Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №202/4824/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/4824/25

Провадження № 2/202/561/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючої судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря - Гриб А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 27.09.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 476372-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 27.09.2023 направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 476372-КС-001 про надання кредиту. 27.09.2023 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 476372-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5093, на номер телефону НОМЕР_1 , який відповідачем було введено. Таким чином, 27.09.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 476372-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .

07.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №ДУ№1 до договору № 476372-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 6 000 грн. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 476372 КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 476372-КС-001, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 476372-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 476372-КС-001 на загальну суму 8541,17 грн.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 29.04.2025 утворилась заборгованість за договором № 476372-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 36 186,35 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8 424,61 грн; суми прострочених платежів по процентах - 26 861,74 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 900,00 грн, яку просив стягнути з відповідача.

ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву в якому зазначав, що документами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Водночас доказів того, що відповідачем були отримані кредитні кошти, розмір наданого кредиту, графіку погашення заборгованості, виписки з карткового рахунку відповідача, а також розрахунку заборгованості позивачем суду не надано. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» надано відповідь на відзив в якій зазначено, що під час укладання кредитного договору позичальник зазначав номер банківської карти для перерахування кредитних коштів. Кредитні кошти перераховані відповідачу у день укладання кредитного договору та додаткової угоди. Також надано додаткові пояснення в яких звертали увагу, що боржник частково виконував свої зобов`язання за кредитним договором. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 476372-КС-001 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 476372-КС-001 на загальну суму 8 541,17 грн. Докази сплати відповідачем коштів за кредитним договором надаються у формі довідок з платіжної системи «Platon», які були надані позивачу технологічним оператором платіжних послуг ТОВ «Платежі Онлайн», який надає послуги позивачу на підставі договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020. ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім`я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика» на підставі відповідних договорів з посередниками за допомогою платіжних систем посередників. На підтвердження зарахування платежів позичальників за кредитними договорами відповідні посередники надають ТОВ «Бізнес Позика» довідки (довідки з платіжних систем).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 27.09.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 476372-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 27.09.2023 направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 476372-КС-001 про надання кредиту.

27.09.2023 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 476372-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5093, на номер телефону НОМЕР_1 , який відповідачем було введено.

Таким чином, 27.09.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 476372-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією наданою на виконання ухвали суду АТ КБ «Приватбанк».

07.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №ДУ№1 до договору № 476372-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 6 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 476372-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 476372-КС-001 на загальну суму 8541,17 грн.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 29.04.2025 утворилась заборгованість за договором № 476372-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 36 186,35 грн, що складається з: суми прострочених платежів за кредитом - 8 424,61 грн; суми прострочених платежів по процентах - 26 861,74 грн; суми прострочених платежів за комісією - 900,00 грн, яку просив стягнути з відповідача.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас цим же Законом № 3498-IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, яким імперативно встановлено перехідний період: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 сформулював правовий висновок щодо застосування зазначених положень законодавства, вказавши, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки за Законом України № 3498-IX є імперативною. Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки: перший етап (з 24.12.2023 по 21.04.2024) - протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, укладених у цей період, не могла перевищувати 2,5 %; другий етап (з 22.04.2024 по 19.08.2024) - наступні 120 днів характеризувалися зниженням максимальної денної процентної ставки до рівня 1,5 %; третій етап (з 20.08.2024) - після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.

З матеріалів справи вбачається, що розрахована відповідно до частини четвертої статті 8 Закону денна процентна ставка за договором не виходить за межі діючого на дату укладення правочину нормативного обмеження.

Нараховані позивачем проценти за користування кредитом у загальному розмірі 26 861, 74 грн розраховані виключно в межах строку кредитування та є передбаченою договором платою за правомірне користування кредитними коштами, а не заходами цивільно-правової відповідальності, що повністю відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 та постанові від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 зазначено, що оспорюваність умови чи договору або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги застосувати не може, і за відсутності прямої нікчемності умови суд не вправі самостійно зменшувати розмір нарахованих процентів, якщо відповідачем такий договір не оспорювався. Відповідач зустрічних вимог про визнання умов договору недійсними не заявляв, презумпцію правомірності договору не спростував та належного контррозрахунку суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 26 861, 74 грн є законними, арифметично правильними та підлягають задоволенню у повному обсязі, а загальний розмір стягуваної заборгованості за договором становить 36 186, 35 грн, з яких 8 424,61 гривень основного боргу, 26 861, 74 грн заборгованості по процентах та 900,00 грн заборгованості по комісії, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

Згідно з частиною 1 статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 11.08.2026, є дата складення повного судового рішення 13.10.2026.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (вул.Лесі Українки, 26, оф.411, м.Київ, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором від 27.09.2023 в сумі 36 186, 35 грн, з яких 8 424,61 гривень основного боргу, 26 861, 74 грн заборгованості по процентах та 900,00 грн заборгованості по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (вул.Лесі Українки, 26, оф.411, м.Київ, код ЄДРПОУ 41084239) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 13.10.2026.

Суддя Г.В. Бєсєда