Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №204/10713/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/10713/26

Провадження № 2/204/5816/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Ярошенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18 268,20 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та 9 000,00 грн. витрат на правову допомогу. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 17 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (далі – позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 4787526. 18 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено Договір № 3930851. Кредитодавці зі своєї сторони належним чином виконали свої зобов`язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти. 28 грудня 2021 року було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3930851. 10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3930851. 10 березня 2026 року було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3930851. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3930851. 25 травня 2022 року було укладено договір № ФК 25-05/22 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4787526. 07 листопада 2025 року було укладено договір № 07-11/25 відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4787526. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4787526. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3930851 від 18 вересня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника, становить 13 804,20 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 2 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11 804,20 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4787526 від 17 вересня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника, становить 4 464,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 1 500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 2 964,00 грн. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4787526, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надає відповідачу кредит у розмірі 1 500,00 грн., строком на 14 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день, зниженою процентною ставкою 0,01% в день, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 28-32).

Крім того, 18 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 3930851, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надає відповідачу кредит в розмірі 2 000,00 грн., строком на 21 день до 09 жовтня 2021 року, зі сплатою стандартної (базової) процентної ставки за користування кредитом за ставкою 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 14-18).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Кредитодавці Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» свої зобов`язання виконали повністю та надали позичальнику обумовлену договорами суму грошових коштів.

Відповідач отримав у кредит обумовлені договорами суми грошових коштів, скористався наданими коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеними договорами не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Так, 28 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» як фактором було укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило за плату право грошової вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» зобов`язалось, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «Мілоан» і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками (а.с. 56-58).

Згідно з реєстром боржників до Договору факторингу № 28-12/2021-72 від 28 грудня 2021 року (а.с. 62-65) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за договором №3930851 від 18 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем, у загальному розмірі 8 004,20 грн., з яких: 2 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 6 004,20 грн. – заборгованість по процентам, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (а.с. 27).

В подальшому, 10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» як новим кредитором було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило за плату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3930851 від 18 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем (а.с. 74-76).

Згідно з реєстром боржників від 10 січня 2023 року до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а.с. 84-87) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право вимоги за договором №3930851 від 18 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем, у загальному розмірі 13 804,20 грн., з яких: 2 000,00 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 11 804,20 грн. – сума заборгованості за нарахованими процентами, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (а.с. 52).

В подальшому, 10 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/26, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відступило за плату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3930851 від 18 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем (а.с. 100-101).

Згідно з реєстром боржників в друкованому (підписаному) вигляді від 10 березня 2026 року до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/26 від 10 березня 2026 року (а.с. 108-111) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за договором №3930851 від 18 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем, у загальному розмірі 13 804,20 грн., з яких: 2 000,00 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 11 804,20 грн. – сума заборгованості за нарахованими процентами, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (а.с. 53).

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та стало новим кредитором у зобов`язанні за договором №3930851 від 18 вересня 2021 року, який укладений з ОСОБА_1 .

В подальшому, 25 травня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» як фактором було укладено договір факторингу № ФК 25-05/22, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» зобов`язується сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» суму фінансування, а ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» права вимоги за основними зобов`язаннями в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с. 66-67).

Згідно з реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами від 25 травня 2022 року до Договору факторингу № ФК 25-05/22 від 25 травня 2022 року (а.с. 73) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» перейшло право вимоги за договором №4787526 від 17 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем, у загальному розмірі 4 464,00 грн., з яких: 1 500,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням, 2 964,00 грн. – заборгованість за відсотками, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (а.с. 46-51).

07 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 07-11/25, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» відступило за плату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4787526 від 17 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем (а.с. 88-90).

Згідно з реєстром боржників для друку від 07 листопада 2025 року до Договору факторингу № 07-11/25 від 07 листопада 2025 року (а.с. 96-99) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за договором №4787526 від 17 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем, у загальному розмірі 4 464,00 грн., з яких: 1 500,00 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 2 964,00 грн. – сума заборгованості за нарахованими процентами.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та стало новим кредитором у зобов`язанні за договором №4787526 від 17 вересня 2021 року, який укладений з ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеними договорами так і не сплатив.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним позивачем, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4787526 від 17 вересня 2021 року становить 4 464,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 1 500,00 грн.; заборгованість за відсотками – 2 964,00 грн. (а.с. 55); за Договором №3930851 від 18 вересня 2021 року становить 13 804,20 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 2 000,00 грн., заборгованість за відсотками – 11 804,20 грн. (а.с. 54), що разом становить 18 268,20 грн.

Надаючи оцінку розрахунку заборгованості, проведену позивачем за договором №3930851 від 18 вересня 2021 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, суд виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначалось, умовами договору №3930851 від 18 вересня 2021 року передбачено, що товариство надає позичальнику кредит у розмірі 2 000,00 грн. строком на 21 день, тобто до 09 жовтня 2021 року.

Разом з тим у п. 2.3.1.1. кредитного договору його сторони погодили, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Однак, доказів на підтвердження виконання відповідачем умов обумовлених п. 2.3.1.1 кредитного договору або вчинення дій передбачених розділом 6 Правил матеріали справи не містять, а, отже, погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним - до 09 жовтня 2021 року.

Як видно зі змісту пп. 1.5.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом становлять 4,20 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Крім того, у Додатку №1 до кредитного договору - Графік платежів (а.с. 12) та Додатку №2 до кредитного договору – Паспорт споживчого кредиту (а.с. 13) сторонами також було обумовлено сплату відсотків за користування кредитом за 21 день кредитування у розмірі 4,20 грн.

Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за визначеною у договорі сумою, яка складає 4,20 грн.

Подальше, тобто поза строком кредитування, нарахування TOB «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитними договорами є безпідставним, та таким, що суперечить умовам укладених договорів.

Суд при вирішенні даної справи виходить з того, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість: за Договором №4787526 від 17 вересня 2021 року у розмірі 4 464,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 1 500,00 грн.; заборгованість за відсотками – 2 964,00 грн.; за Договором №3930851 від 18 вересня 2021 року у розмірі 2 004,20 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 2 000,00 грн., заборгованість за відсотками – 4,20 грн., що разом становить 6 468,20 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у даній справі надавало Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується Договором про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року (а.с. 119-121).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

31 липня 2026 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Т.В. Бордюг було підписано Витяг з Акту № 40 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року, в якому зазначено, що вартість наданих юридичних послуг за надання усної консультації та складання позовної заяви для подачі до суду становить 9 000,00 грн., витрачено 4 години часу (а.с. 126).

Позивач дійсно отримав правову допомогу від АО «Лігал Ассістанс», а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 9 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг з надання усної консультації та складання позовної заяви для подачі до суду, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в цій частині також підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (0,8 ставки судового збору за подачу позовної заяви в електронному вигляді).

На підставі ст.ст. 15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ – 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, р/р: IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у Акціонерному товаристві «ОТП БАНК» , код МФО 300528) заборгованість у загальному розмірі 6 468,20 грн. (шість тисяч чотириста шістдесят вісім гривень, 20 копійок), що складається з:

заборгованості за договором №4787526 від 17 вересня 2021 року у розмірі 4 464,00 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні, 00 копійок), з яких: 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень, 00 копійок) – заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 2 964,00 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят чотири гривні, 00 копійок) – заборгованість за відсотками;

заборгованості за договором №3930851 від 18 вересня 2021 року у розмірі 2 004,20 грн. (дві тисячі чотири гривні, 20 копійок), з яких: 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень, 00 копійок) – заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 4,20 грн. (чотири гривні, 20 копійок) – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ – 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, р/р: IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у Акціонерному товаристві «ОТП БАНК» , код МФО 300528) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез