Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №560/6031/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №560/6031/26

Суддя: Печений Є.В.

Справа № 560/6031/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесеним до категорії 1, та особою з інвалідністю III групи, у зв`язку з чим отримує пенсію відповідно до Закону №796-XII. Позивач вважає, що у зв`язку зі збільшенням з 01.01.2026 прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідач зобов`язаний провести перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю. Відмову Пенсійного фонду у проведенні такого перерахунку позивач вважає протиправною та просить зобов`язати відповідача здійснити відповідні нарахування і виплати з урахуванням положень статей 50, 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1, та особою з інвалідністю III групи, інвалідність якого пов`язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-XII.

24.03.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії у зв`язку зі зміною з 01.01.2026 прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також щодо перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Листом від 07.04.2026 №8632-7665/В-03/8-2200/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення такого перерахунку.

У зазначеному листі відповідач повідомив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №560/7157/25 пенсію позивача перераховано відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого з 01.01.2025 у розмірі 2361 грн. Водночас відповідач вказав на відсутність підстав для подальшого перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму, оскільки такого обов`язку безпосередньо не визначено судовим рішенням.

Щодо додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідач зазначив, що її розмір визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 та становить 284,70 грн.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону №796-XII цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру.

Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Пенсійне забезпечення осіб, віднесених до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовано положеннями статті 54 Закону №796-XII.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям з інвалідністю - 3 мінімальних пенсій за віком.

28.12.2014 прийнято Закон України №76-VIII, яким статтю 54 Закону №796-XII викладено у новій редакції та визначення мінімальних розмірів пенсій передано Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 частину третю статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII визнано такою, що не відповідає Конституції України.

На виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України прийнято Закон №1584-IX, яким визначено фіксовані мінімальні розміри пенсії по інвалідності.

Разом із тим Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 дійшов висновку, що прийняттям Закону №1584-IX не досягнуто мінімальних гарантій соціального захисту, установлених для постраждалих від Чорнобильської катастрофи, а тому до відповідних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. У цій же справі Верховний Суд, розглядаючи спір особи з інвалідністю III групи, зобов`язав здійснювати виплату пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Отже, гарантований законом мінімальний розмір основної пенсії позивача як особи з інвалідністю III групи становить саме шість мінімальних пенсій за віком.

При цьому такий розмір не є сталою грошовою сумою, а безпосередньо залежить від установленого законом мінімального розміру пенсії за віком.

Тому доводи відповідача про те, що після виконання рішення суду у справі №560/7157/25 шляхом проведення перерахунку із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 2361 грн відсутні підстави для подальшого перерахунку у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, суд відхиляє.

Право позивача на отримання пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком передбачає необхідність приведення її фактичного розміру у відповідність до зміни законодавчо встановленої величини мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, установлено у розмірі 2595 грн.

Отже, з 01.01.2026 мінімальний розмір основної пенсії позивача, виходячи із шести мінімальних пенсій за віком, становить: 2595 грн * 6 = 15570 грн.

Разом із тим позивач просить здійснити перерахунок основної пенсії виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком.

Суд зазначає, що такий розмір статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР встановлений для осіб з інвалідністю II групи.

Позивач є особою з інвалідністю III групи, а тому має право на основну пенсію в розмірі не менше шести, а не восьми мінімальних пенсій за віком.

Отже, позовні вимоги у частині встановлення основної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у таких розмірах:

особам з інвалідністю I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

особам з інвалідністю II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

особам з інвалідністю III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом №76-VIII статтю 50 Закону №796-XII викладено у редакції, відповідно до якої розміри додаткової пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 відповідний розмір додаткової пенсії для особи з інвалідністю III групи визначено у фіксованому розмірі 284,70 грн, який і виплачується позивачу.

Водночас Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24 відступив від раніше сформованої практики щодо застосування Порядку №1210 та дійшов висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, застосуванню підлягає стаття 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Верховний Суд зазначив, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити таким особам посилений соціальний захист.

Таким чином, до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії позивача, застосуванню підлягають положення статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю III групи, розмір його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинен становити 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З урахуванням встановленого на 2026 рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у сумі 2595 грн розмір додаткової пенсії позивача з 01.01.2026 становить: 2595 грн * 50 % = 1297,50 грн.

Натомість відповідач виплачує позивачу додаткову пенсію у розмірі 284,70 грн, тобто у розмірі, меншому ніж 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин відмова відповідача у проведенні перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком є протиправною.

Щодо дати, з якої належить провести відповідний перерахунок, суд враховує, що підставою для звернення позивача до відповідача стала зміна з 01.01.2026 розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Саме з цієї дати виникли підстави для приведення розміру основної та додаткової пенсій позивача у відповідність до нової величини мінімальної пенсії за віком.

Тому вимоги в частині проведення перерахунку за період до 01.01.2026 задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.01.2026 перерахунку та виплати пенсії по інвалідності, передбаченої статтею 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбаченої статтею 50 цього Закону, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, передбаченої статтею 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбаченої статтею 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Є.В. Печений

Оригінал: reyestr.court.gov.ua