Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №926/2207/26 — Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ЧернівціСправа № 926/2207/26

За позовом Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, м.Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД СЕРВІС», с. Чагор, Чернівецького району, Чернівецької області

про стягнення пені – 1013375,88 грн

Суддя Гончарук О.В.

Секретар судового засідання – Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від позивача – Фуркал С.О;

від відповідача – Антіпова Ю.С.

Обставини справи: Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД СЕРВІС» про стягнення пені у сумі 1013375,88 грн.

Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов`язаними з неналежним виконанням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору надання послуг з благоустрою-поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській вул. К. Дзержика (після зміни мереж) в м. Чернівці №419 від 17.08.2023 в частині строків виконання зобов`язань у період з 02.102023-12.10.2023, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2026 року справу №926/2207/26 передано на розгляд судді Гончаруку О.В.

Ухвалою суду від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 25.06.2026.

25.06.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу представника та відзив на позовну заяву (вх. №2648), у якому останній заперечує щодо задоволення позову та вважає, що всі роботи були завершені до 30.09.2023, на переконання відповідача це підтверджується загальним журналом виконання будівельних робіт, який ведеться у сфері будівництва, а не актами приймання наданих послуг за формою КБ-2в та довідкою про вартість наданих послуг за формою КБ-3, які підписані 12.10.2023.

У підготовчому засіданні 25.06.2026 оголошено перерву до 27.07.2026.

Ухвалою суду від 21.07.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.07.2026.

У судовому засіданні 27.07.2026 представник позивача просить задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві (вх. №2207 від 28.05.2026), зазначає, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору надання послуг з благоустрою-поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській вул. К. Дзержика (після зміни мереж) в м. Чернівці №419 від 17.08.2023 в частині строків виконання зобов`язань у період з 02.102023-12.10.2023 позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 1013375,88 грн, яка на переконання позивача підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 27.07.2026 представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх. №2648 від 25.06.2026), зазначає, що всі роботи були завершені до 30.09.2023. Вважає, виконання робіт підтверджується загальним журналом виконання будівельних робіт, який ведеться у сфері будівництва, а не актами приймання наданих послуг за формою КБ-2в та довідкою про вартість наданих послуг за формою КБ-3, які підписані 12.10.2023.

У судовому засіданні 27.08.2026 оголошено перерву до 22.09.2026.

22.09.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення (вх. №4512), у яких останній зазначає, що оформлення підрядником актів виконаних робіт пізніше не завдало замовнику майнової шкоди. Зазначає, що замовник немає претензій щодо якості виконаних робіт, у зв`язку з чим вважає нетривалий період прострочення з підписання актів виконаних робіт неспівмірним заявленій до стягнення пені та просить зменшити її.

30.09.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №4648), у якій останній зазначає, що прострочення виконання робіт на 11 календарних днів не спричинило будь-яких збитків для замовника чи іншх негативних наслідків, у зв`язку з чим вирішення питання щодо зменшення розміру пені залишає на розсуд суду.

У судовому засіданні 22.09.2026 представник позивача зазначив, що послуги з благоустрою - поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул.Горіхівській - вул.К.Дзержика (після зміни мереж) в м.Чернівці по договору №419 від 17.08.2023 надані відповідачем в повному обсязі, а прострочення виконання робіт на 11 календарних днів не спричинило будь яких збитків для замовника чи інших негативних наслідків, у зв`язку з чим залишає вирішення питання про зменшення пені на розсуд суду.

У судовому засіданні 22.09.2026 представник відповідача зазначив, що у зв`язку з відсутністю збитків або інших негативних наслідків для позивача, через повне та належне виконання відповідачем договірних зобов`язань, з урахуванням прийняття замовником виконаних робіт без будь-яких зауважень просить зменшити розмір пені.

У судовому засіданні 22.09.2026 оголошено перерву до 01.10.2026.

У судовому засіданні 22.09.2026 відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 07.10.2026.

Заслухавши представника позивача та представника відповідачав дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.08.2023 між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Сервіс» (виконавцем) укладено договір на послуги благоустрою-поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській – вулю К. Дзержика (після змін мереж) в м. Чернівці (далі – договір).

Відповідно до пункту 1.1 розділу договору 1 виконавець, в межах договірної ціни, приймає на себе обов`язки із надання послуг з благоустрою - поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській – вул. К. Дзержика (після заміни мереж) в м. Чернівці. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 3.1 розділу 3 договору визначено, що договірна ціна послуг визначається на підставі кошторису, є динамічною в межах кошторисної вартості і становить 9383000,00 грн з ПДВ та є невід`ємною частиною договору (додаток №1). Джерело фінансування - кошти бюджету Чернівецької міської територіальної громади.

Пунктом 5.1 розділу 5 договору визначено, що термін виконання робіт – до 01.10.2023.

Згідно з пунктом 5.3 розділу 5 договору виконавець зобов`язаний розпочати виконання зобов`язань за договором (надання послуг) протягом 5-ти робочих днів з дня підписання цього договору, про що повинен письмово повідомити замовника.

Відповідно до пункту 5.4. розділу 5 датою завершення надання послуг вважається дата їх прийняття замовником. Передання послуг виконавцем і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з пунктом 6.3 розділу 6 виконавець зобов`язаний: надати послуги в межах договірної ціни вчасно і якісно, у відповідності з тенічними правилами ремонту і утримання міських вулиць та доріг населених пунктів.

Пунктом 7.1 розділу 7 визначено, що відповідальність сторін настає у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань по цьому договору, що є підставою для стягнення з винної сторони неустойки.

Відповідно до пункту 7.2 розділу 7 договору у разі неналежного виконання зобов`язань щодо якості наданих послуг, такі послуги замовником не оплачуються, а з виконавця стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісно наданих послуг.

Згідно з пунктом 7.3 розділу 7 договору за порушення строків зобов`язання із виконавця стягується пеня у розміні 1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Пунктом 10.1 визначено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань. Датою укладання договору є дата підписання сторонами.

14.11.2023 між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Сервіс» (виконавцем) укладено додатковий договір №1 до договору №419 від 17.08.2023 на послуги благоустрою-поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській – вулю К. Дзержика (після змін мереж) в м. Чернівці (ідентифікатор закупівлі:UA-2023-06-30-002003-а) (далі – додатковий договір).

Відповідно до пункту 1 додаткового договору сторони вирішили викласти пункт 3.1. в новій редакції: «договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису, є динамічною в межах кошторисної вартості та становить 9212507,92 грн з ПДВ. Джерело походження фінансування – кошти бюджету Чернівецької міської територіальної громади».

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що в решті зміст договору №419 від 17.08.2023 залишено без змін.

Відповідно до договірної ціни на будівництво послуги з благоустрою - поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській – вул. К. Дзержика (після заміни мереж) в м. Чернівці, що здійснюється в 2023 році всього договірна ціна становить 9212507,92 грн.

17.11.2025 Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (замовник) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» (виконавець) із претензією щодо стягнення пені за прострочення виконання робіт №23/01-12/5812, у які зазначає, що управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області в результаті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради за період з 01.01.2023 по 31.03.2025 року було встановлено, що довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. КБ-3 за жовтень 2023 року та акт надання послуг №1 за жовтень 2023 року на суму 9 212 507,92грн. підписані 12.10.2023 року, тобто роботи завершені на 11 календарних дні пізніше, ніж передбачено п. 5.1 договору. Вказує, що пунктом 7.2. договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язання із виконавця стягується пеня у розмірі 1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Позивач у претензії зазначає, що строк прострочення виконання зобов`язання починаються 02.102.2023, та спливає 12.10.2023 (день підписання актів наданих послуг). Розмір пені згідно умов договору 1% від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань, за кожен день прострочення. Відповідно, розмір пені становить 1013375,88грн, згідно наступного розрахунку: період розрахунку: з 02.10.2023 по 12.10.2023 сума несвоєчасно виконаних зобов`язань 9 212 507,92 грн: 92 125,08грн (сума пені за 1 день) х 11 (кількість днів прострочення) = 1013375,88грн, у зв`язку з чим просить оплатити неустойку (штрафи та пеню) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання цього листа.

21.11.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» (виконавцем) надано відповідь на претензію Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (замовника), у якій зазначено, що на переконання виконавця роботи виконані в повному обсязі відповідно до проектно-кошторисної документації у терміни передбачені договором, тобто до 30.09.2023.

У відповіді на претензію замовник вказує, що оскільки датою завершення надання послуг вважається дата їх прийняття замовником, а передання послуг оформляється актом, який повинен сформувати замовник, адже це не акти КБ-2в та КБ-3, а спеціальні акти про прийняття в експлуатацію об`єкта після завершення робіт. Разом з цим, вказує, що акти КБ-2-в та КБ-3 формуються після перевірки відповідними підрозділами замовника обсягів, якості та оформлення документів: виконавчих схем, протоколів випробувань, результатів лабораторних випробувань (термін виконання – не менше 10 днів); бухгалтерських накладних на всі матеріали, паспортів та сертифікатів на будівельні матеріали; інших документів (журнал будівельних робіт, акти на приховані роботи, тощо).

12.10.2023 замовником та підрядником підписано акт надання послуг за жовтень 2023 року за договором №419 від 17.08.2023 за адресою: послуги з благоустрою - поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській – вул. К. Дзержика (після заміни мереж) в м. Чернівці на суму 9212507,92 грн.

Згідно з загальним журнал робіт з будівництва об`єкта послуги з благоустрою - поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській – вул. К. Дзержика (після заміни мереж) в м. Чернівці з додатковими роботами, що сформований Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» (виконавцем), початок робіт (за планом) 17.08.2023, фактично 01.09.2023, закінчення робіт за планом 30.09.2023, фактично 30.09.2023.

Протоколом робочої наради на об`єкті «Послуги з благоустрою - поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській – вул. К. Дзержика (після заміни мереж) в м. Чернівці» Департаменту інфраструктури благоустрою Чернівецької міської ради від 06.09.2023, вирішено: підрядній організації ТОВ «Техно Буд-Сервіс» приступити до виконання робіт 07.09.2023 (далі – протокол робочої наради).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У частинах 1 і 4 ст. 631 цього Кодексу передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі статтею 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Отже, відповідно до пункту 5.3 розділу 5 договору виконавець (відповідач) зобов`язувався розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з дня підписання договору. Оскільки, договір підписано 17.08.2023, то 5 робочим днем є 24.08.2023.

Водночас, відповідно до протоколу робочої наради замовника (позивача) судом встановлено, що строк початку виконання робіт 07.09.2023 (на 10 робочих днів пізніше), а згідно з загальним журналом робіт виконавця (відповідача), останній розпочав виконання робіт 01.09.2023 (6 робочих днів пізніше). При цьому, сторонами не вносилися зміни до умов договору щодо строків початку виконання робіт з 24.08.2023 чи строків завершення виконання робіт до 01.10.2023 визначених у пункті 5.1 розділу 1 договору.

Відтак, відповідно до пункту 5.4. розділу 5 договору датою завершення надання послуг вважається дата їх прийняття замовником, у зв`язку з тим, що замовником та підрядником підписано акт надання послуг за жовтень 2023 року за договором №419 від 17.08.2023 за адресою: послуги з благоустрою - поточний ремонт вулично-дорожньої мережі ділянок на вул. Горіхівській – вул. К. Дзержика (після заміни мереж) в м. Чернівці на суму 9212507,92 грн – 12.10.2023, то цей день є датою завершення надання послуг.

Таким чином, судом встановлено, відповідно пункту 5.1 розділу 5 договору строк виконання робіт – до 01.10.2023, а роботи замовником виконані 12.10.2023, що підтверджується актом надання послуг. Суд виснує, що виконавцем (відповідачем) прострочено виконання робіт за договором на 11 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з статтею 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 7.3 розділу 7 договору за порушення строків зобов`язання із виконавця стягується пеня у розміні 1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Суд перевірив розрахунок позивача про нарахування пені в сумі 1013357,88 грн і встановив, що розрахунок позивача є арифметично та методологічно правильним, виконаним відповідно до умов договору та чинного законодавства. Відповідачем доказів неправильного розрахунку позивачем не надано.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15 лютого 2018 року у справі №467/1346/15-ц, від 04 квітня 2018 року у справі №367/7401/14-ц та від 26 вересня 2018 року у справі №752/15421/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549, 552 Цивільного кодексу України.

Відтак, при вирішенні питання про зменшення неустойки суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі №920/1013/18, від 26 березня 2020 року у справі №904/2847/19).

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №916/3211/16, від 26 січня 2021 року у справі №922/4294/19, від 24 лютого 2021 року у справі №924/633/20, від 16 березня 2021 року у справі № 922/266/20):

- ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання);

- причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання;

- тривалість прострочення виконання;

- наслідки порушення зобов`язання для кредитора;

- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);

- поведінку кредитора;

- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);

- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;

- статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення);

- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафних санкцій.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №916/880/20.

Верховний Суд неодноразово вказував, що принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19).

Аналіз висновків Верховного Суду стосовно підстав для зменшення розміру пені і штрафу, свідчить, що з них не можна виокремити умови їх застосування окремо від специфічних обставин тих справ і застосувати у цій справі. До того ж, Верховний Суд не формулював висновків, які б певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду у питаннях зменшення розміру пені так, щоб тільки один варіант реалізації розсуду суду можна було вважати правильним. Тому відсутні підстави вважати, що у тих випадках, коли суд дійшов висновку про відсутність порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права при реалізації судами власної дискреції, що тільки такий варіант реалізації дискреції слід вважати законним (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2023 року у справі №914/3231/16, від 10 серпня 2023 року у справі №910/8725/22 та від 26 вересня 2023 року у справі №910/22026/21).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі №927/1305/23.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором штрафу, пені, річних відсотків, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд встановив, що послуги за договором від 17.08.2023 № 419 на суму 9 212 507,92 грн виконавець надав у повному обсязі, а замовник прийняв їх 12.10.2023 без зауважень щодо якості та обсягу і того ж дня прийняв рішення про їх оплату. Прострочення становило 11 календарних днів, що є незначним періодом. Позивач визнав відсутність збитків чи інших негативних наслідків прострочення. Отже, заявлена до стягнення пеня в сумі 1 013 375,88 грн, що становить понад 11% ціни договору, значно перевищує розмір збитків, яких у позивача немає.

Суд також бере до уваги, що встановлена п. 7.3 договору пеня в розмірі 1 % вартості послуг за кожен день прострочення (що відповідає 365 % річних) істотно перевищує відповідальність, яку сторони визначили:

- для виконавця за порушення строків усунення недоліків (п. 7.4 договору) — 0,1 % вартості послуг за кожен день прострочення;

- для замовника за прострочення оплати (п. 7.8 договору) — подвійна облікова ставка Національного Банку України.

Відтак, вказана неспівмірність свідчить про порушення балансу інтересів сторін.

Водночас, суд відхиляє доводи відповідача про обов`язкове обмеження пені розміром подвійної облікової ставки Національного Банку України відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України. Ця норма стосується прострочення виконання лише грошового зобов`язання, тоді як відповідач порушив строк виконання негрошового зобов`язання.

Враховуючи незначний строк прострочення, повне й належне виконання зобов`язання, прийняття послуг без зауважень, відсутність збитків у позивача та явну неспівмірність заявленої пені наслідкам порушення, суд, керуючись принципами справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, дійшов висновку, що є підстави зменшити розмір пені на 90 %, тобто до 101337,59 грн.

Таким чином, враховуючи, що невиконання робіт не завдало збитків позивачу, враховуючи період прострочення виконання зобов`язань, наслідки порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, суд з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, вважає, що у даному випадку наявні обставини, які є підставою для застосування положення статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Цивільного кодексу України та зменшення пені.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути 101337,59 грн пені. У стягненні решти пені в сумі 912 038,29 грн належить відмовити у зв`язку з її зменшенням судом.

Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 176, код 44327100) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД СЕРВІС» (60412, Чернівецька обл, Чернівецький р-н, с. Чагор, вул. Приміська, 1, корпус А, код 34864234) про стягнення пені у сумі 1013375,88 грн – задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД СЕРВІС» (60412, Чернівецька обл, Черніве цький р-н, с. Чагор, вул. Приміська, 1, корпус А, код 34864234) на користь Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 176, код 44327100) 101337,59 грн пені та 12160,51 грн судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.10.2026.

Суддя О.В. Гончарук