Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №198/579/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 198/579/26

Провадження № 2/210/3132/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2026 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернувся до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 31905,51 грн. та сплачений судовий збір по справі у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 26 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено Кредитний договір № 2037870898 (далі - Кредитний договір, Договір), відповідно до розділу І кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 41399 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на дату складання позовної заяви виникла заборгованість в розмірі 31905,51 грн., з яких: 31900,9 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4,61 грн. – прострочені відсотки по договору.

Ухвалою судді Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2026 року позовну заяву передано за підсудністю до Петриківського районного суду Дніпропетровської області. (а.с. 13)

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2026 року вказану справу передано за підсудністю до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу. (а.с. 19)

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2026 року вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю. (а.с. 25)

Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с. 26)

В ухвалі про відкриття провадження від 17 вересня 2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала не отримана відповідачем, що підтверджується поштовим направленням, яке повернулась на адресу суду, відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 до суду не надійшло. Відповідач вважаються належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Суд, враховуючи ту обставину, що всім учасникам справи були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, і враховуючи ту обставину що раніше суд неодноразово відкладав розгляд справи саме через заяви відповідача, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи. У зв`язку із чим суд вважає за необхідне завершити розгляд справи по суті та ухвалити відповідне рішення за відсутності вказаної сторони по справі.

У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до укладеного договору №2037870898 від 26.10.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 41399 грн 00 грн. У даному договорі сторони погодили порядок та умови надання кредиту, нарахування відсотків за користування кредитними коштами, погодили графік платежів сплати кредиту. Дата остаточного повернення кредиту 26 жовтня 2023 року. Пунктом 1.2 Кредитного договору визначена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.

Відповідно до меморіального ордеру №39805969 від 26.10.2021 відповідач отримав кошти у сумі 41399 грн. 00 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості та з урахуванням часткової сплати боржником кредитного договору, у зв`язку із порушенням умов Кредитного договору №2037870898 від 26.10.2021 року заборгованість відповідача перед АТ «ОТП БАНК» становить 31905 грн 51 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

У силу вимог статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статтею 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1050, частини 2 статті 1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в частині 1 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статтею 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитних зобов`язань відповідачем на користь кредитора, тому суд приходить висновку щодо стягнення боргу на користь АТ «ОТП БАНК».

Усупереч умовам договору №2037870898 від 26.10.2021 року відповідач свої зобов`язання не виконав.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед АТ «ОТП БАНК» за договором №2037870898 від 26.10.2021 року у розмірі 31905 грн 51 коп.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2664,40 грн. сплачений ним при подачі позову, тому, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.43, код ЄДРПОУ 21685166, заборгованість за Кредитним договором №2037870898 у розмірі 31905,51 грн. (тридцять одна тисяча дев`ятсот п`ять гривень 51 копійка)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.43, код ЄДРПОУ 21685166, судовий збір у розмірі 2662,4 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок)

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.43, код ЄДРПОУ 21685166;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович