Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/1607/26 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/1607/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання Зайченко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства ?Національна енергетична компанія ?Укренерго?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 (колегія суддів: Коротун О. М. - головуючий, Сулім В. В., Майданевич А. Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 (суддя Паламар П. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Полтаваенергозбут?

до Приватного акціонерного товариства ?Національна енергетична компанія ?Укренерго?

про стягнення коштів,

за участю: позивача Юхименко М. П. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Полтаваенергозбут" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 3 % річних у розмірі 1 026 167,47 грн за період прострочення червня 2025-січня 2026 років та інфляційних втрат у розмірі 1 233 073,12 грн за період прострочення червень-грудень 2025 року.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг в строки, передбачені договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, що є порушенням майнових прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 183 031,38 грн інфляційних втрат за час прострочення, 1 026 167,47 грн 3 % річних з простроченої суми, у позові в іншій частині - відмовлено.

2.2 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 рішення в оскарженій частині щодо задоволення позову залишено без змін.

2.3 Суди, задовольняючи позов, виходили з того, що оплату вартості наданих позивачем послуг у спірний період відповідач здійснив із порушенням встановленого строку.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі відповідач просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

3.2 Скаржник вважає, що суди неправильно застосували норми права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування до спірних правовідносин частини 1 статті 614 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України (щодо наявності вини за порушення зобов`язання) у поєднанні з пунктом 13.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.04.2019 № 641 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.12.2019 № 2802), частини 1 статті 4, пункту 4 частини 3 статті 6, пункту 23 частини 1, частини 8 статті 33, частини 7 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 1, частини 1 статті 3, частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в контексті висновків апеляційного суду (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

3.3 У відзиві позивач просить залишити без задоволення касаційну скаргу, оскільки умови договору, норми Порядку та постанови НКРЕКП не ставлять у залежність своєчасність здійснення замовником оплати за отримані послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора. Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у пункті 56 постанови від 06.02.2025 у справі № 910/5602/24, постанові від 09.12.2025 у справі № 910/16204/24.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 20.08.2019 між позивачем і відповідачем укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0238-09021, додаткові угоди до цього договору, за умовами яких позивач зобов`язався надати відповідачу послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, а останній - прийняти та оплатити вартість послуг на умовах договору.

4.2 Згідно з пунктом 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначається відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженою постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

4.3 Відповідно до пункту 15.4 Порядку ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.

4.4 Підпунктом 2 пункту 3.1, підпунктом 4 пункту 3.3 договору встановлено, що постачальник послуг зобов`язаний затверджувати вартість послуг у регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку (глав 12 та 13 в редакції додаткової угоди від 08.01.2021 № 4).

4.5 Замовник зобов`язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником та затвердженої регулятором.

4.6 Строк дії договору відповідно до умов пункту 7.1 договору в редакції додаткової угоди № 12 встановлений з 20.08.2019 та діє до 31.12.2026.

4.7 При цьому, в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі наданих послуг (від 31.08.2024 № 8, від 30.09.2024 № 9, від 31.10.2024 № 10, від 30.11.2024 № 11, від 31.07.2025 № 7, від 31.08.2025 № 8, від 30.09.2025 № 9), якими підтверджується факт надання позивачем протягом серпня-листопада 2024 року, липня-вересня 2025 року відповідачу послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел загальною вартістю 142 736 502,21 грн.

4.8 Разом з цим, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 01.10.2024 № 1702, від 29.10.2024 № 1855, від 04.12.2024 № 2057, від 26.11.2024 № 2017, від 24.12.2024 № 2364, від 26.08.2025 № 1355, від 23.09.2025 № 1526, від 28.10.2025 № 1751 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу, зокрема, протягом серпня-листопада 2024 року, липня-вересня 2025 року.

4.9 При цьому, з наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій (від 07.10.2024 № ПУП005977, від 23.04.2025 № ПУП009311, від 19.05.2025 № ПУП009942, від 06.06.2025 № ПУП010498, від 01.11.2024 № ПУП006652, від 09.12.2024 № ПУП007505, від 29.11.2024 № ПУП007311, від 27.12.2024 № ПУП117947, від 28.03.2025 № 000009117, ПУП011369, від 29.08.2025 № ПУП011345, від 02.09.2025 № ПУП011398, від 11.09.2025 № ПУП012006, від 19.09.2025 № ПУП012066, № ПУП012170, від 26.09.2025 № ПУП012171, від 01.10.2025 № ПУП012213, від 01.12.2025 № ПУП012624, від 19.12.2025 № ПУП012722, від 30.12.2025 № ПУП012819, від 31.10.2025 № ПУП012411, від 03.03.2026 № ПУП014886, від 27.02.2026 № ПУП013805, від 20.02.2026 № ПУП013676) підтверджується факт часткової оплати відповідачем наданих послуг з порушенням строків, встановлених договором, у т.ч. після звернення позивача в суд з цим позовом.

4.10 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.11 За приписами пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.12 Тобто положення пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

4.13 У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

4.14 Суди попередніх інстанцій встановили, що сторони уклали договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Позивач є постачальником послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а відповідач є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаної енергетичної системи України.

4.15 Натомість, як зазначили суди, відповідач несвоєчасно оплачував надані позивачем послуги, передбачені договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Тому дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

4.16 За положенням частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.17 У касаційній скарзі скаржник, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що значні суми боргів учасників ринку за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії не давали і не дають можливості відповідачу вчасно здійснювати розрахунки з постачальниками універсальних послуг. Тому відповідач був вимушений оплачувати послуги щодо забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за рахунок власних коштів за фінансової можливості. При цьому законодавством не передбачено інші джерела покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов`язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, визначеним у затвердженій НКРЕКП структурі тарифу.

4.18 Суд апеляційної інстанції, відхиляючи такі ж доводи відповідача, зазначив, що умови договору, норми Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії від 26.04.2019 № 641 та відповідні постанови НКРЕКП не ставлять у залежність своєчасність здійснення замовником оплати за отримані послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора. Відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії не є підставою для звільнення від сплати заявлених у позові сум.

4.19 Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини (стаття 614 ЦК України, пунктом 13.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії від № 641, Закону України "Про ринок електричної енергії", Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"), відхиляються Верховним Судом, оскільки із поданих скаржником та досліджених судами попередніх інстанцій доказів не вбачається, що мали місце обставини, які звільняють відповідача від відповідальності у цьому спорі.

4.20 Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.

4.21 Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не виключають можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права, а наведені ним доводи в касаційній скарзі не вважаються випадком, зокрема, яка виключає вину відповідача. Аналогічна правова позиція застосована Верховний Судом у постанові від 13.01.2026 у справі № 910/14710/23.

4.22 Колегія суддів зазначає, що за змістом касаційної скарги скаржник не заперечує суму нарахування, а лише акцентує увагу на тому, що сплата інфляційних втрат та 3 % річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами. Зазначає, що він не користується коштами, які мали бути сплачені на користь позивача, а тому, враховуючи, що відповідач не вважає прострочення виконання грошових зобов`язань за спірним договором через свою вину, стягнення з нього інфляційних втрат та 3 % річних є необґрунтованим.

4.23 Однак як сам скаржник зазначив у касаційній скарзі Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

4.24 При цьому колегія суддів враховує, що Верховний Суд вже розглядав справу № 910/8248/25 між цими ж сторонами щодо цього ж договору за попередній період прострочення, а саме у березні 2022 року - червні 2023 року, квітні - грудні 2024 року.

4.25 Отже, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, дійшли заснованого на правильному застосуванні статті 625 ЦК України висновку про наявність підстав для з стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат.

4.26 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.27 Враховуючи викладене, за результатами касаційного перегляду Суд не встановив підстав для скасування оскаржених судових рішень та відмови у позові з мотивів, наведених скаржником у касаційній скарзі. При цьому, враховуючи наявну сформовану практику, котра є застосовною до спірних правовідносин, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду у цій справі.

4.28 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства ?Національна енергетична компанія ?Укренерго? у справі № 910/1607/26 залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Ю. Я. Чумак