Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №520/2716/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р.Справа № 520/2716/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 18.05.26 у справі № 520/2716/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукрове" (далі - позивач, ТОВ "Цукрове") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00550480712 від 09.12.2025 про застосування штрафу в сумі 372 915,00 грн за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати;

- визнати протиправним та скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00550500712 від 09.12.2025 про застосування штрафу в сумі 47 988,00 грн за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за користування землями Сахновщинської селищної ради;

- визнати протиправним та скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00012650712 від 14.01.2026 на загальну суму 20 611 432,09 грн, у тому числі 16 737 226,15 грн податкових зобов`язань з орендної плати за користування землями Кегичівської селищної ради та 3 874 206,94 грн штрафної санкції;

- визнати протиправним та скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00012680712 від 14.01.2026 на суму 2 626 957,36 грн. у тому числі 2 133 182,79 грн податкових зобов`язань з орендної плати за користування землями Сахновщинської селищної ради та 493 774,57 грн штрафної санкції.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «Цукрове» як підприємство-виробник цукру має відповідні потужності, розташовані за адресою: Харківська область, Берестинський район, смт Слобожанське, вул. Соборна, 5. Для ведення господарської діяльності під розміщення адміністративних, промислових будівель та інших об`єктів підприємство орендує на підставі договорів оренди низку земельних ділянок. На початку 2022 року Позивач з метою завантаження виробничих потужностей уклало договір № 170122 від 17.01.2022 на надання послуг з переробки цукрових буряків для СТОВ «Агросвіт» (код ЄДРПОУ 31707522, розташоване у с. Шестакове Чугуївського району Харківської області), що є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку 4 групи. Також СТОВ «Агросвіт» протягом 2019-2021 років щорічно надавалась фінансова допомога для забезпечення діяльності ТОВ «Цукрове» загалом на суму майже 68 млн грн. Разом з тим, внаслідок збройної агресії російської федерації вищезазначене підприємство опинилось у окупації та зоні активних бойових дій до 12.09.2022 у відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025. Внаслідок дій військових формувань держави-терориста зруйновано або пошкоджено виробничі потужності, адміністративні будівлі, сільськогосподарську техніку СТОВ «Агросвіт», загинуло майже все поголів`я худоби, земельні угіддя вважаються забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окрім цього, рішенням Харківської обласної ради № 502-VIII від 14.02.2023 обставини, що склалися на території Харківської області у зв`язку з російською агресією проти України та стали підставою для введення воєнного стану в Україні, визнано обставинами непереборної сили з 24.02.2022. Цим рішенням також затверджено перелік сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили (СТОВ «Агросвіт» має порядковий № 1414). На тій незначній частині земельних ділянок СТОВ «Агросвіт», які не мають ризиків замінування та перебувають в обробітку, неможливо вирощувати цукрові буряки через недостатні показники агрофону відповідної місцевості та дефіцит опадів. Окрім того, у підприємства відсутні достатні кошти для забезпечення витратної частини вирощування буряків, яка є у 3-5 разів є більшою, ніж для альтернативних сільськогосподарських культур.

Оскільки договір № 170122 від 17.01.2022 залишився нереалізованим, ТОВ «Цукрове» вже четвертий рік не може отримувати дохід, за рахунок якого було б можливим сплачувати навіть місцеві податки. Через специфіку діяльності переробника буряку Позивач просто не може знайти інших контрагентів, які б могли завантажити потужності з виробництва цукру. Так, відповідно до офіційної інформації, розміщеної на Інтернет-порталі Головного управління статистики у Харківській області (https://kh.ukrstat.gov.ua/roslynnytstvo) протягом 2022-2025 років цукровий буряк на території області не вирощувався. Внаслідок неможливості ведення повноцінної господарської діяльності ТОВ «Цукрове» мало дохід від основної діяльності у 2022 році в сумі 5,8 млн грн, а у 2023 – 2,038 млн грн. Наявність обставин, що істотно ускладнюють належне виконання ТОВ «Цукрове» зобов`язань за договорами оренди землі, підтверджено Висновками (Hardship) Харківської торгово-промислової палати № 494/63.01-6 від 15.10.2024.

Орендуючи земельні ділянки селищних рад, ТОВ «Цукрове» мало намір здійснювати діяльність з виробництва цукру та отримувати від неї дохід. Разом з тим, в умовах війни будучи позбавленим надходжень єдиної можливої сировини для виробництва продукції, а саме цукрового буряку, Позивач не має можливості завантажити свої вузькоспеціалізовані потужності. Таким чином виключається спроможність ТОВ «Цукрове» належним чином виконувати договори оренди земельних ділянок. При укладенні відповідних угод у 2006-2007 роках, Позивач не міг передбачити обставин, у яких опинилось підприємство після 24.02.2022 року.

У зв`язку з наведеним, у порядку ст. 652 ЦК України Позивач звернувся до Кегичівської та Сахновщинської селищних рад із заявами про реструктуризацію орендної плати, які своїми рішеннями надали дозвіл на реструктуризацію заборгованості з орендної плати ТОВ «Цукрове» за період з 2022 року по 01.09.2025. Отже, сторонами за договорами оренди земельних ділянок фактично встановлено нові терміни для сплати орендної плати відповідно до графіків реструктуризації, затверджених угодами із селищними радами.

З урахуванням цих обставин ТОВ «Цукрове» вважає обґрунтованим у податкових деклараціях з плати за землю за 10 місяців 2022, 2023, 2024 та 8 місяців 2025 року відобразити зобов`язання з нульовим розміром орендної плати, а з 01.09.2025 – декларувати поточні зобов`язання з оренди з додаванням сум платежів за графіками реструктуризації, узгодженими із селищними радами. Заборгованість щодо сплати орендної плати на змінених умовах відсутня.

Зазначає, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) чітко не роз`яснює, яким чином декларувати відповідні зобов`язання зі сплати орендної плати з урахуванням узгоджених нових строків її сплати. Таким чином, ТОВ «Цукрове», не маючи можливості декларувати зобов`язання, які на цей час реструктуризовано та які на даний момент не підлягають оплаті, керується презумпцією правомірності дій платника податків. Вважає, що, самостійно визначаючи строки внесення орендної плати без урахування змісту договірних відносин, які склались між ТОВ «Цукрове» з одного боку та Кегичівською селищною радою з іншого, Відповідач вийшов за межі своїх повноважень як органу податкового контролю.

Оскільки у акті перевірки цим обставинам органом податкового контролю оцінки не надано, ТОВ «Цукрове» на вищезазначений акт перевірки подано заперечення. Як вбачається зі змісту листа ГУ ДПС у Харківській області № 62406/6/20-40-07-12-11 від 03.12.2025, факту реструктуризації заборгованості для Позивача органом контролю уваги знов не приділено. Позицію суб`єкта владних повноважень втім зведено до констатації неможливості застосування до ТОВ «Цукрове» положень пп. 69.14 п. 69 та пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що, на думку позивача, є абсолютно нерелевантним до ситуації з вищеописаними умовами. Факти зміни строків внесення орендної плати за користування землею у договірному порядку також повністю проігноровано ДПС України при розгляді скарги ТОВ «Цукрове» № 103 від 18.12.2025 на незаконні та необґрунтовані донарахування податкових платежів та штрафних санкцій.

Щодо застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з орендної плати, позивач стверджує, що відповідачем не доведено наявності умислу у діях позивача щодо несвоєчасної сплати податкових зобов`язань, як того вимагають положення ст. 109 та п.124.3 ПК України. Оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування застосування штрафних санкцій саме за умисне правопорушення. Наполягає, що ТОВ «Цукрове» завжди було сумлінним платником податків та не допускало утворення заборгованості перед бюджетом до повномасштабного вторгнення російської федерації 24.02.2022. Станом на момент складання акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області мало об`єктивні дані про зумовлене збройною агресією російської федерації вкрай скрутне матеріальне становище ТОВ «Цукрове», яке виключало навіть теоретичну можливість сплати орендної плати, отже відповідач не дослідив всі обставини допущення з боку ТОВ «Цукрове» фінансового порушення, невірно визначив строки порушення сплати грошового зобов`язання, та як наслідок, незаконно та необґрунтовано застосував санкцію на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України, а саме як за умисне порушення. Також контролюючим органом не враховано наявність обставин, що пом`якшують відповідальність платника податків відповідно до ст. 112-1 та п. 113.6 ПК України. Вважає, що допущена контролюючим органом у цьому конкретному випадку неповнота дослідження усіх фактичних обставин зумовила за суттю явний та очевидний, а за характером нездоланний і непереборний дефект у реалізації владної функції контролю за дотриманням податкової дисципліни, а тому податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що доводи позивача про помилковість висновків перевірки є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, оскільки спростовуються первинними документами, податковою звітністю та даними державних реєстрів. Також наголошено, що частина декларацій містила уточнення щодо зменшення зобов`язань, а за 2024 рік податкова звітність взагалі не подавалась.

Відповідач зазначив, що посилання позивача на пільги, пов`язані з воєнним станом, є безпідставними, оскільки відповідні земельні ділянки та майно розташовані поза межами територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій, а тому підстави для звільнення від оподаткування відсутні.

Також повідомлено, що за результатами адміністративного оскарження ДПС України частково скасувала штрафні санкції, однак основні нарахування залишено без змін, у зв`язку з чим прийнято нові уточнені податкові повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що спірні рішення прийняті правомірно та відповідно до вимог податкового законодавства, а тому підстав для їх скасування немає і просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представником позивача подано до суду першої інстанції відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти доводів, викладених у відзиві, посилався на те, що відповідач безпідставно стверджує про неможливість застосування податкових пільг, передбачених пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки Кегичівська СТГ у 2022 році відносилась до територій, де велися бойові дії, що підтверджується наказами Мінреінтеграції. Отже, у позивача наявні законні підстави для застосування відповідної пільги.

Вказав, що відповідач не врахував факти реструктуризації податкових зобов`язань, здійсненої на підставі рішень органів місцевого самоврядування та договорів, укладених відповідно до ст. 652 ЦК України. У зв`язку з цим твердження про відсутність сплати або декларування є помилковими. Вважав безпідставними посилання Відповідача на Наказ № 225 Мінфіну, оскільки предметом спору не є питання підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків.

Крім того, зауважив, що твердження відповідача про умисний характер порушень не доведені належними доказами. Порушення строків сплати мали об`єктивний характер та були зумовлені фінансовими труднощами підприємства в умовах воєнного стану.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове" (вул. Соборна, буд.5, с-ще Слобожанське, Берестинський р-н, Харківська обл., 64020, код ЄДРПОУ 31633236) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнано протиправним та скасовано складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00550480712 від 09.12.2025 про застосування штрафу в сумі 372 915,00 грн за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати.

Визнано протиправним та скасовано складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00550500712 від 09.12.2025 про застосування штрафу в сумі 47 988,00 грн за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за користування землями Сахновщинської селищної ради.

Визнано протиправним та скасовано складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00012650712 від 14.01.2026 на загальну суму 20 611 432,09 грн, у тому числі 16 737 226,15 грн податкових зобов`язань з орендної плати за користування землями Кегичівської селищної ради та 3 874 205,94 грн штрафної санкції.

Визнано протиправним та скасовано складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00012680712 від 14.01.2026 на суму 2 626 957,36 грн. у тому числі 2 133 182,79 грн податкових зобов`язань з орендної плати за користування землями Сахновщинської селищної ради та 493 774,57 грн штрафної санкції.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове" (вул. Соборна, буд.5, с-ще Слобожанське, Берестинський р-н, Харківська обл., 64020, код ЄДРПОУ 31633236) суму судового збору у розмірі 26 624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “Цукрове” відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Зазначив, що обов`язок зі сплати орендної плати законодавець пов`язує виключно з наявністю права користування земельною ділянкою та чинного договору оренди. Жодна норма ПК України не ставить виконання такого обов`язку у залежність від фінансового стану платника податків, результатів його господарської діяльності, забезпеченості сировиною, діяльності контрагентів чи інших економічних чинників. Отже, покладені судом в основу рішення обставини самі по собі не є передбаченими законом підставами для звільнення від сплати орендної плати за землю.

Вказав, що для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п.69 та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ). У зазначеному переліку вся територія Красноградського району (нині – Берестинський район) визначена як «Територія можливих бойових дій». Крім того, згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.07.2023 №199 «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Берестинського району Харківської області була виключена з переліку з 09.06.2023 року. Платники, у яких земельні ділянки та нерухоме майно розташоване на території Берестинського району Харківської області повинні нараховувати та сплачувати податки у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладене, за період: з 01.01.2022 по 31.12.2024, ТОВ «Цукрове» являється платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальних підставах.

За результатами перевірки встановлено заниження задекларованих ТОВ «Цукрове» показників у Податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на загальну суму 18 870 408,94 грн., в тому числі по періодах: - за березень – грудень 2022 року занижено на 4 926 488,01 грн.; - за 2023 рік – на 6 798 553,47 грн.; - за 2024 рік - на 7 145 367,46 грн. Крім того, перевіркою встановлено що в порушення пункту 57.1 статті 57, ст. 287.3 ст.287 ПК України ТОВ «Цукрове» допущена несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання згідно поданих декларацій з плати за землю (орендної плати за землю). Також за даними акта перевірки вказані дії вважаються умисними, оскільки посадовими особами ТОВ «Цукрове» були створені умови заниження орендної плати, через не декларування податкового зобов`язання (перевіркою встановлено можливість дотримання посадовими особами ТОВ «Цукрове» правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте останніми не вжито достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків діяв без належної обачності, у зв`язку з чим перевіркою доведено наявність вини ТОВ «Цукрове»).

Зазначив, що суд першої інстанції фактично пов`язав наявність або відсутність у позивача податкового обов`язку з наслідками окупації, пошкодженням майна та припиненням діяльності СТОВ «Агросвіт». Водночас зазначені обставини стосуються іншої юридичної особи та не впливають на виникнення, існування або припинення податкових обов`язків ТОВ «Цукрове». Крім того, предметом даного спору є правомірність визначення грошових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки, а не оцінка господарської діяльності контрагентів позивача. Тому висновки суду щодо діяльності СТОВ «Агросвіт» не мають правового значення для правильного вирішення даного спору. Також перевіркою встановлено, що територія Красноградського району Харківської області (нині Берестинський район) була віднесена до територій можливих бойових дій, а не до територій активних бойових дій чи тимчасово окупованих територій. Крім того, з 09.06.2023 Берестинський район виключено з відповідного Переліку. Також встановлено, що за результатами розгляду заяви ТОВ «Цукрове», поданої відповідно до Порядку №225, ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення від 21.11.2022 №3377/20-40-04-18-25 про можливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків. Таким чином, підстави для звільнення позивача від виконання податкових обов`язків були відсутні.

На думку апелянта, суд першої інстанції зазначені обставини належним чином не спростував та не навів мотивів, з яких дійшов висновку про безпідставність висновків контролюючого органу. Посилання суду на укладені у 2025 році договори реструктуризації заборгованості та рішення органів місцевого самоврядування не спростовують факту допущених позивачем порушень податкового законодавства. Зазначені обставини виникли вже після формування податкових зобов`язань та не можуть впливати на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведеної перевірки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Зазначає, що протягом усього 2022 року Кегичівська СТГ Берестинського району Харківської області знаходилась у зоні проведення бойових дій, що гарантувало для ТОВ “Цукрове” право на отримання податкової пільги. Наполягає на тому, що позовні вимоги щодо скасування донарахувань з орендної плати, ґрунтуються на тому, що органом податкового контролю послідовно ігноруються факти реструктуризації грошових зобов`язань за користування землею Кегичівської та Сахновщинської селищних рад. Вважає, що відповідач не дослідив всі обставини допущення з боку ТОВ “Цукрове” фінансового порушення, невірно визначив строки порушення сплати грошового зобов`язання. Як наслідок, ГУ ДПС у Харківській області незаконно та необґрунтовано застосовано санкцію на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України, а саме як за умисне порушення, що призвело до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Цукрове». код ЄДРПОУ 31633236, зареєстровано як юридична особа з 17.10.2001, основний вид діяльності підприємвта (за КВЕД): 10.81 Виробництво цукру, зареєстровано за адресою: Харківська область, Берестинський район, смт Слобожанське, вул. Соборна, 5.

ТОВ «Цукрове» орендує на підставі договорів оренди земельні ділянки на території Кегичівської селищної ради, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:02:004:0009 загальною площею 68,4836 га., договір № 8/40009 від 07.12.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:06:002:0071 загальною площею 35,3325 га., договір б/н від 23.11.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:06:003:0201 загальною площею 31,6911 га., договір б/н від 23.11.2006;

-земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:06:002:0073 загальною площею 22,4425 га., договір б/н від 23.11.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:06:002:0072 загальною площею 20,4368 га., договір б/н від 23.11.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:01:009:0004 загальною площею 17,0362 га., договір № 3/90004 від 07.12.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:01:008:0001 загальною площею 15,5727 га., договір № 4/80001 від 07.12.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:06:004:0291 загальною площею 12,0124 га., договір б/н від 23.11.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:01:008:0045 загальною площею 0,5328 га., договір б/н від 12.05.2021;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:01:008:0045 загальною площею 0,5328 га., договір б/н від 12.05.2021

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:02:004:0008 загальною площею 0,3011 га., договір № 7/40008 від 07.12.2006

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155600:01:008:0003 загальною площею 0,2049 га., договір № 6/80003 від 07.12.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323186001:02:002:0014 загальною площею 1,2754 га., договір № 3-1/90004 від 15.02.2007;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323186001:02:002:0015 загальною площею 0,0846 га., договір № 3-1/20015 від 15.02.2007;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155100:09:001:0208 загальною площею 18,2405 га, договір № б/н від 23.11.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6323155100:04:029:0002 загальною площею 6,4086 га, договір № 235 від 20.07.2007.

Також підприємство орендує на підставі договорів оренди земельні ділянки на території Сахновщинської селищної ради, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим № 6324855100:00:025:0013 загальною площею 10,1151 га., договір б/н від 17.11.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6324855100:00:025:0014 загальною площею 2,3762 га., договір б/н від 17.11.2006;

- земельну ділянку з кадастровим № 6324855100:00:025:0012 загальною площею 2,3209 га., договір б/н від 17.11.2006.

ТОВ «Цукрове» задекларовано на 2022 рік податкові зобов`язання з орендної плати по Кегичівській ОТГ (район 2015) в сумі 5243519,26 грн. (Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності від 17.01.2022 №9002480738), місячна сума нарахувань становить 436959,94 грн. По Сахновщинській ОТГ (район 2022) податкові зобов`язання з орендної плати за 2022 рік задекларовано в сумі 668266,35 грн., місячна сума нарахувань становить 55688,74 грн. (Декларація від 17.01.2022 №9002480709, звітна).

07.02.2023 ТОВ «Цукрове» подано уточнюючі декларації на зменшення податкових зобов`язань, починаючи з 01.03.2022 року: по Кегичівській ОТГ (район 2015) на загальну суму 4369599,38 грн. (Декларація №9305731004); по Сахновщинській ОТГ (район 2022) на загальну суму 556888,63 грн. (Декларація №9305731114).

16.02.2023 ТОВ «Цукрове» подано уточнюючі декларації на збільшення податкових зобов`язань по орендній платі з 01.03.2022: по Кегичівській ОТГ (район 2015) на загальну суму 4369599,38 грн. (Декларація №9307789014); по Сахновщинській ОТГ (район 2022) на загальну суму 556888,63 грн. (Декларація №9307789020).

20.07.2023 ТОВ «Цукрове» подано уточнюючі декларації на зменшення податкових зобов`язань по орендній платі з 01.03.2022: по Кегичівській ОТГ (район 2015) на загальну суму 4369599,38 грн. (Декларація №9312116828); по Сахновщинській ОТГ (район 2022) на загальну суму 556888,63 грн. (Декларація №9312116825).

З урахуванням вищенаведеного можна дійти висновку, що позивачем задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати за землю за січень та лютий 2022 року.

ТОВ «Цукрове» задекларовано на 2023 рік податкові зобов`язання з орендної плати по Кегичівській ОТГ (район 2015) в сумі 6030145,12 грн. (Декларація від 16.02.2023 №9026467535, звітна), місячна сума нарахувань становить 502512,09 грн.

По Сахновщинській ОТГ (район 2022) податкові зобов`язання з орендної плати за 2022 рік задекларовано в сумі 768486,56 грн., місячна сума нарахувань становить 64040,51 грн. (Декларація від 16.02.2023 №9026467494, звітна).

20.07.2023 платником подано уточнюючі декларації, якими зняті всі нарахування з орендної плати на 2023 рік по Кегичівській ОТГ (Декларація №9178756455) та по Сахновщинській ОТГ (Декларація №9178756459).

Рішенням Кегичівської селищної ради XCVI сесії VIII скликання № 9954 від 04.11.2025 надано дозвіл на реструктуризацію заборгованості з орендної плати ТОВ «Цукрове» за період з 2022 року по 01.09.2025 в сумі 22 343 191,00 грн.

Графік реструктуризації передбачає погашення наявної заборгованості платежами по 372 387,00 грн щомісячно з 01.09.2025 по 01.07.2030, а також платежем 372 358,00 грн до 01.08.2030. Відповідний договір підписано сторонами 11.11.2025.

Рішенням Сахновщинської селищної ради LXIII сесії VIII скликання № 5152-VIII від 04.09.2025 надано дозвіл на реструктуризацію заборгованості з орендної плати ТОВ «Цукрове» за період з 2022 року по 01.09.2025 в сумі 2 847 555,55 грн.

Графік реструктуризації передбачає погашення наявної заборгованості платежами по 47 460,00 грн, починаючи з 01.09.2025, по 01.08.2030 рік. Відповідний договір підписано сторонами 10.09.2025.

ГУ ДПС у Харківській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Цукрове» з метою здійснення контролю за визначенням позивачем податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період діяльності з 01.01.2022 по 31.12.2024, за результатами якої складено акт перевірки від 31.10.2025 №41363/20-40-07-12-05/31633236 (далі – Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено такі порушення:

1. п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п. 286.2 ст. 286, п. 288.1 ст. 288, п.288.7 ст.288 ПК України, в результаті чого занижено орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 18 870 408,94 грн., в тому числі по періодах: за березень – грудень 2022 року занижено на 4 926 488,01 грн.; за 2023 рік – на 6 798 553,47 грн..; за 2024 рік - на 7 145 367,46 грн.

2. пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 77179,94 грн., в тому числі по періодах: березень 2022 – 4 квартал 2022 року занижено на 21755,01 грн.; 2023 рік – на 26909,20 грн.; 2024 рік – на 28515,73 грн.

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки та подав до ГУ ДПС у Харківській області заперечення від 20.11.2025 № 95 (вх. № 93362/6/ЕКП/52 від 20.11.2025).

ГУ ДПС у Харківській області за результатами розгляду заперечень прийнято рішення від 03.12.2025 №577/20-40-07-12 про залишення висновків акту перевірки без змін, а заперечень - без задоволення.

За результатами проведеної перевірки та за наслідками розгляду заперечень позивача, ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомленні рішення від 09.12.2025 року:

- №00550440712, за формою «Р», на суму заниження ТОВ «Цукрове» орендної плати з юридичних осіб в розмірі 20 921 532,69 грн., в т.ч.: основний платіж – 16 737 226,15 грн., штрафна (фінансова) санкція – 4 184 306,54 грн;

- №00550460712, за формою «Р», на суму заниження ТОВ «Цукрове» орендної плати з юридичних осіб в розмірі 2 666 478,49 грн., в т.ч.: основний платіж – 2 133 182,79 грн., штрафна (фінансова) санкція – 533 295,70 грн.

- №00550480712, за формою «Ш», на суму штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання в розмірі 372 915,00 грн;

- №00550500712, за формою «Ш», на суму штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання в розмірі 47 988,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Цукрове» звернулось до ДПС України зі скаргою від 18.12.2025 №103 (вх. № 7044/С/6 від 22.12.2025).

Рішенням ДПС України від 09.01.2026 №674/6/99-00-06-03-02 про результати розгляду скарги скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.12.2025 №00550440712 у частині застосування штрафу у сумі 310100,60 грн, №00550460712 у частині застосування штрафу у сумі 39 521,13 грн, в іншій частині податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 09.12.2025 №00550440712, №00550460712 та ППР ГУ ДПС у Харківській області від 09.12.2025 №00550480712, №00550500712 залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.

З урахуванням Рішення ДПС України від 09.01.2026 №674/6/99-00-06-03-02 про результати розгляду скарги, ГУ ДПС у Харківській області 14.01.2026 прийнято нові податкові повідомлення-рішення:

- №00012680712, за формою «Р», на суму заниження ТОВ «Цукрове» орендної плати з юридичних осіб в розмірі 20 611 432,09 грн., в т.ч.: основний платіж – 16 737 226,15 грн., штрафна (фінансова) санкція – 3 874 205,94 грн;

- №00012650712, за формою «Р», на суму заниження ТОВ «Цукрове» орендної плати з юридичних осіб в розмірі 2 626 957,36 грн., в т.ч.: основний платіж – 2 133 182,79 грн., штрафна (фінансова) санкція – 493 774,57 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями № 00550480712 від 09.12.2025, № 00550500712 від 09.12.2025, № 00012650712 від 14.01.2026 та № 00012680712 від 14.01.2026, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що діяльність ТОВ “Цукрове” у спірний період безпосередньо залежала від виконання договірних зобов`язань його контрагента - СТОВ “Агросвіт”, яке внаслідок збройної агресії російської федерації зазнало істотних втрат та фактично втратило можливість здійснювати господарську діяльність.

Крім того, відсутність вирощування цукрового буряка на території Харківської області у 2022 – 2025 роках свідчить про наявність об`єктивних та надзвичайних обставин, які істотно вплинули на можливість позивача здійснювати господарську діяльність та своєчасно виконувати фінансові зобов`язання. Такі обставини підлягають врахуванню при оцінці наявності вини та умислу у діях платника податків.

Також суд врахував, що між позивачем та власниками земельних ділянок було укладено договори реструктуризації заборгованості з орендної плати, а чинним законодавством не врегульовано, яким чином декларувати відповідні зобов`язання зі сплати орендної плати з урахуванням узгоджених нових строків її сплати, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що дії ТОВ “Цукрове” щодо коригування податкових декларацій у зв`язку з реструктуризацією заборгованості обумовлені об`єктивною правовою неврегульованістю та не можуть розцінюватися як порушення податкового законодавства.

Суд вказав, що у спірному випадку сукупність встановлених судом обставин незначна тривалість прострочення окремих платежів з орендної плати, відсутність умислу, наявність об`єктивних фінансових труднощів та часткова зумовленість порушень організаційно-правовими умовами виконання договору реструктуризації свідчить про наявність пом`якшуючих обставин у розумінні податкового законодавства. З урахуванням встановлених судом обставин, характеру та незначної тривалості допущених порушень, відсутності умислу у діях платника податків, а також наявності об`єктивних причин несвоєчасного виконання графіка реструктуризації, суд дійшов висновку, що застосування штрафних (фінансових) санкцій у повному обсязі є непропорційним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі – Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (частина 1 статті 2 Закону № 161-XIV).

Згідно частиною 1 статті 15 Закону № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 21 Закону № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.34, 14.1.39, 14.1.73, 14.1.136, 14.1.147, пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин):

власники земельних ділянок юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно;

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди;

орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди;

плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі орендна плата).

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пп.16.1.3, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 265.1.2. транспортного податку; 265.1.3. плати за землю.

Положеннями пп. 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками плати за землю є, крім іншого, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з пп.270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є: об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до статті 271 ПК України базою оподаткування (платою за землю) є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положення цього пункту не поширюються на рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду, нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (стаття 285 ПК України).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.3 статті 286 ПК України передбачено, що платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.1. ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.п.287.3 та 287.4 статті 287 ПК України).

Згідно з п. 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 288.4 статі 288 ПК України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Згідно з п. 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до п.288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Системний аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що законодавець прямо відніс питання визначення строків сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності до сфери регулювання податкового законодавства.

При цьому положення частин першої та другої статті 21 Закону № 161-XIV, згідно з якими розмір, умови і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, прямо містять виняток щодо строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України. Отже, свобода договірного регулювання в цій частині обмежена безпосередньо законом.

За такого правового регулювання умови договору оренди землі щодо строків внесення орендної плати не можуть тлумачитися як такі, що надають сторонам право на власний розсуд змінювати встановлені ПК України строки сплати відповідного податкового зобов`язання, зокрема, внаслідок підписання з орендодавцем угоди про реструктуризацію заборгованості з орендної плати за землю, що має місце у спірному випадку, оскільки договір оренди землі, хоча і є правовою підставою для виникнення орендних правовідносин і нарахування орендної плати, проте не може підміняти собою податкове законодавство або усувати обов`язковість його приписів.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності як обов`язковий платіж у складі плати за землю підлягає сплаті у строки, прямо визначені ПК України, а не виключно на умовах, погоджених сторонами договору оренди землі. Договірні положення не можуть бути підставою для перенесення встановленого податковим законодавством граничного строку сплати відповідного податкового зобов`язання. Відтак, при визначенні своєчасності виконання обов`язку зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності першочерговому застосуванню підлягають приписи ПК України, зокрема пункту 288.7 статті 288 та відповідних положень статті 287 цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції вказав на наявність неоднозначного (множинного) тлумачення норм податкового законодавства, а також відсутність чіткого механізму відображення реструктуризованих податкових зобов`язань у податковій звітності, у зв`язку з чим дійшов висновку, що відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України така невизначеність підлягає вирішенню на користь платника податків. Суд зазначив, що дії ТОВ «Цукрове» щодо коригування податкових декларацій у зв`язку з реструктуризацією заборгованості обумовлені об`єктивною правовою неврегульованістю та не можуть розцінюватися як порушення податкового законодавства.

Водночас, наведені вище норми чинного податкового законодавства свідчать, що такі висновки не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України строки сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначаються відповідно до положень статей 285–287 цього Кодексу. Отже, прийняття орендодавцем рішення про реструктуризацію заборгованості з орендної плати саме по собі не змінює встановлених ПК України строків виконання відповідного податкового зобов`язання, як не може й нівелювати обов`язок платника податків щодо декларування таких зобов`язань у встановленому ПК України порядку та їх своєчасної оплати.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача, які враховані судом першої інстанції, на обставини господарської діяльності позивача, пов`язані з ускладненнями у провадженні позивачем господарської діяльності внаслідок залишення без реалізації договору № 170122 від 17.01.2022 на надання послуг з переробки цукрових буряків для СТОВ «Агросвіт», оскільки обов`язок орендаря зі сплати орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності не ставиться у залежність від фактичних результатів його господарської діяльності, отримання прибутку, наявності грошових коштів на рахунках, обсягів реалізації продукції чи належного виконання договірних зобов`язань його контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що законодавець пов`язує виникнення та виконання відповідного податкового обов`язку з наявністю юридично значущих обставин – права користування земельною ділянкою та статусу особи як її орендаря, а не з фактом отримання такою особою доходу від здійснення господарської діяльності або наявністю в неї достатніх фінансових ресурсів.

Відсутність доходу, збитковість господарської діяльності, тимчасове припинення виробництва, відсутність замовлень, порушення контрагентами зобов`язань за укладеними договорами тощо, належать до обставин господарського ризику платника податків. Самі по собі такі обставини не змінюють його статусу як платника орендної плати, не припиняють права користування земельною ділянкою та не передбачені наведеними нормами як підстави для звільнення від виконання відповідного податкового обов`язку або перенесення встановлених законодавством строків його виконання.

Інше тлумачення фактично означало б поставлення виконання обов`язку зі сплати обов`язкового платежу до бюджету в залежність від суб`єктивних фінансових можливостей платника та результатів його господарських відносин із третіми особами, що не відповідає встановленому ПК України порядку справляння орендної плати за землю.

Таким чином, суд першої інстанції, поклавши в основу свого рішення обставини договірних відносин позивача з його контрагентом та рішення про реструктуризацію заборгованості з орендної плати без належного врахування імперативних приписів податкового законодавства, дійшов помилкового висновку про обґрунтованість таких аргументів позовної заяви.

Стосовно застосування пільг, передбачених пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, колегія суддів зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX (далі – Закон № 2118-IX), який набрав чинності 07.03.2022, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у первинній редакції Закону № 2118-IX було визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року (далі - Закон № 2120-ІХ) доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022.

Отже, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (в редакції, чинній починаючи з 17.03.2022) було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

У подальшому 11.04.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» №3050-IX, який набрав чинності 06.05.2023.

У редакції Закону №3050-IX пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України передбачав, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Платники орендної плати, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до статті 288 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з орендної плати за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за 2022 рік у строк до 31 грудня 2023 року.

При цьому річна сума платежу за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню у порядку, визначеному цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, - анулюванню.

Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені підпунктом 283.1.9 пункту 283.1 та пунктом 283.2 статті 283 цього Кодексу, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, - анулюванню.

Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені пунктом 288.8 статті 288 цього Кодексу, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, - анулюванню.

Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків: якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю - надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу; а якщо обов`язок внесення плати перейшов до іншого суб`єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об`єкта нерухомого майна, - сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.

Аналіз положень пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в редакціях, чинних у різні періоди дії воєнного стану, свідчить про зміну законодавчого регулювання підстав та умов звільнення платників від нарахування і сплати плати за землю, у тому числі орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Так, первинною редакцією зазначеної норми, запровадженою Законом № 2120-IX, було передбачено ненарахування та несплату плати за землю, у тому числі орендної плати, за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях. При цьому відповідне формулювання не містило прямого розмежування територій за критерієм активних або можливих бойових дій.

Водночас Законом № 3050-IX, який набрав чинності 6 травня 2023 року, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України викладено в новій редакції, якою встановлено спеціальні правила звільнення від плати за землю, у тому числі орендної плати, за 2022 рік, а також окремий порядок визначення періодів звільнення починаючи з 1 січня 2023 року.

Зокрема, для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за період з 1 березня до 31 грудня 2022 року законодавець передбачив звільнення від нарахування плати за землю, у тому числі орендної плати, щодо земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях, а, починаючи з 1 січня 2023 року, ненарахування та несплата плати за землю здійснюються за період, визначений відповідно до дат початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації, зазначених у відповідному Переліку територій.

Отже, після набрання чинності Законом № 3050-IX право на звільнення від плати за землю визначається з урахуванням установлених законодавцем категорій територій, відповідного податкового періоду та дат початку й завершення активних бойових дій або тимчасової окупації. Саме по собі включення земельної ділянки до території можливих бойових дій не є достатньою підставою для застосування пільги, передбаченої пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 3050-IX.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 (втратив чинність 20.03.2025), вся територія Красноградського району Харківської області відносилась до території можливих бойових дій у період з 24.02.2022 по 09.06.2023. Інформація про віднесення території Красноградського району Харківської області до територій активних бойових дій або до тимчасово окупованих територій відсутня.

Так само і відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, територія Кегичівської селищної територіальної громади та Сахновщинської селищної територіальної громади Берестинського району Харківської області відносились до території можливих бойових дій у період з 24.02.2022 по 09.06.2023. Інформація про віднесення території Кегичівської селищної територіальної громади та Сахновщинської селищної територіальної громади Берестинського району до територій активних бойових дій або до тимчасово окупованих територій відсутня.

Отже, території, на якій розташовані земельні ділянки, щодо яких позивачеві визначено контролюючим органом податкове зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, ніколи не відносились до територій активних бойових дій та/або до тимчасово окупованих територій, а тому доводи позивача щодо відсутності у нього обов`язку з нарахування та сплати орендної плати за вказані земельні ділянки у 2022 році є помилковими.

Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підстави позову. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Пунктами 1 - 3 частини 1 статті 244 КАС України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Тобто під час ухвалення рішення суд має повно та всебічно з`ясувати обставини справи, визначити правову кваліфікацію відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та встановити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Такий підхід відповідає загальновизнаному принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), зміст якого полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом.

Виконуючи обов`язок щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, які є у справі, визначений статтею 90 КАС України, колегією суддів досліджено зміст спірних податкових повідомлень-рішень № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026 та встановлено, що вони містять внутрішню змістовну суперечність між визначеним у них видом грошового зобов`язання та фактичним податковим порушенням, а також не дають змоги однозначно встановити фактичні й правові підстави та період донарахування орендної плати за землю.

Так, податковим повідомленням-рішенням № 00012650712 від 14.01.2026 контролюючий орган збільшив ТОВ «Цукрове» суму грошового зобов`язання за платежем «Орендна плата за юридичних осіб 18010600» на загальну суму 20 611 432,09 грн, у тому числі 16 767 226,15 грн за податковим зобов`язанням та 3 874 205,94 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Водночас, в мотивувальній частині податкового повідомлення-рішення № 00012650712 від 14.01.2026 контролюючий орган послався на те, що підставою для визначення грошового зобов`язання є такі обставини: «ТОВ «Цукрове» занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень - грудень 2022 року, 2023 рік, 2024 рік на загальну суму 16767226,15 грн. Вказані дії вважаються умисними, оскільки посадовими особами були створені умови заниження бази оподаткування. У результаті таких дій зменшилась сума зобов`язання платника до бюджету. Вина посадових осіб полягає утому, що вони могли дотриматися правил і норм, визначених Кодексом, однак вказаного не здійснили та не виконали свого податкового обов`язку. Дії вчинено вперше. Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення – березень – грудень 2022 року, 2023 рік, 2024 рік».

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 00012680712 від 14.01.2026, має місце аналогічна внутрішня суперечність: збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Орендна плата за юридичних осіб 18010600» на загальну суму 2 626 957,36 грн, у тому числі 2 133 185,79 грн за податковим зобов`язанням та 493 774,57 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, разом із тим, підставою для прийняття такого податкового повідомлення-рішення вказано: «ТОВ «Цукрове» занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень - грудень 2022 року, 2023 рік, 2024 рік на загальну суму 2 133 182,79 грн. Вказані дії вважаються умисними, оскільки посадовими особами були створені умови заниження бази оподаткування. У результаті таких дій зменшилась сума зобов`язання платника до бюджету. Вина посадових осіб полягає утому, що вони могли дотриматися правил і норм, визначених Кодексом, однак вказаного не здійснили та не виконали свого податкового обов`язку. Дії вчинено вперше. Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення – березень – грудень 2022 року, 2023 рік, 2024 рік».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 1 пп.58.1.1 п.58.1 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить, крім іншого, 1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.

Наведені положення узгоджуються з принципом обґрунтованості адміністративної процедури, який, відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про адміністративну процедуру», передбачає, що адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

За змістом статті 72 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин…

.. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо: 1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб; 2) адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства.

Отже, вимога щодо зазначення у податковому повідомленні-рішенні мотивів щодо підстави для визначення грошового зобов`язання має не формальний, а змістовний характер, оскільки податкове повідомлення-рішення повинно давати змогу встановити, яке саме податкове порушення інкримінується платнику податків, у чому воно полягає, за який період його вчинено, на підставі яких норм визначено грошове зобов`язання та яким чином обчислено його суму.

Якщо ж податкове повідомлення-рішення не дає змоги встановити, які саме обставини та розрахунки покладено в основу донарахування, воно не відповідає вимогам мотивованості та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

У спірному випадку у мотивувальній частині податкових повідомлень-рішень № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026 зазначено, що ТОВ «Цукрове» занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за березень - грудень 2022 року, 2023 та 2024 роки, у той час як фактично цими податковими повідомленнями-рішеннями визначено позивачу грошове зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Пояснюючи таку невідповідність, представник контролюючого органу під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції послався на допущення технічної описки щодо виду податку, вказавши, що всі інші відомості у податкових повідомлень-рішень № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026 однозначно вказують на заниження позивачем саме орендної плати за земельні ділянки.

Разом із тим, колегія суддів оцінює такі посилання апелянта критично, та враховує, що відповідно до пункту 2 висновків акту перевірки від 31.10.2025 №41363/20-40-07-12-05/316332362 було встановлено заниження ТОВ «Цукрове» податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 77179,94 грн., в тому числі по періодах: березень 2022 – 4 квартал 2022 року занижено на 21755,01 грн.; 2023 рік – на 26909,20 грн.; 2024 рік – на 28515,73 грн.

За таких обставин, зважаючи на те, що під час перевірки, результати якої оформлено актом перевірки від 31.10.2025 №41363/20-40-07-12-05/31633236, було встановлено порушення позивачем як податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так і орендної плати за земельні ділянки, враховуючи співпадіння у періоді фінансово-господарської діяльності, за який встановлено порушення щодо кожного з цих видів податків (березень – грудень 2022 року (4 квартал 2022 року), 2023 та 2024 роки), колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту податкових повідомлень-рішень № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026 неможливо однозначно встановити, яке саме податкове порушення стало підставою для донарахування грошового зобов`язання: заниження орендної плати за землю чи заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До того ж, оскільки позивач звертав увагу суду на відсутність розрахунків грошового зобов`язання та застосованих штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень, представником відповідача було надано пояснення, відповідно до яких зазначено, що за результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийнято рішення від 09.01.2026 № 674/6/99-00-06-03-02, яким встановлено, що при визначенні штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки підлягали врахуванню положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені у період дії відповідного карантинного мораторію. При цьому Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, змінив правове регулювання відповідальності платників податків у період дії воєнного стану. Зокрема, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено застосування відповідальності за результатами податкових перевірок з урахуванням установлених Кодексом особливостей, а вимоги щодо мораторію на застосування штрафних санкцій у період дії карантину не застосовуються. Таким чином, за результатами адміністративного оскарження штрафні (фінансові) санкції, нараховані за порушення, вчинені у період з 01.03.2020 по 26.05.2022 включно, підлягали скасуванню, тоді як нарахування штрафних санкцій за період з 27.05.2022 здійснювалося з урахуванням положень підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Також представник контролюючого органу пояснив, що у зв`язку з цим рішенням ДПС України від 09.01.2026 № 674/6/99-00-06-03-02 скасовано: у ППР від 09.12.2025 № 00550440712 - штрафні (фінансові) санкції у сумі 310 100,60 грн, нараховані за період березень, квітень та 26 днів травня 2022 року; у ППР від 09.12.2025 № 00550460712 - штрафні (фінансові) санкції у сумі 39 521,13 грн, нараховані за той самий період - березень, квітень та 26 днів травня 2022 року. На виконання рішення ДПС України від 09.01.2026 № 674/6/99-00-06-03-02 ГУ ДПС у Харківській області 14.01.2026 прийнято нові податкові повідомлення-рішення, якими визначені грошові зобов`язання з урахуванням результатів адміністративного оскарження, а саме: № 00012680712 за формою «Р» на загальну суму 20 611 432,09 грн, у тому числі 16 737 226,15 грн основного платежу та 3 874 205,94 грн штрафних (фінансових) санкцій; № 00012650712 за формою «Р» на загальну суму 2 626 957,36 грн, у тому числі 2 133 182,79 грн основного платежу та 493 774,57 грн штрафних (фінансових) санкцій. Таким чином, унаслідок рішення ДПС України від 09.01.2026 № 674/6/99-00-06-03-02 зменшено суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених ППР від 09.12.2025 № 00550440712 та № 00550460712, відповідно на 310 100,60 грн та 39 521,13 грн.

Водночас, податкові повідомлення-рішення № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026 не містять відповідних мотивів та обґрунтувань, оскільки в якості підстави їх прийняття наявне посилання лише на заниження суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень - грудень 2022 року, 2023 рік, 2024 рік.

Колегія суддів вважає, що вищезазначені невідповідності не можуть вважатися суто технічною помилкою, оскільки вони не дають змоги встановити дійсні підстави донарахування, застосовані норми законодавства, правильність визначеної суми податкового зобов`язання та застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Відтак, оскільки зазначені недоліки не можливо усунути змістом акта перевірки та іншими доказами, на які спирається контролюючий орган, а дійсні підстави донарахування у податкових повідомленнях-рішеннях № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026 неможливо однозначно встановити, колегія суддів дійшла висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню як такі, що не відповідають вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026, проте з інших підстав та мотивів.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 00550480712 та № 00550500712 від 09.12.2025, якими до позивача застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 124 ПК України в редакції, яка діяла на час прийняття податкових повідомлень-рішень № 00550480712 та № 00550500712 від 09.12.2025, визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

У постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

При цьому подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 16.11.2023 у справі № 160/24147/21, від 23.01.2024 у справі № 160/17160/21, від 23.09.2024 у справі № 520/10963/21, від 19.05.2026 у справі № 160/24407/24 тощо.

У ході розгляду цієї справи встановлено, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 00550480712 та № 00550500712 від 09.12.2025 стала несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, задекларованого ТОВ «Цукрове» в податкових деклараціях з плати за землю №9002480738 від 17.01.2022 та №9002480709 від 17.01.2022 відповідно.

При цьому, в податкових повідомленнях-рішеннях № 00550480712 та № 00550500712 від 09.12.2025 будь-які посилання на умисність допущеного ТОВ «Цукрове» податкового правопорушення відсутні.

За змістом Акту перевірки (аркуші акту перевірки 22-24) зазначено: «ТОВ «Цукрове допущена несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання згідно поданих декларацій з плати за землю (орендної плати за землю) №9002480738 від 17.01.2022 та №9002480709 від 17.01.2022. ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку щодо порушення ТОВ «Цукрове» термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати, за результатами якої складений акт від 06.03.2024 №8558/20-40-04-09-05/31633236 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.03.2024 №0/15879/0409 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки у сумі 6826,17, №0/158221/0409 – про застосування штрафу у сумі 1451722,32 грн, №0/15883409 – у сумі 869,19 грн, №0/15886/0409 – у сумі 185397,02 грн. ТОВ «Цукрове», не погодившись з висновками акту, подано скаргу до ДПС України, ДПС України, розглянувши скаргу ТОВ «Цукрове», рішенням від 06.06.2024 скасовано ППР від 28.03.2024 №0/15879/0409 №0/158221/0409, №0/15883409, №0/15886/0409, прийняті за результатами акту камеральної перевірки від 06.03.2024 №8558/20-40-04-09-05/31633236…Згідно з п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПКУ, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п.7 цього розділу). Відповідальність платника передбачена вимогами пункту 124.3 статті 124 розділу ІІ ПКУ».

Отже, ні в акті перевірки, а ні в спірних податкових повідомленнях-рішеннях не зазначено жодної обставини для додаткової кваліфікації дій платника податків, як вчинених умисно.

До того ж, платником податку були направлені до контролюючого органу заперечення на Акт перевірки, в яких позивач не заперечував порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки, водночас, наводив обґрунтування щодо наявності обставин, які істотно ускладнюють належне виконання ТОВ «Цукрове» податкових обов`язків, у тому числі, надавав висновки Харківської торгово-промислової палати №494/63.01-6 та №495/63.01-6 від 15.10.2024, якими засвідчено наявність обставин, які істотно ускладнюють належне виконання зобов`язання за договорами оренди земель, розташованих на території Кегичівської та Сахновщинської селищних рад Харківської області, копії протоколів Кегичівської та Сахновщинської селищних рад Харківської області про реструктуризацію заборгованості.

Водночас, за результатами розгляду таких документів, ГУ ДПС у Харківській області у листі-відповіді від 03.12.2025 №577/20-40-07-12 обмежилось лише загальним посиланням на те, що ТОВ «Цукрове» мало можливість дотриматися норм чинного законодавства, однак не вжило достатніх заходів для цього через те, що платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності з метою зменшення бази оподаткування, міг дотриматися правил і норм, визначених ПК України, однак вказаного не здійснив.

Допущена контролюючим органом у цьому конкретному випадку неповнота дослідження усіх фактичних обставин зумовила дефект у реалізації владної функції контролю за дотриманням податкової дисципліни.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Цукрове» мало дохід від основної діяльності у 2022 році в сумі 5,8 млн грн, а у 2023 – 2,038 млн грн, що є значно нижчим, ніж податкове зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за цей період, визначене за змістом Акту перевірки. Наявність обставин, що істотно ускладнюють належне виконання ТОВ «Цукрове» зобов`язань за договорами оренди землі, підтверджено Висновками (Hardship) Харківської торгово-промислової палати №№ 494/63.01-6 та № 495/63.01-6 від 15.10.2024.

Рішенням Кегичівської селищної ради XCVI сесії VIII скликання № 9954 від 04.11.2025 надано дозвіл на реструктуризацію заборгованості з орендної плати ТОВ «Цукрове» за період з 2022 року по 01.09.2025 в сумі 22 343 191,00 грн. Графік реструктуризації передбачає погашення наявної заборгованості платежами по 372 387,00 грн щомісячно з 01.09.2025 по 01.07.2030, а також платежем 372 358,00 грн до 01.08.2030. Відповідний договір підписано сторонами 11.11.2025.

Рішенням Сахновщинської селищної ради LXIII сесії VIII скликання № 5152-VIII від 04.09.2025 надано дозвіл на реструктуризацію заборгованості з орендної плати ТОВ «Цукрове» за період з 2022 року по 01.09.2025 в сумі 2 847 555,55 грн. Графік реструктуризації передбачає погашення наявної заборгованості платежами по 47 460,00 грн, починаючи з 01.09.2025, по 01.08.2030 рік. Відповідний договір підписано сторонами 10.09.2025.

Наведене, на думку колегії суддів, спростовує посилання контролюючого органу на наявність умислу в діях платника податків щодо порушення податкової дисципліни.

При цьому, оскільки контролюючим органом не складено розрахунки штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень № 00550480712 та № 00550500712 від 09.12.2025, суд позбавлений можливості самостійно визначити належний розмір штрафної (фінансової) санкції у цьому конкретному випадку, а тому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00550480712 та № 00550500712 від 09.12.2025 в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень № 00550480712 та № 00550500712 від 09.12.2025 та, відповідно, наявності підстав для їх скасування.

З урахуванням вищенаведеного, усі інші доводи і заперечення сторін по справі на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Обов`язкові підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду внаслідок порушення норм процесуального права визначено частиною 3 статті 317 КАС України.

Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина 4 статті 317 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що оскільки помилкові висновки суду першої інстанції в частині підстав та мотивів для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень № 00012650712 та № 00012680712 від 14.01.2026, які зроблені внаслідок неправильного застосування норм ПК України, не призвели до неправильного вирішення в цій частині позовних вимог, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі № 520/2716/26 підлягає зміні з підстав та мотивів його прийняття, викладених у цій постанові суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі № 520/2716/26 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі № 520/2716/26 змінити в частині підстав та мотивів задоволення позовних вимог, виклавши його в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі № 520/2716/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 12.10.2026 року