Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №916/2655/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 916/2655/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 (суддя Рога Н. В.)

і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 (головуючий суддя Ярош А. І., судді Діброва Г. І., Принцевська Н. М.)

у справі № 916/2655/25

за позовом Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІСС»

про розірвання договору оренди та стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяла участь представниця позивача - Миронюк В. О.)

ВСТУП

1. Перед Верховним Судом у цій справі в оскаржуваній частині постало питання наявності підстав для звільнення відповідача як орендаря, який використовує майно, розташоване в адміністративно-територіальній одиниці (м. Херсон), від сплати орендних платежів на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 (у редакції, чинній станом на час її прийняття, та до внесення до неї змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512) в період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

2. Ураховуючи непідтвердження доводами касаційної скарги з дотриманням вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України протилежного, Верховний Суд ствердно відповів на вищевказане питання, про що детально наведено далі у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав заявленого позову

3. Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІСС» (далі - відповідач, ТОВ «АВІСС») про:

- розірвання договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 2084 від 06.06.2019, укладеного між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент, та ТОВ «АВІСС» щодо об`єкту оренди: нежитлові будівлі, загальною площею 104,5 кв. м: літ «А» площею 29,7 кв. м, літ «Б» площею 30,9 кв. м, літ. «В» площею, за адресою: м. Херсон, Шуменський парк (Димитрова), будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664207065101, посвідченого приватним нотаріусом Троцькою О .Ю. та зареєстрованого у реєстрі за № 936;

- стягнення заборгованості за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 2084 від 06.06.2019 у розмірі 19543,74 грн.

4. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеними між сторонами договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 2084 від 06.06.2019 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень, ухвалених у цій справі

5. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 позовну заяву задоволено частково. Розірвано договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2084 від 06.06.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент, та ТОВ «АВІСС» щодо об`єкту оренди: нежитлові будівлі, загальною площею 104,5 кв. м: літ «А» площею 29,7 кв. м, літ «Б» площею 30,9 кв. м, літ. «В» площею, за адресою: м. Херсон, Шуменський парк (Димитрова), будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664207065101, посвідчений приватним нотаріусом Троцькою О.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 936. Стягнуто з ТОВ «АВІСС» на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради заборгованість за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 2084 від 06.06.2019 у розмірі 1320,64 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

6. Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором комунального майна, розташованого в м. Херсоні, суд першої інстанції встановив, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 орендарі майна на визначених територіях (включаючи Херсонську область) звільняються від орендної плати на період воєнного стану. Оскільки редакція Постанови, чинна в період спірних правовідносин (протягом 2023 року), безпосередньо відносила Херсонську область до територій зі спеціальним режимом доступу до реєстрів та не передбачала обмеження терміну звільнення датою 31.12.2022 за умови тривання воєнного стану, відповідач законно користувався пільгою. Таким чином, за висновком місцевого господарського суду позовні вимоги в частині стягнення боргу за період з січня по грудень 2023 року є необґрунтованими, тоді як заборгованість за до воєнний період (січень 2022 року - 23.02.2022) у розмірі 1320,64 грн підлягає стягненню через відсутність доказів неможливості користування майном у той час.

7. Щодо вимоги про розірвання договору оренди № 2084 від 06.06.2019, суд першої інстанції встановив факт істотного порушення відповідачем умов пункту 5.5 Договору в частині обов`язку зі страхування орендованого майна. Враховуючи, що об`єкт оренди знаходиться в м. Херсоні, яке перебуває під постійними обстрілами, відсутність страхового захисту позбавляє орендодавця гарантій компенсації у разі пошкодження або знищення комунального майна, що є критичним ризиком. Місцевий господарський суд констатує, що невиконання орендарем обов`язку щодо постійного поновлення договору страхування протягом усього строку оренди є достатньою підставою для дострокового розірвання правочину на вимогу орендодавця згідно з пунктом 10.4 договору та статті 651 Цивільного кодексу України.

8. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 у скасовано частково. Позов Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради - задоволено частково.

Розірвано договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2084 від 06.06.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та ТОВ «АВІСС» щодо об`єкту оренди: нежитлові будівлі, загальною площею 104,5 кв. м: літ «А» площею 29,7 кв. м, літ «Б» площею 30,9 кв. м, літ. «В» площею, за адресою: м. Херсон, Шуменський парк (Димитрова), будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664207065101, посвідчений приватним нотаріусом Троцькою О.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 936.

Стягнуто з ТОВ «АВІСС» на користь Департамента заборгованість за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 2084 від 06.06.2019 у розмірі 8277,19 грн.

9. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача по договору оренди, нарахованої за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 до 31.12.2023, виходив з того, що «перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» визначений в самому підпункті 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634.

10. Апеляційний господарський суд виснував, що виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції чинній протягом січня-грудня 2023 року, приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна - м. Херсон, з огляду на те, що законодавець не пов`язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 був звільнений від орендної плати за спірне нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.

Касаційна скарга

11. Департамент звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІСС» заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 11 266,55 грн, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

13. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 634, оскільки витлумачили відсильну норму як самостійну та не врахували зміну нормативного регулювання порядку визначення територій, у межах яких припиняється доступ до державних реєстрів, а також факт виключення ще до 31.12.2022 адміністративно-територіальної одиниці (м. Херсон), у якій розташоване орендоване відповідачем майно, з переліку територій, у межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів.

14. Скаржник зазначає, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо правових наслідків виключення адміністративно-територіальної одиниці з переліку територій, у межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, до 31.12.2022, а також не надано правової оцінки впливу зміни нормативного механізму визначення таких територій на застосування зазначеної пільги у 2023 році.

15. На думку скаржника, у цій справі виникли самостійні питання застосування норм матеріального права, які до цього часу не були предметом окремого правового висновку Верховного Суду, а саме: чи є положення підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 (у редакції, чинній станом на час її прийняття, та до внесення до неї змін постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512), самостійною нормою, яка визначає перелік адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, чи ця норма має відсильний (бланкетний) характер і підлягає застосуванню лише у системному взаємозв`язку з нормативно-правовими актами, що визначають такі території;

16. чи зберігає орендар право на звільнення від орендної плати, передбачене підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 (у редакції, чинній станом на час її прийняття, та до внесення до неї змін постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512), після того, як адміністративно-територіальну одиницю, у якій розташоване орендоване майно, було у термін до 31.12.2022 виключено з переліку територій, у межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, а законодавцем змінено нормативний механізм визначення таких територій.

17. Крім того, в касаційній скарзі скаржник зауважує, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і має для скаржника виняткове значення.

Позиція інших учасників справи

18. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, відповідний відзив до Верховного Суду не подав.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

19. Як з`ясували суди попередніх інстанцій, 06.06.2019 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (Орендодавець) та ТОВ «АВІСС» (Орендар) укладено Договір № 2084 оренди комунального майна міської територіальної громади (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові будівлі загальною площею 104,5 кв. м: літера «А» площею 29,7 кв. м, літера «Б» площею 30,9 кв. м, літера «В» 43,9 кв. м, за адресою: м. Херсон, Шуменський парк (Димитрова), будинок № б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664207065101, вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, виконаної ПФ «Експрес-оцінка», станом на 31.03.2019, які необхідні йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності, для розміщення побутових приміщень згідно з Витягом з протоколу засідання постійно діючої комісії з питань оренди об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади від 26.04.2019 № 144, затвердженого наказом начальника управління 14.12.2018 № 453.

20. Право власності на нежитлові будівлі перевірено за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 140847755, сформованим державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області Скакун С.О. 10.10.2018, номер запису про право власності: 28313816 (пункт 1.2. Договору).

21. Договір оренди посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріальнго округу Троцькою О. Ю. 06.06.2019 та зареєстровано в реєстрі за № 936.

22. Згідно з пунктом 2.1. Договору вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акта прийняття-передачі вказаного майна з Орендодавцем.

23. Передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається міська територіальна громада, а Орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2. Договору).

24. За умовами пункту 3.1. Договору № 2084 орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499, і становить 6203,64 грн без ПДВ за рік (додаток 1).

25. Згідно з пунктом 3.2. Договору № 2084 орендна плата становить 516,97 грн (базовий - травень 2019 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 перераховується Орендарем управлінню комунальної власності на р/р 37119016178147 Державної казначейської служби України м. Київ, код 820172, ЄДРПОУ 37465469 не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

26. Згідно з розділом 5 «Обов`язки орендаря» Договору № 2084 на відповідача було покладено обов`язок: пункт 5.1 «Використовувати орендоване майно за цільовим призначенням та відповідно до умов цього договору», пункт 5.2 «Своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (Орендодавцю) орендну плату», пункт 5.5 «Протягом місяця застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застраховане».

27. Відповідно до пункту 10.1. Договору № 2084 він діє з 06.06.2019 до 06.06.2039.

28. Акт прийняття-передачі об`єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача - суб`єкту підприємницької діяльності від 06.06.2019 підписано сторонами та скріплено печатками без зауважень.

29. Отже, відповідач у справі вступив у користування майном 06.06.2019.

30. 18.06.2021 Херсонською міською радою прийнято рішення № 346 «Про внесення змін до рішень міської ради від 26.02.2021 № 73, від 16.03.2021 № 144 та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради", яким вирішено припинити юридичну особу, виконавчий орган Херсонської міської ради - Управління комунальної власності Херсонської міської ради, реорганізувавши шляхом приєднання до департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44279728), який, відповідно до пункту 8 даного рішення, є правонаступником управління в частині забезпечення безперервності виконання функцій місцевого самоврядування щодо прав та зобов`язань виконавчих органів Херсонської міської ради, викладено Положення про департамент в новій редакції.

31. За твердженням позивача, всупереч вказаним обов`язкам, Орендарем порушено істотні умови Договору № 2084, а саме: за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2023 орендна плата до бюджету (на рахунки Орендодавця) не надходила.

32. При цьому, позивач зауважив, що ним не здійснювалось нарахування орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634.

33. Таким чином, за розрахунком позивача, у відповідача існує борг щодо сплати орендної плати по Договору № 2084 в розмірі 19543,74 грн.

34. Також, позивач відмітив, що відповідач не виконав вимоги п. 5.5 Договору щодо страхування об`єкту оренди.

35. В свою чергу, на адресу відповідача позивачем скеровувалася вимога щодо розірвання Договору оренди комунального майна міської територіальної громади та сплати заборгованості № 01-20-1598-вих. від 11.11.2024, втім лист повернуто поштою без вручення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

36. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги Департаменту наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що подана у цій справі касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

38. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

39. Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

40. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

41. Так, предметом позову, в оскаржуваній частині, у справі, яка розглядається, є вимоги Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради про стягнення заборгованості з відповідача по договору оренди, нарахованої за період з 01.01.2023 до 31.12.2023, за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 2084 від 06.06.2019, за яким об`єкт оренди комунальної форми власності розташований у місті Херсоні.

42. Верховний Суд у постанові від 03.03.2026 у справі № 905/1552/24 дійшов висновку, що: «за змістом підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 у редакції, чинній станом на час її прийняття, та до внесення до неї змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512, було передбачено звільнення орендарів державного і комунального майна за договорами, оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану; які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022.

43. Словосполучення, яке використовується у підпункті 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 (у редакції від 27.05.2022) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 підлягає трактуванню таким чином, що визначене коло орендарів звільняється від орендної плати за оренду державного і комунального майна на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі щонайменше до 31 грудня 2022 р, якщо до цієї дати воєнний стан буде припинено чи скасовано та сплине три місяці після дати його припинення чи скасування. Якщо до 31 грудня 2022 воєнний стан не буде припинено чи скасовано та не сплине три місяці після його припинення чи скасування, визначене коло орендарів звільняється від орендної плати за оренду державного і комунального майна на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування».

44. Про це також зазначено у постановах Верховного Суду від 26.05.2026 у справі № 916/5555/24, від 15.06.2026 у справі № 904/3349/25.

45. Отже наразі наявний висновок Верховного Суду висновок щодо застосування підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 у суб`єктному вимірі (застосовується до кола орендарів, визначених у зазначеній нормі), так і у темпоральному (часовому) аспекті (застосовується на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування).

46. Суди попередніх інстанцій вирішуючи по суті позовні вимоги, у справі, що переглядається (916/2655/25) про стягнення заборгованості з відповідача по договору оренди за період з 01.01.2023 до 31.12.2023, виснували, що виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції чинній протягом січня-грудня 2023 року, приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна - м. Херсон, з огляду на те, що законодавець не пов`язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 був звільнений від орендної плати за спірне нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.

47. З огляду на викладене в пунктах 42-45 цієї постанови колегія суддів зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про звільнення відповідача від орендної плати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відповідають актуальному висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634.

48. Натомість суть доводів Департаменту, якими обґрунтовано визначену ним підставу касаційного оскарження, полягає не у питанні щодо формулювання судом касаційної інстанції висновку про застосування певної норми права, а фактично зводиться до відступлення від сформульованих у постановах від 03.03.2026 у справі № 905/1552/24, від 26.05.2026 у справі № 916/5555/24, однак у свою чергу вони не містять фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них.

49. З доводів касаційної скарги вбачається, що Скаржник фактично пропонує інше тлумачення положень підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, та просить сформувати висновок, який би дозволив ухвалити інше рішення по суті заявлених позовних вимог, тобто рішення про задоволення позову у цій конкретній справі.

50. За таких обставин Верховний Суд не вбачає неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права, про які стверджує скаржник, та не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, у тому контексті, про який він просить.

51. Отже, визначена Департаментом підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, також не підтвердилась під час касаційного провадження.

52. Решта доводів касаційних скарг не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій та не мають вирішального значення для правильного вирішення спору.

53. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

55. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

56. У цій справі скаржник не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухвалених ними судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

57. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає судові рішення, що оскаржувались, без змін, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 у справі № 916/2655/25 в оскаржуваних частинах залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил