Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №205/11220/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/11220/26

Номер провадження2/205/6336/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді – Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Яковенко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 325880-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надала відповідачу грошові кошти у розмірі 50 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути грошові кошти і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту і Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача, вказану ним при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором, тому у відповідача станом на 06 серпня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 130 715,87 грн., з яких: 50 000 грн. – прострочені платежі по тілу кредиту; 73 215,87 грн. – прострочені платежі по процентах; 7 500 грн. – прострочені платежі за комісією. На підставі вищевикладеного представник позивача звернулася до суду з цією позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 325880-КС-001 про надання кредиту від 03 червня 2021 року в розмірі 130 715,87 грн., з яких: 50 000 грн. – прострочені платежі по тілу кредиту; 73 215,87 грн. – прострочені платежі по процентах; 7 500 грн. – прострочені платежі за комісією, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

02 вересня 2026 року ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра залишено без руху вищевказану позовну заяву з наданням позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, які були усунені 04 вересня 2026 року, а передані судді канцелярією суду 07 вересня 2026 року.

Ухвалами судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 07 вересня 2026 року прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «ПУМБ» письмових доказів.

01 жовтня 2026 року від ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Мишевська Н.М. у позовній заяві просила суд розглядати справу за відсутності їх представника та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не представив, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

13 жовтня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами загального позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 325880-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 50 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії у порядку і на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів. Договором визначено строк кредиту на 24 тижні з терміном дії договору до 18 листопада 2021 року; фіксовану процентну ставку в день 0,86645542 % в день; орієнтовну загальну вартість кредиту – 110 040 грн. та орієнтовну реальну річну процентну ставку 3 606,32 %, також наявний паспорт споживчого кредиту від 07 березня 2024 року з інформацією щодо умов кредиту для позичальника (а. с. 32-33).

В матеріалах справи також наявна пропозиція укласти договір (оферта) № 325880-КС-001 про надання кредиту та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №325880-КС-001 про надання кредиту від 03 червня 2021 року (а. с. 34-35).

Отже, договір про надання кредиту було укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору № 325880-КС-001 про надання кредиту від 03 червня 2021 року (а. с. 36-37).

Матеріали справи містять підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, зі змісту якої судом встановлено, що були проведені успішні транзакції: номери документів 413113611 та 413113423; суми 25 000 грн. і 25 000 грн.; дата та час проведення: 03.06.2021 о 20:08 та о 20:07; номер платіжної картки НОМЕР_1 ; статус платежа: перерах. коштів; призначення: ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. кредитного дог. № 325880-КС-001 від 07.03.2024 без ПДВ (а. с. 38).

Крім того, на виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» було надано відповідь № КНО-07.8.5/15886 БТ від 08 вересня 2026 року, з якої судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_3 та долучено виписки по рахунку за 03 червня 2021 року (а. с. 99-100).

Також матеріалами справи підтверджено, що станом на 06 серпня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 325880-КС-001 про надання кредиту від 03 червня 2021 року становить 130 715,87 грн., з яких: 50 000 грн. – за кредитом; 73 215,87 грн. – за відсотками; 7 500 грн. – за комісією; 0,00 грн. – за штрафами, що також підтверджується довідкою про стан заборгованості та розрахунком заборгованості (а. с. 24-31).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як зазначалося вище з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 03 червня 2021 року уклав з ТОВ «Бізнес позика» договір № 325880-КС-001 про надання кредиту, який був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію» і у відповідності до вимог ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису.

Також судом встановлено, що існування заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором № 325880-КС-001 про надання кредиту від 03 червня 2021 року в заявленому позивачем розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідачем не було надано суду заперечень та власного розрахунку з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Також згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, який укладений між ТОВ «Бізнес позика» та АБ «Правовий баланс», в особі керуючого партнера, адвоката Глуховецького О.С., який діє на підставі статуту, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ТР №000217 від 31 серпня 2017 року; рахунку-фактури № 05-325880-КС-001 від 15 травня 2026 року на підтвердження факту надання правової допомоги на загальну суму 10 000 грн. (а. с. 54-58).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 10 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже вона не відноситься до складних справ.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу, розмір яких не доведено представником позивача, тому необхідно стягнути витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірі 2 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю.

Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1046, 1048-1049 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 325880-КС-001 про надання кредиту від 03 червня 2021 року в розмірі 130 715,87 грн., з яких: 50 000 грн. – прострочені платежі по тілу кредиту; 73 215,87 грн. – прострочені платежі по процентах; 7 500 грн. – прострочені платежі за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко