Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №915/498/26 — Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

05 жовтня 2026 рокуСправа № 915/498/26

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь МК ЮГ» (54055, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Погранична, будинок 174, код ЄДРПОУ 41904825)

до фізичної особи-підприємця Бройде Ірини Євгенівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

про стягнення попередньої оплати в сумі 32 591,01 грн,

представники:

від позивача – адвокат Саченко А.П.;

від відповідача – не з`явився;

від третьої особи – не з`явився.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь МК ЮГ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця Бройде Ірини Євгенівни про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 32 591,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між ТОВ «Ніколь МК ЮГ» та ФОП Бройде І.Є. у спрощений спосіб був укладений договір купівлі-продажу (поставки), на виконання умов якого відповідач виставив рахунок на оплату № СММФР-00235 від 22.03.2026, що є офертою (пропозицією укласти договір), а позивач здійснив повну попередню оплату товарів в розмірі на загальну суму 32 591,01 грн, що є акцептом. Оплата здійснена позивачем 24.03.2026 відповідно до платіжної інструкції № 488.

Відповідно до відомостей, зазначених у Рахунку, термін виконання замовлення – 26.03.2026, проте станом на дату подання позовної заяви товар позивачу не поставлений, послуга з доставки та занесення не надана, кошти не повернуті.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечила з огляду на таке.

22.03.2026 громадянин ОСОБА_1 здійснив замовлення товару та супутніх послуг (доставка, занесення товару) в магазині за адресою: АДРЕСА_3 , в якому ФОП Бройде І.Є. провадила господарську діяльність з роздрібного продажу меблів, матраців та інших аксесуарів для спальні. На підставі здійсненого замовлення та оскільки Івануна І.В. виявив бажання оплатити замовлений товар та супутні послуги шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів за реквізитами IBAN рахунку, йому було виписано рахунок на оплату №СММФР-00235 від 22.03.2026 на суму 32 591,01 грн з орієнтовним терміном виконання замовлення 26.03.2026. 25 березня 2026 року за даними короткої банківської виписки у додатку банку відповідач переконалась, що дане замовлення оплачено в повному обсязі, оскільки було вказано зарахування суми 32 591,01 грн та посилання на номер рахунку №СММФР-00235 від 22.03.2026. Інших аналогічних замовлень на таку суму не було. 28.03.2026 товар було доставлено за адресою, вказаною замовником ОСОБА_1 , а саме – АДРЕСА_4 . Товар приймав особисто ОСОБА_1 , видаткова накладна №СММФР-00289 від 28.03.2026. Претензій щодо якості/кількості товару не було. 30.03.2026 ОСОБА_1 звернувся в магазин з вимогою повернути один із замовлених товарів, а саме матрац Bon Rite Relax розміром 180х200 і вартістю 30 995,00 грн у зв`язку з тим, що при використанні він виявив, що матрац не підходить йому по жорсткості. ОСОБА_1 було відмовлено у поверненні матрацу, оскільки було порушено заводську полімерну упаковку матрацу.

Пізніше, при отриманні позовної заяви від ТОВ «Ніколь МК ЮГ» та перевіривши ще раз банківську виписку, відповідачем було виявлено, що оплату за товар, замовлений та доставлений ОСОБА_1 , здійснило саме ТОВ «Ніколь МК ЮГ».

У своїх позовних вимогах позивач зазначає як підставу та доказ нібито укладеного між сторонами договору купівлі-продажу (поставки) товару у спрощений спосіб, саме рахунок на оплату №СММФР-00235 від 22.03.2026 на суму 32 591,01 грн виписаний на ОСОБА_1 . Разом з тим, оскільки рахунок виписаний на ОСОБА_1 (фізичну особу), позиція ТОВ «Ніколь МК ЮГ» щодо укладення договору у спрощений спосіб саме з юридичною особою є юридично неспроможною. Рахунок-оферта №СММФР-00235 від 22.03.2026 року був адресований конкретній фізичній особі — ОСОБА_1 . Тобто товар замовляв громадянин ОСОБА_1 для власних приватних потреб. Юридична особа, ТОВ «Ніколь МК ЮГ» не може акцептувати (прийняти) оферту, яка була адресована іншій особі (громадянину), якщо в самому рахунку або супровідних документах прямо не зазначено, що ОСОБА_1 діє від імені та в інтересах цієї юридичної особи. Навіть якщо ТОВ «Ніколь МК ЮГ» перерахувало кошти за цим рахунком, сам рахунок на суму 32 591,01 грн на ім`я ОСОБА_1 не є доказом того, що товар був замовлений саме юридичною особою ТОВ «Ніколь МК ЮГ». Перерахування коштів юридичною особою за рахунком, виписаним на третю особу ( ОСОБА_1 ), за відсутності трьохсторонньої угоди чи договору поруки, свідчить про помилковість платежу, а не про укладення договору поставки.

ОСОБА_1 є одним із засновників (учасників) ТОВ «Ніколь МК ЮГ». Те, що останнє оплатило рахунок свого засновника означає, що компанія профінансувала особисті потреби свого власника (що є грубим порушенням касової та податкової дисципліни). Це жодним чином не робить компанію ТОВ «Ніколь МК ЮГ» стороною договору купівлі-продажу.

ТОВ «Ніколь МК ЮГ» подало відповідь на відзив, в якому на спростування заперечень відповідача на позов зазначає наступне.

Платіжна інструкція № 488 від 24.03.2026 підписана керівником позивача Томашпільським І.Б. та містить чітке призначення платежу: «за товар зг. рах. № СММФР-00235 від 22.03.2026 р. Без ПДВ». Це є самостійна, оформлена належним чином та виражена назовні дія органу управління юридичної особи, спрямована на набуття конкретних цивільних прав та обов`язків , а саме на оплату конкретного товару за конкретним рахунком. Рахунок № СММФР-00235 містить усі істотні умови договору купівлі-продажу: найменування товарів, кількість, ціну, загальну суму до сплати та строк виконання замовлення. Оплата цього рахунку позивачем у повному обсязі з прямим посиланням на його номер є конклюдентною дією, яка засвідчує волю позивача укласти договір саме на умовах, викладених у рахунку. Те, що рахунок видано на ім`я ОСОБА_1 , визначає лише адресата пропозиції відповідача, але не визначає коло осіб, які мають право акцептувати цю пропозицію шляхом оплати, оскільки ані сам рахунок, ані законодавство не містять застереження про те, що оплата може надійти виключно від особи, зазначеної у графі «Покупець».

У відзиві відповідач будує основну правову позицію на статті 528 ЦК України, стверджуючи, що позивач, сплативши рахунок, виступив «третьою особою», яка виконала грошове зобов`язання боржника ОСОБА_1 . Вважає цю конструкцію юридично необґрунтованою з огляду на пряму вимогу диспозиції статті 528 ЦК України, відповідно до якої виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати обов`язок особисто. Жодного такого доручення, договору, листа, заяви чи іншого документа, який би підтверджував волю ОСОБА_1 покласти виконання свого (гіпотетичного) грошового зобов`язання перед відповідачем на позивача у відзиві не наведено і до нього не додано. Більше того, сама відповідач у відзиві стверджує, що про факт оплати саме позивачем (а не ОСОБА_1 ) їй стало відомо лише після отримання позовної заяви у цій справі, тобто значно пізніше дати здійснення платежу (24.03.2026) та дати поставки товару (28.03.2026). Це означає, що на момент прийняття виконання відповідач не усвідомлювала і не могла усвідомлювати, що приймає виконання саме від «третьої особи» за дорученням ОСОБА_1 у розумінні статті 528 ЦК України — вона лише зафіксувала надходження коштів у відповідній сумі з посиланням на номер свого рахунку.

Якщо припустити правильність тези відповідача про те, що позивач профінансував «особисті потреби» свого засновника без законних підстав, це є питанням внутрішніх корпоративних відносин між Позивачем та ОСОБА_1 , яке жодним чином не змінює правового результату для відповідача: кошти позивача отримані відповідачем, а зустрічне надання (товар) позивачу не передано.

Вважає, що долучена до відзиву видаткова накладна № СММФР-00289 від 28.03.2026 не може розглядатися як доказ виконання відповідачем зобов`язання саме перед возивачем з тих підстав, що, по-перше, вказана накладна складена між відповідачем та ОСОБА_1 як фізичною особою, без жодного посилання на позивача чи на платіжну інструкцію № 488. Позивач – юридична особа ТОВ «Ніколь МК ЮГ» не є стороною цього документа і в ньому не згадується. По-друге, загальна сума, наведена у накладній (32 591,00 грн), не повністю відповідає сумі, фактично сплаченій позивачем за платіжною інструкцією № 488 (32 591,01 грн), а структура розрахунку у накладній включає нарахування бонусів у розмірі 50,00 грн, які не передбачені й не відображені у Рахунку № СММФР-00235, на підставі якого здійснювалась оплата. По-третє, у графі «Отримав(ла)» наданої копії видаткової накладної міститься підпис, однак відсутнє його розшифрування прізвище, ім`я та по батькові особи, яка прийняла товар. За таких умов накладна не дозволяє з достовірністю встановити, що товар отримав особисто ОСОБА_1 , а не інша особа, яка перебувала за вказаною адресою доставки ( АДРЕСА_4 ) на момент прибуття товару. За таких обставин видаткова накладна № СММФР-00289 підтверджує щонайбільше факт видачі відповідачем товару за адресою, вказаною ОСОБА_1 , але не підтверджує виконання відповідачем будь-якого зобов`язання перед позивачем — особою, кошти якої було отримано відповідачем за спірним рахунком.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2026 справу №915/498/26 передано за підсудністю Господарському суду Чернівецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 03.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 25.06.2026, встановив відповідачу строк для подання відзиву, позивачу запропонував надати відповідь на відзив.

11.06.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечила.

12.06.2026 позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 22.06.2026 судове засідання, призначене на 25.06.2026, за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 25.06.2026 судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_1 , відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 29.07.2026, зобов`язано позивача надіслати третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів, а відповідача зобов`язано надіслати відзив на позов, запропоновано третій особі надати суду пояснення на позов. Судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 29.07.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 12.08.2026, судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 11.08.2026 судове засідання за участю ОСОБА_1 у справі № 915/498/26, призначене на 12.08.2026, вирішено провести в режимі відеоконференції з Ірпінським міським судом Київської області.

Судове засідання 12.08.2026 не відбулось у зв`язку з відсутністю інтернет-з`єднання через технічні несправності інтернет-провайдера, що вплинуло на безперебійність функціонування автоматизованої системи та унеможливлення проведення судових засідань, про що складено відповідний акт.

Ухвалою суду від 12.08.2026 призначено судове засідання з розгляду справи № 915/498/26 в підготовчому засіданні на 20.08.2026; судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а судове засідання за участю Івануни І.В. провести в режимі відеоконференції з Ірпінським міським судом Київської області.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 20.08.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.09.2026, судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 04.09.2026 судове засідання, призначене на 17.09.2026, за участю третьої особи вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 17.09.2026 суд заслухав вступне слово представника позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, та пояснення третьої особи.

Востаннє, ухвалою від 17.09.2026 судом витребувано у фізичної особи-підприємця Бройде І.Є. оригінал видаткової накладної № СММФР-00289 від 28.03.2026, відкладено розгляд справи по суті на 05.10.2026, судове засідання за участю представника позивача та третьої особи вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.09.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подала заяву (письмові пояснення), в якій повідомляє, що через критичне погіршення безпекової ситуації у регіоні здійснення господарської діяльності (м. Миколаїв, Миколаївська обл.) нею було прийнято рішення про припинення господарської діяльності за колишньою адресою: пр. Центральний, 15 м. Миколаїв, та переміщення залишків майна й архіву за адресою: реєстрації в м. Чернівці. У процесі термінового перевезення первинної документації, паперовий оригінал видаткової накладної № СММФР-00289 від 28.03.2026 року було втрачено. Просить долучити до справи письмові пояснення, визнати причини неможливості надання оригіналу видаткової накладної № СММФР-00289 від 28.03.2026 року поважними, долучити до справи фотокопії документів з мережі інтернет, які містять зразок підпису Івануни І.В. та здійснити розгляд справи та оцінку обставин господарської операції за наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної у сукупності з іншими доказами.

02.10.2026 Івануна І.В. через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення до матеріалів господарської справи № 915/498/26 довіреності, виданої ТОВ «Ніколь МК ЮГ» на представництво інтересів товариства Івануною І.В.

Відповідач та третя особа явку свого представника в судове засідання 05.10.2026 не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення ухвали Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2026 в їх електронні кабінети, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та третьої особи.

Присутній в засіданні представник позивача проти задоволення клопотань відповідача заперечив, просив долучити подану третьою особою довіреність № 1 від 01.01.2026 до матеріалів справи.

Суд ухвалив долучити письмові пояснення відповідача та довіреність № 1 від 01.01.2026 до матеріалів справи.

Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи та судових дебатів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніколь МК ЮГ» (покупець) 24.03.2026 на виконання досягнутої домовленості (усного договору купівлі-продажу) з придбання товару: матрац Bon Rite Relax (180/200) в кількості 1 шт., подушка Bon Flex (M) (69/34/13) в кількості 1 шт., занесення/винесення товару, на підставі виставленого рахунку на оплату № СММФР-00235 від 22.03.2026 ФОП Бройде І.Є. (постачальник) було перераховано 32 591,01 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 488 від 24.03.2026.

Однак після здійснення оплати за поставлений товар відповідач свої зобов`язання не виконала та не поставила товар позивачу, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, кошти за непоставлений товар не повернула.

В матеріалах справи міститься копія видаткової накладної № СММФР-00289 від 28.03.2026, згідно якої постачальник ФОП Бройде І.Є. поставила покупцю Івануні І.В. зазначений вище товар, який є предметом договору.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є майновим та зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо поставки оплаченого товару та повернення сплачених коштів.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначено статтею 11 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1, 4 частини 2 статті 11 ЦК).

За визначенням частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 205 Цивільного кодексу визначено форми правочину та способи волевиявлення. Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За приписами частини 1 статті 206 ЦК усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (частини 2 статті 206 ЦК).

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному прядку через ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними; у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

При цьому, договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

Укладення договору не лише у формі єдиного документа, а й у спрощений спосіб за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку, передбачена положеннями цивільного та господарського законодавства.

Укладення договору має місце, якщо зі змісту документів можливо встановити виражений намір особи укласти конкретний договір та розуміння цією особою своїх зобов`язань у разі прийняття її пропозиції іншою особою; істотні умови майбутнього договору; адресата (адресатів) відповідної пропозиції; прийняття пропозиції на запропонованих умовах другою стороною або вчинення нею в межах строку для відповіді на оферту дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо).

Таким чином, якщо документи, якими обмінялись уповноважені сторони, містять інформацію, яка за своїм змістом відповідає пропозиції однієї сторони укласти певний договір на визначення умов, та інформацію щодо прийняття такої пропозиції другою стороною або свідчать про вчинення нею дій, що підтверджують прийняття такої пропозиції, договір між сторонами вважається укладеним у письмовій формі.

Рахунок-фактуру, якщо вона містить необхідну інформацію щодо істотних умов певного договору, зокрема умови про предмет, строки та ціну, можна вважати пропозицією укладення договору. Прийняття пропозиції щодо умов, предмет, строку та ціни, зазначеної у рахунку-фактурі має бути підтверджено видатковою накладною постачальника або ж здійсненням оплати рахунку-фактури.

В матеріалах справи наявний складений ФОП Бройде І.Є. рахунок на оплату № СММФР-00235 від 22.03.2026, в якому зазначено предмет та кількість товару:

1) матрац Bon Rite Relax (180/200) в кількості 1 шт. вартістю 30 995,00 грн;

2) подушка Bon Flex (M) (69/34/13) в кількості 1 шт. вартістю 1 496,00 грн;

3) занесення/винесення товару вартістю 100,00 грн.

Позивачем здійснено повну оплату за вказаним рахунком, що підтверджується платіжною інструкцією № 488 від 24.03.2026 на загальну суму 32 591,01 грн, де платником є ТОВ «Ніколь МК ЮГ», отримувачем – ФОП Бройде І.Є., призначення платежу – за товар згідно рахунку № СММФР-00235 від 22.03.2026 без ПДВ.

Зазначені документи засвідчують наявність між сторонами договірних відносин купівлі-продажу з оформленням їх у спрощеному вигляді шляхом вчинення конклюдентних дій без укладення і підписання договору купівлі-продажу як окремого документа.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі статтями 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Згідно частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі – формі позову.

Водночас необхідно встановити чи порушив відповідач строк поставки товару.

Згідно з частиною першою статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на повне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу та поставку товару позивачу, від імені якого товар отримав Івануна І.В., на підтвердження чого надає копію видаткової накладної № СММФР-00289 від 28.03.2026, згідно якої постачальник ФОП Бройде І.Є. поставила покупцю Івануні І.В. товар (матрац Bon Rite Relax (180/200) в кількості 1 шт. вартістю 30 995,00 грн, подушка Bon Flex (M) (69/34/13) в кількості 1 шт. вартістю 1 496,00 грн, занесення/винесення товару вартістю 100,00 грн) на суму 32 591,01 грн.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 листопада 2022 року у справі №910/11870/20.

Водночас, стаття 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Оцінюючи аргументи відповідача щодо поставки товару, суд враховує, що видаткова накладна є первинним обліковим документом, який підтверджує здійснення господарської операції, однак її доказове значення підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі.

Частиною шостою статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В судовому засіданні 17.09.2026 третя особа ОСОБА_1 при наданні пояснень зазначено, що ним не підписувалась видаткова накладна № СММФР-00289 від 28.03.2026.

Позивачем та третьою особою заперечується факт поставки товару та підписання видаткової накладної та ставилось під сумнів наявність оригіналу даної накладної, відтак під час розгляду справи суд витребував у відповідача оригінал видаткової накладної № СММФР-00289 від 28.03.2026.

Відповідач витребуваний судом оригінал видаткової накладної щодо поставки товару не надала, зазначивши причини – втрата під час термінового перевезення.

Оскільки оригінал видаткової накладної № СММФР-00289 від 28.03.2026 не було надано, суд у відповідності до ч. 6 ст. 91 ГПК України не бере такий доказ до уваги. При цьому судом зазначається, що процесуальним законом не передбачено врахування причин, з яких ті чи інші докази були втрачені, відтак судом не оцінюються та не приймаються до уваги причини, по яких докази не були подані та не досліджуються факти їх втрати.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки товару як позивачу, так і третій особі.

Представником позивача та третьою особою зазначено в поясненнях зазначено, що третя особа замовляючи товар у відповідача згідно рахунку на оплату № СММФР-00235 від 22.03.2026, діяла від імені ТОВ «Ніколь МК ЮГ» на підставі довіреності №1 від 01.01.2026 р. виданою позивачем на ім`я третьої особи.

Той факт, що в рахунку на оплату № СММФР-00235 від 22.03.2026 покупцем зазначений ОСОБА_1 , не спростовує факту укладення договору купівлі-продажу товару у спрощений спосіб між позивачем та відповідачем, оскільки саме ТОВ «Ніколь МК ЮГ» було здійснено оплату за вказаним рахунком, відтак кошти підлягають поверненню тій особі, яка їх фактично оплатила (платнику).

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Аналіз вказаних вище статей дає підстави для висновку, що саме позивач прийняв пропозицію укласти договір, здійснивши попередню оплату за обумовлений в оферті товар.

Посилання відповідача на те, що 30.03.2026 Івануна І.В. звертався в магазин з вимогою повернути товар, а саме матрас тому, що він не підходив йому по жорсткості, судом відхиляються, оскільки відповідачем не надано доказів в підтвердження даних обставин.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Сторонами не встановлено строку поставки товару, відтак до правовідносин сторін застосовується положення частини 2 статті 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні будь-які звернення до боржника з претензіями до пред`явлення позову про повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 32 591,01 грн, відтак право вимоги у позивача настало після пред`явлення позову.

Визначене право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач правомірно скористався правом вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів поставки товару або повернення позивачу попередньої оплати в сумі 32 591,01 грн не надав.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 32 591,01 грн попередньої оплати за непоставлений товар є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

V. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач на виконання умов усного договору купівлі-продажу здійснив попередню оплату вартості товару, проте відповідач не виконав обов`язку щодо його поставки та не повернув суму попередньої оплати, внаслідок з нього підлягає стягненню 32 591,01 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем за подання позову сплачений судовий збір в сумі 3 328,00 грн згідно з квитанцією №UM33-LM98-URAE від 30.04.2026.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача.

Крім того, у позовній заяві позивачем зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу становлять 5 000,00 грн. Докази на підтвердження понесених витрат будуть надані протягом 5 днів з дня прийняття рішення у справі.

Під час розгляду справи по суті представник позивача зазначив, що докази понесених позивачем витрат на правову допомогу будуть надані після прийняття судом рішення.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України: «Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог». Відповідно суд вирішив призначити судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на 10:00 год 20.10.2026.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бройде Ірини Євгенівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь МК ЮГ» (54055, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Погранична, будинок 174, код ЄДРПОУ 41904825) попередньо сплачені кошти (суму попередньої оплати) за непоставлений товар 32 591,01 грн та 3 328,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правову допомогу 10:00 год 20 жовтня 2026 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 3(другий поверх). Явку представників учасників справи в судове засідання визнати не обов`язковою.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Суддя І.В. Марущак