Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №911/1744/23 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 911/1744/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,

представників учасників справи:

від позивача: Корольової Ю.В.,

від відповідача: Шейкіна О.Л.,

від третьої особи-1: не з`явився,

від третьої особи-2: не з`явився,

від третьої особи-3: не з`явився,

від третьої особи-4: не з`явився,

від третьої особи-5: не з`явився,

від третьої особи-6: не з`явився,

від третьої особи-7: не з`явився,

від третьої особи-8: не з`явився,

від третьої особи-9: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота"

на рішення Господарського суду Київської області (Мальована Л.Я.)

від 15.10.2025 (повний текст складений 27.03.2026)

на постанову Північного апеляційного господарського суду (Сулім В.В.,

Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.)

від 03.06.2026 (повний текст складений 09.06.2026)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_4

4) ОСОБА_5

5) ОСОБА_6

6) ОСОБА_7

7) ОСОБА_8

8) ОСОБА_9

9) ОСОБА_10

про визнання недійсним рішення загальних зборів членів громадської організації

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" (далі - Відповідач, Скаржник) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів громадської організації.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів членів Відповідача, оформлене протоколом № 5 від 02.01.2023 було прийнято з порушенням положень чинного законодавства України, зокрема: не всі особи, які брали участь у загальних зборах, проведених методом опитування на підставі опитувальних листів від 13.12.2022, є членами Відповідача та мали право приймати участь у загальних зборах; рішення про проведення загальних зборів методом опитування прийнято на засіданні неправомочного правління від 06.12.2022; опитувальний лист узгоджений на засіданні неправомочного правління від 13.12.2022; правління Відповідача діяло з перевищенням повноважень, зменшивши кількісний склад з 12 до 9 осіб; при обранні нового складу правління Відповідача не визначені строки його обрання; загальні збори Відповідача шляхом опитування не відбулись, оскільки був відсутній кворум; протокол № 5 не підписаний головою та секретарем загальних зборів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Справа судами розглядалася неодноразово.

4. Господарський суд Київської області рішенням від 06.02.2024, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом у постанові від 03.09.2024, позовні вимоги задовольнив. Визнав недійсним рішення загальних зборів членів Відповідача від 02.01.2023, яке оформлене протоколом № 5 позачергових загальних зборів членів Відповідача.

5. Верховний Суд постановою від 04.02.2025 касаційну скаргу Відповідача задовольнив частково. Рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 скасував, справу передав на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

6. За результатом нового розгляду Господарський суд Київської області рішенням від 15.10.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026, позовні вимоги задовольнив. Визнав недійсним рішення загальних зборів членів Відповідача від 02.01.2023, яке оформлене протоколом № 5 позачергових загальних зборів членів Відповідача від 02.01.2023.

7. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:

- до Реєстру опитувальних листів внесено такі записи про вручення/передання опитувального листа як: "вайбер сканов"/"по телефону"/"ящик", а у колонці реєстру "підпис отримувача" щодо таких записів про вручення стоїть один і той же підпис, належність якого певній особі, як і те, що така особа відправляла опитувальний лист засобами електронної комунікації через відповідний месенджер усім вказаним у такому реєстрі членам товариства не підтверджено жодними належними та допустимими в розумінні статей 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України доказами, зокрема і електронними;

- відмітка (підпис) невстановленої особи у Реєстрі опитувальних листів про вручення листів означеними способами ("вайбер сканов"/"по телефону"/"ящик") не є тотожною особистому врученню члену опитувального листа під розпис;

- у зборах шляхом опитування взяло участь 57 членів, тобто ті особи, які особисто отримали опитувальні листи та повернули їх заповнені до правління, а також особи, які повернули до правління особисто заповнений опитувальний лист попри відсутність в Реєстрі запису про вручення їм такого листа або попри наявність запису про вручення листа іншій особі;

- передбачене пунктом 8.8. правило мовчазної згоди може бути застосоване тільки до тих членів, які особисто або через уповноваженого представника отримали опитувальний лист та, власне, його не повернули.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

8. 30 червня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 911/1744/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

9. Підставою касаційного оскарження Скаржник зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

10. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив про відсутність висновку щодо застосування статті 15, 16 Цивільного кодексу України, стаття 4 та п. 6 ч. 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у їх системному взаємозв`язку з положеннями Закону України "Про громадські об`єднання" стосовно питання чи є встановлення судом порушення суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу члена громадської організації обов`язковою передумовою задоволення позову про визнання недійсним рішення її вищого органу управління, чи достатнім є саме лише встановлення процедурних порушень під час прийняття такого рішення.

11. 20 серпня 2026 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

12. 29 вересня 2026 року Відповідач, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи № 911/1744/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

13. В обґрунтування зазначеного клопотання Відповідач зазначив про необхідність формування єдиного правового висновку питання: "Чи є встановлення судом факту прийняття рішення загальними зборами членів громадської організації за відсутності передбаченого законом або статутом кворуму самостійною та безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним, яка звільняє суд від обов`язку встановити факт порушення конкретного суб`єктивного права або законного інтересу позивача, можливість його поновлення обраним способом захисту та необхідність і пропорційність судового втручання у діяльність громадської організації, чи зазначені обставини підлягають встановленню та оцінці судом і у разі встановлення відсутності кворуму?".

14. 01 жовтня 2026 року Позивач подав заперечення проти клопотання про передачу справи № 911/1744/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 330185056 від 25.04.2023 ОСОБА_1 є власником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і є членом Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота", що підтверджується, зокрема, заявою про прийняття в члени Громадської організації від 20.02.2007, повідомленнями про сплату членських внесків, опитувальним листом, за підписами ОСОБА_1 , голови зборів ОСОБА_4 , секретаря ОСОБА_6 , з проставленою печаткою ГО Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота".

16. 06.12.2022 проведено збори правління Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" оформлені протоколом № 9 на яких, зокрема, було вирішено з метою посилення більш фахового та професійного складу правління провести перевибори правління Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота".

17. 13.12.2022 проведено збори правління Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота", оформлені протоколом № 10 на яких, зокрема, було вирішено: узгодити новий склад правління Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота": ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; включити до опитувального листа та надати для затвердження загальними зборами членів Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" новий склад правління шляхом проведення письмового опитування; затвердити бланк опитувального листа.

18. 02.01.2023 проведено позачергові загальні збори членів Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота", оформлені протоколом № 5, на яких було вирішено затвердити новий склад правління Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

19. Зі змісту протоколу № 5 позачергових загальних зборів членів Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" від 02.01.2023 вбачається, що станом на момент проведення таких зборів загальна кількість членів-домовласників Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" складала 148 осіб.

20. У вказаному протоколі зазначено, що голосування пройшло з наступними результатами: домовласники члени Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" всього 148; опитувальний лист надано: 86 домовласникам, що засвідчили отримання підписами у реєстрі отримання опитувальних листів учасників річних загальних зборів, членів Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" для проведення загальних зборів шляхом опитування; 42 домовласника отримали опитувальний лист на персональний номер телефону в «Viber». З них 6 власників надіслали зворотнє повідомлення щодо опитувального листа, тим самим підтвердили свою участь; 10 домовласників отримали опитувальний лист у поштову скриньку власної будівлі. З них 1 домовласник повернув опитувальний лист, тим самим підтвердив свою участь; 1 домовласник відмовився від отримання опитувального листа; 9 домовласникам опитувальні листи не вручені.

21. Отже в протоколі зазначено, що участь в голосуванні взяло шляхом письмового опитування 93 члени Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота", з яких: 86 домовласників, які засвідчили отримання опитувального листа підписами у реєстрі; 6 домовласників з тих, хто отримали опитувальний лист в «Viber» і надали відповідь зі своїм волевиявленням; 1 домовласник, який отримав опитувальний лист у поштову скриньку і повернув опитувальний лист зі своїм волевиявленням.

22. Пунктом 8.1 статуту Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота", затвердженого рішенням загальних зборів членів Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" від 13.10.2016, оформленим протоколом № 3 від 13.10.2016 (надалі - Статут) визначено, що загальні збори є вищим органом управління товариством, який вправі приймати рішення з будь-яких питань його діяльності, в тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції правління.

23. Згідно з пунктом 8.2 Статуту до компетенції загальних зборів належать, зокрема, питання щодо обрання та відкликання членів правління товариства.

24. Відповідно до пункту 8.7 Статуту чергові загальні збори скликаються правлінням товариства щороку для розгляду результатів діяльності товариства за звітний період. Загальні збори проводяться шляхом їх скликання або письмового опитування з наданням письмового звіту про діяльність товариства.

25. Пунктом 8.8 Статуту передбачено, що опитувальний лист готує правління де визначено порядок денний та дата повернення (затверджується з протоколом з підписами членів правління). Письмове опитування членів товариства, які є власниками, проводиться шляхом власноручного заповнення ними листа опитування, в якому зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові, відповідь члена товариства на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис члена товариства. Опитувальний лист передається члену товариства під підпис в Реєстрі опитувальних листів. Не надання опитувального листа в зазначений термін, вважається згодою з наданою інформацією.

26. Відповідно до пункту 8.9 Статуту позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу правління, ревізійної комісії (ревізора) або за вимогою членів товариства, які мають більше 20 % від загальної кількості голосів.

27. Згідно з пунктом 8.10 Статуту повідомлення про проведення загальних зборів надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену товариства під розпис або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилається не пізніше ніж за 3 календарних днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення.

28. Відповідно до пункту 8.11 Статуту загальні збори є правомочними, якщо в них беруть участь члени товариства, що мають більше як 50% голосів. Під час підрахунку голосів враховуються голоси, присутніх на загальних зборах членів товариства та/або голоси, отримані під час проведення письмового опитування.

29. Пунктом 8.12 Статуту передбачено, що при голосуванні на загальних зборах кожний член товариства має кількість голосів, відповідну кількості будинків, що перебувають у його власності. Голосування на загальних зборах проводиться за принципом: один будинок - один голос.

30. Відповідно до пункту 8.13 Статуту якщо інше не передбачено цим статутом, рішення загальних борів приймаються більшістю в 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів товариства, які присутні на загальних зборах та/або голосів за результатами письмового опитування.

31. Згідно з пунктом 8.18 Статуту рішення, що прийняті загальними зборами (або шляхом письмового опитування), є обов`язковими для всіх членів товариства, в тому числі тих, що не брали участі в загальних зборах (або письмовому опитуванні). За результатами підрахунку результатів письмового опитування членів товариства, правління, яке проводило письмове опитування, вносить його результати до протоколу зборів та підводить підсумки голосування щодо всіх питань.

32. Пунктом 8.20 Статуту визначено, що рішення членів товариства може бути прийнято шляхом письмового опитування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

33. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

34. Щодо клопотання Скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд зазначає таке.

35. В обґрунтування зазначеного клопотання Відповідач зазначив про необхідність формування єдиного правового висновку з питання: "Чи є встановлення судом факту прийняття рішення загальними зборами членів громадської організації за відсутності передбаченого законом або статутом кворуму самостійною та безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним, яка звільняє суд від обов`язку встановити факт порушення конкретного суб`єктивного права або законного інтересу позивача, можливість його поновлення обраним способом захисту та необхідність і пропорційність судового втручання у діяльність громадської організації, чи зазначені обставини підлягають встановленню та оцінці судом і у разі встановлення відсутності кворуму?".

36. Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

37. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

38. Про виключність правової проблеми з точки зору якісного критерію можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що суди припустилися явної й грубої помилки у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільного розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

39. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

40. Суд зазначає, що застосування таких критеріїв є сталим і послідовним, викладеним Верховним Судом і Великою Палатою Верховного Суду, у низці судових рішень, адже виключна правова проблема, необхідність для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики є оціночними поняттями.

41. Господарське процесуальне законодавство не містить визначення поняття "виключна правова проблема". Відсутні в ньому і критерії визначення виключності правової проблеми. Водночас такі критерії були розроблені Великою Палатою Верховного Суду та викладені у численних ухвалах, зокрема в ухвалах від 30.10.2018 у справі № 757/172/16-ц, від 10.07.2019 у праві № 431/5643/16-ц, від 23.06.2020 у справі № 910/8130/17, від 28.04.2021 у справі № 916/1977/20 тощо.

42. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає у тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, простежується різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в їх застосуванні до спірних відносин. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення сталого розвитку права.

43. Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

44. Кількісний критерій ілюструє той факт, що виключна правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

45. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини:

- відсутність сталої судової практики у питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, зокрема наявність протилежних і суперечливих судових рішень, глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами;

- невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема;

- необхідність застосування аналогії закону чи права;

- відсутність національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами, ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо;

- вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

46. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання, оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також вирішує, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

47. У клопотанні Скаржник посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19, у якій сформульовано висновок про те, що для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів особи, яка звернулася з відповідним позовом. Крім того, Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 916/3574/21 щодо необхідності врахування ефективності обраного способу захисту та балансу інтересів учасників відповідних правовідносин. Отже, наведені самим Скаржником судові рішення свідчать про наявність сформованих Верховним Судом загальних підходів до вирішення питань, які він визначає як складові виключної правової проблеми.

48. Водночас, необхідність застосування вже сформованих правових підходів з урахуванням особливостей правового регулювання громадських організацій та конкретних обставин справи є питанням правозастосування, яке може бути вирішене судом касаційної інстанції під час перегляду цієї справи.

49. Посилання Скаржника на необхідність визначення співвідношення між відсутністю кворуму та порушенням конкретного права Позивача також не свідчить про наявність суперечливої судової практики. У клопотанні не наведено судових рішень Верховного Суду у подібних правовідносинах, які б містили протилежні правові висновки щодо цього питання, а також не наведено інших обставин, які свідчили б про неможливість вирішення поставленого питання Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

50. З огляду на викладене Суд не вбачає, що наведена Скаржником правова проблема відповідає кількісному та якісному критеріям виключної правової проблеми у розумінні частини п`ятої статті 302 ГПК України, а її вирішення потребує передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

51. Отже, заявлене клопотання не містить належного обґрунтування наявності передбачених частиною п`ятою статті 302 ГПК України підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з чим у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

52. Щодо доводів касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

53. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є, зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

54. Отже, за змістом наведеної норми підставою для касаційного перегляду за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України є не сама по собі незгода учасника справи із застосуванням судами попередніх інстанцій норм права, а відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування конкретної норми права у правовідносинах, подібних до тих, що виникли у справі.

55. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, Скаржник пов`язує відсутність відповідного висновку Верховного Суду з питанням про те, чи є встановлення порушення суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу члена громадської організації обов`язковою передумовою для задоволення позову про визнання недійсним рішення її вищого органу управління, чи достатнім для задоволення такого позову є встановлення процедурних порушень під час прийняття відповідного рішення.

56. Водночас наведене Скаржником питання не може розглядатися відокремлено від фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у цій справі.

57. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Позивач є членом Громадської організації товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота", а загальні збори членів Відповідача 02.01.2023 проведені шляхом письмового опитування.

58. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 8.11 Статуту загальні збори є правомочними, якщо в них беруть участь члени товариства, які мають більше як 50 відсотків голосів, а під час підрахунку голосів враховуються голоси присутніх на загальних зборах членів товариства та/або голоси, отримані під час проведення письмового опитування.

59. Суди попередніх інстанцій, дослідивши докази щодо проведення письмового опитування, встановили, що відомості про вручення опитувальних листів окремим членам товариства із зазначенням способів "вайбер сканов", "по телефону", "ящик" не підтверджені належними та допустимими доказами, а відмітка про вручення опитувального листа у таких випадках не є тотожною його особистому врученню члену товариства під розпис.

60. За результатами оцінки цих обставин суди попередніх інстанцій встановили, що у письмовому опитуванні взяли участь 57 членів товариства, тобто особи, які особисто отримали опитувальні листи та повернули їх заповненими до правління, а також особи, які повернули особисто заповнені опитувальні листи за відсутності підтвердження їх отримання або за наявності запису про вручення листа іншій особі.

61. Таким чином, суди попередніх інстанцій визнали рішення загальних зборів недійсним виключно з огляду на наявність процедурного порушення, а саме відсутності кворуму, встановили конкретні обставини щодо порядку проведення письмового опитування, кількості осіб, участь яких могла бути врахована при визначенні правомочності зборів, та, відповідно, дотримання передбаченої Статутом умови щодо наявності кворуму.

62. При цьому порушення прав Позивача як члена громадської організації суди попередніх інстанцій пов`язали з тим, що оспорюване рішення було прийняте за відсутності передбаченого Статутом кворуму, а отже, неповноважним складом загальних зборів, та поширювало свою дію на всіх членів товариства , у тому числі тих, які не брали участі у загальних зборах або письмовому опитуванні.

63. Отже, правовідносини у цій справі не зводяться до ситуації, коли суди попередніх інстанцій визнали рішення загальних зборів недійсним виключно через формальне порушення процедури його прийняття без встановлення порушення прав чи інтересів Позивача.

64. Посилання Скаржника на постанови Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21 та від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21 також не підтверджують відсутності висновку Верховного Суду щодо поставленого ним питання.

65. У наведених постановах Верховний Суд виходив із необхідності оцінки наявності у позивача порушеного права або охоронюваного законом інтересу та встановлення обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги. Тобто сам по собі факт звернення особи до суду не звільняє суд від перевірки наявності порушеного права чи інтересу та обраного способу його захисту.

66. Такий підхід не суперечить висновкам судів попередніх інстанцій у цій справі, оскільки останні не обмежилися встановленням порушень порядку проведення письмового опитування, а встановили їх вплив на правомочність загальних зборів та, відповідно, на прийняття рішення органом, рішення якого відповідно до Статуту є обов`язковим для членів товариства.

67. Посилання Скаржника на постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/1261/21 також не свідчить про відсутність висновку щодо порушеного ним питання. У цій постанові Верховний Суд надавав оцінку спору щодо рішення загальних зборів за відсутності кворуму та виходив, зокрема, з необхідності встановлення порушення прав та законних інтересів особи, яка оскаржує таке рішення. При цьому обставина, що зазначена справа стосувалася іншої організаційно-правової форми юридичної особи, не свідчить про відсутність висновку Верховного Суду щодо загального правового підходу до оцінки рішення органу юридичної особи, прийнятого за відсутності необхідної кількості голосів, у поєднанні з питанням про порушення прав особи, яка таке рішення оскаржує.

68. Аналогічно, посилання Скаржника на постанови Верховного Суду від 30.07.2024 у справі № 914/1070/22 та від 15.08.2024 у справі № 910/3339/23 не обґрунтовують відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права. Наведені Скаржником правові підходи стосуються необхідності встановлення порушення прав чи інтересів особи внаслідок оскаржуваного рішення та оцінки такого порушення у конкретних обставинах справи.

69. Крім того, Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 916/3574/21, в якій, за його доводами, звернуто увагу на необхідність врахування балансу інтересів співвласників та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку при вирішенні питання про ефективність способу захисту. Водночас, наведений правовий підхід не свідчить про відсутність висновку Верховного Суду щодо поставленого Скаржником питання, оскільки необхідність встановлення порушення права або законного інтересу особи та оцінки ефективності обраного способу захисту не означає, що для визнання рішення органу недійсним у всіх випадках необхідно встановлювати додаткові наслідки такого порушення, відмінні від самого прийняття рішення неправомочним органом.

70. При цьому питання про те, чи правильно суди попередніх інстанцій застосували відповідні правові підходи до встановлених у цій справі обставин, відрізняється від питання про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права.

71. Доводи Скаржника про те, що Позивач був присутній під час проведення зборів, мав можливість висловити свою позицію та проголосував проти запропонованого рішення, також не свідчать про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

72. Такі доводи фактично спрямовані на переоцінку встановлених судами обставин щодо правомочності загальних зборів, порядку вручення опитувальних листів, кількості членів, голоси яких могли бути враховані при визначенні кворуму, та правових наслідків прийняття рішення за відсутності необхідної кількості голосів.

73. Водночас зазначені питання не свідчать про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16 ЦК України, статті 4 та пункту 6 частини четвертої статті 238 ГПК України у подібних правовідносинах, а стосуються правильності застосування судами цих норм до конкретних установлених у справі обставин.

74. Таким чином, поставлене Скаржником питання фактично полягає не у відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, а у незгоді з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених ними обставин та правової оцінки наслідків відсутності кворуму при прийнятті спірного рішення.

75. При цьому з огляду на встановлені судами обставини у цій справі не йдеться про визнання недійсним рішення загальних зборів виключно через формальне недотримання процедури його прийняття. Суди встановили відсутність передбаченої Статутом правомочності загальних зборів та пов`язали цю обставину з порушенням прав Позивача як члена товариства.

76. Отже, наведене Скаржником питання не відповідає фактичним обставинам, установленим судами попередніх інстанцій, а посилання на наведені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду не підтверджують відсутності висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

77. За таких обставин доводи касаційної скарги не свідчать про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

79. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

80. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

81. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" про передачу справи № 911/1744/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Касаційну скаргу Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників "Золоті ворота" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 911/1744/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Кондратова