Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №924/895/26 — Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2026 р. Справа № 924/895/26

м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома", м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські Екопродукти", м. Хмельницький

про стягнення 260 307,24 грн

Представники сторін: не з`явились

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Хмельницької області 14.08.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські Екопродукти" про стягнення 260 307,24 грн, з яких 251 862,90 грн основного боргу, 5 566,89 грн інфляційних втрат та 2 877,45 грн 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати товару за договором поставки № 28729 від 26.04.2024.

Ухвалою суду від 17.08.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом подання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 25.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 23.09.2026.

Ухвалою суду від 23.09.2026 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські Екопродукти» судове засідання у справі 924/895/26 відкладено на 11 год. 30 хв. 13.10.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рома» (далі - ТОВ «Рома», позивач, постачальник) наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких вказує на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейські Екопродукти» своїх зобов`язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 28729 від 26.04.2024 на суму 251 862,90 грн.

Зазначає, що на виконання вказаного договору передавав відповідачу товар окремими партіями, отримання яких оформлювалось видатковими накладними, однак покупець повністю товар не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Крім основного боргу, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати. Вказує, що остання з поставок здійснена 04.02.2026, а строк оплати товару, за його розрахунком, закінчився 20.03.2026. До позову додано розрахунок 3% річних у сумі 2 877,45 грн за період з 20.03.2026 до 05.08.2026 та розрахунок інфляційних втрат у сумі 5 566,89 грн.

У заяві від 10.09.2026 позивач просив провести розгляд справи за відсутності його представника, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що заборгованість не погашена.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейські Екопродукти» (далі - ТОВ «Європейські Екопродукти», відповідач, покупець) правом подати відзив на позовну заяву та брати участь в судовому засіданні не скористався, причин неявки в судове засідання не повідомив, причин неподання доказів не вказав; належним чином повідомлений про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання йому ухвал суду від 17.08.2026, 25.08.2026 та 23.09.2026 до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, які доставлені 17.08.2026, 25.08.2026 та 23.09.2026 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Суд враховує положення пункту 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), відповідно до якого днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, відтак відповідач вважається повідомленим належним.

Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniоn Alimentaria Sanders SA v. Spain").

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України", де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом установлено, що ТОВ "Європейські Екопродукти" обізнане про здійснення Господарським судом провадження у справі № 924/895/26, у якій воно є відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про дати, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, а неявка сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

26.04.2024 між ТОВ "Рома", як постачальником, та ТОВ "Європейські Екопродукти", як покупцем, укладено договір № 28729 поставки товару (далі - Договір), за пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язується поставляти товари, а покупець - приймати та оплачувати товар.

Пунктом 1.2 Договору передбачено застосування до його умов правил ІНКОТЕРМС - 2010. Відповідно до пункту 1.3 Договору найменування та асортимент товару визначаються у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

За п. 1.4 Договору поставка здійснюється окремими партіями на підставі відповідних окремих товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, рахунків - фактур на кожну партію товару, виходячи із заявок покупця, погоджених постачальником. Пунктами 1.5, 1.6 Договору передбачено визначення кількості, найменування та ціни товару кожної партії в товаросупровідних документах, а загальної кількості поставленого товару - за сукупністю відповідних документів.

Відповідно до п. 2.1 Договору товар постачається протягом трьох робочих днів з моменту отримання заявки або в строки, погоджені сторонами та зазначені у специфікації.

Пунктами 2.2 - 2.3 Договору передбачено можливість поставки на умовах DDP - силами та засобами постачальника на склад покупця за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, 5/4, та/або до магазинів роздрібної торгівлі покупця; на умовах CPT - із залученням перевізника та оплатою перевезення постачальником до погодженого пункту; або на умовах EXW - шляхом самовивезення товару покупцем. Конкретний спосіб поставки визначається у специфікації.

Згідно п. 2.8 Договору право власності на товар переходить до покупця в момент фактичної передачі товару, що підтверджується підписом представника покупця у товарно - транспортній та/або видатковій накладній. Перехід ризиків щодо товару пов`язаний з моментом, визначеним пунктом 2.8 Договору (пункт 2.9). За пунктом 2.10 Договору товар вважається прийнятим покупцем з моменту підписання його представником належним чином оформленої видаткової накладної.

У розділі 3 Договору сторони визначили ціну товару та порядок розрахунків.

Зокрема, за пунктами 3.1 - 3.4 Договору ціна встановлюється в національній валюті України, погоджується у специфікації, включає вартість тари, упаковки та маркування; ціни зазначаються з урахуванням податку на додану вартість.

Одночасно сторони підписали протокол узгодження розбіжностей від 26.04.2024 (далі - Протокол), який є невід`ємною частиною договору та визначає остаточно погоджену редакцію відповідних умов.

Протоколом змінено та доповнено положення п. 3.7 Договору, а саме передбачено безготівкові розрахунки шляхом перерахування коштів на банківські рахунки за реквізитами, визначеними підпунктами 3.7.1 та 3.7.2, окремо для товару ТОВ «Ферреро Україна» і ТМ Zubrovka. Доданим пп. 3.7.3 установлено: «У платіжному дорученні покупець зазначає виробника товару та номер накладної, за якою здійснюється оплата за товар».

Пунктом 3.8 Договору в узгодженій редакції протоколу передбачено оплату товару ТМ Zubrovka протягом 60 календарних днів, а товару ТМ «Ферреро Україна» - протягом 45 календарних днів із моменту передання постачальником оригіналів товаросупровідних документів, визначених п. 1.4 Договору, або протягом іншого строку, погодженого у специфікації. За відсутності належно оформлених товаросупровідних документів оплата не проводиться до усунення постачальником відповідних порушень.

Відповідно до п. 3.9 Договору за наявності у покупця заборгованості перед постачальником за раніше отриманий товар грошова сума, яка надійшла від покупця, зараховується згідно з цільовим призначенням платежу.

Пунктом 3.10 Договору сторони зобов`язались щоквартально, до десятого числа місяця, що настає за звітним періодом, здійснювати звірку взаєморозрахунків. У разі відсутності відповіді постачальника на вимогу покупця здійснити таку звірку протягом трьох робочих днів постачальник вважається таким, що погодив наявність або відсутність та розмір заборгованості, визначеної покупцем.

Положеннями п. 4.1, 4.2 Договору передбачено вимоги до якості товару відповідно до стандартів, технічних умов та іншої документації, а також гарантування постачальником якості протягом гарантійних строків або строків придатності.

За п. 4.14 Договору підтвердженням прийняття товару за кількістю, якістю та найменуванням є проставлення покупцем відповідних відміток/підписів на товаросупровідних документах - товарно-транспортній та видатковій накладних, у яких зазначається фактична кількість прийнятого товару.

За п. 8.1 Договору обов`язковими умовами оплати є передання передбачених договором та законодавством документів і відповідність зазначених у них цін умовам договору. Про відсутність документів, їх неналежне оформлення або розбіжності у відомостях покупець повинен письмово повідомити постачальника протягом п`яти календарних днів із моменту прийняття відповідної партії товару; постачальник зобов`язаний надати виправлені документи протягом п`яти календарних днів після отримання повідомлення.

У випадку порушення зобов`язання, яке виникає з договору, сторона несе відповідальність, визначену договором та (або) чинним законодавством України (п. 5.1 Договору). Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору. Сторона не несе відповідальності, якщо порушення сталося не з її вини, та вважається невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання договору (пп. 5.1.1. - 5.1.3. Договору).

Пунктом 9.1 Договору в редакції Протоколу передбачено його дію до 31.12.2024, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання. Якщо протягом десяти днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу про його розірвання, договір автоматично продовжується на один календарний рік; кількість продовжень не обмежена. Доказів припинення договору до спірних поставок матеріали справи не містять. Договір та протокол підписані сторонами і скріплені їх печатками.

На підтвердження поставок, за якими заявлено вимогу про стягнення боргу, позивач надав видаткові накладні: № 2220346 від 28.03.2025 на суму 925,83 грн, № 2259136 від 16.04.2025 на суму 1 148,95 грн, № 2259136 від 16.04.2025 на суму 790,62 грн, № 15474 від 07.01.2026 на суму 8 910,72 грн, № 15477 від 07.01.2026 на суму 7 995,50 грн, № 15482 від 07.01.2026 на суму 5 785,20 грн, № 15456 від 07.01.2026 на суму 4 273,20 грн, № 53354 від 04.02.2026 на суму 19 403,46 грн, № 53356 від 04.02.2026 на суму 14 858,64 грн, № 53358 від 04.02.2026 на суму 18 744,24 грн, № 53381 від 04.02.2026 на суму 21 931,38 грн, № 53382 від 04.02.2026 на суму 11 745,72 грн, № 53384 від 04.02.2026 на суму 17 660,22 грн, № 53387 від 04.02.2026 на суму 19 004,40 грн, № 53389 від 04.02.2026 на суму 20512,80 грн, № 53399 від 04.02.2026 на суму 19 666,08 грн, № 53401 від 04.02.2026 на суму 15 087,84 грн, № 53407 від 04.02.2026 на суму 15 579,12 грн, № 53427 від 04.02.2026 на суму 14 389,80 грн, № 53429 від 04.02.2026 на суму 17 023,68 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представниками постачальника та покупця. Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, вказаний у видаткових накладних товар прийнятий покупцем без зауважень.

У поданому позивачем переліку непогашених зобов`язань за вказаними накладними, з урахуванням визначених ним залишків, зазначено суму 251 862,90 грн.

У гарантійному листі від 09.04.2026 № 70 відповідач повідомив позивача про труднощі зі своєчасним проведенням розрахунків та гарантував погашення заборгованості за графіком: по 50 000,00 грн протягом 06 - 12.04.2026, 13 - 19.04.2026, 20 - 26.04.2026, 27.04 - 03.05.2026 та 04 - 10.05.2026, 51 592,50 грн протягом 11 - 17.05.2026 і 60 000,00 грн протягом 18 - 24.05.2026. Лист підписаний директором ТОВ «Європейські Екопродукти» та скріплений печаткою відповідача.

Позивач у позовній заяві підтверджує одержання двох платежів по 50 000,00 грн 10.04.2026 та 14.04.2026 і зазначає про їх врахування при визначенні боргу.

Претензією від 03.06.2026 № 1 позивач повідомив відповідача про заборгованість у розмірі 251 862,90 грн та вимагав сплатити його протягом семи календарних днів з дня отримання цієї претензії.

Надіслання претензії рекомендованим листом ТОВ «Європейські Екопродукти» підтверджується фіскальними чеками АТ «Укрпошта» від 08.06.2026.

29.06.2026 Господарським судом Хмельницької області видано судовий наказ у справі № 924/671/26 про стягнення з ТОВ «Європейські Екопродукти» 251 862,90 грн основного боргу, 5 824,58 грн інфляційних втрат, 1 842,39 грн 3% річних та 332,80 грн судового збору.

Ухвалою від 06.07.2026 наказ скасовано за заявою боржника.

Наданою ТОВ "Рома" довідкою від 05.08.2026 № 412 стверджується, що станом на 05.08.2026 кошти в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Європейські Екопродукти" у розмірі 251 862,90 грн на банківський рахунок позивача не надходили.

Заявою позивача від 21.08.2026 до матеріалів справи долучено акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Рома" і ТОВ "Європейські Екопродукти" за період січень - липень 2026 року, відповідно до якого заборгованість на користь ТОВ "Рома" станом на 31.07.2026 становить 251 862,90 грн. Документ містить підписи представників та відбитки печаток обох сторін.

Крім основного боргу позивачем нараховано до стягнення 3% річних за період з 20.03.2026 до 05.08.2026 в сумі 2 877,45 грн, а у помісячній таблиці розрахунку інфляційних втрат за цей же період у сумі 5 566,89 грн зазначено індекси за квітень 2026 року - 101,40%, травень 2026 року - 100,90% та червень 2026 року - 99,90%.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, суд бере до уваги таке.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір від 26.04.2024 № 28729 за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України проголошує принцип обов`язковості договору (pacta sunt servanda), тобто цивільне законодавство закріплює принцип непорушності досягнутих сторонами правочину домовленостей, а відтак закріплених у договорі відповідних умов.

Визначаючи погоджений сторонами порядок виконання грошового зобов`язання, суд враховує умови договору разом із протоколом узгодження розбіжностей від 26.04.2024, який підписаний обома сторонами, є невід`ємною частиною договору та передбачає застосування наведених у ньому положень у погодженій сторонами редакції з моменту підписання протоколу.

За змістом ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При визначенні строків виконання грошового зобов`язання суд враховує п.3.8 Договору в редакції підписаного сторонами протоколу узгодження розбіжностей від 26.04.2024, яким передбачено оплату товару ТМ Zubrovka протягом 60 календарних днів, а товару ТМ "Ферреро Україна" - протягом 45 календарних днів із моменту передання оригіналів товаросупровідних документів, визначених п. 1.4 Договору, якщо інший строк не погоджено у специфікації.

Пункт 3.8 Договору також передбачає відстрочення оплати до усунення недоліків товаросупровідних документів.

Усі надані позивачем і досліджені судом видаткові накладні підписані представником відповідача, повідомлень про відсутність чи неналежне їх оформлення у порядку п. 8.1 Договору матеріали справи не містять.

Відтак, наданими видатковими накладними підтверджується поставка та прийняття відповідачем товару загальною вартістю 255 438,40 грн, неоплачений залишок за якими становить 251 862,90 грн.

Зазначена сума узгоджується також із підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за січень - липень 2026 року.

Доказів сплати спірної заборгованості в сумі 251 862,90 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 251 862,90 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позаяк спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 877,45 грн 3% річних та 5 566,89 грн інфляційних втрат із зазначенням загального періоду прострочення оплати - з 20.03.2026 по 05.08.2026.

Відповідач своїх контррозрахунків нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, як і заперечень щодо здійснених позивачем розрахунків, не надав.

Вирішуючи спір щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд враховує, що згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання зі сплати інфляційних та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю; такі нарахування здійснюються на суму простроченого грошового зобов`язання та за час його прострочення (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р., згідно якого при застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Щодо розрахунку заявленої до стягнення суми втрат від інфляції суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови КМУ №1078). Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Суд зауважує, що труднощі, нестача обігових коштів та організаційні обставини, наведені відповідачем у гарантійному листі від 09.04.2026 №70, не припиняють грошового зобов`язання та самі по собі не усувають передбачених ст. 625 ЦК України наслідків його прострочення.

У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що перевірка поданого стороною розрахунку заборгованості, інфляційних втрат та процентів у сукупності й взаємозв`язку з іншими доказами є процесуальним обов`язком суду. В разі незгоди з розрахунком суд повинен навести правові аргументи та власне обчислення. Неподання відповідачем контррозрахунку не звільняє суд від виконання цього обов`язку.

Здійснивши перевірку виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат в межах заявленого ним періоду, суд встановив, що він виконаний арифметично правильно, в межах суми допустимої до стягнення, відтак сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 5 566,89 грн.

Вирішуючи спір щодо заявлених до стягнення 3% річних, суд бере до уваги здійснення нарахування процентів річних на суму 251 862,90 грн за 139 календарних днів - з 20.03.2026 по 05.08.2026 включно. Проте, визначення позивачем єдиного періоду прострочення з оплати по всіх накладних не враховує погодженого сторонами строку оплати товару за Договором.

Суд враховує положення ст.253 ЦК України, згідно якого перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, за умовами п.3.8 Договору за поставлений 04.02.2026 позивачем і отриманий цього ж дня відповідачем товар ТМ "Ферреро Україна" перебіг 45-денного строку його оплати відповідачем розпочинається 05.02.2026, а останній календарний день припадає на 21.03.2026 (субота).

Отже, з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України, останнім днем виконання відповідачем зобов`язання з оплати отриманого 04.02.2026 товару є 23.03.2026 (понеділок), відтак відповідач вважається таким, що прострочив з 24.03.2026, а не з 20.03.2026, як зазначив позивач. При цьому, при здійсненні розрахунку 3% річних врахуванню підлягає загальна сума неплаченого товару (225 607,38 грн) за видатковими накладними від 04.02.2026 та кількість днів прострочення (135 днів) з 24.03.2026 по 05.08.2026 включно.

Щодо поставленого позивачем товару ТМ "Ферреро Україна" за видатковими накладними від 07.01.2026 на суму 24 045,55 грн., то 45-денний строк його оплати відповідачем припав на 21.02.2026 (субота), а тому останнім днем оплати з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України є 23.02.2026 (понеділок). Відтак дата початку нарахування 3% річних (20.03.2026) в цій частині визначена позивачем правомірно.

Також, строк оплати поставленого позивачем товару ТМ Zubrovka за видатковими накладними від 28.03.2025 та від 16.04.2025 на загальну суму 2 209,97 грн згідно п.3.8. Договору (60 днів) станом на 20.03.2026 настав, відтак дата початку нарахування 3% річних в цій частині визначена позивачем правомірно.

Таким чином, щодо грошового зобов`язання відповідача з оплати отриманого товару на суму 26 255,52 грн за поставками від 28.03.2025, від 16.04.2025 та від 07.01.2026 суд перевіряє нарахування 3% річних в межах обраного позивачем періоду з 20.03.2026 по 05.08.2026 включно.

З урахванням наведеного вище, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, судом встановлено, що заявлена позивачем сума 2 877,45 грн є більшою за суму, допустиму до стягнення - 2 803,27 грн, тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення. У стягненні 74,18 грн 3% річних належить відмовити.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом кожному учаснику справи була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цього учасника в суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За змістом частин 1-3 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Отже, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 251 862,90 грн основного боргу, 2 803,27 грн 3% річних та 5 566,89 грн інфляційних втрат.

У стягненні 74,18 грн 3% річних суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, судом зазначається таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, у разі пред`явлення позову стягувачем після його скасування зараховується до суми збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Суд враховує сплату позивачем 332,80 грн судового збору при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу та 3 571,81 грн при поданні позовної заяви. Загальна сума сплаченого збору становить 3904,61 грн.

Пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 903,50 грн судового збору. Решта витрат зі сплати судового збору покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 20, 24, 73, 74, 79, 86, 123, 129, 130, 231 - 233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські Екопродукти" (29000, м.Хмельницький, вул. Інститутська, 15/1-А, код ЄДРПОУ 41069755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома" (58007, м. Чернівці, вул. Коломийська, 2Ж, код ЄДРПОУ 30208421, p/p НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк") 251 862 (двісті п`ятдесят одну тисячу вісімсот шістдесят дві) гривні 90 копійок боргу, 2 803 (дві тисячі вісімсот три) гривні 27 копійок 3% річних, 5 566 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 89 копійок інфляційних втрат та 3 903 (три тисячі дев`ятсот три) гривні 50 копійок витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 74,18 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (лише вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.10.2026.

Суддя О.І. Шевчук