Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/8977/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/8977/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерська сонячна електростанція-1»

про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат

у справі № 910/8977/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерська сонячна електростанція-1»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 16.09.2026 касаційну скаргу касаційні скарги Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (далі - АТ «Гарантований покупець») залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026, рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 у справі № 910/8977/25 залишено без змін.

21.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Димерська сонячна електростанція-1» (далі - ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1») подало до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/8977/25, про що позивачем було заявлено у відзиві на касаційну скаргу АТ «Гарантований покупець».

ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» просить стягнути з АТ «Гарантований покупець» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 63 556,95 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2026 постановлено здійснити розгляд заяви ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 910/8977/25 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

АТ «Гарантований покупець» подало заперечення, у яких зазначило, що заявником не доведено необхідності та співмірності заявлених до компенсації витрат із фактичним обсягом наданої правничої допомоги у суді касаційної інстанції, тому відсутні правові підстави для їх відшкодування у заявленому розмірі. Просить зменшити розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за заявою ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» про ухвалення додаткового рішення за послугу підготовка та подача до суду відзиву на касаційну скаргу тривалістю 6 год до 1 422,71 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у заяві доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як свідчать матеріали справи, 11.06.2025 між Савченко О.В. (Адвокат) та ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» (Клієнт) укладено договір № 1053/1 надання правничої допомоги (далі - Договір), за умовами якого Адвокат зобов`язується відповідно до завдання Клієнта надати правничу допомогу Клієнту, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надану правничу допомогу (пункт 1.1).

Згідно з пунктом 3.2 Договору за результатами надання правничої допомоги Адвокат надає Клієнту акт приймання-передачі наданих послуг, в якому фіксуються найменування послуг по правничій допомозі, кількість годин, витрачених на надання правничої допомоги, тощо.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що Клієнт зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів розглянути отриманий акт приймання-передачі наданих послуг та у випадку відсутності зауважень затвердити його. За умови наявності зауважень Клієнт зобов`язаний оформити їх у вигляді мотивованої відмови від затвердження акта приймання-передачі наданих послуг. Відмова має містити підстави недоліки в наданні правничої допомоги та строки для їх усунення. Адвокат зобов`язаний усунути недоліки у наданій правничій допомозі (послугах), якщо мотивована відмова від затвердження акта є обґрунтованою, у встановлені у відмові строки та направити Клієнту акт на повторне затвердження.

Відповідно до пункту 4.1 Договору сторони погодили, що гонорар за надання правничої допомоги за цим Договором визначається сторонами в кожному окремому завданні.

На підтвердження понесених у суді касаційної інстанції витрат у розмірі 63 556,95 грн ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» надано копії таких документів: договір № 1053/1 надання правничої допомоги від 11.06.2025, завдання № 1 до цього договору від 11.06.2025, завдання № 3 до договору № 1053/1 надання правничої допомоги від 11.06.2025, акт приймання-передачі наданих послуг № 3 від 16.09.2026 до договору № 1053/1 надання правничої допомоги від 11.06.2025.

Згідно із завданням № 3 від 15.06.2026 до Договору ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» (Клієнт) надає, а адвокат Савченко О.В. (Адвокат) приймає до виконання наступне завдання:

1. Участь в касаційному оскарженні рішень по справі № 910/8977/25 з поданням всіх необхідних процесуальних документів та участю в засіданнях.

2. Строк надання правничої допомоги - протягом строку розгляду справи в суді касаційної інстанції.

3. Вимоги - ведення справи має вестись з поданням всіх процесуальних документів, що необхідні для об`єктивного розгляду справи, захисту Клієнта.

4. Вартість надання правничої допомоги - 63 556,95 грн

4.1. Порядок оплати передбачає здійснення передплати в розмірі 50 000,00 грн протягом 3 робочих днів з дати погодження цього завдання. Остаточна оплата в розмірі 13 556,95 грн здійснюється протягом 3 робочих днів з дати винесення рішення за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до підписаного сторонами акта приймання-передачі наданих послуг № 3 від 16.09.2026 до договору № 1053/1 надання правничої допомоги від 11.06.2025 ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» та Адвокат Савченко О.В. свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 8016/10 від 18.07.2019, видане Радою адвокатів Київської області, з іншої сторони уклали цей акт приймання-передачі наданих послуг № 3 про наступне: Клієнт та Адвокат погодили та фіксують в цьому акті той факт, що Адвокат відповідно до договору належним чином надав наступний перелік послуг: 1) Контроль за подачею АТ «Гарантований покупець» касаційної скарги у справі № 910/8977/25 - 2 години роботи адвоката; 2) підготовка та подача до суду відзиву на касаційну скаргу - 6 годин роботи адвоката, всього 8 годин роботи адвоката. Клієнт приймає надані послуги та не має претензій до якості та порядку їх надання. Сторони погоджують, що загальна вартість наданих послуг становить 63 556,95 грн.

ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» дотрималося вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена стороною у відзиві на касаційну скаргу у цій справі.

Суд касаційної інстанції при вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ураховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

При цьому на предмет відповідності критеріям, зазначеним у частині 5 статті 129 ГПК, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 ГПК.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 169 ГПК). Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Так, АТ «Гарантований покупець» подало заперечення, у яких зазначило, зокрема, що витрати на послугу контроль за подачею АТ «Гарантований покупець» касаційної скарги у справі № 910/8977/25 тривалістю 2 год не пов`язані з розглядом справи, така послуга не є правовою допомогою у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Витрати на зазначену послугу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат оскільки надання цієї послуги не є необхідним та жодним чином не вплинуло на результат вирішення справи. Отже, з урахуванням частини 5 статті 129 ГПК витрати на послугу контроль за подачею АТ «Гарантований покупець» касаційної скарги у справі № 910/8977/25 тривалістю 2 год не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Правова позиція сторін з моменту подачі позову стала та не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Адвокат Савченко О.В. надавала правову допомогу позивачеві у суді першої та апеляційної інстанцій, а також за її підписом подано відзив на касаційну скаргу. Зазначена обставина свідчить про те, що адвокат обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Крім цього, відзив на касаційну скаргу містить тези, висновки та посилання на правові позиції Верховного Суду, які вже були зазначені адвокатом Савченко О.В. у інших документах, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу, що свідчить про те, що підготовка даного процесуального документу не вимагала від адвоката витрачання багато часу та зусиль. Таким чином розмір витрат на послугу підготовка та подача до суду відзиву на касаційну скаргу тривалістю 6 год не є співмірним, зокрема, із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Відповідач просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» про ухвалення додаткового рішення у в частині розподілу витрат за послугу контроль за подачею АТ «Гарантований покупець» касаційної скарги у справі № 910/8977/25 тривалістю 2 год. Зменшити розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за заявою ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1» про ухвалення додаткового рішення за послугу підготовка та подача до суду відзиву на касаційну скаргу тривалістю 6 год до 1 422,71 грн.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21, постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

Проаналізувавши подані позивачем документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, а також заперечення відповідача проти заявленого до стягнення розміру таких витрат і клопотання про зменшення розміру витрат, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи обсяг виконаних робіт, беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, Верховний Суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 30 000,00 грн, що відповідає принципам розумності у цих правовідносинах, є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та підлягає стягненню з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Димерська сонячна електростанція-1».

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерська сонячна електростанція-1» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 910/8977/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерська сонячна електростанція-1» (ЄДРПОУ 40577806) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень).

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко