Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №205/6299/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/6299/26

Номер провадження2/205/4475/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» - Медяний О.Ю. звернувся до суду з вказаним позовом Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 19867,07 грн, з яких : основний борг у розмірі 19246,58 грн, 3 % річних у розмірі 311,64 грн, 308,65 грн інфляційних втрат, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_1 , є споживачем за адресою: АДРЕСА_1 згідно положень п. 4 гл. І роз. І Кодексу ГРМ, побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Договірні взаємовідносини з споживачем було узгоджено з урахуванням п. 2 гл. 1, п. 3, 7 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРМ, шляхом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) за фактом споживання природного газу. При цьому, не потребувалося двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Відповідач є відповідальним за виконання вимог законодавства у сфері розподілу природного газу, зокрема, Кодексу ГРМ. Так, 16.02.2021р., представниками Оператора ГРМ за адресою Відповідача було припинено газопостачання та складено акт N? 193-і про припинення газопостачання шляхом встановлення скоби на вводі, який залишено за адресою Відповідача. Письмових звернень від Відповідача про відновлення газопостачання на адресу Позивача не надходило, також не надходило підтверджень усунення технічних порушень та відшкодування витрат на припинення газопостачання. Натомість, 18.04.2025 року представниками Оператора ГРМ за адресою Відповідача виявлено самовільне відновлення газопостачання, що свідчить про наявність порушення, передбаченого ч.1 гл.2 роз ХІ Кодексу ГРМ - до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об?ємів (обсягів) природного. газу, належать несанкціоноване відновлення газопостачання. Про що складено акт про порушення N?492 у відповідності до норм гл.5 роз. ХІ Кодексу ГРМ, за участю споживача. Останнім відповідний акт не заперечувався та підписано без зауважень. Споживача було запрошено на засідання комісії Оператора ГРМ з його розгляду. 19.05.2025 року відповідно до вимог гл.5 роз. ХІ Кодексу ГРМ, комісією Оператора ГРМ з розгляду актів про порушення було розглянуто акт про порушення N? 492 від 18.04.2025 року та прийнято рішення про його задоволення, та було складено акт-розрахунок не облікованого об?єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 18.10.2024 р. по 17.04.2025 р. в розмірі 19246,58 грн.

Станом на момент звернення з позовною заявою до суду, грошові кошти в розмірі 19246,58 грн, не сплачені відповідачкою на розрахунковий рахунок позивача. Крім основної суми боргу, на думку позивача, з Відповідача також підлягають стягненню 311,64 грн - 3% річних, 308,85 грн інфляційних втрат. А також просить у порядку ч.10, 11 ст. 265 ЦПК України, зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення суду. На підставі викладеного, представник позивача звертається до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 09 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Левадна Л.В. надала заява, у якій підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд їх задовольнити у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення та просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилась за невідомим суду причинами, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Заяв про поважність неявки в судове засідання, відкладення розгляду справи, відзиву, заперечень на позовну заяву не надала, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28.09.2026 було вирішено питання про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

16.02.2021 р. представниками оператора ГРМ за адресою Відповідача було припинено газопостачання та складено акт N? 193-і про припинення газопостачання шляхом встановлення скоби на вводі, який залишено за адресою Відповідача.

Згідно п. 6 гл.7 роз.VI Кодексу ГРМ, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п?яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу). Письмових звернень від Відповідача про відновлення газопостачання на адресу Позивача не надходило, також не надходило підтверджень усунення технічних порушень та відшкодування витрат на припинення газопостачання.

Натомість, 18.04.2025 року представниками Оператора ГРМ за адресою Відповідача виявлено самовільне відновлення газопостачання, що свідчить про наявність порушення, передбаченого ч.1 гл.2 роз ХІ Кодексу ГРМ - до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об?ємів (обсягів) природного. газу, належать несанкціоноване відновлення газопостачання. Про що складено акт про порушення N?492 у відповідності до норм гл.5 роз. ХІ Кодексу ГРМ, за участю споживача. Останнім відповідний акт не заперечувався та підписано без зауважень. Споживача було запрошено на засідання комісії Оператора ГРМ з його розгляду.

19.05.2025 року відповідно до вимог гл.5 роз. ХІ Кодексу ГРМ, комісією Оператора ГРМ з розгляду актів про порушення було розглянуто акт про порушення N? 492 від 18.04.2025 року та прийнято рішення про його задоволення, та було складено акт-розрахунок не облікованого об?єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 18.10.2024р. по 17.04.2025р. в розмірі 19246,58 грн.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498.

Відповідно до п. 1 гл. 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Згідно пункту 7 глави 3 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-Кодекс) фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документальне підтверджене споживання природного газу.

Відповідно п. 4 гл. 7 розділу 6 Кодексу, пломбування та розпломбування газового обладнання на об`єктах споживачів, що пов`язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу 10 цього Кодексу.

Згідно до п.п. 2 п. 1 гл. 2 розділу ХІ Кодексу, до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване відновлення газоспоживання.

Відповідно п. 2 гл. 3 розділу ХІ Кодексу, уразі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватись відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Так позивачем здійснено розрахунок необлікованого об`єму природного газу, та його вартості з яким погоджується суд, за період з 18.10.2024 р. по 17.04.2025 р. в розмірі – 19246,58 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача три проценти річних в розмірі 311,64 грн та інфляційні втрати в розмірі 308,85 грн.

Що стосується зазначення в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості, слід вказати наступне.

У відповідності до ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Таким чином, формулювання вказаних норм процесуального права визначають право, а не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування.

Слід також звернути увагу на правовий висновок, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі № 910/14524/22, згідно якого потрібно враховувати, що ч. 11 ст. 265 ЦПК України містить вказівки не судові, який ухвалює рішення, а органові, який виконуватиме судове рішення та здійснюватиме остаточний розрахунок відсотків чи пені, нарахованих судом на підставі ч. 10 ст. 265 ЦПК України. Саме ч. 10 ст. 265 ЦПК України визначає певне правило поведінки, обов`язкове для суду, і до того ж формулює його із використанням сполучника «або», а саме: «Суд…, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення». Вказівка у судовому рішенні про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, про їх одночасне нарахування за весь період до виконання відповідного судового рішення є недопустимою, оскільки це прямо суперечить імперативним приписам ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України (або відсотки, або пеня), принципу верховенства права у частині правової визначеності та унеможливлює гарантування реалізації засади справедливості в будь-який момент під час фактичного виконання судового рішення.

За вказаних обставин вимога про зазначення в рішенні суду про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості, задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Крімтого,у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою ним за подачу позову 2422,40 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,15,16, 264, 509, 526, 527, 530, 610, 625, 714 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» грошові кошти у розмірі 19867 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 07 коп, з яких: основний борг у розмірі 19246,58 грн; 3% річних у розмірі 311,64 грн; інфляційні збитки у розмірі 308,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 45087207, адреса: 49101, м. Дніпро, вул. О.Кониського, буд 5;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Денис ГРОНА