Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №201/11047/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/11047/26

Провадження № 3/201/2114/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Батуєв О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, продавець-консультант Хокан Трафік, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутої за ч.4 ст. 156 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 про притягнення останньої до адміністративної відповідальності, передбаченого ч.4 ст. 156 КУпАП України.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВБА №166446 від 17.07.2026 року, 17.07.2026 року близько о 11 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 238, здійснювала реалізацію електронних пристроїв для паління без марок акцизного збору, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 156 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, втім про розгляді справи про адміністративне правопорушення враховую те, що остання була належним чином повідомлена шляхом направлення поштового та смс-повідомлення у судові засідання на 28.07.2026, 02.09.2026, 16.09.2026 та 06.10.2026 року, на які у зазначений час та місце до суду не з`явилася.

Вважаю, що ОСОБА_1 була судом належним чином повідомлена на вказані дати, оскільки письмові виклики без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернуті не були. Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за її відсутності.

Крім цього статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи що ОСОБА_1 будучи повідомленою про дату засідання до суду не з`явилася, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши наявні матеріли справи, співставивши їх з вимогами закону, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 156 КУпАП України, встановлена в повному обсязі та підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №166446 від 17.07.2026 року, протоколом огляду та вилучення матеріалів від 17.07.2026 року та постановою Соборного районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року №201/1323/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об`єктивного розгляду цієї справи.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 34 КУпАП судом пом`якшуючих обставин адміністративної відповідальності не встановлено.

Відповідно до статті 35 КУпАП судом обтяжуючих обставин адміністративної відповідальності не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, і вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Крім того, вважаю за необхідне стягнути з правопорушника судовий збір відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 156 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.4 ст. 156 КУпАП України у виді штрафу в дохід держави в сумі 23 800,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Вилучені тютюнові вироби ELFBAR (1500) – 5 штук – конфіскувати в дохід держави.

Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набрала законної сили:

Суддя О.В. Батуєв