Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №208/4267/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №208/4267/26

Суддя: Похваліта С. М.

справа № 208/4267/26

провадження № 2/208/4364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 12.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7365657, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На підставі кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 360 днів, з процентною ставкою 2,20% на день.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами, приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі.

На підставі кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 360 днів, з процентною ставкою 2,20% на день.

Згодом позичальник звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» щляхом вчинення дій в відповідному розділі ІТС Товариства і ініціював укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору №7365657 в частині збільшення на 2000,00 грн.

На підставі договору факторингу №01.02-22/24 від 31.07.2024 року, укладеного між ТОВ «СВЕА ФІНАНС» і ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, у розмірі заборгованості боржника перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», визначеними в реєстрі боржників. У тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором № 7365657 від 12.12.2023.

Відповідно до додатку № 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-22/24 від 31.07.2024, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 30780,00 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №7365657 від 12.12.2023 року становить:

- Заборгованість по тілу – 9000,00 грн.

- Заборгованість по відсотках - 21780,00 грн.

Загальна заборгованість - 30780,00 грн.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30780,00 грн. за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року відкрито провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутність, підтримує позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7365657, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На підставі кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 9000,00 грн., строком на 360 днів, з процентною ставкою 2,20% на день.

12.12.2023 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направлено через телекомунікаційну систему на номер телефону ОСОБА_1 позичальнику одноразовий ідентифікатор С6553, який боржником введено/відправлено у відповідному розділі ІТС, чим вона прийняла пропозицію укладання договору №7365657 про надання споживчого кредиту.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу грошові кошти, шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ПЕЙТЕК».

Таким чином, відповідачем отримано кредит на суму 9000,00 грн.

31.07.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-22/24 від 31.07.2024 року, укладеного між ТОВ «СВЕА ФІНАНС» і ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, у розмірі заборгованості боржника перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», визначеними в реєстрі боржників. У тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором № 7365657 від 31.07.2024.

Відповідно до додатку № 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-22/24 від 31.07.2024, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 30780,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 не виконав своє зобов`язання щодо повернення суми кредиту, та має прострочену заборгованість за кредитним договором № 7365657 від 12.12.2023 в загальному розмірі 30780,00 грн., з яких: 9000,00 грн. заборгованість за тілом; 21780,00 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства,звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України в встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів на спростування заявленої позивачем суми заборгованості за договором.

Враховуючи, що ОСОБА_1 користувався наданими коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором №7365657 від 12.12.2023 року, підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 625, 638, 640, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул.Іллінська, буд. 8, заборгованість за Кредитним договором № 7365657 від 12.12.2023 року у розмірі 30780 (Тридцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп. з яких:

-9000 (Дев`ять тисяч) грн. 00 коп. – заборгованість за тілом;

-21780 (Двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят) грн. 00 коп. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул.Іллінська, буд. 8, судові витрати у розмірі – 2662 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул.Іллінська, буд. 8;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua