Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №922/4743/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/4743/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Департаменту міського господарства Одеської міської ради - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-Монтаж" - не з`явився,

Південного офісу Держаудитслужби - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту міського господарства Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 (суддя Аріт К.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 (колегія суддів: Россолов В.В., Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.)

у справі за позовом Департаменту міського господарства Одеської міської ради (далі - Департамент)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-Монтаж" (далі - ТОВ "Профі-Монтаж")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Південного офісу Держаудитслужби

про стягнення 1 551 339,25 грн.

Суть спору

1. У 2020-2021 роках Департамент та ТОВ "Профі-Монтаж" уклали ряд договорів підряду. Сторони підписали акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, а Департамент оплатив зазначені в них роботи.

2. Наприкінці 2022 - початку 2023 років Південний офіс Держаудитслужби провів ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту. Під час ревізії провели не лише документальну перевірку, а й контрольні обміри та обстеження об`єктів. За результатами ревізії Південний офіс Держаудитслужби вказав, що частина робіт і матеріалів, за які Департамент сплатив кошти, фактично відсутня.

3. Департамент звернувся до суду з позовом до ТОВ "Профі-Монтаж" про стягнення збитків у сумі 1 551 339,25 грн, завданих неналежним виконанням договорів підряду.

4. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

5. Департамент звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані рішення у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. Департамент та ТОВ "Профі-Монтаж" уклали ряд договорів підряду, зокрема: договір підряду №210 від 15.04.2020; договір підряду №206 від 06.07.2021; договір підряду №208 від 06.07.2021; договір підряду №212 від 15.04.2020; договір підряду №205 від 15.04.2020; договір про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №64 від 22.04.2021; договір про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №673 від 23.11.2021; договір про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №142 від 03.06.2021; договір про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №200 від 05.07.2021; договір про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №328 від 02.09.2021; договір про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №502 від 13.10.2021; договір про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №664 від 23.11.2021.

8. Договори фактично виконані та сплачені, між сторонами були складені акти форми №КБ-2в за договорами.

9. У період часу з 02.12.2022 до 14.02.2023 ревізійна група Південного офісу Держаудитслужби провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 01.05.2020 до 30.11.2022. За результатами контрольного заходу був складений акт від 21.02.2023 №20-11/02.

10. Вибірковою перевіркою фактичних обсягів виконаних робіт, правильності розрахунків, застосування одиничних розцінок, проведенням контрольних обмірів та обстежень за актами форми №КБ-2в встановлено безпідставне завищення підрядними організаціями вартості та обсягів виконаних робіт з урахуванням технагляду, що призвело до втрат замовника в особі Департаменту.

11. Зокрема, завищення вартості та обсягів робіт встановлено за підрядною організацією - ТОВ "Профі-Монтаж".

12. За результатами проведених 12 вибіркових обстежень обсягів виконаних ТОВ "Профі-Монтаж" робіт встановлена як відповідність обсягів фактично виконаних робіт порівняно з обсягами, які включені до актів форми №КБ-2в, так і окремі завищення.

13. Ревізією проведено контрольні обміри за такими договорами підряду:

- договір підряду від 15.04.2020 №210 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 62/2"; договірна ціна визначена як тверда; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 589 487,03 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт при виконанні робіт з ремонту раніше загерметизованих стиків зовнішніх стін крупнопанельних будівель мастиками, що тужавіють, нанесеними поверх пружної прокладки, встановлена відсутність герміту (шнура) діаметром 40 мм;

- договір підряду від 06.07.2021 №206 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ф. Пішеніна, 32"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 283 580,78 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 06.07.2021 №208 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 80"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 556 544,00 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 15.04.2020 №212 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 11"; договірна ціна визначена як тверда; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 751 798,38 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 15.04.2020 №205 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: м. Одеса, Контр-Адмірала Луніна, 7"; договірна ціна визначена як тверда; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 687 246,76 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 22.04.2021 №64 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, 20"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 869 982,25 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 23.11.2021 №673 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Садовий, 6"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 396 416,04 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 03.06.2021 №142 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 8"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 283 095,36 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 05.07.2021 №200 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 54"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 810 154,88 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 02.09.2021 №328 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, Балтська дор., 32"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 286 506,48 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 13.10.2021 №502 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт житлового будинку за адресою: м. Одеса, Балтська дор., 32А"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 290 701,98 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів;

- договір підряду від 23.11.2021 №664 за предметом закупівлі "Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 93"; договірна ціна визначена як динамічна; технічний нагляд здійснювався інженером технічного нагляду на договірних засадах Наумовим М.С. (реєстраційний №752); за договором фактично виконано/сплачено робіт на загальну суму 321 388,75 грн; проведеним обстеженням обсягів виконаних робіт встановлена відсутність антисептування пастами перекриттів, прогонів, балок, накатів, відсутність планок снігових.

14. Департамент направив на адресу ТОВ "Профі-Монтаж" претензію (вимогу), згідно з якою Департамент просив усунути фінансове порушення, внаслідок якого Департаменту як замовнику за договорами завдано збитків на суму 1 551 339,25 грн шляхом перерахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок Департаменту.

15. ТОВ "Профі-Монтаж" не виконало претензію Департаменту за договорами підряду на загальну суму 1 551 339,25 грн.

Короткий зміст позовних вимог

16. Департамент звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Профі-Монтаж" про стягнення завданих збитків у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду №210 від 15.04.2020, договору підряду №206 від 06.07.2021, договору підряду №208 від 06.07.2021, договору підряду №212 від 15.04.2020, договору підряду №205 від 15.04.2020, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №64 від 22.04.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №673 від 23.11.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №142 від 03.06.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №200 від 05.07.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №328 від 02.09.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №502 від 13.10.2021, договору про закупівлю підрядних робіт за бюджетні кошти №664 від 23.11.2021 у сумі 1 551 339,25 грн.

17. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.1.2.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2022 року, у період часу з 02.12.2022 до 14.02.2023 ревізійна група Південного офісу Держаудитслужби провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 01.05.2020 до 30.11.2022.

18. Позивач стверджує, що ревізією встановлено, що в порушення вимог договорів підряду та закону, підрядна організація ТОВ "Профі-Монтаж" безпідставно завищила вартість та обсяги виконаних робіт на загальну суму 1 551 339,25 грн, що призвело до втрат замовника в особі Департаменту на зазначену суму.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Господарський суд Харківської області рішенням від 07.04.2026 у справі №922/4743/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026, у задоволенні позову відмовив.

20. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- між сторонами існували належним чином оформлені та фактично виконані договірні правовідносини підряду, а всі роботи за спірними договорами були прийняті позивачем без будь-яких зауважень щодо їх обсягу, якості чи вартості та оплачені у повному обсязі; сторони підписали акти приймання виконаних робіт форми №КБ-2в, доказів мотивованої відмови від прийняття робіт або заявлення претензій під час виконання договорів матеріали справи не містять, а тому зобов`язання сторін припинилися належним виконанням;

- позовні вимоги фактично ґрунтуються виключно на акті Південного офісу Держаудитслужби від 21.02.2023 №20-11/02, складеному за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, яким встановлено, на думку контролюючого органу, завищення вартості та обсягів виконаних робіт на суму 1 551 339,25 грн; сам по собі акт ревізії не є належним та достатнім доказом завдання збитків, не створює для відповідача будь-якого нового господарсько-правового зобов`язання та не може змінювати чи припиняти договірні правовідносини сторін;

- акт ревізії є лише документом, який фіксує позицію контролюючого органу щодо виявлених порушень фінансової дисципліни, однак його висновки не мають наперед встановленої сили та не можуть автоматично підтверджувати факт незаконного отримання відповідачем коштів; за наявності укладених та виконаних договорів саме позивач мав довести усі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для стягнення збитків, а саме: протиправну поведінку відповідача, наявність збитків, причинний зв`язок між діями відповідача та шкодою, а також вину відповідача; на переконання суду, таких належних та допустимих доказів позивачем надано не було;

- позивач не був позбавлений можливості підтвердити свої доводи іншими засобами доказування, зокрема шляхом проведення судової експертизи, подання первинної технічної документації, доказів фактичної відсутності окремих робіт чи матеріалів, однак таких доказів до суду подано не було; натомість позов обґрунтований виключно висновками ревізії Держаудитслужби, чого, на думку суду, недостатньо для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати заявлені збитки.

21. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- підписавши акти приймання виконаних робіт без будь-яких застережень та здійснивши оплату за ними, позивач фактично підтвердив належне виконання відповідачем договірних зобов`язань, а також погодився із обсягом, вартістю та якістю виконаних робіт; тобто, зобов`язання за укладеними договорами були припинені виконанням у відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- акт Південного офісу Держаудитслужби від 21.02.2023 №20-11/02 про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту хоча і є належним доказом та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами, однак сам по собі не може розглядатися як достатня та єдина можлива правова підстава виникнення у відповідача господарсько-правового обов`язку з повернення сплачених позивачем коштів;

- за наявності між сторонами договірних правовідносин, підписаних без зауважень актів приймання виконаних робіт та здійснення їх оплати, сам лише факт встановлення ревізією певних порушень фінансової дисципліни не свідчить автоматично про доведеність виникнення збитків та обов`язку відповідача з їх відшкодування;

- як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач не був позбавлений можливості доводити обґрунтованість заявлених вимог іншими належними та допустимими доказами, зокрема шляхом проведення судової будівельно-технічної експертизи або подання інших самостійних доказів, які б підтверджували фактичне невиконання спірних робіт чи наявність збитків саме у заявленому розмірі; водночас матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги фактично обґрунтовані виключно матеріалами ревізії та документами, складеними в межах проведення такого контрольного заходу;

- матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги фактично обґрунтовані виключно матеріалами ревізії та документами, складеними в межах проведення такого контрольного заходу, тоді як інших належних, допустимих та самостійних доказів, які б безспірно підтверджували фактичне невиконання відповідачем спірних робіт, наявність збитків саме у заявленому розмірі та виникнення у відповідача обов`язку з їх відшкодування, позивачем до матеріалів справи не подано;

- позивач не довів поданими доказами протиправну поведінку відповідача у вигляді порушення договірних зобов`язань, які спричинили матеріальні збитки позивачу у розмірі 1 551 339,25 грн, а відтак відсутній причинно-наслідковий зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою відповідача, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 551 339,25 грн збитків, спричинених неналежним виконанням договорів визнані необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню;

- під час проведення ревізії Південним офісом Держаудитслужби здійснювались не лише документальні перевірки, а й контрольні обміри та обстеження виконаних робіт, за результатами яких ревізією встановлено відсутність окремих видів робіт та матеріалів, включених до актів форми №КБ-2в та оплачених замовником; разом з тим, ці обставини не спростовують того, що всі зазначені контрольні обміри, акти обстеження, розрахунки завищення вартості робіт та інші документи були складені саме в межах проведення ревізії та є складовими одного доказового масиву - матеріалів контрольного заходу Держаудитслужби;

- спірні роботи були прийняті позивачем без зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт, а доказів визнання таких актів недійсними або внесення змін до умов договорів матеріали справи не містять;

- позивач не подав інших самостійних та незалежних від матеріалів ревізії доказів, які б безспірно підтверджували фактичне невиконання відповідачем спірних робіт, зокрема висновку судової будівельно-технічної експертизи або інших належних технічних доказів, які б підтверджували наявність збитків саме у заявленому розмірі та виникнення у відповідача обов`язку з їх відшкодування;

- щодо постанови Верховного Суду від 06.12.2024 у справі №420/15205/23: в адміністративній справі перевіряли законність дій контролюючого органу та його вимоги, але не встановлювали обов`язок ТОВ "Профі-Монтаж" відшкодувати збитки й не досліджували всі елементи цивільного правопорушення; ця постанова не має преюдиційного значення щодо відповідальності відповідача;

- сама лише законність проведення ревізії, контрольних обмірів та винесення вимоги Держаудитслужби не звільняє позивача від обов`язку доведення у даній справі належними, допустимими та достатніми доказами факту невиконання відповідачем спірних робіт, наявності збитків, причинного зв`язку між діями відповідача та заявленими збитками, а також інших елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладення на відповідача обов`язку з їх відшкодування;

- зі змісту матеріалів ревізії вбачається, що Південний офіс Держаудитслужби здійснював зіставлення відомостей актів форми КБ-2в із результатами контрольних обмірів та актів обстеження, а щодо окремих видів робіт і матеріалів, які, на думку контролюючого органу, були фактично відсутні, у відповідних розрахунках зазначено показник "0"; ці документи є складовими матеріалів ревізії та підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, однак не мають наперед встановленої сили та не звільняють позивача від обов`язку доведення належними та достатніми доказами факту невиконання відповідачем спірних робіт та наявності збитків саме у заявленому розмірі; саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а відтак саме лише ненадання відповідачем контрдоказів або неоспорення ним висновків ревізії не звільняє позивача від обов`язку належного доказування заявлених вимог;

- позивач не подав інших доказів, які б безспірно підтверджували фактичне невиконання робіт, збитки в заявленому розмірі та обов`язок відповідача їх відшкодувати.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

22. 16.06.2026 Департамент звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

23. Верховний Суд ухвалою від 06.07.2026 залишив без руху касаційну скаргу Департаменту на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

24. 13.07.2026 скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій уточнив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК: суд апеляційної інстанції застосував статті 22, 623 ЦК, статті 74, 76, 86 ГПК без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.12.2024 у справі №420/15205/23 та від 19.12.2025 у справі №915/222/24.

25. Доводи скаржника зводяться до такого:

- суд апеляційної інстанції формально послався на постанову Верховного Суду від 19.12.2025 у справі №915/222/24, але не застосував висновків, а саме, не оцінив зміст акта ревізії, спосіб установлення порушень, акти контрольних обмірів, акти обстеження та розрахунки; суд відхилив усі документи через їх складення в межах ревізії та надав перевагу актам приймання робіт; підписання актів приймання не є безумовним підтвердженням належного виконання, коли після прийняття встановлено фактичну відсутність оплачених робіт; протиправність полягає в отриманні відповідачем оплати за невиконані роботи; збитки - у різниці між сплаченою вартістю та вартістю фактично отриманих робіт; причинний зв`язок - у тому, що саме включення невиконаних робіт до актів спричинило їх оплату;

- постанова Верховного Суду від 06.12.2024 у справі №420/15205/23 підтверджує законність контрольного заходу та допустимість використання його результатів у господарській справі.

26. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

27. Верховний Суд ухвалою від 31.07.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 23.09.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо преюдиційного значення обставин іншої справи

28. Департамент у касаційній скарзі посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.12.2024 у справі №420/15205/23, стверджуючи, що цією постановою підтверджено правомірність контрольних обмірів, законність висновків ревізії щодо завищення вартості робіт та правомірність визначення розміру збитків, а встановлені обставини мають преюдиційне значення. На думку скаржника, це підтверджує законність контрольного заходу та допустимість використання його результатів.

29. Верховний Суд щодо цих доводів зазначає таке.

30. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 ГПК). Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (частина сьома статті 75 ГПК).

31. Аналізуючи положення частину сьому статті 75 ГПК, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 дійшла висновку про те, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

32. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи Департаменту щодо преюдиційного значення постанови Верховного Суду від 06.12.2024 у справі №420/15205/23 для вирішення спору.

33. Так, предметом судового розгляду у справі №420/15205/23 була правомірність дій Південного офісу Держаудитслужби при проведенні ревізії, законність проведення контрольних обмірів та обстежень виконаних робіт, а також правомірність винесення вимоги про усунення порушень від 23.03.2023 №151520-15/1501-2023.

34. Водночас, як вказав суд апеляційної інстанції, в межах адміністративної справи №420/15205/23 суди не вирішували питання щодо наявності у ТОВ "Профі-Монтаж" господарсько-правового обов`язку з відшкодування заявлених у цій справі збитків, а також не досліджували усі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування такого виду відповідальності.

35. Так, у пункті 141 постанови від 06.12.2024 у справі №420/15205/23 Верховний Суд прямо зазначив, що "Законність і правильність обчислення розміру визначення збитків, зазначених у цій частині, може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу фінансового контролю до винних осіб, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.".

36. Отже, у постанові від 06.12.2024 у справі №420/15205/23 Верховний Суд не встановлював правильність розрахунку матеріальних збитків у розмірі 1 551 339,25 грн. Тому посилання скаржника на постанову у справі №420/15205/23 не підтверджує наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення чи розміру збитків.

37. У справі №420/15205/23 Верховний Суд встановив, що проведення Південним офісом Держаудитслужби контрольних обмірів та обстежень обсягів виконаних робіт із залученням представника Департаменту здійснено в межах повноважень, передбачених пунктом 16 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550).

38. Проте законність проведення контрольного заходу щодо підконтрольної установи (позивача) не надає його результатам наперед встановленої сили у правовідносинах цієї підконтрольної установи з її контрагентом у господарських правовідносиних будівельного підряду, які сторони припинили належним виконанням, що констатовано у актах, підписаних обома сторонами без зауважень; складений акт ревізії підлягає оцінці господарським судом на загальних підставах і не має наперед встановленої сили.

39. Суд апеляційної інстанції врахував зміст постанови Верховного Суду від 06.12.2024 у справі №420/15205/23 саме в цих межах: не заперечив повноважень Південного офісу Держаудитслужби на проведення ревізії, контрольних обмірів та обстежень щодо дотримання підконтрольною установою фінансової дисципліни, але відокремив законність контрольного заходу від доведеності цивільно-правових вимог до підрядника. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать змісту постанови у справі №420/15205/23.

Щодо виконання зобов`язань за договорами

40. Департамент стверджує, що матеріалами справи, зокрема результатами ревізії Південного офісу Держаудитслужби та контрольними обмірами, підтверджено, що відповідач включив до актів форми КБ-2в і отримав оплату за роботи, фактично не виконані (відсутність герметизуючого матеріалу, антисептування конструкцій, окремих елементів покрівлі), що свідчить не про зміну договірної вартості робіт, а про безпідставне одержання коштів. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково ототожнив факт підписання актів приймання робіт із належним виконанням договірних зобов`язань, не врахувавши, що предметом спору є відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, а не перегляд умов чи вартості договорів підряду.

41. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.

42. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 ЦК).

43. За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875 ЦК).

44. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (стаття 857 ЦК).

45. Відповідно до статті 853 ЦК замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

46. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (частина четверта статті 882 ЦК).

47. Отже, підписання без зауважень акта форми №КБ-2 саме по собі не виключає можливості пред`явлення позову з підстав фактичного невиконання робіт або наявності прихованих недоліків. Разом із тим такий акт є доказом прийняття робіт замовником. Тоді як особа, яка стверджує, що відомості акта не відповідають дійсності, повинна подати докази на спростування зафіксованих в ньому обставини з урахуванням статей 74, 79 і 86 ГПК.

48. Суд апеляційної інстанції не надав актам форми №КБ-2 характеру абсолютного або неспростовного доказу, безпосередньо розглянув матеріали ревізії, у яких стверджувалася відсутність окремих робіт, однак дійшов висновку, що вони не спростовують актів приймання. Отже, суд апеляційної інстанції акти форми №КБ-2 оцінив у сукупності з іншими доказами.

49. Посилання суду апеляційної інстанції на статтю 599 ЦК необхідно оцінювати в контексті встановлених ним обставин прийняття та оплати робіт. Відповідно до цієї норми зобов`язання припиняється його належним виконанням. Водночас припинення первісного обов`язку виконанням саме по собі не виключає відповідальності за приховані недоліки чи фактично невиконану частину робіт, проте таке порушення підлягає доведенню.

50. Скаржник не посилається на встановлені судами обставини, з яких би вбачалося, що відсутність герміту, антисептування або снігових планок є доведеним невиконанням робіт чи прихованими недоліками, а також на встановлений факт повідомлення підрядника про такі недоліки в порядку статті 853 ЦК. Верховний Суд відповідно до статті 300 ГПК не може самостійно встановити ці обставини або визнати їх доведеними; такими повноваженнями наділені лише суди попередніх інстанцій. (

51. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК). Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (частини перша, друга статті 623 ЦК).

52. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга ст.614 ЦК). Водночас це правило застосовується після того, як позивач доведе факт порушення зобов`язання, наявність і розмір збитків та причинний зв`язок.

53. Перерахування коштів за актами приймання саме собою підтверджує витрати замовника, але не свідчить, що вся сплачена чи визначена контролюючим органом сума є збитками. Для цього необхідно довести, що оплата здійснена за роботи, яких відповідач фактично не виконав, а також встановити вартість саме таких робіт.

54. Доводи про ненадання відповідачем доказів виконання спірних робіт ґрунтуються на концепції негативного доказу, водночас такий підхід не відповідає статтям 13, 74 і 79 ГПК. Крім того, Об`єднана палата у постанові від 19.12.2025 у справі №915/222/24, на яку посилається скаржник, звернула увагу, що певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

55. Отже, доводи скаржника фактично свідчать про незгоду із оцінкою, яку суди попередніх інстанцій надали актам форми №КБ-2 та матеріалам ревізії.

56. Тоді як відповідно до частини другої статті 300 ГПК Верховний Суд не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими або додатково перевіряти докази.

Щодо наявності збитків

57. Департамент стверджує, що суд апеляційної інстанції формально послався на постанову Верховного Суду від 19.12.2025 у справі №915/222/24, але не застосував висновків; суд хоч і визнав акт ревізії належним доказом, однак відхилив акт ревізії, акти контрольних обмірів, акти обстеження та розрахунки, оскільки всі ці документи складені в межах ревізії. Скаржник вважає помилковою позицію про те, що позивач мав подати інші самостійні та незалежні від матеріалів ревізії докази, які б безспірно підтверджували фактичне невиконання відповідачем спірних робіт, зокрема, висновок судової будівельно-технічної експертизи або інші належні технічні докази, які б підтверджували наявність збитків саме у заявленому розмірі та виникнення у відповідача обов`язку з їх відшкодування. На думку скаржника, такий підхід порушує статті 74, 76, 86 ГПК.

58. Верховний Суд не погоджується з такими доводами скаржника з огляду на таке.

59. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК).

60. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК).

61. Пункт 4 частини першої статті 611 ЦК передбачає, що одним із правових наслідків порушення зобов`язання є відшкодування збитків.

62. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частини перша, друга статті 22 ЦК).

63. Відповідно до частин першої та другої статті 623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, а їх розмір доказується кредитором.

64. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК).

65. Отже, позивач має довести порушення відповідачем зобов`язання, наявність і розмір збитків та причинний зв`язок, а відповідач - відсутність своєї вини.

66. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК).

67. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76 ГПК). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 ГПК).

68. Стаття 79 ГПК установлює стандарт вірогідності доказів: наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

69. Відповідно до статті 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

70. Відповідно до статті 4 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

71. Акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення до акта ревізії (за їх наявності) та висновки до них є невід`ємною частиною акта (пункт 3 Порядку №550).

72. Пункти 1, 13 частини першої статті 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" надають органу державного фінансового контролю право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, та при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

73. Відповідно до пункту 16 Порядку №550 ревізія проводиться шляхом, зокрема фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів...

74. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) у постанові від 19.12.2025 у справі №915/222/24 виснував, що акт ревізії Управління Держаудитслужби (яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю), якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених статтею 86 ГПК, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається (частина перша статті 74 ГПК).

75. Об`єднана палата у постанові від 19.12.2025 у справі №915/222/24 виходила з того, що суди попередніх інстанцій мали оцінити акт ревізії як окремо, так і в сукупності доказів (мали зіставити докази позивача, якими останній підтверджує те, що виконавець не є виробником продукції, з доказами відповідача, наданими на підтвердження статусу виконавця, як виробника продукції) та встановити, чи свідчить він з більшою вірогідністю про те, що позивачу заподіяно майнової шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача. У справі №915/222/24 судові рішення були скасовані саме тому, що суди не застосували стандарт вірогідності доказів, не оцінили акт ревізії та не встановили обставини на підставі наданих сторонами доказів, що є визначальними, вагомими, ключовими і першочерговими у цій справі у вирішенні спору.

76. У цій же справі №922/4743/25 зміст постанови суду апеляційної інстанції свідчить, що суд врахував висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати від 19.12.2025 у справі №915/222/24, оскільки він визнав акт ревізії належним доказом у розумінні статті 76 ГПК, зазначив, що такий акт є носієм доказової інформації, та оцінив його у сукупності з іншими доказами: разом з актами контрольних обмірів, актами обстеження, розрахунками, актами форми №КБ-2в і доказами оплати, які фактично свідчать про прийняття позивачем робіт, виконаних підрядником без зауважень, про що зазначено у цій постанові раніше.

77. Суд апеляційної інстанції не відхилив матеріали контрольного заходу як недопустимі, а лише висловився про те, що ці документи є складовими одного доказового масиву, що характеризує їх походження та взаємний зв`язок: акт ревізії, акти обстеження і розрахунки створено в межах одного контрольного заходу, проведеного Держаудитслужбою щодо підконтрольної установи (позивача), без участі виконавця робіт (відповідача) за укладеними сторонами цього спору договорами підряду.

78. Отже, такий акт у спірних господарських договірних правовідносинах будівельного підряду може бути одним із доказів, але сам по собі не встановлює, що виявлені ревізією недоліки є прихованими, існували на момент прийняття робіт і не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття та виникли з вини підрядника (частина третя статті 853 ЦК).

79. Якщо ж йдеться про не про приховані недоліки, а про явні, то така ситуація унормована у частині другій статті 853 ЦК.

80. В обох випадках виявлення недоліків, після їх встановлення органом фінансового контролю в ході перевірки дотримання фінансової дисципліни замовником, як підконтрольною установою, саме він (в даному випадку позивач) має довести порушення підрядником свого права щодо прийняття робіт, виконаних останнім, та факт завдання збитків.

81. Частина третя статті 86 ГПК передбачає, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі. Тому оцінка взаємопов`язаних матеріалів контрольного заходу Держаудитслужби як групи доказів сама по собі не свідчить про порушення норм процесуального права.

82. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції встановив, що ревізія охоплювала документальну перевірку, контрольні обміри та обстеження; в її матеріалах зафіксовано відсутність окремих робіт і матеріалів; щодо них у розрахунках проставлено показник "0". Водночас суд зіставив ці відомості з підписаними сторонами актами приймання робіт, повною оплатою, відсутністю зауважень під час прийняття та відсутністю інших первинних або технічних доказів, які підтверджували б фактичне невиконання робіт і розмір збитків.

83. Відповідно до частини першої статті 99 ГПК суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

84. Посилання суду апеляційної інстанції на можливість подання висновку будівельно-технічної експертизи також не означає, що суд встановив не передбачений законом засіб доказування. Навпаки, це свідчить, що суд вважав висновок будівельно-технічної експертизи одним із можливих способів підтвердити фактичне невиконання спірних робіт (приховані недоліки) чи наявність збитків саме у заявленому розмірі поряд з іншими належними доказами.

85. Використане судом апеляційної інстанції словосполучення "безспірно підтверджували" не означає застосування ним іншого стандарту, ніж той, що визначений у статті 79 ГПК. Суд виходив з того, що підписані сторонами без зауважень акти приймання виконаних робіт свідчать про прийняття позивачем спірних робіт за обсягом, вартістю та якістю, а інших самостійних та незалежних від матеріалів ревізії доказів, які б безспірно підтверджували фактичне невиконання відповідачем спірних робіт, позивач до матеріалів справи не надав.

86. Верховний Суд також враховує висновок Об`єднаної палати, викладений у пунктах 8.79, 8.80 постанови від 19.12.2025 у справі №915/222/24, про те, що принцип змагальності не зобов`язує суд вважати доведеною обставину лише тому, що інша сторона її не спростувала. Тому ненадання відповідачем окремих контрдоказів не звільняло Департамент від обов`язку довести порушення договорів, наявність збитків та причинний зв`язок.

87. Фактично доводи скаржника зводяться до його незгоди із оцінкою, яку суд апеляційної інстанції надав наявним в матеріалах справи доказам, а саме, актам ревізії, обстеження та розрахункам порівняно з актами приймання робіт. Водночас суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими або додатково перевіряти докази відповідно до частини другої статті 300 ГПК.

88. Підсумовуючи, Суд виходить із того, що встановлені судами обставини на підставі оцінки доказів у їх сукупності свідчать, що, покликаючись лише на акт ревізії, позивач не довів право вимоги до відповідача, а саме не довів, що він захищає свою правомірну поведінку в ході прийняття робіт, виконаних замовником, які він прийняв без зауважень (не зазначивши недоліків) від неправомірної поведінки відповідача, оскільки той, хто не ґрунтує свої вимоги на правомірній поведінці (а позивач не доводив, що він діяв у відповідності до законодавства щодо підряду при виконанні свого обов`язку з прийняття робіт, виконаних замовником), не може отримати захист в суді, що узгоджується з частиною третьою статті 16 ЦК.

89. З огляду на викладене, касаційна скарга Департаменту підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

91. Згідно із частини першої статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

92. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

93. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту міського господарства Одеської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №922/4743/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

(з окремою думкою)

Судді С. Бакуліна

В. Студенець