Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №903/1007/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 903/1007/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства "К.О.Т." на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 (колегія суддів: Мамченко Ю. А., Хабарова М. В., Петухов М. Г.) та рішення Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 (суддя Гарбар І. О.) у справі

за позовом Малого приватного підприємства "К.О.Т." до 1) Державного підприємства "СЕТАМ", 2) Сільськогосподарського приватного підприємства "Рать", 3) приватного виконавця Пироги Сергія Степановича про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів,

за участю представника позивача - Марача В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Мале приватне підприємство "К.О.Т." (далі - МПП "К.О.Т.") звернулося з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ), Сільськогосподарського приватного підприємства "Рать" (далі - СПП "Рать"), приватного виконавця Пироги Сергія Степановича (далі - приватний виконавець), в якому просить визнати незаконними та скасувати результати електронних торгів від 30.04.2019 з продажу майна, а саме: комплексу будівель і споруд, загальною площею 6829,10 кв. м та земельної ділянки, площею 5,4548 га, К/Н 0710400000:41:010:0092, за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Анатолія Грищенка, 11, реєстраційний номер лота 340372, що належали на праві власності МПП "К.О.Т.", оформлені протоколом проведення електронних торгів від 30.04.2019 № 401988.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реалізація нерухомого майна позивача на електронних торгах є протиправною, оскільки майно було продано за заниженою ціною. Такий продаж за заниженою вартістю безпосередньо порушує права позивача як боржника (сторони виконавчого провадження). Зокрема, позивач вказує на розбіжності в оцінці майна: згідно з оцінкою, проведеною на замовлення позивача, та даними нормативно-грошової оцінки, вартість майна у звітах для торгів була занижена на понад 8 мільйонів гривень. Позивач посилається на рецензії (зроблені у межах кримінального провадження), які визнали звіти про оцінку майна неякісними, непрофесійними та такими, що не відповідають нормативно-правовим актам.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.09.2017 у справі № 159/1777/17 було дозволено виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 16.02.2017 у справі АС № 385у/2016.

4. Згідно з цим рішенням, за позовом компанії "Відріг Фінанц унд Бетайлігунгс-Акціенгезельшафт" (Widrig Finanz @ Beteiligungs-Aktiengesellschaft) (Князівство Ліхтенштейн) до МПП "К.О.Т." (Україна) стягненню підлягали 106 173,38 євро основного боргу (що станом на 28.09.2017 року за офіційним курсом становило 3 299 868,65 грн), 43 925,00 євро боргу по процентах (1 365 189,00 грн) та 7 329,17 євро для відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору (227 790,00 грн), що в загальній сумі становило 157 427,55 євро або 4 892 848,25 грн.

5. На підставі виданого виконавчого листа приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 10.08.2018.

6. В межах цього провадження 10.01.2019 приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро оцінки та інвентаризації" (оцінювач Марчук О.М.) для визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Анатолія Грищенка (колишня Кутузова), 11.

7. За результатами складених звітів про оцінку від 13.01.2019 було визначено таку ринкову вартість майна: земельна ділянка площею 5,4548 га (кадастровий номер 0710400000:41:010:0092) - 3 707 082,00 грн; компресорна З-1 (204,5 кв. м) - 76 567,00 грн; побутовий корпус Т-3 (1024,8 кв. м) - 603 607,00 грн; цех м`яких меблів Д-2 (2882,0 кв. м) - 1 217 336,00 грн; будівля котельні Г-3 (543,9 кв. м) - 626 702,00 грн; будівля складу готової продукції Б-1 (1155,4 кв. м) - 488 032,00 грн; сховище Р-1 (380,1 кв. м) - 11 441,00 грн; будівля складу ДМК К-1 (487,9 кв. м) - 257 891,00 грн; компресорна Ц-1 (47,6 кв. м) - 7 061,00 грн; прохідна М-1 (24,8 кв. м) - 12 871,00 грн.

8. Про результати оцінки МПП "К.О.Т." дізналося 28.01.2019, отримавши лист приватного виконавця від 22.01.2019 № 67, а з самими звітами ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації" директор підприємства ознайомився 13.03.2019.

9. В подальшому, 30.04.2019 організатором ДП "СЕТАМ" було проведено електронні торги з реалізації зазначеного майна (загальною площею будівель і споруд 6829,10 кв. м), що було об`єднано у лот з реєстраційним номером 340372.

10. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 30.04.2019 № 401988 та акта про проведення публічних електронних торгів від 13.05.2019 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1, переможцем було визнано СПП "Рать", яке придбало майно за ціною 4 933 890,50 грн та повністю внесло цю суму.

11. За результатами проведення електронних торгів 17.05.2019 приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Козоріс Н. С. видала СПП "Рать" 10 свідоцтв про право власності, які були зареєстровані в реєстрі за номерами: № 1356, № 1358, № 1360, № 1362, № 1364, № 1366, № 1368, № 1370, № 1372 та № 1374.

12. Окремо від цього, 24.04.2019 Ковельським відділом поліції ГУНП у Волинській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019030110000795 за частиною першою статті 365-2 Кримінального кодексу України, де МПП "К.О.Т." постановою слідчого від 19.07.2022 було залучене як потерпілий, оскільки звіт про оцінку майна від 25.03.2019, виконаний Глизь О. Г. на замовлення позивача, та витяг від 22.01.2019 № 45 із технічної документації вказували на заниження ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації" вартості майна на понад 8 мільйонів гривень.

13. В межах цього кримінального провадження у лютому 2022 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях було проведено рецензування копій 10 звітів про оцінку від 13.01.2019, за наслідками якого складено рецензії № 7-22-0009 (від 16.02.2022), № 7-22-0011 (від 16.02.2022), № 7-22-0012 (від 17.02.2022), № 7-22-0013 (від 17.02.2022), № 7-22-0014 (від 18.02.2022), № 7-22-0015 (від 18.02.2022), № 7-22-0016 (від 18.02.2022), № 7-22-0017 (від 21.02.2022), № 7-22-0018 (від 22.02.2022) та № 7-22-0019 (від 22.02.2022), які встановили, що звіти не відповідають нормативно-правовим актам, є неякісними, непрофесійними та мають значні недоліки.

14. Під час досудового розслідування також були проведені судові експертизи (зокрема, висновок від 09.12.2019 № 8763, комісійний висновок від 31.10.2019 № 8350-8359 та висновок від 23.12.2014 № СЕ-19/103-24/7714-ОБ), що визначили іншу ринкову вартість об`єктів станом на 13.01.2019.

15. Згодом, згідно з протоколом засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 10.11.2022 № 136 та наказом від 30.11.2022 № 1469, оцінювача Марчука О. М. було позбавлено спеціалізації 1.1 з кваліфікаційного свідоцтва МФ № 6562, виданого 13.12.2008.

16. Враховуючи притягнення оцінювача до відповідальності, 11.07.2025 постановою старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП кримінальне провадження № 12019030110000795 було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

17. Судами також встановлено, що МПП "К.О.Т." зверталося до Ковельського міськрайонного суду Волинської області зі скаргою на дії приватного виконавця Пироги С. С. щодо передачі майна на примусову реалізацію, проте ухвалою цього суду від 21.02.2023 у справі № 159/1777/17, яка була залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 19.04.2023, скаргу було залишено без розгляду через пропуск строку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

18. 24.02.2026 Господарський суд Волинської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026, про відмову у задоволенні позову.

19. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що реалізація майна на електронних торгах у межах виконавчого провадження спрямована на поновлення прав кредитора та є складовою права на справедливий суд. При цьому, визначення вартості майна є процесуальною дією виконавця щодо примусового виконання рішень, а належним способом захисту прав боржника у даному випадку є оскарження рішень та дій виконавця, а не оцінки майна. Враховуючи, що звіти про оцінку від 13.01.2019 були дійсні на час проведення публічних електронних торгів 13.05.2019, рецензування звітів про оцінку в межах кримінального провадження відбулося в лютому 2022, а електронні торги з реалізації належного позивачу нерухомого майна проведені 30.04.2019, тобто на час проведення електронних торгів звіти були чинними.

20. У зв`язку з тим, що порушень правил проведення торгів не встановлено, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

21. Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, додатково зазначив, що вимоги про визнання недійсними результатів торгів (протоколу, акта) є неналежним і неефективним способом захисту. Апеляційний суд звернув увагу на те, що навіть визнання електронних торгів недійсними не поновить остаточно право позивача. Позивач не заявляв вимоги про повернення майна, а добросовісний набувач з 2019 року вже правомірно розпоряджається цим майном.

22. З огляду на відсутність підстав для задоволення позову, суди не розглядали по суті заяву відповідача-3 щодо застосування позовної давності.

Короткий зміст касаційної скарги

23. МПП "К.О.Т." звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

24. Підставою касаційного оскарження позивач визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:

- у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 953/8288/20 про те, що позивач (боржник) має право не погодитися з вартістю майна, переданого на реалізацію, безпосередньо у позові про визнання торгів недійсними, доводячи ці вимоги; такі доводи є однією з підстав для визнання торгів недійсними у разі доведення несправедливості торгів, а наявність рецензій на звіт наведених висновків не змінює; у постановах Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 348/869/15-ц та від 22.01.2025 у справі № 523/12378/21 щодо права боржника доводити занижену вартість майна безпосередньо у позові про визнання торгів недійсними;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 554/154/22 (пункти 78- 79) про те, що в разі встановлення реалізації майна за заниженою ціною такі торги є несправедливими та не можуть створити для їх учасників правомірних наслідків;

- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17- 6.18), від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункти 38- 39, 56) щодо правової природи набуття майна на електронних торгах як особливого виду договору купівлі-продажу та його оспорюваності за правилами статей 203, 215 ЦК України;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 про те, що порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону, порядок його проведення та оформлення кінцевих результатів, є підставою для визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу, укладеного за його результатами;

- у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 420/8811/20 (пункти 106- 113, 121, 122), від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09 про те, що рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки майна, а сам звіт про оцінку не створює правових наслідків та не може бути предметом окремого судового оскарження;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 щодо умов визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними: наявність порушення, його вплив на результати торгів та порушення прав особи, яка їх оспорює.

25. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини восьмої статті 75 ГПК України у взаємозв`язку зі статтями 86, 91 ГПК України та статтею 284 КПК України в частині доказового значення постанови слідчого про закриття кримінального провадження стосовно оцінювача (експерта), дії якого призвели до реалізації майна боржника на електронних торгах за заниженою ціною, у справах про визнання таких торгів недійсними.

26. Позивач наголошує, що суди помилково трактували закриття кримінальної справи як доказ відсутності порушень з боку оцінювача, тоді як справу закрили саме через те, що оцінювача вже було притягнуто до відповідальності (позбавлено спеціалізації).

27. Крім того, скаржник з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про те, що апеляційний суд не дослідив належним чином сукупність доказів на підтвердження заниження вартості майна: десять рецензій Фонду державного майна України; три висновки судових оціночно-будівельних експертиз; витяг з протоколу засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 10.11.2022 № 136 та наказ Фонду державного майна України від 30.11.2022 № 1469 про позбавлення оцінювача спеціалізації за виготовлення спірних звітів; листи Фонду державного майна України від 09.09.2022 № 10-59-10461, від 07.12.2022 № 10-59-18270, від 30.04.2025 № 10-59-11095; звіт оцінювача Глизь О .Г. від 25.03.2019 та витяг № 45 із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 22.01.2019.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

28. У відзиві на касаційну скаргу приватний виконавець Пирога С. С. просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що вони повністю відповідають нормам матеріального та процесуального права та висновкам Верховного Суду про їх застосування.

29. Відповідач-3 зазначає, що недоліки оцінки майна та недійсність торгів не є тотожними поняттями, тому для визнання торгів недійсними позивач має довести не лише наявність певних недоліків оцінки, а й причинно-наслідковий зв`язок між такими недоліками, формуванням початкової ціни, результатом електронних торгів та заявленим порушенням його майнових прав.

30. При цьому посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 953/8288/20, згідно з якою існування спеціального порядку оскарження дій виконавця щодо визначення вартості майна не позбавляє боржника можливості у спорі про недійсність електронних торгів посилатися на заниження вартості майна та доводити несправедливість торгів, не звільняє позивача від передбаченого процесуальним законом обов`язку доведення всієї сукупності обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання електронних торгів недійсними.

31. Відповідач-3 також зазначає про безпідставність посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 348/869/15-ц, № 523/12378/21, № 420/8811/20, № 2-3894/09, № 554/154/22, оскільки вони прийняті за інших фактичних обставин ніж ті, що встановлені судами у справі, що переглядається.

32. Відповідач-3 з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 678/301/12, зазначає про необхідність установлення не лише самого порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а й його істотного впливу на результат електронних торгів та порушення внаслідок цього прав позивача.

33. Крім того, відповідач-3 вказує, що фактичний перебіг електронних торгів не підтверджує довід позивача про очевидне заниження початкової ціни; постанова про закриття кримінального провадження не встановлює юридичного факту недійсності електронних торгів; позивачем не доведено всієї сукупності умов, необхідних для визнання електронних торгів недійсними.

Позиція Верховного Суду

34. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів з продажу майна позивача з огляду на те, що реалізація нерухомого майна на електронних торгах відбулась за заниженою ціною.

37. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд серед іншого виходив з того, що визнання недійсними електронних торгів не поновить остаточно право позивача, оскільки позивачем не заявлено вимоги про повернення майна, а добросовісний набувач майна з 2019 року правомірно розпоряджається таким майном, що свідчить про обрання позивачем неефективного способу захисту прав.

38. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

39. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

40. При цьому Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

41. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 (пункти 40- 41), від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)).

42. Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

43. З огляду на це, відчуження майна з електронних торгів є правочином, що дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі приписів статей 203, 215 ЦК України. Такі правові висновки послідовно викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 та від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18.

44. Отже, боржник об`єктивно наділений правом оспорювати дійсність правочину, укладеного за результатами електронних торгів, у разі порушення вимог законодавства під час їх проведення.

45. Разом із тим, у цій справі МПП "К.О.Т." звернулося з вимогою визнати незаконними та скасувати результати електронних торгів, оформлені протоколом проведення електронних торгів.

46. Верховний Суд наголошує, що протокол проведення електронних торгів або акт про їх проведення не є правочинами, а є лише документами, які фіксують перебіг та результат процедури торгів.

47. Отже, вимоги МПП "К.О.Т." про визнання недійсними результатів торгів, протоколу чи акта публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту, оскільки їх задоволення не призводить до відновлення порушених прав.

48. Водночас вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).

49. В контексті наведеного Суд зазначає, що навіть у разі процесуального тлумачення заявленої МПП "К.О.Т." позовної вимоги як вимоги про визнання недійсним самого правочину (договору купівлі-продажу), укладеного за результатами торгів, така вимога за відсутності віндикаційної вимоги або вимоги про повернення майна (реституції) свідчить про неефективність заявленого позову.

50. Судами встановлено, що спірне нерухоме майно було реалізоване у 2019 році, і на підставі акта про проведені електронні торги СПП "Рать" отримало свідоцтва про право власності, які зареєстровані у встановленому законом порядку. Отже, майно вибуло з володіння позивача та перейшло до покупця СПП "Рать" на виконання оспорюваного правочину.

51. Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

52. Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-13гс22, пункту 154), згідно з якою якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України).

53. Аналогічна правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, у якій об`єднана палата також зазначила, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

54. Отже, саме по собі задоволення вимоги про визнання торгів (чи укладеного за їх результатами договору) недійсними не призводить до повернення майна позивачу, оскільки не зобов`язує покупця повернути майно боржнику в порядку реституції та не є самостійною підставою для скасування державної реєстрації права власності.

55. Доводи скаржника про те, що рішення суду про недійсність торгів має самостійне правове значення, адже воно усуває стан правової невизначеності щодо правомірності відчуження майна, впливає на обсяг погашених зобов`язань позивача у виконавчому провадженні та створює передумови для подальшого захисту (реституція, витребування, відшкодування), колегія суддів відхиляє.

56. За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 22)).

57. Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечить завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (частині першій статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

58. Таким чином, заявлення вимоги про визнання недійсними результатів торгів без одночасного заявлення вимоги про повернення майна з метою використання цього рішення як підґрунтя для перерахунку боргу чи подальшого витребування є неефективним способом захисту.

59. З урахуванням наведеного, Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що саме по собі задоволення вимоги позивача про визнання недійсними результатів торгів, оформлених протоколом від 30.04.2019 (чи укладеного за їх результатами правочину) не призводить до повернення майна позивачу та не відновлює його прав. Таке рішення автоматично не зобов`язує покупця повернути набуте майно боржнику в порядку двосторонньої реституції (відповідно до статті 216 ЦК України) та не є самостійною підставою для скасування державної реєстрації права власності. Позивач у цій справі вимог про застосування наслідків недійсності правочину (повернення майна) не заявляв, що робить обраний ним спосіб захисту неефективним.

60. Водночас, обґрунтовано встановивши обставини обрання позивачем неефективного способу захисту у цій справі, суди попередніх інстанцій помилково вдалися до розгляду справи по суті спору, не врахувавши, що невірно обраний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом спору по суті.

61. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову, але помилково виходили, в тому числі, з інших підстав, пов`язаних з оцінкою спірних правовідносин по суті спору. Разом з цим, допущені судами процесуальні порушення не призвели до ухвалення незаконного рішення, а тому відсутні підстави для їх скасування.

62. Зважаючи на те, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від інших, установлених судом обставин, що в свою чергу виключає необхідність подальшого дослідження підстав позову, колегія суддів не надає оцінку іншим доводам касаційної скарги МПП "К.О.Т.". За вказаних обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

64. Згідно із частиною першою статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Судові витрати

65. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень із залишенням без змін їх резолютивної частини, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "К.О.Т." задовольнити частково.

2. Мотивувальні частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 та рішення Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 змінити, виклавши їх в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач