Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №208/4602/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4602/26

провадження № 2/208/4482/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючої судді - Гречаної В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/4602/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди внаслідок залиття, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок залиття.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.2024 року.

04.01.2026 року у квартирі АДРЕСА_2 відбулося залиття зі стелі у житловій кімнаті. Позивач неодноразово намагалася звернутися до власників квартири АДРЕСА_3 , однак встановити з ними контакт не вдалося, оскільки двері квартири ніхто не відчиняв. За повідомленнями сусідів, після залиття, яке сталося із системи опалення, власники квартири АДРЕСА_3 уникають контактів із сусідами.

Згідно з актом про залиття від 09.01.2026 року, залиття квартири АДРЕСА_2 відбулося із системи центрального опалення, внаслідок чого було пошкоджено натяжну стелю. Причиною залиття, відповідно до зазначеного акта, стало неналежне поводження мешканців квартири АДРЕСА_3 , зокрема залишення відкритим крана для випуску повітря. Власники квартири АДРЕСА_3 не надали представникам комунального підприємства доступу до квартири для встановлення причин залиття та проведення необхідних робіт.

Відповідно до дефектного акта визначено необхідність виконання ремонтних робіт, зокрема демонтажу натяжної стелі, демонтажу теплоізоляційного покриття перекриттів із пінопласту, демонтажу кабелю та світильників, а також проведення монтажних робіт з відновлення стелі та інших робіт.

ТОВ «БК «Центріндустрія» складено локальний кошторис на виконання будівельних робіт, відповідно до якого загальна вартість ремонтних робіт та матеріалів становить 26351,22 грн станом на 14.01.2026 року.

Враховуючи викладене, позивач просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 26 351,22 грн, а також понесені судові витрати - судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Ухвалою суду від 23.04.2026 року відкрито провадження у справі № 208/4602/26 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

18.06.2026 року від представника позивача - адвоката Сакун В.А. надійшли додаткові пояснення, в яких зокрема заявив клопотання про витребування доказів та допит свідків.

Ухвалою суду від 17.08.2026 року витребувано від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію щодо наявності або відсутності даних про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 17.08.2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у КП Кам`янської міської ради «Добробут»: інформацію про те, чи належить кран провітрювання/повітровідвідник, розташований у квартирі АДРЕСА_3 , до внутрішньоквартирного обладнання, інформацію чи здійснювалося відеофіксування проведення обстеження, складання акта від 09.01.2026 року та факту недопуску представників КП «Добробут» до квартири АДРЕСА_3 .

02.07.2026 року на виконання ухвали про витребування доказів надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради № 25/712, з якої вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 27.08.1993 року та знято з реєстрації з 25.11.2025 року у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 .

28.08.2026 року від КП КМР «Добробут» на виконання ухвали про витребування доказів надійшла заява з якої вбачається, що кран провітрювання/провітропровідник, розташований у квартирі АДРЕСА_5 належить до внутрішньоквартирного обладнання. Відеофіксація проведення обстеження, складання акту від 09.01.2026 року по факту недопуску представників КП КМР «Добробут» до квартири АДРЕСА_3 не здійснювались. Про недопуск до квартири АДРЕСА_3 зазначено в акті про залиття від 09.01.2026 року який складений представниками КП КМР «Добробут».

Ухвалою суду від 23.09.2026 року провадження у справі № 208/4602/26 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок залиття - закрито.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

02.07.2026 року представник позивача надав суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі та участі позивача.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлялись шляхом направлення судових повісток на адресу реєстрації через «Укрпошту», що в розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомили. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за їх відсутності не подавали.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.

Вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 393957209 від 07.09.2024 року.

Представник позивача ОСОБА_6 05.01.2026 року звернувся до КП КМР «Добробут» з заявою в якій просив утворити комісію для складання акта про залиття квартири АДРЕСА_6 внаслідок аварії теплопостачання, яка сталась 04.01.2026 року о 21.30 та повністю усунути причини аварії.

З акта про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 09.01.2026 року вбачається, що комісією у складі інспектора Бутенка О.А. та Марініч В. складено акт про те, що 04.01.2026 року в буд. АДРЕСА_7 трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення. На момент обстеження кв. АДРЕСА_2 у спальні на стелі 7,6 кв.м. видні сліди залиття на натяжній стелі. Причина залиття: залиття відбулось із квартири АДРЕСА_3 із за недбалості мешканців. Був відкритий кран розповіртювання. Мешканці кв. АДРЕСА_3 не надали доступу. Кран закрили самостійно.

З дефектного акта складеного ТОВ «Будівельна компанія «Центростройіндустрія» вбачається перелік відновлювальних робіт у житловій кімнаті квартирі АДРЕСА_6 . Також позивачем долучено пояснювальну записку відновлювальні роботи у житловій кімнаті квартирі АДРЕСА_6 .

З договірної ціни погодженої між замовником – ОСОБА_1 та підрядником ТОВ «Будівельна компанія «Центростройіндустрія» вбачається вартість відновлювальних робіт у житловій кімнаті квартирі АДРЕСА_6 – 26351,22 грн.

Також позивачем надано копію підсумкової відомості ресурсів та локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на відновлювальні роботи у житловій кімнаті квартирі АДРЕСА_6 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 461875059 від 27.01.2026 року власниками квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 – частка власності 1/3, ОСОБА_3 – 1/3 частка власності, ОСОБА_4 – 1/3 частка власності.

До правовідносин, що виникли між сторонами суд застосовує наступні норми права.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

У пункті 8 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить.

Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих правил. В акті повинно бути відображено: дата складання акту (число, місяць, рік): прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року у справі №369/8038/17 вказано: «доводи касаційної скарги, що акт від 05 травня 2017 року не є належним та допустимим доказом у справі, зводяться до незгоди із письмовими доказами, оцінка яким надана судами першої та апеляційної інстанцій. Разом з цим слід вважати, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. За таких обставин, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, врахувавши акт про залиття квартири та висновок експерта, обставини та тривалість часу, протягом якого позивач вживає заходи для відновлення своїх порушених прав, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявив та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі №686/11256/16-ц зроблено висновок про те, що: «факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується актом залиття від 04 квітня 2016 року, затвердженого начальником ЖЕК № 1 ОСОБА_5 Актом встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок витоку теплоносія на крані випуску повітря опалення (батареї), що у квартирі АДРЕСА_3 за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Зазначений акт у силу статей 58, 59 ЦПК України 2004 року є належним і допустимим доказом, яким спростовуються відповідні посилання касаційної скарги. Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачами не спростовано. Доводи касаційної скарги, що акт від 04 квітня 2016 року не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки складений зі слів невідомих осіб та на підставі незрозумілих документів, зводяться до незгоди із письмовими доказами, оцінка яким надана судами першої та апеляційної інстанцій».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 263/14437/19 вказано, що «суди не врахували, що за встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину. Доказів на спростування відсутності протиправності та вини, а також розміру завданої позивачу майнової шкоди ККП «Маріупольтепломережа» не надало, правом на призначення у справі судових будівельно-технічної та оціночної експертизи не скористалося; помилковим є висновки суду першої інстанції, що надані позивачем акти не відповідають Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, а тому є недопустимими доказами, оскільки наявність шкоди та причинний зв`язок позивач може доводити будь-якими засобами доказування. Зазначені Правила не передбачають можливість встановлення вказаних обставин виключно актом, складеним за формою Додатку 4, а в пункті 2.3.6. Правил передбачено лише можливість складення такого акту у разі залиття, аварії квартир».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Судом встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

04.01.2026 року у квартирі позивача сталось залиття, причиною залиття згідно акта від 09.01.2026 року, складаного комісією КП КМР «Добробут» стала недбалість мешканців з квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а саме відкритий кран розпровітрювання. Вказаний кран відноситься до внутрішньоквартирного обладнання квартири.

Акт від 09.01.2026 року суд вважає належним та допустимим доказом по справі, оскільки у вказаному акті зазначені всі обов`язкові відомості, а саме: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття. Отже, даний акт відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, і є належним доказом по справі.

Крім того, акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події. Акт складений комісійно, у належній формі, істотних порушень, які б могли свідчити про його неправомірність чи нечинність судом не виявлено, тож підстави для неприйняття вказаного доказу з огляду на його неналежність та/або недопустимість відсутні.

Отже з огляду на характер пошкоджень в приміщенні квартири позивача, а також те під час розгляду справі будь-яких інших джерел небезпеки для залиття не втсановлено, суд вважає обґрунтованими доводи, що залиття відбулося з вини відповідачів.

Згідно наданих позивачем доказів розмір відновлювальних робіт у житловій кімнаті за адресою: АДРЕСА_1 становить 26351,22 грн.

Відповідачами не надано доказів, на спростування вказаної суми спричинених позивачу матеріальних збитків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового суду України, викладених у пункті 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, - розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Суд зауважує, що за встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вину. Доказів на спростування відсутності протиправності та вини, а також розміру завданої позивачу майнової шкоди, яка відповідно до наданих позивачем доказів становить 26351,22 грн. відповідачами не надано, правом на призначення у справі судово будівельно-технічної та оціночної експертизи не скористались, відзиву або інших заперечень проти позову, до суду також не подали.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності за завдану позивачу шкоду внаслідок залиття квартири позивача.

Окрім цього суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто ще до обставин залиття – 04.01.2026 року.

Отже, станом на час залиття квартири позивача власниками квартири з якої сталось залиття були лише ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , докази, що частку належну ОСОБА_4 успадкували інші особи в матеріалах справи відсутні тому суд вважає, що завдана позивачу шкода має бути стягнута солідарно з власників квартири за адресою: АДРЕСА_4 з якої сталось залиття.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією № 8409-9338-4324-1409 від 16.04.2026 року.

Позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів судового збору, однак суд зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.05.2018 року у справі № 461/5420/14-ц при повному або частковому задоволенні позову до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 665,60 грн з кожного.

На підставі ст. ст. 15, 16, ч. ч. 1, 2 ст. 22, ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 1166, 1192 ЦК України, ст. 151 ЖК України, ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди внаслідок залиття - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду завдану залиттям квартири в розмірі 26351 (двадцять шість тисяч триста п`ятдесят одна) гривня 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в рівних частках по 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок з кожного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 )

Відповідач – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 )

Суддя В.Г. Гречана