Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №916/1327/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 916/1327/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

ОГП: Цимбалістий Т.О.,

позивача: Лазарчук І.В. (в режимі відеоконференції),

відповідача: не з`явились,

третьої особи: Ляшенко А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Херсонської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2026

та рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2026

у справі № 916/1327/25

за позовом Олешківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІНД",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства "АйФіш"

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно,

В С Т А Н О В И В:

Олешківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просила:

- розірвати договір оренди майна від 22.05.2019 №1547-19-065 (зі змінами, внесеними додатковими договорами №1 від 08.11.2021, №2 від 10.01.2022), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД», про передачу в строкове платне користування державного індивідуально визначеного нерухомого майна - гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми у кількості 72 одиниць, розміщених за адресою: Херсонська область, Олешківський район, в межах земель Олешківської міської ради;

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» повернути балансоутримувачу - Державному підприємству «АйФіш» комплекс гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, вартістю 5 182 841,00 грн, в кількості 72 одиниць, що зазначені в прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1547-19-065 від 22.05.2019 та додаткового договору №1 від 08.11.2021 до вказаного договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2026 (суддя Невінгловська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В. - головуючий, Богатир К.В., Таран С.В.) рішення місцевого господарського суду змінено з мотивів, викладених у мотивувальній частині постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2026 у справі №916/1327/25 залишено без змін.

Судами встановлено, що 22.05.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» (орендарем) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1547-19-065.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, перелік яких визначено в додатку 1 до договору, у кількості 72 одиниць, що розміщені за адресою: Херсонська область, Олешківський район, в межах земель Олешківської міської ради, що перебувають на балансі Держаного підприємства «УКРРИБА».

Пунктом 1.2. договору передбачено, що майно передається в оренду з метою ведення рибогосподарської діяльності.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

За п. 3.1. договору орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2019 - 44 191,08 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди травень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень - травень місяць 2019 року.

Пунктами 5.1. та 5.2. договору оренди визначено, що орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, прийняти орендоване майно на свій баланс на період оренди за актом приймання-передавання.

Також згідно з п. 5.17. договору оренди орендар зобов`язаний протягом 6 місяців з дати укладення договору оренди укласти договори оренди земельних ділянок під водою, в межах яких здійснюється аквакультура, і води (водного простору), та у місячний термін після їх укладення надати до орендодавця копії зазначених договорів.

Пунктом 10.1. договору оренди визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 22.05.2019 до 22.04.2022 включно.

Пунктом 10.4. договору оренди передбачено, що у разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором про внесення змін до цього договору, який с невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 10.6. договору чинність цього договору припиняється внаслідок:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-приватизації орендованого майна орендарем:

-загибелі орендованого майна;

-достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

-ліквідації орендаря - юридичної особи.

Відповідно до п. 10.7. договору сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар:

-користується майном не відповідно до умов цього договору;

-погіршує стан майна;

-не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд;

-порушує умови страхування, обумовлені у пункті 5.9. цього договору;

-не сплатив завдаток;

-не робить згідно з умовами цього договору поточний ремонт майна;

-без письмового дозволу орендодавця передав майно, його частину у користування іншій особі;

-перешкоджає співробітникам орендодавця та/або уповноваженого органу управління здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору;

-в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з додатком 1 до договору оренди та додатком 3, яким є акт приймання-передачі від 22.05.2019, у оренду передано наступне нерухоме майно:

1)25592421.83.ААЕЖАЖ674 будинок насосної станції №2;

2)25592421.83.ААЕЖАЖ675 водовипуск на каналі;

3)25592421.83.ААЕЖАЖ678 водовипуск на каналі №3;

4)25592421.83.ААЕЖАЖ679 донний злив (водовипуск);

5)25592421.83.ААЕЖАЖ680 донний очищувач;

6. 25592421.83.ААЕЖАЖ746 фільтр СПХ-40;

7)25592421.83.ЧВБИВЧ131 водонапуск виросного ставу №1;

8)25592421.83.ЧВБИВЧ132 водовипуск виросного ставу №1;

9)25592421.83.ЧВБИВЧ133 водоперепускна споруда виросного ставу №1;

10)25592421.83.ЧВБИВЧ134 контурна дамба №1 виросного ставу №1;

11)25592421.83.ЧВБИВЧ135 контурна дамба №2 виросного ставу №1;

12)25592421.83.ЧВБИВЧ136 роздільна дамба виросного ставу №1;

13)25592421.83.ЧВБИВЧ137 водовипуск виросного ставу №2;

14)25592421.83.ЧВБИВЧ138 контурна дамба виросного ставу №2;

15)25592421.83.ЧВБИВЧ139 роздільна дамба №1 виросного ставу №2;

16)25592421.83.ЧВБИВЧ140 роздільна дамба №2 виросного ставу №2;

17)25592421.83.ЧВБИВЧ141 ВП водопостачальний канал виросних ставів №1-3;

18)25592421.83.ЧВБИВЧ142 рибоуловлювач виросного ставу №2;

19)25592421.83.ЧВБИВЧ143 водовипуск №1 виросного ставу №3;

20)25592421.83.ЧВБИВЧ144 водовипуск №2 виросного ставу №3;

21)25592421.83.ЧВБИВЧ145 рибоуловлювач виросного ставу №3;

22)25592421.83.ЧВБИВЧ146 контурна дамба виросного ставу №3;

23)25592421.83.ЧВБИВЧ147 СК скидний канал виросних ставів №1-3;

24)25592421.83.ЧВБИВЧ158 водонапуск експериментального ставу №1;

25)25592421.83.ЧВБИВЧ163 водонапуск експериментального ставу №2;

26)25592421.83.ЧВБИВЧ168 водовипуск експериментального ставу №3;

27)25592421.83.ЧВБИВЧ169 контурна дамба експериментального ставу №3;

28)25592421.83.ЧВБИВЧ170 роздільна дамба експериментального ставу №3;

29)25592421.83.ЧВБИВЧ171 водонапуск експериментального ставу №4;

30)25592421.83.ЧВБИВЧ172 водовипуск експериментального ставу №4;

31)25592421.83.ЧВБИВЧ173 контурна дамба експериментального ставу №4;

32)25592421.83.ЧВБИВЧ159 водовипуск експериментального ставу №1;

33)25592421.83.ЧВБИВЧ160 контурна дамба експериментального ставу №1;

34)25592421.83.ЧВБИВЧ161 роздільна дамба експериментального ставу №1;

35)25592421.83.ЧВБИВЧ162 СК-2 скидний канал експериментальних ставів №1-4;

36)25592421.83.ЧВБИВЧ163 водонапуск експериментального ставу №2;

37)25592421.83.ЧВБИВЧ164 водовипуск експериментального ставу №2;

38)25592421.83.ЧВБИВЧ165 контурна дамба експериментального ставу №2;

39)25592421.83.ЧВБИВЧ166 роздільна дамба експериментального ставу №2;

40)25592421.83.ЧВБИВЧ148 водонапуск маткового ставу;

41)25592421.83.ЧВБИВЧ149 водовипуск маткового ставу;

42)25592421.83.ЧВБИВЧ150 контурна дамба маткового ставу;

43)25592421.83.ЧВБИВЧ151 роздільна дамба маткового ставу;

44)25592421.83.ЧВБИВЧ110 водонапуск басейну зимувального №1;

45)25592421.83.ЧВБИВЧ119 роздільна дамба басейну зимувального №2;

46)25592421.83.ЧВБИВЧ121 водонапуск басейну зимувального №3;

47)25592421.83.ЧВБИВЧ122 водовипуск басейну зимувального №3;

48)25592421.83.ЧВБИВЧ123 контурна дамба №1 басейну зимувального №3;

49)25592421.83.ЧВБИВЧ124 контурна дамба №2 басейну зимувального №3;

50)25592421.83.ЧВБИВЧ125 роздільна дамба басейну зимувального №3;

51)25592421.83.ЧВБИВЧ126 водонапуск басейну зимувального №4;

52)25592421.83.ЧВБИВЧ127 водовипуск басейну зимувального №4;

53)25592421.83.ЧВБИВЧ128 контурна дамба №1 басейну зимувального №4;

54)25592421.83.ЧВБИВЧ129 контурна дамба №2 басейну зимувального №4;

55)25592421.83.ЧВБИВЧ111 водовипуск басейну зимувального №1;

56)25592421.83.ЧВБИВЧ130 роздільна дамба басейну зимувального №4;

57)25592421.83.ЧВБИВЧ115 СК-1 скидний канал басейнів зимувальних №1-4;

58)25592421.83.ЧВБИВЧ112 контурна дамба №1 басейну зимувального №1;

59)25592421.83.ЧВБИВЧ113 контурна дамба №2 басейну зимувального №1;

60)25592421.83.ЧВБИВЧ114 роздільна дамба басейну зимувального №1;

61)25592421.83.ЧВБИВЧ120 водонапуск басейну зимувального №2;

62)25592421.83.ЧВБИВЧ116 водовипуск басейну зимувального №2;

63)25592421.83.ЧВБИВЧ117 контурна дамба №1 басейну зимувального №2;

64)25592421.83.ЧВБИВЧ118 контурна дамба №2 басейну зимувального №2;

65)25592421.83.ЧВБИВЧ152 водонапуск басейну зимувального №5;

66)25592421.83.ЧВБИВЧ153 водовипуск басейну зимувального №5;

67)25592421.83.ЧВБИВЧ154 контурна дамба №1 басейну зимувального №5;

68)25592421.83.ЧВБИВЧ155 контурна дамба №2 басейну зимувального №5;

69)25592421.83.ЧВБИВЧ156 водонапуск басейну зимувального №6;

70)25592421.83.ЧВБИВЧ157 водовипуск басейну зимувального №6;

71)25592421.83.ЧВБИВЧ175 контурна дамба басейну зимувального №6;

72)25592421.83.ЧВБИВЧ176 роздільна дамба басейну зимувального №6.

У матеріалах справи наявна копія висновку №224-20 від 14.05.2020, згідно з яким Сектор з питань містобудування, архітектури, інфраструктури, відділу житлово-комунального господарства, архітектури, оборонної та мобілізаційної роботи Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД», загальною площею 291,4460 га, для ведення рибогосподарської діяльності.

Також 31.08.2020 Державне агентство водних ресурсів України надало висновок щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №358/ХC/21-20, яким відмовило у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД», загальною площею 291,4460 га, для ведення рибогосподарської діяльності із земель державної власності, що розташована за межами населених пунктів на території Олешківської міської ради Олешківського району Херсонської області.

Крім того, в матеріалах справи наявний додатковий договір №1 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1547-19-065 від 22.05.2019, що укладений між сторонами 08.11.2021 (далі додатковий договір №1) та за яким договір оренди №1547-19-065 від 22.05.2019 викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 7.1. додаткового договору №1 до договору оренди цільове призначення майна - ведення рибогосподарської діяльності.

Пунктом 12.1. додаткового договору №1 до договору оренди визначено, що договір діє з 22.05.2019 до 21.05.2024 включно.

Відповідно до п. 12.7. додаткового договору він може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар:

12.7.1.допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;

12.7.2.використовує майно за забороненим цільовим призначенням, визначеним у пункті Умов;

12.7.3.без письмового дозволу орендодавця передав майно, його частину у користування іншій особі, крім випадків, коли орендар передав майно в суборенду на підставі пункту 8.1. цього договору і надав орендодавцю копію договору суборенди для його оприлюднення в електронній торговій системі;

12.7.4.уклав договір суборенди з особами, які не відповідають вимогам статті 4 Закону;

12.7.5.перешкоджає співробітникам орендодавця та/або балансоутримувача здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору;

12.7.6.порушує додаткові умови оренди, зазначені у пункті 14 Умов;

12.7.7.істотно порушує умови охоронного договору, укладеного стосовно майна, і копія якого є додатком до цього договору, або передана орендарю відповідно до вимог частини восьмої статті 6 Закону.

Також в матеріалах справи наявна копія додаткового договору №2 від 10.01.2022 про внесення змін до договору оренди, відповідно до якого сторони виклали пункт 9.12. в частині розміру місячної орендної плати в іншій редакції.

Згідно з наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України №338 від 13.09.2023 вирішено передати з балансу Державного підприємства «УКРРИБА» на баланс Державного підприємства «АЙФІШ» державне майно, створити та затвердити склад комісії з приймання-передачі державного майна.

Відповідно до акта №2 від 10.10.2023 комісією з приймання-передачі державного майна встановлено приймання-передачу державного майна - гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм та іншого майна з балансу Державного підприємства «УКРРИБА» на баланс Державного підприємства «АйФіш», з господарського відання Державного підприємства «УКРРИБА» в господарське відання та на баланс Державного підприємства «АйФіш» були передані об`єкти передачі (державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм та інше майно, що передається згідно з додатками). Згідно з переліком майна, що передається, на баланс Державного підприємства «АйФіш» було передано, в тому числі, майно, яке перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» на підставі договору оренди №1547-19-095 від 22.05.2019.

Відповідно до акта від 10.10.2023 про заміну сторони у договорі оренди, даний акт складено відповідно до рішення про заміну балансоутримувача та новим балансоутримувачем майна за договором оренди є Державне підприємство «АйФіш», код ЄДРПОУ 44880645.

Листом за №10-03-00310 від 04.04.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі повідомило Олешківську окружну прокуратуру про передачу гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» на підставі договору оренди №1547-19-065 від 22.05.2019, також повідомило, що у Регіонального відділення відсутня інформація щодо укладених договорів оренди земельних ділянок під водою, в межах яких здійснюється аквакультура, а також укладених договорів оренди води (водного простору).

Листом за №53/8-1831-24 від 29.04.2024 Олешківська окружна прокуратура запитувала в Херсонської обласної державної адміністрації інформацію:

-чи надходили до Херсонської обласної державної адміністрації від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» звернення щодо надання в оренду водного об`єкта та земельної ділянки під гідротехнічним спорудам рибогосподарської технологічної водойми у кількості 72 одиниць, розташованих за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, комплекс гідротехнічних споруд №2, будинок б/н;

-чи укладені між Херсонською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» договір надання в оренду водного об`єкта та земельної ділянки під гідротехнічним спорудам рибогосподарської технологічної водойми у кількості 72 одиниць, розташованих за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, комплекс гідротехнічних споруд №2, будинок б/н;

-чи повідомлялася Херсонська обласна державна адміністрація щодо укладення договору оренди від 22.05.2019 №1547-19-065 між Регіональним відділенням Фонду Державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополя та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД», предметом якого є гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми у кількості 72 одиниць, що перебувають на балансі Державного підприємства «АйФіш» та розташовані за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, комплекс гідротехнічних споруд №2, будинок б/н;

-чи погоджувався даний договір з Херсонською обласною державною адміністрацією.

У відповідь на даний лист Олешківська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області листом за №1006/04-20 від 02.05.2024 повідомила прокуратуру, що Олешківською міською радою не оформлялось право комунальної власності на земельну ділянку, на якій розташовані гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми за адресою: Херсонська область. Херсонський район, м. Олешки, комплекс гідротехнічних споруд №2, будинок б/н. До Олешківської міської ради не надходили звернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» щодо надання в оренду водного об`єкта гідротехнічним спорудам рибогосподарської технологічної водойми у кількості 72 одиниць, розташованих за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, комплекс гідротехнічних споруд №2, будинок б/н. Між Олешківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» не укладався договір про надання в оренду водного об`єкта та земельної ділянки під гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми у кількості 72 одиниць, розташованих за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, комплекс гідротехнічних споруд №2, будинок б/п.

Листом за №01-01-66-489510/24/23 від 06.05.2024 Херсонська обласна військова адміністрація повідомила Олешківську окружну прокуратуру, що з 01.03.2022 по 11.11.2022 територія Херсонської області разом із адміністративним центром області - містом Херсоном, де розташовані адміністративні будівлі обласної державної адміністрації, перебувала в тимчасовій окупації, документація в паперовому вигляді і технічні засоби, на яких зберігалась документація в електронному вигляді, були знищені або пошкоджені. Таким чином, підтвердити або спростувати факти звернень Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» до обласної державної адміністрації, прийняття за результатами їх розгляду будь-яких рішень у період часу з травня 2019 року по листопад 2022 року та надати копії відповідних документів і матеріалів, також не можливо. З цією метою Херсонська обласна військова адміністрація запропонувала Олешківській окружній прокуратурі звернутися до податкового органу та територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері розвитку водного господарства, з урахуванням місцезнаходження земельної ділянки.

Листом Державного агентства водних ресурсів України №19/ХС/21-24 від 10.05.2024 окружну прокуратуру було повідомлено, що у період з 04.06.2017 по 02.10.2023 (включно) сектором у Херсонській області та м. Севастополі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» дозволи на спеціальне водокористування не видавалися, починаючи з 03.10.2023 по 10.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» із заявами про видачу дозволу на спеціальне водокористування не зверталося.

Листом за №53-143-24 від 01.11.2024 Олешківська окружна прокуратура звернулася до Олешківської міської військової адміністрації, в якому запитувала інформацію стосовно того, чи проводила Олешківська міська військова адміністрація розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, з розташованим на ній комплексом гідротехнічних споруд №2, а також чи здійснена державна реєстрація прав на неї.

У відповідь на зазначений лист Олешківська міська військова адміністрація листом за №2716/04-20/24 від 07.11.2024 повідомила, що міською адміністрацією не розроблялася технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та не оформлялось право комунальної власності на земельну ділянку, на якій розташовані гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.

Відповідно до листа №10-02-01187 від 07.11.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, у відповідь на лист №23-1154ВИХ-24 від 28.03.2024, повідомило Олешківську окружну прокуратуру про обставини укладення договору оренди державного майна №1547-19-065 від 22.05.2019 - гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, а також надало копії запитуваних прокуратурою документів.

Листом за №53/1-1831-24 від 30.01.2025 Олешківська окружна прокуратура просила Херсонську обласну державну адміністрацію у строк до 06.02.2025 надати до прокуратури інформацію стосовно того, чи вживались Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заходи з метою належного виконання вимог закону та розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.05.2019, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» надано в строкове платне користування державне майно рибогосподарської технологічної водойми у кількості 72 одиниць, що гідротехнічні споруди перебувають на балансі Держаного дпприємства «АйФіш» та розташовані за адресою: Херсонська область, Херсонський район, м. Олешки, комплекс гідротехнічних споруд №2, будинок б/н. У випадку, якщо не вживались, прокуратура просила висвітлити у відповіді конкретні причини та позицію з цього приводу.

Листом за №10-02-0136 від 05.02.2025 Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі повідомило Олешківську окружну прокуратуру, що на виконання пункту 5.17. договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» (лист від 20.01.2022 № 20/01/22-1), з метою одержання у користування земельної ділянки, звернулося до Херсонської обласної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 255 га, для рибогосподарських потреб, розташованої за межами населених пунктів на території Олешківського району Херсонської області. В порушення абзацу 1 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України у місячний строк із зазначеної дати Херсонською обласною державною адміністрацією або її виконавчими органами не було надано дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні. Керуючись абзацом 3 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» 17.09.2019 у порядку, встановленому чинним земельним законодавством, зокрема нормами Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій» укладено з Фізичною особою-підприємцем Добровим Денисос Вікторовичем договір №77/09-19 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 255 га, для рибогосподарських потреб, розташованої за межами населених пунктів на території Олешківського району Херсонської області. 11.10.2019 листом за №11/10/19-1 Товариство повідомило Херсонську обласну державну адміністрацію про замовлення документації із землеустрою у встановленому порядку. Розроблений проект землеустрою було погоджено у встановленому порядку з Олешківською районною державною адміністрацією Херсонської області, про що отримано висновок сектору питань містобудування, архітектури, інфраструктури відділу житлово-комунального господарства, архітектури, оборонної та мобілізаційної роботи №224-2 від 14.05.2020. В подальшому проект було подано на погодження до Державного агентства водних ресурсів України та отримано висновок з відмовою у погодженні (висновок №398/XC/21-2 від 31.08.2020). Отже, на той час Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» не мало можливості подати документи на отримання вказаного дозволу, наповнити стави водою та здійснювати рибогосподарську діяльність. У зв`язку з повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року російської федерації на територію України, гідротехнічні споруди опинились на тимчасово окупованій території, що унеможливлює в подальшому будь-яке укладання договорів оренди чи отримання дозволів. Таким чином, Регіональне відділення вважає, що з боку орендаря було виконано всі залежні від нього дії щодо укладання договору оренди земельної ділянки та підстави для звернення до суду про розірвання договору оренди у Регіонального відділення відсутні.

Листом за №53-143-24 від 06.03.2025 Олешківська окружна прокуратура направила Регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі повідомлення про наміри звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави (в порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру») та зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД», маючи в оренді лише гідротехнічні споруди не у комплексі з водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, та фактично безоплатно використовує земельну ділянку та водний об`єкт для цілей аквакультури, тобто господарської діяльності, яка має на меті отримання прибутку. У зв`язку з чим прокуратура вказала, що відсутність заходів реагування з боку Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі дає підстави для вжиття заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду, та що Олешківською окружною прокуратурою буде подано до Господарського суду Одеської області позовну заяву в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, та повернення майна.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» допущено будь-яке з порушень, визначених п. 12.7. договору оренди в редакції додаткового договору №1 від 08.11.2021 до договору №1547-19-065 від 22.05.2019, або що станом на момент звернення до суду з даним позовом існують підстави для розірвання договору оренди в редакції відповідного додаткового договору, які передбачені чинним законодавством України, та, зокрема, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019. Крім того, суд першої інстанції послався на особливу важливість принципу «належного урядування» та зазначив, що станом на момент подання позову у даній справі уповноваженими органами не вирішено питання про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» земельної ділянки в комплексі з водним об`єктом на ній, що свідчить про відсутність підстав для покладення тягаря відповідальності на відповідача. Також місцевий господарський суд дійшов висновку про неможливість розірвання договору оренди на підставі положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2270-XII від 10.04.1992, оскільки він є нечинним станом на момент звернення з позовом до суду та не розповсюджуються на укладений між сторонами 08.11.2021 додатковий договір №1 до договору оренди №1547-19-065 від 22.05.2019. Разом з тим, додатковий договір №1 від 08.11.2021 не містить обов`язку орендаря, який було викладено у п. 5.17. договору від №1547-19-065 від 22.05.2019, щодо укладання договору оренди земельної ділянки упродовж 6 місяців та не визначає підстав для розірвання договору у зв`язку з невиконанням орендарем своїх обов`язків. Поряд з цим, судом зазначено, що матеріали справи не містять доказів використання відповідачем, як земельної ділянки та водного об`єкту для цілей аквакультури, так і самих гідроспоруд, які перебувають в оренді у відповідача.

Змінюючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що прокурор, здійснюючи захист інтересів держави та стверджуючи, що гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (ч. 1 ст. 186 ЦК України) мав звернутися до суду з основною вимогою про визнання недійсним спірного договору. Отже, пред`явлення прокурором позову про розірвання договору оренди майна від 22.05.2019 №1547-19-065 (зі змінами, внесеними додатковими договорами №1 від 08.11.2021, №2 від 10.01.2022), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД», про передачу в строкове платне користування державного індивідуально визначеного нерухомого майна - гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми у кількості 72 одиниць, розміщених за адресою: Херсонська область, Олешківський район, в межах земель Олешківської міської ради, та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІНД» повернути балансоутримувачу - Державному підприємству «АйФіш» комплекс гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, вартістю 5 182 841,00 грн, в кількості 72 одиниць, що зазначені в прохальній частині позовної заяви, вказує на обрання прокурором неналежного способу захисту, а обрання прокурором неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові,

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, Херсонська обласна прокуратура звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову та про обрання прокурором неналежного способу захисту. Зазначає, що на момент укладення спірного договору оренди від 22.05.2019 законодавство не містило заборон щодо передачі в оренду гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми. Оскільки на момент укладення правочину головна річ (земельна ділянка водного фонду) юридично не була сформована (не мала кадастрового номера, меж тощо), гідротехнічні споруди у розумінні ч. 1 ст. 186 ЦК України не могли слідувати за нею як приналежність. Керуючись принципом свободи договору (ст. ст. 3, 6 ЦК України), сторони правомірно розірвали в часі момент передачі в оренду споруд та оформлення прав на земельну ділянку/водойму, передбачивши у п. 5.17 договору (та надалі у п. 17 додаткового договору №1) обов`язок орендаря укласти договори оренди землі під водою та води протягом 6 місяців. Наголошує, що зазначена умова є істотною умовою договору. Оскільки орендар прострочив виконання цього зобов`язання та не надав відповідних договорів оренди землі, має місце істотне порушення умов договору, що відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№ 2269-XII) та ч.ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України є підставою для його дострокового розірвання за рішенням суду. Обрання прокурором вимоги про розірвання договору та повернення майна є ефективним способом захисту інтересів держави. Крім того, апеляційний суд безпідставно застосував правові висновки Верховного Суду про нерозривність гідроспоруди та водного об`єкта у справах з іншими фактичними обставинами та предметом спору (які стосувалися оспорювання права власності, а не оренди державного майна за спеціальним законом). Також судами в порушення ст. ст. 13, 73-79, 86, 236 ГПК України не надано належної правової оцінки обставинам справи та всім доказам у їх сукупності.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо наявності права у Фонду державного майна України на укладення договору про передачу в оренду індивідуально визначеного нерухомого майна - гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми за відсутності сформованої земельної ділянки водного фонду та здійснення на ній аквакультури одночасно із встановленням у такому договорі істотної умови щодо обов`язкового укладання договору оренди земельних ділянок під водою та води у встановлений договором строк в контексті комплексного застосування ст.ст. 3, 6, 530, 610-612, 617, 629, ч.ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України, ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII, ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», ч. 1 ст. 186 ЦК України, ст. 51 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2026 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.10.2026 та надано строк на подання відзивів на неї до 28.08.2026.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.08.2026 від Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшли письмові пояснення, в обґрунтування яких позивач зазначає, що спірний договір оренди гідротехнічних споруд та додатковий договір до нього укладені у повній відповідності до чинного на той час законодавства, оскільки першочерговість передачі в оренду водойми чи гідроспоруд не була передбачена (Порядок № 1151 прийнятий лише 03.11.2023), а компетенція орендодавця майна та органів, що розпоряджаються землями водного фонду, є розділеною, у зв`язку з чим підстави для визнання договору недійсним відсутні. Водночас Регіональне відділення підтримує доводи прокуратури про наявність підстав для розірвання договору, наголошуючи, що невиконання відповідачем зобов`язання щодо укладення договорів оренди земельних ділянок під водою та води (п. 5.17 договору) є саме істотним порушенням у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України. Оскільки відсутність договору оренди земель водного фонду позбавляє орендаря відповідних дозволів на здійснення рибогосподарської діяльності, унеможливлює використання об`єкта за призначенням та позбавляє договірні відносини будь-якої економічної доцільності, висновок суду першої інстанції про недоведеність істотності порушення є помилковим.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.

Так апеляційний господарський суд дійшов висновків, що чинним на час укладення спірного договору законодавством України передбачалось, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми дійсно можуть бути об`єктом оренди, проте для отримання в оренду цих гідротехнічних споруд особа має одночасно бути користувачем самої рибогосподарської технологічної водойми у комплексі з земельною ділянкою під цією водоймою. Саме за цих умов особа може отримати в користування гідротехнічні споруди.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інститут апеляційного перегляду спрямований на повторний розгляд справи по суті з метою виправлення помилок суду першої інстанції. Водночас межі такого перегляду обмежені предметом і підставами заявленого позову, а також доводами апеляційної скарги.

Процесуальний закон чітко встановлює, що межі такого перегляду є обмеженими предметом і підставами заявленого позову, а також межами доводів та вимог, викладених в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями виходити за межі апеляційних вимог, якщо це прямо не передбачено законом (зокрема, ч. 4 ст. 269 ГПК України щодо виявлення порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права).

Принцип диспозитивності господарського судочинства, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Зазначене правило повною мірою поширюється на апеляційне провадження: саме скаржник у своїй апеляційній скарзі визначає коло питань, обставин та доводів, які підлягають перевірці судом апеляційної інстанції.

Відтак, обов`язком суду апеляційної інстанції при перегляді судового рішення є: надання повної та мотивованої оцінки всім ключовим аргументам апеляційної скарги, які мають значення для правильного вирішення спору; перевірка дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права безпосередньо щодо заявленого предмета позову; недопущення підміни предмета та підстав позову власними міркуваннями суду, які не були предметом дослідження або доказування в суді першої інстанції та не порушувалися в апеляційній скарзі.

Предметом позову прокурора у цій справі є дострокове розірвання договору оренди державного майна на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у зв`язку з істотним порушенням орендарем зобов`язання щодо укладення договору оренди землі під водоймою у визначений строк).

Як вбачається з тексту оскарженого рішення місцевого господарського суду, суд першої інстанції розглянув справу по суті позовних вимог і відмовив у задоволенні позову через недоведеність фактів порушення договору відповідачем. В апеляційній скарзі прокурор обґрунтовував саме помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності істотного порушення договору та неврахування правил ст. 651 ЦК України. Тобто в апеляційній скарзі прокурор послідовно обґрунтовував помилковість висновків суду першої інстанції саме щодо відсутності істотного порушення договору, доводячи, що тривала відсутність договору оренди землі унеможливлює використання об`єкта за призначенням, позбавляє договірні відносини економічної доцільності та є підставою для застосування ст. 651 ЦК України.

Натомість суд апеляційної інстанції замість перевірки законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги фактично ухилився від розгляду предмета спору по суті. Апеляційний господарський суд зазначив у постанові, що «не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам апеляційної скарги», чим порушив вимоги статті 269 ГПК України та принципи змагальності й рівності сторін процесу.

Так суд апеляційної інстанції самостійно змінив правову кваліфікацію спірних правовідносин, вказавши, що гідротехнічна споруда є приналежністю до головної речі (земельної ділянки), у зв`язку з чим договір оренди має ознаки недійсності, а належним способом захисту нібито є вимога про визнання договору недійсним, а не його розірвання.

Водночас такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та свідчить про ототожнення двох різних цивільно-правових інститутів: недійсності правочину (наявність дефектів у момент укладення правочину - ст. 215 ЦК України) та розірвання договору (припинення правовідносин на майбутнє через неналежне виконання або порушення його умов під час виконання - ст. 651 ЦК України).

При цьому як вбачається з матеріалів справи прокурором не оспорювалася правомірність укладення договору оренди державного майна у 2019 році, і прокурор зазначав, що на той момент законом не було заборонено передавати такі споруди в оренду, а земельна ділянка під ними юридично не була сформована як окремий об`єкт цивільних прав (не мала кадастрового номера).

В цьому контексті колегія суддів Верховного Суду також вважає висновки суду апеляційної інстанції про кваліфікацію гідроспоруди як «приналежності» до «головної речі» (земельної ділянки водного фонду) передчасними, оскільки ним не досліджено чи існувала на час укладення відповідного договору земельна ділянка водного фонду як об`єкт цивільних прав (чи була вона сформована). При цьому приналежність не може слідувати за головною річчю, якщо останньої ще не існує в юридичному плані.

Підставою позову слугувала невиконана орендарем під час виконання договору умова щодо оформлення землі протягом 6 місяців, і спір у даній справі виник не через незаконність укладення договору, а через неналежне виконання орендарем своїх обов`язків під час його дії (прострочення та неукладення договору оренди землі у встановлений 6-місячний строк). До того ж правило ч. 1 ст. 186 ЦК України є диспозитивним, а ч. 2 цієї ж статті дозволяє сторонам договору або закону встановити інший порядок, через застосування принципу свободи договору (ст.ст. 3, 6 ЦК України).

Відтак вимога про розірвання договору у зв`язку з його істотним порушенням є заснованою на законі, відповідає змісту порушеного права держави та є ефективним і належним способом захисту в розумінні ст. 16 ЦК України.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про недоведеність істотності порушення залишився судом апеляційної інстанції не дослідженим, у зв`язку з передчасністю висновків суду апеляційної інстанції про «неналежність способу захисту».

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки суд касаційної інстанції в силу приписів ст. 300 ГПК України позбавлений процесуальної можливості збирати нові докази, самостійно встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, передчасні висновки суду апеляційної інстанції не можуть бути виправлені в суді касаційної інстанції, позаяк зробивши висновок про неналежність обраного прокурором способу захисту, суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив фактичні обставини справи та докази по суті заявлених позовних вимог, не надав оцінки аргументам апеляційної скарги щодо наявності чи відсутності складу істотного порушення договору (ст. 651 ЦК України) в діях відповідача.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів ст. 236 ГПК України, особливо тим, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Так само і ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Вказані норми не є суто декларативними - їх необхідно розуміти не лише як положення законодавства, які надають особам безумовне право подавати апеляційну скаргу на рішення судів, які розглянули відповідну справу як суди першої інстанції, але і враховувати, що вони визначають принципи самого судочинства, які покладають на суд певні обов`язки з розгляду таких скарг і перегляду відповідних судових рішень (з урахуванням обмежень інстанційного перегляду).

Зокрема, ч. 1 ст. 269 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Законодавець у ст. 282 ГПК України закріпив, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

При цьому відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

В свою чергу, у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 зазначено, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справ "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Враховуючи викладене, постанова Південно-західного апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи по суті заявленого позову (зокрема, щодо наявності підстав для розірвання договору за ст. 651 ЦК України) та надати повну і мотивовану оцінку всім доводам апеляційної скарги прокурора.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

При цьому, оскільки суд апеляційної інстанції фактично не переглянув справу по суті заявленого позову (не дослідив істотність порушення умов договору) та ухилився від оцінки доводів апеляційної скарги, зробивши передчасний висновок про неналежність способу захисту, обраного прокурором, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не може сформувати правовий висновок за п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у контексті використання гідротехнічних споруд за відсутності сформованої земельної ділянки є можливим після того, як суд апеляційної інстанції належним чином повторно розгляне справу по суті, дослідить надані сторонами докази, встановить фактичні обставини справи та надасть їм оцінку в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Херсонської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 у справі № 916/1327/25 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду. і

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.