповідач пішов із сім`ї. Спільне господарство позивач з відповідачем не веде, в теперішній час вона з сином проживає окремо від відповідача, а також він не приймає участі у вихованні сина, не забезпечує його матеріально, ухиляється від покладеного на нього відповідно до ст. 180 СК України обов`язку утримувати свою дитину. Це, зокрема, виявляється в тому що він добровільно відмовляється надавати кошти на його утримання, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Син повністю знаходиться на утриманні позивача, добровільно надавати кошти на утримання сина відповідач відмовляється, витрачає гроші на свої потреби, інтересами сім`ї не цікавиться. Доходу позивачки на своє утримання та утримання сина не вистачає. Між позивачем та відповідачем на момент пред`явлення цього позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання їхнього сина. Також відповідач ухиляється від утримання позивачки, чим порушує її права, передбачені ч. 2, 4 ст. 84 СК України, якими передбачено, що дружина, з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка – батька дитини, до досягнення дитиною 3-х років. Дружина з якою проживає дитина має право на утримання незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Позивач окрім допомоги як переміщена особа іншого доходу не має. Відповідач офіційно ніде не працює має нерегулярний, мінливий дохід, з його слів він отримує щомісяця близько 25 000 грн.

Просить, стягненути з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також аліментів на користь позивача на її утримання у розмірі 2000 щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову і до досягнення їх сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивачки у судове засідання не з`явився, попередньо надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, попередньо надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з актовим записом №471, копія якого долучена до матеріалів справи.

Від зареєстрованого шлюбу сторони мають двох неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 . У свідоцтві про народження дитини сторони записані батьками. На час звернення позивачки до суду неповнолітній син ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживав з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено Витягом з реєстру Маломихайлівської територіальної громади номер витягу: 2025/011440114 від 13.08.2025 року та довідкою від 16.10.2025 року №1231-5003847495 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до статті 182 СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти в твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.

При отриманні доходу в натурі проводиться грошова оцінка такого натурального надання особі, а потім з отриманих сум стягуються аліменти. Проте вартість натурального надання може суттєво варіюватися, а крім того, щомісяця вчиняти переоцінку натурального надання дуже складно. Тому замість частки від доходу платника аліментів в якості аліментів суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.

При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 17).

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Держава Україна проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, яка позбавлена належного батьківського піклування, реалізує його в одному із положень даної статті СК. Зокрема частина 3 встановлює, що якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Позивачка в позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 гривень щомісячно, до досягнення їх повноліття.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та «;Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років складає за 2025 - 3196,00 гривень, за 2026 - 3512,00 грн.

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками в твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 1-3 зазначеної статті СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абзацом 2 частини 2 статті 182СК України.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що дитина проживає з матір`ю, виховується позивачкою, яка потребує матеріальної допомоги, відповідач працездатний, у зв`язку з чим може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, при цьому відсутність стабільного заробітку не звільняє відповідача від виплати аліментів, який має вжити всіх необхідних заходів по утриманню дітей, а розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення їх гармонійного розвитку. Тому суд прийшов до переконання про необхідність стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, враховуючи, що вказаний розмір аліментів не є мінімальним прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку, а також той факт, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, а саме у визначеному у позовній заяві розмірі, тому позов підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення на своє утримання аліментів в розмірі 2000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дати подавання позову і до досягнення дитиною трирічного віку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Положеннями ст. 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на таке утримання є незалежним від того, чи працює дружина, незалежним від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

У відповідності до статті 80 СК України, у разі визначення розміру аліментів одному із подружжя за рішенням суду, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 84 СК України та роз`яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Таке право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з викладеного, встановивши, що відповідач є працездатним, дитина сторін, яка не досягла трирічного віку, проживає з позивачкою, яка здійснює за ним догляд, у зв`язку з чим не працює, а відтак потребує матеріальної допомоги від відповідача, право на отримання якої передбачено законом; виходячи з засад розумності та справедливості, а також дотримання балансу інтересів сторін, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років в розмірі 2000,00 грн.

Крім того, згідно ч.1, ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача. Частиною 6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки позивачка при зверненні до суду з даним позовом відповідно до ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн..

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 06.10.2026 року, є дата складення повного судового рішення 12.10.2026 року.

На підставі викладеного, ст. ст. 75-81, 79, 141, 179, 180 - 182, 183, 179, 191 Сімейного Кодексу України, та керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 78, 133,137, 141, 206, 259, 263, 264 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп., щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.. 00 коп., щомісячно з подальшою індексацією, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнення провадити з 07.09.2026 року.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ : 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету : 22030106, судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн.. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 12.10.2026 року.

Суддя С. А. Форощук