Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №190/1491/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1491/26

Провадження №2/190/1044/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 вересня 2026 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 03 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 5014495. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

25.06.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» (Фактор), укладено Договір факторингу № 25/06/25, відповідно до умов якого право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №5014495 від 03.10.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».

У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором, згідно Договору факторингу №25/06/25 від 25.06.2025 року становить 77197,63 гривень, яка складається з 19999,99 грн. – заборгованість за кредитом; 47197,64 грн. – заборгованість за процентами, 10000,00 – заборгованість за штрафом.

На підставі викладеного, просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 77197,63 грн., судовий збір у сумі 2662,40 грн. та 10000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Позивач ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в позовній заяві просили справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідачу ОСОБА_1 у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду. Вказана судова поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній»/а.с. 34/. Також відповідач ОСОБА_1 , про розгляд справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив/а.с.31/.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 5014495 за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора «28095», на підставі чого позичальник отримав від ТОВ «Лінеура Україна» на його платіжну картку № НОМЕР_2 кредит у розмірі 20000,00 грн.( п.п. 1.2., 2.1. Договору), строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплатою процентів кожні 30 днів (п. 1.3. Договору), зі сплатою стандартної процентної ставки 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договор (п. 1.4.1. Договору).

На підтвердження перерахування коштів відповідачу ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором № 5014495 від 03.10.2024 року позивач надав довідку ТОВ «Пейтек Україна» №20250630-507 від 30.06.2025 року, згідно якої відповідно Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 03.01.2024 року укладеного між ними та ТОВ «Лінеура Україна» 03.10.2024 року о 14:10:17 було успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта маска картки № НОМЕР_4 , у розмірі 20000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» – 50144951727953814.

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» №БТ/Е- 33774 від 04.08.2026 року в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 . Номер телефону, на який надсилалася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_5 за період з 03.10.2024 по 08.10.2024 року - НОМЕР_6 /а.с. 32/.

Згідно з рухом коштів по картці № НОМЕР_5 від 04.08.2026 року клієнта ОСОБА_1 вбачається зарахування коштів у сумі 20000 грн. від 03.10.2024 року /а.с. 33/.

25 червня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» (Фактор), укладено Договір факторингу № 25/06/25, відповідно до умов якого право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №5014495 від 03.10.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу 25/06/25 від 25.06.2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача (порядковий номер 765) в сумі 77197,63 гривень, яка складається з 19999,99 грн. – заборгованість за кредитом; 47197,64 грн. – заборгованість за процентами, 10000,00 – заборгованість за штрафом.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

У справі встановлено, що 03.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання споживчого кредиту № 5014495, який підписано відповідачем 03.10.2024 року одноразовим ідентифікатором «28095».

Отже, договір про надання споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем ОСОБА_1 таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, а саме ТОВ «Лінеура Україна», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти (20000 грн.) на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що 25.06.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 25/06/25, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрглобал-Фінанс» купило право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Отже, оскільки у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти, відтак у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитним договором перед товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» суд вважає, що заборгованість за кредитом в розмірі 19999,99 грн., заборгованість за процентами в розмірі 47197,64 грн. - підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 10000 грн., то суд приходить до наступного.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Також, пункти розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», було викладено в новій узагальненій редакції, якою охоплено більший період, на що стосується й карантину та воєнного стану, а саме з 1 березня 2020 року та установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення штрафу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №144 до договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 року, витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №144 до договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 року, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2412 на ім`я Руденко К.В., довіреність від 18.09.2025 року, у зв`язку з чим вказана сума у розмірі 10000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2317,52 грн. (2662,40 х 67197,63/ 77197,63)..

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, ЄДРПОУ 41915308) – 67197 (шістдесят сім тисяч сто дев`яносто сім ) грн. 63 коп. заборгованості за кредитним договором № 5014495 від 03 жовтня 2024 року, з яких 19999,99 грн. – заборгованість за кредитом; 47197,64 грн. – заборгованість за процентами, сплачений судовий збір у розмірі 2317,52 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса