Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №205/9388/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №205/9388/26

Суддя: Скрипник К. О.

Єдиний унікальний номер 205/9388/26

Номер провадження3/205/2444/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Скрипник К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , якій роз`яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2026 року о 15 год. 12 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою мешкання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно свої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не впускала останню за вищевказаною адресою до помешкання, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, шляхом направлення судових повісток sms-повідомленням на номер телефону, зазначений у протоколі, за допомогою «АСДС Д-3», що підтверджується довідками про отримання, до судового засідання не з`явився. Клопотання про відкладення судового розгляду до суду не надала.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справам «Пономарьов проти України» №3236/03, «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307/16 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та яка належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення, з урахуванням строків, визначених статтею 38 КУпАП.

Надавши оцінку дослідженим доказам, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до ст.ст. 245,252,280 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів, якими згідно ст.251 цього Кодексу є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та ін.

Обов`язок щодо збирання доказів, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Як слідує з протоколу серії ВАД №955429 від 06.07.2026, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства економічного характеру відносно свої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягало у перешкоджанні останній потрапити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство визначено як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується наступними, дослідженими судом, доказами: протоколом ВАД №955429 від 06.07.2026; заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 03.07.2026 про вчинення ОСОБА_1 відносно неї домашнього насильства економічно характеру, яке полягає у постійному вимаганні в неї грошей, образах та неможливості потрапити до своєї квартири більше 20 днів, бо її донька, ОСОБА_1 , не впускає її; рапортами поліцейського від 03.07.2026 та від 06.07.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яким визначено рівень небезпеки як «низький» та іншими матеріалами справи.

Досліджені у справі докази дають суду підстави для висновку, що вчинені ОСОБА_1 дії по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 підпадають під поняття домашнього насильства економічного характеру, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 23 КУпАП, характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП України.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП ОСОБА_1 , як особа, на яку накладається адміністративне стягнення за постановою суду, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.7, 33, 40-1, 245, 251, 255, 268, ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і накласти на неї за ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір по справі на користь держави в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення стягнення в установу банку України, а в разі оскарження чи опротестування постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Платіжний документ, що засвідчує сплату штрафу в повному обсязі, надається до Шевченківського районного суду міста Дніпропетровська.

У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається органу державної виконавчої служби для її виконання в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у цій постанові

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя К.О. Скрипник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua