Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №205/9704/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/9704/26

Номер провадження3/205/2502/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов протокол ГП №525259 від 17.07.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 17.07.2026 о 21:00 ОСОБА_1 перебував за адресою: просп. Івана Мазепи, 51Д, де висловлювався нецензурною лайкою в бік перехожих людей та поліцейських, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Дії останнього кваліфіковано за ст.173 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду надано такі матеріали:

-рапорт командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області про те, що 17.07.2026 о 21:00 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , який перебував на добовому чергуванні у складі АП «Легіон № 411», отримано виклик на службовий планшет про те, що за адресою: проспект Івана Мазепи, 51 м. Дніпро чоловік кидається під авто та неадекватно себе поводить; по приїзду було встановлено ОСОБА_1 , який поводив себе збуджено, агресивно виражався нецензурною лайкою, намагався уникнути відповідальності та зникнути з місця події,

-протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 серія АЗ №077134,

-витяг з внутрішньої бази АРМОР відносно ОСОБА_1 ,

-фототаблиця, на якій зображений невідомий чоловік без жодних написів.

ОСОБА_1 про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, проте в судові засідання не з`явився, заяв, клопотань про відкладення судового засідання не надавав.

Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.

Дослідивши обставини справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення суд дійшов таких висновків.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно диспозиції статті 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок, і прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Поряд з цим диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено наслідки за вчинення хуліганських дій - порушення громадського порядку і спокою громадян.

Усталена судова практика розмежовують хуліганство як посягання на громадський порядок від протиправних дій, учинених на ґрунті особистих неприязних взаємин між конкретними особами. Якщо конфлікт між знайомими особами обумовлений суто особистими відносинами, спрямований безпосередньо проти конкретної особи через виниклі неприязні стосунки й не супроводжується грубим порушенням громадського порядку та проявом явної неповаги до суспільства в цілому, такий конфлікт не утворює складу хуліганства (дрібного хуліганства).

Дослідивши та оцінивши додані до протоколу матеріали, суд констатує, що вони не містять належних, допустимих і достатніх фактичних даних, які б підтверджували вчинення особою інкримінованих протиправних дій та утворювали об`єктивну або суб`єктивну сторону складу проступку. Надані докази мають фрагментарний і неповний характер, не відображають усіх істотних фактичних обставин діяння та не доводять прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями особи і наслідками, що настали.

Сам лише протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним актом, у якому викладається фабула обвинувачення, та без підтвердження сукупністю інших беззаперечних доказів не може визнаватися безумовним підтвердженням винуватості. Службові рапорти працівників поліції є внутрішніми документами, які відображають виключно позицію органу обвинувачення або фіксують звернення третіх осіб, а тому за відсутності безпосередніх джерел інформації не є самостійними та достатніми доказами вини. Жодних технічних засобів відеофіксації, показань незацікавлених свідків-очевидців суду надано не було.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у суду права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 40-1, ст. 173, 247, 251, 280 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно