Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №203/6455/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа №203/6455/26

Провадження №2/0203/3015/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Мулярчик А.М.,

з участю:

-представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності на квартиру,

у с т а н о в и в:

1. 16 червня 2026 року позивачка через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності на квартиру. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . У зв`язку з окупацією м. Донецька російською федерацією позивачка переїхала до м. Тернополя. У січні 2025 року позивачка звернулася до державного реєстратора із заявою про внесення відомостей про її право власності до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 14.03.2025 державний реєстратор ухвалив рішення про відмову позивачці у реєстрації її речового права. Викладене стало підставою для звернення позивачки до суду з позовом про визнання за нею права власності на належне їй нерухоме майно (а.с.а.с. 1 – 3).

2. Представник позивачки у судовому засіданні заявлений позов підтримав у повному обсязі, пояснивши, що позивачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . У зв`язку з окупацією м. Донецька російською федерацією позивачка переїхала до м. Тернополя. У січні 2025 року позивачка звернулася до державного реєстратора із заявою про внесення відомостей про її право власності до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 14.03.2025 державний реєстратор ухвалив рішення про відмову позивачці у реєстрації її речового права.

3. Представник відповідача до суду повторно не з`явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

4. 12 жовтня 2026 року у засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.

5. Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

6. Судом встановлено, що 25.03.2000 позивачка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Свідоцтво було видано Першою донецькою державною нотаріальною конторою і зареєстроване у реєстрі за №9-450 (а.с. 11).

7. 28 січня 2025 року позивачка звернулася до Тернопільської міської ради із заявою про внесення відомостей про її право власності на квартиру до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

8. 14 березня 2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради Мартиняк А.В. було ухвалене рішення №77814760 про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що надані позивачкою документи не дають змоги встановити набуття нею речового права на спірну квартиру (а.с. 12).

9. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

10. Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

11. За правилами, встановленими частиною 1 статті 317 ЦК, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

12. Частинами 1 – 3 статті 319 ЦК визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

13. За приписами частини 1 статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

14. Відповідно до статті 13 Закону України від 07.02.1991 №697-ХІІ «Про власність» (далі – Закон №697-ХІІ), який діяв на час придбання позивачкою спірної квартири, об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

15. Громадянин набуває право власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом (частина 2 статті 12 Закону №697-ХІІ).

16. Крім того, згідно зі статтею 128 Цивільного кодексу України 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передання речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Переданням визнається вручення речей набувачеві.

17. Таке правове регулювання правовідносин щодо права власності на майно застосовується до прав, які виникли, або могли виникнути до січня 2004 року.

18. Порядок набуття (реєстрації) права власності на нерухоме майно, придбане до 2004 року, був визначений, зокрема, правилами державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 №56.

19. Саме на виконання зазначеної норми право власності позивачки на спірну квартиру після видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було зареєстроване у Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (а.с. 11-звор.).

20. За правилами, встановленими статтею 392 ЦК, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

21. Відтак, ураховуючи відмову державного реєстратора зареєструвати (визнати) право власності позивачки на належну їй квартиру, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити.

22. Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 279 – 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до Донецької міської ради (ідентифікаційний код – 26502957; 84333, Україна, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Транспортна, 2) про визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа – 59,40 м2, житлова площа – 35,80 м2).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 13 жовтня 2026 року.

Суддя М.О. Католікян