Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №205/13247/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №205/13247/26

Суддя: Шиян В. В.

Єдиний унікальний номер 205/13247/26

Номер провадження3/205/3057/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року місто Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2026 року о 18 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у м. Дніпрі проспектом Сергія Нігояна поблизу ЕО № 270, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_2 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, внаслідок чого скоїв на нього наїзд.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки, а пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення, у яких просив розглянути справу за його відсутності у зв`язку з хворобою. У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що не заперечує обставин щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 та наголосив, що вчинене ним діяння було необережним, він не бажав настання будь-яких негативних наслідків і щиро розкаюється у вчиненому. Також вказав, що потерпілий не має до нього претензій, про що 31.08.2026 надав відповідну заяву, копію якої долучено до письмових пояснень. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що раніше до відповідальності не притягувався, є особою похилого віку та має тяжке захворювання, у зв`язку з яким проходить курс хіміотерапії. Просив суд урахувати наведені обставини під час ухвалення рішення у справі. Посилаючись на положення ст. 22 КУпАП, ОСОБА_1 просив визнати вчинене адміністративне правопорушення малозначним, звільнити його від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 18.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 777239 від 21.09.2026; рапортом слідчого від 30.08.2026; рапортом ЄО № 25720 від 29.08.2026; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.08.2026 зі схемою та фототаблицею до нього; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; довідкою КНП «МКЛ № 16» ДМР № 2963 щодо виявлення у ОСОБА_2 забою м`яких тканин голови.

Оцінивши зазначені докази відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає їх належними та достатніми в сукупності для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, порушення ОСОБА_1 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вирішуючи питання про можливість застосування положень ст. 22 КУпАП, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про його особу та обставини, на які він посилається у письмових поясненнях.

Зокрема, суд бере до уваги, що правопорушення вчинено з необережності, ОСОБА_1 не заперечує обставин дорожньо-транспортної пригоди, висловив щире каяття з приводу вчиненого та зазначив про відсутність у потерпілого претензій до нього, що підтверджується наданою ним заявою. Також суд ураховує, що, за поясненнями ОСОБА_1 , раніше він до адміністративної відповідальності не притягувався, є особою похилого віку та має тяжке захворювання, у зв`язку з яким проходить курс хіміотерапії.

Суд також бере до уваги ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, його визнання неправомірності власних дій та розкаяння у їх наслідках. Наведені обставини свідчать про критичне ставлення особи до своєї поведінки та дають підстави вважати, що застосування до неї більш суворого заходу адміністративного впливу не є необхідним для досягнення виховної мети.

Водночас суд ураховує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Ця обставина не може бути залишена поза увагою під час вирішення питання про малозначність правопорушення. Разом із тим, оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, зокрема характер необережних дій, дані про особу правопорушника, його ставлення до вчиненого та відсутність претензій з боку потерпілого, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 22 КУпАП.

Суд виходить із того, що метою адміністративного стягнення відповідно до ст. 23 КУпАП є виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. З огляду на наведені обставини суд вважає, що в цьому випадку досягнення зазначеної мети можливе шляхом оголошення ОСОБА_1 усного зауваження без застосування адміністративного стягнення.

Таким чином, враховуючи сукупність установлених обставин, суд доходить висновку про можливість визнання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення малозначним, звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмеження усним зауваженням.

У зв`язку зі звільненням від адміністративної відповідальності положення ст. 40-1 КУпАП щодо стягнення судового збору не застосовуються.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 33, 124, 251, 252, 280, 283 КУпАП України, суд —

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, відповідно до ст. 22 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.

Суддя: Шиян В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua