Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №910/10073/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/10073/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,

представників учасників справи:

від позивача: Юхименко С.В.,

від відповідача: Ізвєкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Укpнaфта"

на рішення Господарського суду міста Києва (Павленко Є.В.)

від 11.12.2025 (повний текст складений 19.12.2025)

на постанову Північного апеляційного господарського суду (Шапран В.В.,

Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)

від 26.05.2026 (повний текст складений 08.06.2026)

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду (Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)

від 16.06.2026

у справі за позовом Акціонерного товариства "Укpнaфта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення заборгованості

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Укpнaфта" (далі - Позивач, Скаржник-2) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Відповідач, Скаржник-1) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 656 692 880,23 грн, з яких:

- 17 050 969,82 грн - інфляційні втрати, 50 532 394,91 грн - пеня, 25 578 741,60 грн - штраф та 67 145 03,95 грн - 3% річних, що нараховані у зв`язку з порушенням Відповідачем строків проведення розрахунків за позитивний небаланс за договором транспортування природного газу №1907000632 від 14.11.2019 за період з 01.01.2020 по 31.12.2024;

- 266 326 339,62 грн - основна заборгованість за вищевказаним правочином за січень 2021 року, 35 483 424,37 грн - 3% річних, 48 471 393,81 грн - пеня, 18 642 844,00 грн - штраф та 187 892 268,15 грн - інфляційні втрати, нараховані на вказану суму основної заборгованості.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.12.2025 позов задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 6 548 673,59 грн 3% річних, 12 744 593,69 грн інфляційних втрат, 266 326 339,62 грн основної заборгованості, нарахованих на вказану суму основної заборгованості 35 483 424,37 грн 3% річних та 186 983 830,93 грн інфляційних втрат, а також 655 978,43 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване таким:

- за розрахунком суду, обґрунтований розмір компенсаційних виплат за порушення Відповідачем строків проплат за позитивні небаланси за період з січня 2020 року по грудень 2024 року становить 6 548 673,59 грн 3% річних та 12 744 593,69 грн інфляційних втрат. Відтак, зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню у визначеному судом розмірі. У задоволенні вимог про стягнення з Відповідача трьох процентів річних у розмірі 165 830,36 грн та 4 306 376,13 грн інфляційних втрат відмовлено у зв`язку з їх необґрунтованістю;

- щодо нарахованих позивачем сум штрафних санкцій за порушення строків розрахунку за позитивні небаланси за період з січня 2020 року по грудень 2024 року - спірне зобов`язання Відповідача є грошовим, до нього не можуть бути застосовані положення статті 231 ГК України. Відтак, правові підстави для стягнення з Відповідача 50 532 394,91 грн пені та 25 578 741,60 грн штрафу відсутні, у зв`язку з чим ці позовні вимоги задоволенню не підлягають;

- враховуючи те, що сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за позитивний небаланс у січні 2021 року, яка загалом складає 266 326 339,62 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Позивачем, позов у цій частині підлягає задоволенню;

- оскільки Позивач не включив до розрахунку інфляційних втрат показник інфляції за липень 2025 року, судом здійснено власний розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат у межах заявленого Позивачем періоду прострочення. За перерахунком суду, обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 186 983 830,93 грн.

4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2026 апеляційну скаргу Відповідача задовольнив частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10073/25 скасував в частині задоволених позовних вимог про стягнення 266 326 339,62 грн основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року, а також нарахованих на вказану суму 35 483 424,37 грн 3% річних та 186 983 830,93 грн інфляційних втрат. Ухвалив в зазначеній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/10073/25 залишив без змін.

5. Постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, мотивована таким:

- вартість позитивного небалансу Позивача у січні 2021 року, як визначено в акті врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2021, становить 6 269 737,19 грн, і вказані грошові кошти були оплачені Відповідачем в повному обсязі. Позивач не довів належними та допустимими доказами факт наявності позитивного небалансу у спірний період на загальну суму 266326339,62 грн;

- оскільки вимоги про стягнення з Відповідача 35 483 424,37 грн 3% річних та 186 983 830,93 грн інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, такі вимоги також не підлягають задоволенню.

6. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 16.06.2026 заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10073/25 задовольнив частково. Стягнув з Позивача на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 97 060,00 грн.

7. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що розмір заявлених Відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 146822,90 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, тому їх розмір є необґрунтованим. Оцінивши подані Відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу зі 146822,90 грн до 100000,00 грн. Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, відповідно до пропорції розмір позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено за результатами апеляційного перегляду рішення, становить 97,06%.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

8. 25 червня 2026 року Скаржник-1 (Відповідач), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 910/10073/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 6 548 673,59 грн - 3 % річних та 12 744 593,69 грн - інфляційних втрат;

- ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Позивача про стягнення 6 548 673,59 грн - 3 % річних, 12 744 593,69 грн - інфляційних втрат - відмовити;

- скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у справі № 910/10073/25 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 207 915,20 грн;

- ухвалити нове рішення, яким заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю та стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі;

- судові витрати покласти на Позивача.

9. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень Скаржник визначив пункти 1, 2 частини 2 статті 287 ГПК України.

10. Обґрунтовуючи пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник-1 вказує на необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22, оскільки приписами постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2826 "Про джерела фінансування Плану розвитку газотранспортної системи на 2022 - 2031 роки Оператора газотранспортної системи ТОВ "Оператор ГТС України" та пп. 1 п. 1 постанови НКРЕКП від 17.03.2022 № 348 "Про виконання інвестиційних програм Операторів ГРМ, Оператора ГТС та Оператора газосховищ у період дії воєнного стану в Україні" встановлено Оператору ГТС заборону на використання тарифних коштів, отриманих як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу) на виплату плати за позитивний добовий небаланс та будь які інші цілі, на запровадження в державі воєнного стану та через нарощування Замовниками послуг транспортування природного газу заборгованості з оплати вартості негативних щодобових небалансів, тобто в обставинах, які стосуються обох сторін договору транспортування природного газу.

11. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник-1 зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, постановах Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 222/2604/20, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 щодо застосування ч. 3 ст. 126 ГПК України.

12. Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

13. Крім того, 29 червня 2026 року Позивач (Скаржник-2), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі №910/10073/25 в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 в частині задоволених позовних вимог про стягнення 266 326 339,62 грн основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року, а також нарахованих на вказану суму 35 483 424,37 грн 3% річних та 186 983 830,93 грн інфляційних втрат, та залишити рішення суду першої інстанції в силі;

- скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 по справі №910/10073/25 в повному обсязі, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заяви Відповідача про стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу;

- здійснити перерозподіл судових витрат за наслідками касаційного розгляду.

14. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень Скаржник визначив пункт 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

15. Обґрунтовуючи пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України Скаржник-2 вказує, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без врахування висновків Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 907/375/25, від 23.05.2018 у справі 910/9823/17, від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 07.07.2020 у справі № 927/513/19, від 23.07.2020 у справі № 910/5315/19, від 05.08.2020 у справі № 906/282/16, від 11.08.2020 у справі № 910/14279/18, від 11.08.2020 у справі № 910/4919/19, від 06.10.2020 у справі № 5026/1089/2012, від 03.11.2020 у справі № 909/948/18, від 07.07.2020 у справі № 927/513/19, від 11.08.2020 у справі № 910/14279/18, від 11.08.2020 у справі № 910/4919/19, від 11.01.2024 у справі № 911/84/22, від 25.06.2024 у справі № 910/7859/23, від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 24.05.2018 у справі №922/2391/16, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17, від 24.04.2018 у справі № 825/705/17, від 28.04.2018 у справі № 825/705/17, від 14.08.2018 у справі № 823/1097/17, від 18.10.2018 у справі № 2а-6859/10/1570, від 22.01.2019 у справі № 816/1481/17, від 06.03.2019 у справі № 813/4924/13-а, від 14.05.2019 у справі № 824/234/16-а, від 10.07.2019 у справі № 826/6063/18, від 18.07.2019 у справа № 464/2262/17, від 15.08.2019 у справі № 823/782/16, від 21.08.2019 у справі № 465/5960/14-а, від 06.09.2019 у справі № 804/10237/13-а, від 15.11.2019 у справі № 826/198/16, від 15.11.2019 у справі № 463/3704/15-а, від 21.11.2019 у справі № 344/8720/16-а, від 29.11.2019 у справ № 826/6222/15, від 29.11.2019 у справі № 826/6222/15, від 13.08.2020 у справі № 344/9283/16-а, від 10.09.2020 у справі № 591/245/17, від 12.10.2020 у справі № 814/435/18, від 27.11.2020 у справі № 440/525/19, від 20.04.2021 у справі № 817/1269/17, від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18, від 30.09.2021 у справі № 826/7424/17, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, від 25.11.2025 у справі № 910/11614/24, від 14.05.2024 у справі № 921/252/23, від 26.09.2023 у справі № 910/10699/21, від 05.09.2023 у справі № 910/8641/21, від 10.10.2023 у справі № 917/868/21, від 10.06.2025 р. у справі №925/910/24, від 30.03.2023 у справі №905/2307/21, від 27.07.2021 у справі № 357/4897/20, від 23.02.2023 у справі №910/17423/21 та від 06.07.2023 у справі №910/17380/21, з порушенням статей 7, 13, 73, 74, 76, 77, 80, 86, 210, 236, 238, 282 ГПК України, з порушенням пункту 6 статті 3 ЦК України, ст. ст. 509, 526, 629 ЦК України, частини 1 статті 22 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС, пунктів 1, 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, пункту 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС, що як наслідок призвело до невірних висновків суду апеляційної інстанції про помилковість рішення суду першої інстанції у відповідній частині та відсутність підстав для стягнення плати за позитивний небаланс за січень 2021 року, 3% річних та інфляційних, нарахованих на таку заборгованість.

16. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник-2 зазначив, що суд не надав належної юридичної оцінки обставинам, які входять до предмета доказування у даних правовідносинах, не врахував висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, практику ЄСПЛ, чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

17. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник-2 зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, у якій висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

18. 11 серпня 2026 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

19. Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497 було затверджено форму Типового договору транспортування природного газу.

20. 14 листопада 2019 року між Позивачем (Товариство) та Відповідачем (Оператор) було укладено договір транспортування природного газу № 1907000632 на умовах Типового договору транспортування природного газу, за змістом якого відповідач зобов`язався надати послугу з транспортування природного газу на умовах, визначених цим правочином, а позивач сплатити оператору встановлені договором вартість вказаної послуги та інші плати (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

21. Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

22. Відповідно до пункту 2.2. зазначеної угоди послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

23. Пунктами 2.3.-2.4. договору визначено, що обсяг послуги, яка надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями) до цього правочину, крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення й подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

24. Згідно з пунктом 2.5. вказаного правочину Товариство має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

25. У свою чергу, згідно з пунктом 2.6. договору Оператор зобов`язався виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим правочином, протягом погоджених термінів.

26. Пунктом 2.8 договору передбачено, що взаємовідносини між Товариством і Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Товариство набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору.

27. Оператор зобов`язаний: своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; здійснювати в строк до 20-го числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Товариства, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця (пункт 3.1. вказаного правочину).

28. Згідно з пунктом 4.2. договору Товариство має право: отримувати від Оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від Оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора в порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається Оператором з газотранспортної системи, у порядку, визначеному цим договором; користуватись іншими правами, передбаченими договором і чинним законодавством України.

29. Відповідно до пунктів 7.1.-7.3. вказаного правочину вартість послуг розраховується: розподіл потужності за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: https://tsoua.com. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

30. У разі виникнення у позивача добового небалансу, Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Товариства в обсягах добового небалансу. У разі виникнення в Товариства негативного добового небалансу, Оператор здійснює продаж Товариству природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у Товариства позитивного добового небалансу, Оператор здійснює купівлю у Товариства природного газу в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. Якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14-го числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Товариству рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Товариство має оплатити рахунок за добовий небаланс у термін до 5-ти робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом 2 цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів Оператором за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (пункти 9.1.-9.3. вказаного правочину).

31. Пунктом 11.5. договору визначено, що Оператор і Товариство зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється актом звірки.

32. За пунктом 17.1. договору (у редакції додаткової угоди від 31 грудня 2019 року № 1) сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 годин 1 січня 2020 року (включно), у разі настання таких відкладальних обставин: надання Оператору остаточного рішення про сертифікацію регулятором, прийнятого з урахування висновку сертифікату енергетичного співтовариства; наявності в Оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу. Цей договір діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

33. З матеріалів справи вбачається, що остаточне рішення про сертифікацію було надано відповідачу постановою НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3010, яка набула чинності з 1 січня 2020 року. Крім того, Оператор отримав право на здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу на підставі відповідної ліцензії, що підтверджується постановою НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3011, яка набула чинності з 1 січня 2020 року. Відтак, обумовлені договором відкладальної обставини настали, у частині транспортування природного газу він набув чинності з 7:00 години 1 січня 2020 року.

34. З наявних у матеріалах справи відомостей з інформаційної платформи Оператора за період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року вбачається, що у вказаний період Відповідач здійснював у Позивача в порядку пунктів 9.1., 9.2. договору купівлю природного газу внаслідок виникнення позитивного добового небалансу та розміщував у порядку пункту 9.4. договору відповідні повідомлення акти врегулювання щодобових небалансів за відповідні календарні місяці. Копії зазначених актів за період з січня 2020 року по грудень 2024 року наявні в матеріалах справи. Вказані у цих актах обсяги позитивного добового небалансу природного газу, визначені в них до сплати суми, а також дати їх розміщення на інформаційній платформі сторонами не заперечувалися.

35. Однак, як зазначив Позивач у своєму позові, Відповідач, у порушення приписів пункту 9.4 договору, несвоєчасно здійснював розрахунки за щодобові позитивні небаланси за вищевказаними актами. У зв`язку з цим Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача: 17 050 969,82 грн інфляційних втрат та 6 714 503,95 грн 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України за загальний період прострочення з 21 лютого 2020 року по 20 листопада 2024 року за кожним актом окремо згідно з доданим до позову розрахунком; 25 578 741,60 грн штрафу та 50 532 394,91 грн пені, нарахованих на підставі статті 231 ГК України за загальний період прострочення з 21 лютого 2020 року по 20 листопада 2024 року за кожним актом окремо згідно з наданим розрахунком.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

36. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційних скарг, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

Щодо касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

37. Скаржник-1 просить скасувати, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 910/10073/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 6 548 673,59 грн 3 % річних та 12 744 593,69 грн інфляційних втрат.

38. З огляду на межі касаційного перегляду, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд здійснює перевірку оскаржуваної постанови виключно за касаційною скаргою Скаржника-1 в частині вирішення позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди.

39. Обґрунтовуючи пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник-1 вказує на необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22, оскільки приписами постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2826 "Про джерела фінансування Плану розвитку газотранспортної системи на 2022 - 2031 роки Оператора газотранспортної системи ТОВ "Оператор ГТС України" та пп. 1 п. 1 постанови НКРЕКП від 17.03.2022 № 348 "Про виконання інвестиційних програм Операторів ГРМ, Оператора ГТС та Оператора газосховищ у період дії воєнного стану в Україні" встановлено Оператору ГТС заборону на використання тарифних коштів, отриманих як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу) на виплату плати за позитивний добовий небаланс та будь які інші цілі, на запровадження в державі воєнного стану та через нарощування Замовниками послуг транспортування природного газу заборгованості з оплати вартості негативних щодобових небалансів, тобто в обставинах, які стосуються обох сторін договору транспортування природного газу.

40. Так, Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 розглядав спір, що виник у зв`язку з несвоєчасним виконанням ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" грошового зобов`язання з оплати вартості позитивних добових небалансів за договором транспортування природного газу. У зазначеній постанові Верховний Суд надавав оцінку, зокрема, доводам Відповідача щодо впливу постанов НКРЕКП на можливість виконання ним грошових зобов`язань перед замовником послуг транспортування та виходив з того, що відповідні акти Регулятора стосуються організації діяльності Відповідача (розробка тарифів, визначення напрямків використання коштів, формування та виконання плану розвитку газотранспортної системи, визначення джерел його фінансування, організація балансування ГТС тощо), і не можуть бути підставою для звільнення Оператора ГТС від виконання договірних зобов`язань перед контрагентами зі сплати грошових коштів.

41. Таким чином, висновки, від яких просить відступити Скаржник-1, полягають у тому, що особливості формування та використання Відповідачем коштів, встановлені актами НКРЕКП, стосуються внутрішньої організації та фінансування його діяльності, однак не змінюють характеру і змісту грошового зобов`язання, що виникло з договору транспортування природного газу.

42. У справі, що розглядається (№ 910/10073/25) суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 01.01.2020 по 31.12.2024 Відповідач здійснював оплату у Позивача відповідно до пунктів 9.1, 9.2 договору купівлю природного газу внаслідок виникнення позитивного добового небалансу та розміщував у порядку пункту 9.4 договору відповідні акти врегулювання щодобових небалансів за відповідні календарні місяці.

43. Суди попередніх інстанцій встановили, що Відповідач здійснював оплату позитивних небалансів із порушенням встановлених договором строків, у зв`язку з чим Позивач нарахував три проценти річних та інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України.

44. Разом з тим суди попередніх інстанцій перевірили доводи Відповідача про те, що він не мав можливості своєчасно здійснювати розрахунки за позитивні небаланси у зв`язку із встановленими НКРЕКП обмеженнями щодо використання тарифних коштів. Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.2021 НКРЕКП прийнято постанову "Про джерела фінансування Плану розвитку газотранспортної системи на 2022-2031 роки Оператора газотранспортної системи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", якою регулятор зобов`язав оператора перераховувати та обліковувати кошти, визначені як плановані тарифні джерела фінансування інвестиційної програми на 2022 рік Плану розвитку газотранспортної системи на 2022-2031 роки, на окремому банківському рахунку; заборонив використовувати зазначені кошти до прийняття НКРЕКП рішення щодо затвердження відповідного Плану розвитку. Також, постановою НКРЕКП №348 від 17.03.2022 "Про виконання інвестиційних програм Операторів ГРМ, Оператора ГТС та Оператора газосховищ у період дії воєнного стану в Україні" оператору надано дозвіл на використання коштів, визначених як плановані тарифні джерела фінансування відповідних інвестиційних програм, на ліквідацію наслідків аварійних ситуацій, викликаних веденням воєнних дій на території здійснення ліцензованої діяльності, а також на першочергові заходи, безпосередньо спрямовані на забезпечення надійної та безпечної експлуатації й підтримання у належному стані об`єктів газорозподільної системи/газотранспортної системи/газосховищ, що знаходяться в їх власності або користуванні, у тому числі на правах господарського відання, користування чи експлуатації.

45. Надаючи оцінку цим обставинам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказані положення постанов регулятора стосуються виключно питань організації його діяльності як оператора газотранспортної системи (розробка тарифів, визначення напрямків використання коштів, формування та виконання плану розвитку газотранспортної системи, визначення джерел його фінансування, організація балансування ГТС тощо) і не можуть бути підставою для звільнення оператора від виконання договірних зобов`язань перед контрагентами зі сплати грошових коштів. Вказані акти регулятора не змінюють і не припиняють зобов`язань оператора зі сплати Позивачу вартості позитивного добового небалансу природного газу, які встановлені договором. Відтак, Відповідач не навів жодних обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення вказаного грошового зобов`язання.

46. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що наведені Скаржником-1 обмеження фактично не перешкодили йому здійснювати розрахунки з Позивачем за позитивні небаланси за договором у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями.

47. Отже, встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини не свідчать про виникнення іншої правової ситуації порівняно з тією, щодо якої Верховний Суд сформулював висновок у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22.

48. Отже, за результатами розрахунку суди попередніх інстанцій встановили, що обґрунтований розмір компенсаційних виплат за порушення Відповідачем строків оплати позитивних небалансів за період із січня 2020 року по грудень 2024 року становить 6 548 673,59 грн 3% річних та 12 744 593,69 грн інфляційних втрат.

49. Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили конкретні строки виконання грошових зобов`язань, дати фактичних оплат та відповідні періоди прострочення, а наведені Скаржником-1 обставини щодо джерел фінансування його діяльності цих висновків не спростовують.

50. Суд також враховує, що відступ від правового висновку Верховного Суду повинен мати належне обґрунтування та бути зумовлений об`єктивною необхідністю зміни раніше сформованого підходу, зокрема у зв`язку з його помилковістю, неефективністю, неясністю, неузгодженістю чи зміною правового регулювання або суспільного контексту.

51. Водночас, наведені Скаржником-1 доводи не свідчать про зміну правового регулювання спірних правовідносин, яка б зумовлювала необхідність формування іншого підходу до застосування відповідних норм права.

52. Фактично доводи Скаржника-1 зводяться до незгоди із застосуванням сформованого Верховним Судом у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 правового підходу до встановлених у цій справі обставин та необхідності врахування його фінансового становища і джерел надходження коштів при вирішенні питання про наслідки прострочення грошового зобов`язання.

53. З огляду на викладене, Суд не вбачає підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22, а тому підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження.

Щодо касаційної скарги Акціонерного товариства "Укpнaфта"

54. Скаржник-2 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі №910/10073/25 в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 в частині задоволених позовних вимог про стягнення 266 326 339,62 грн основної заборгованості за позитивний небаланс за січень 2021 року, а також нарахованих на вказану суму 35 483 424,37 грн 3% річних та 186 983 830,93 грн інфляційних втрат.

55. З огляду на межі касаційного перегляду, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд здійснює перевірку оскаржуваних судових рішень виключно в межах доводів касаційної скарги Скаржника-2, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

56. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник-2 посилається, зокрема, на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування статей 7, 13, 73, 74, 76, 77, 80, 86, 210, 236, 238, 282 ГПК України, пункту 6 статті 3 ЦК України, ст. ст. 509, 526, 629 ЦК України, частини 1 статті 22 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС, пунктів 1, 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, пункту 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС.

57. Щодо посилань Скаржника-2 на постанови Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 907/375/25, від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 07.07.2020 у справі № 927/513/19, від 23.07.2020 у справі № 910/5315/19, від 05.08.2020 у справі № 906/282/16, від 11.08.2020 у справах № 910/14279/18, № 910/4919/19, від 06.10.2020 у справі № 5026/1089/2012, від 03.11.2020 у справі № 909/948/18, від 11.01.2024 у справі № 911/84/22, від 25.06.2024 у справі № 910/7859/23, від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16 Суд зазначає таке.

58. Наведені постанови Скаржник-2 об`єднує посиланням на сформований Верховним Судом підхід до застосування частини четвертої статті 75 ГПК України, відповідно до якого преюдиційність полягає в обов`язковості для суду при розгляді іншої справи фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, якщо у справах беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено відповідні обставини. Преюдиційне значення мають саме встановлені судом обставини, а не їх правова оцінка.

59. Схожий за змістом підхід щодо необхідності розмежування фактичних обставин та їх правової оцінки Скаржник-2 наводить із посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, а також постанови Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18.

60. З огляду на це, Суд звертає увагу, що суд апеляційної інстанції врахував обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 910/17380/21. Зокрема, у цій справі було встановлено, що у січні 2021 року Позивач перевищив замовлену договірну потужність на 32 715,10767 тис. м. куб., а загальний обсяг газу, поданого ним до газотранспортної системи, становив 99 603,06877 тис. м. куб.

61. Водночас предметом розгляду справи № 910/17380/21 було стягнення плати за перевищення замовленої потужності. Питання про наявність у Позивача позитивного добового небалансу та його розмір у цій справі не вирішувалося. Тому встановлений у справі № 910/17380/21 факт подачі певного обсягу природного газу до газотранспортної системи та перевищення замовленої потужності не означає, що у Позивача виник позитивний небаланс у такому самому обсязі.

62. Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що доводи відповідача про відсутність у нього обов`язку з оплати вказаної суми небалансів щодо обсягу газу в розмірі 99 603,06877 тис. м. куб. (з яких 32 715,10767 тис. м. куб. обсяг перевищеної потужності) спростовуються наявними в матеріалах справи належними доказами й обставинами, встановленими в судових рішеннях у справі № 910/17380/21.

63. За таких обставин посилання Скаржника-2 на постанови Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 75 ГПК України не свідчать про неврахування судом апеляційної інстанції відповідних висновків Верховного Суду.

64. Також Скаржник-2 посилається на постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 910/17423/21 та від 06.07.2023 у справі № 910/17380/21, вважаючи, що сформульовані в них висновки мають безпосереднє значення для вирішення цього спору.

65. Як зазначає Скаржник-2 у касаційній скарзі, у цих справах Верховний Суд відхилив доводи АТ "Укрнафта" та АТ "Укргазвидобування" про те, що при розрахунку плати за договором транспортування не повинні враховуватися обсяги природного газу інших товариств, які транспортувалися транзитом через відповідні мережі.

66. У справі № 910/17380/21 предметом спору було стягнення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" з АТ "Укрнафта" плати за перевищення замовленої договірної потужності. У межах цієї справи було встановлено факт перевищення у січні 2021 року замовленої потужності в обсязі 32 715,10767 тис. м. куб. та стягнуто відповідну плату. Водночас, у справі, що переглядається, предметом спірної частини позову є стягнення з Відповідача вартості додаткового позитивного добового небалансу. Тому висновок Верховного Суду у справі № 910/17380/21 щодо необхідності врахування відповідних обсягів газу при визначенні величини використаної потужності не означає, що той самий обсяг без встановлення інших складових розрахунку має визнаватися позитивним небалансом.

67. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що надані Позивачем акт наданих послуг № 01-2021-1907000632/9980121 від 31.01.2021 та звіт про використання замовленої потужності від 31.01.2021 містять дані, необхідні для визначення величини використаної потужності, однак не підтверджують обсяг позитивного небалансу.

68. Суд апеляційної інстанції також встановив, що наданий Позивачем розрахунок та докази на його підтвердження не містять інформації щодо здійснених ним відборів природного газу на точках виходу у спірний період (торгових сповіщень, даних щодо подач газу до газосховища).

69. Отже, правовідносини у справах № 910/17380/21, № 910/17423/21 та у справі, що переглядається, хоча і пов`язані з виконанням договорів транспортування природного газу та визначенням обсягів газу, однак відрізняються за предметом спору та юридично значимими обставинами, які підлягають встановленню для визначення відповідної плати.

70. Таким чином, посилання Скаржника-2 на постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 910/17423/21 та від 06.07.2023 у справі № 910/17380/21 не свідчить про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

71. Щодо посилання Скаржника-2 на постанову Верховного Суду від 03.06.2025 у справі № 922/2737/23 щодо застосування стандарту вірогідності доказів Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції визнав надані Позивачем докази недостатніми для підтвердження позитивного небалансу у заявленому розмірі, оскільки його розрахунок не містить усіх необхідних для цього показників. Тому наведений Скаржником-2 висновок Верховного Суду не суперечить висновкам апеляційного суду.

72. Посилання Скаржника-2 на постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19-ц, від 22.02.2022 у справі № 904/6293/20, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, від 01.02.2022 у справі № 910/5175/20, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 та від 06.05.2026 у справі № 925/632/19 щодо принципу добросовісності та заборони суперечливої поведінки також не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Відповідач у цій справі не заперечує встановленого у справі № 910/17380/21 факту врахування відповідного обсягу природного газу при визначенні використаної потужності, а заперечує те, що цей обсяг автоматично утворює позитивний небаланс у тому самому розмірі.

73. Стосовно посилань Скаржника-2 на постанови Верховного Суду від 25.11.2025 у справі № 910/11614/24, від 14.05.2024 у справі № 921/252/23, від 26.09.2023 у справі № 910/10699/21, від 05.09.2023 у справі № 910/8641/21, від 10.10.2023 у справі № 917/868/21, від 10.06.2025 у справі № 925/910/24 та від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 щодо дослідження та оцінки доказів, Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції дослідив надані сторонами докази та навів мотиви, з яких визнав їх недостатніми для підтвердження заявленого Позивачем позитивного небалансу.

74. Отже, наведені Скаржником-2 висновки Верховного Суду щодо стандарту вірогідності доказів, принципу добросовісності, заборони суперечливої поведінки та оцінки доказів не свідчать про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду.

75. Таким чином, наведені Скаржником-2 постанови Верховного Суду не підтверджують наявності передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.

76. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник-2 зазначає, що апеляційний суд не надав належної оцінки доказам та обставинам, які входять до предмета доказування.

77. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції дослідив акт врегулювання щодобових небалансів за січень 2021 року, акт наданих послуг, звіт про використання замовленої потужності, розрахунок Позивача, а також обставини, встановлені у справі № 910/17380/21, та навів мотиви, з яких визнав їх недостатніми для підтвердження додаткового позитивного небалансу у заявленому Позивачем розмірі. Зокрема, суд апеляційної інстанції встановив конкретний розмір позитивного та негативного небалансу за актом від 31.01.2021, визначив їх різницю у розмірі 891 557,64 м. куб., встановив вартість такого небалансу у сумі 6 269 737,19 грн та факт повної сплати цієї суми Відповідачем.

78. Водночас щодо заявленої чуми у розмірі 266 326 339,62 грн суд апеляційної інстанції встановив відсутність у доказах Позивача даних про фактичні відбори газу на точках виходу, торгові сповіщення та подачу газу до газосховища, без яких неможливо визначити позитивний небаланс лише за показниками використаної потужності.

79. Оскільки вимоги про стягнення 35 483 424,37 грн 3% річних та 186 983 830,93 грн інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення 266 326 339,62 грн основного боргу, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні цих вимог.

80. Отже, доводи Скаржника-2 про недослідження доказів не відповідають змісту оскаржуваної постанови та фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, здійсненою судом апеляційної інстанції.

81. За таких обставин підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, у наведеній частині не знайшли свого підтвердження.

Щодо оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції

82. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та стягнуто з Позивача на його користь 97 060,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

83. Не погоджуючись із додатковою постановою, Скаржник-1 вважає безпідставним зменшення заявлених ним до відшкодування витрат та просить стягнути їх у повному обсязі. Водночас Скаржник-2 вважає необґрунтованим стягнення з нього 97 060,00 грн, посилаючись на невідповідність цих витрат критеріям пропорційності, співмірності та розумності.

84. Так, суд апеляційної інстанції встановив, що за результатами наданих послуг адвокатським об`єднанням складені звіти про надані послуги (судове представництво) за березень, квітень, травень 2026 року та акти приймання-передачі адвокатських послуг від 20.04.2026, 18.05.2026 та 27.05.2026 на загальну суму 304975,20 грн, з яких убачається, що Відповідачу було надано наступні послуги:

А) за березень 2026 року (загальна сума 249706,10 грн):

1) адвокатом Ізвєковим В.В.:

- підготовлено і подано через підсистему «Електронний суд» заяву про вступ у справу та відкладення судового засідання у справі (витрачено 0,33 год.);

- забезпечено представництво інтересів відповідача у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 10.03.2026 (включаючи час прибуття до суду та повернення з нього і очікування на початок засідання) (витрачено 1,63 год.);

- підготовлено клопотання про призначення судової експертизи у справі з урахуванням наданого проекту (витрачено 19,08 год.);

- підготовлено пояснення щодо доказів обсягів подач та відборів, на підставі яких розраховано позитивний небаланс у січні 2021 року (витрачено 5,5 год.);

- забезпечено представництво інтересів відповідача у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 31.03.2026 (включаючи час прибуття до суду та повернення з нього і очікування на початок засідання) (витрачено 3,00 год.). Всього: ставка 7655,00 грн/год. без ПДВ, вартість послуг 226128,70 грн (29,54 год. * 7655 грн/год.));

2) адвокатом Радченком Р.О.:

- забезпечено подання клопотання про призначення судової експертизи у справі через канцелярію Північного апеляційного господарського суду (включаючи формування додатків, направлення поштою на адресу позивача, очікування на відновлення роботи суду у зв`язку з повітряною тривогою, оголошеною на території міста Київ) (витрачено 1,58 год.);

- підготовлено і подано через підсистему «Електронний суд» клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №910/10073/25 (витрачено 0,25 год.);

- забезпечено подання пояснень щодо доказів обсягів подач та відборів, на підставі яких розраховано позитивний небаланс у січні 2021 року, через канцелярію Північного апеляційного господарського суду та ознайомлення з окремими матеріалами справи у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (витрачено 1,25 год.). Всього: ставка 7655,00 грн/год. без ПДВ, вартість послуг 23577,40 грн (3,08 год. * 7655 грн/год.);

Б) за квітень 2026 року (загальна сума 29471,75 грн) адвокатом Ізвєковим В.В. забезпечено представництво інтересів відповідача у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 21.04.2026 (включаючи час прибуття до суду та повернення з нього і очікування на початок судового засідання) (витрачено 3,85 год.). Всього: ставка 7655,00 грн/год. без ПДВ, вартість послуг 29471,75 грн (3,85 год. * 7655 грн/год.);

В) за травень 2026 року (загальна сума 25797,35 грн):

1) адвокатом Ізвєковим В.В. забезпечено представництво інтересів відповідача у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 26.05.2026 (включаючи час прибуття до суду та повернення з нього і очікування на початок судового засідання) (витрачено 2,62 год.). Всього: ставка 7655,00 грн/год. без ПДВ, вартість послуг 20056,10 грн (2,62 год. * 7655 грн/год.);

2) адвокатом Радченком Р.О. підготовлено і подано через підсистему "Електронний суд" клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у справі (витрачено 0,75 год.). Всього: ставка 7655,00 грн/год. без ПДВ, вартість послуг 5741,25 грн (0,75 год. * 7655 грн/год.)

85. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дослідив подані Відповідачем докази понесення відповідних витрат, врахував обсяг наданих адвокатом послуг, характер та складність виконаної роботи, а також результати апеляційного перегляду справи, після чого визначив суму витрат, яка підлягає відшкодуванню, у розмірі 97 060,00 грн.

86. Суд виходить з того, що визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу здійснюється з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв реальності, необхідності і розумності таких витрат. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені нею витрати на правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір не відповідає зазначеним критеріям.

87. Саме такий підхід застосував суд апеляційної інстанції у цій справі, частково задовольнивши заяву Відповідача та визначивши розмір витрат, який підлягає відшкодуванню з урахуванням обставин справи.

88. Доводи Скаржника-1 фактично зводяться до незгоди зі зменшенням заявленого ним розміру витрат, тоді як доводи Скаржника-2 до незгоди з визначеним судом апеляційної інстанції розміром їх відшкодування. Водночас такі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

89. Оскільки за результатами касаційного перегляду Суд не встановив підстав для зміни результату вирішення спору судом апеляційної інстанції, відсутні також підстави для зміни здійсненого цим судом розподілу судових витрат.

90. Отже, підстави для скасування або зміни додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 за доводами касаційних скарг відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

91. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

92. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

93. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

94. Понесені Скаржниками у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на них, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Укpнaфта" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у справі № 910/10073/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Кондратова