Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №207/4208/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/4208/26

№ 1-кп/207/319/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське кримінальне провадження № 12026041780000543 за звинуваченням :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області , громадянки України , освіта середня , не працюючої , є особою з інвалідністю 2 групи , не заміжньої , не маючої на утриманні неповнолітніх дітей , зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимої ,

за ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року ,

В С Т А Н О В И В

У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України , на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 , затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX , в Україні з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на 30 діб , який продовжено по теперішній час .

26 травня 2026 року приблизно о 15.30 годині ОСОБА_5 перебувала в квартирі за місцем свого мешкання , що за адресою: АДРЕСА_2 , разом із донькою потерпілої ОСОБА_6 , яка залишила в кімнаті на столі мобільний телефон Samsung Galaxy A25 , 8/256 GB , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 належний її матері , потерпілій ОСОБА_7 . В цей час у ОСОБА_5 раптово виник протиправний умисел , направлений на таємне викрадення вказаного чужого майна .

Того ж дня , реалізуючи свій прямий протиправний умисел , направлений на таємне викрадення вказаного чужого майна , ОСОБА_5 , приблизно о 15.30 годині , керуючись корисливою метою та корисливим мотивом , діючи умисно , в умовах воєнного стану , цілеспрямовано , цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій , скориставшись тим , що за її діями ніхто не спостерігає , розуміючи при цьому , що своїми діями здійснює безоплатне незаконне таємне вилучення чужого майна поза волею власника , шляхом вільного доступу , таємно викрала мобільний телефон Samsung Galaxy A25 , 8/256 GB , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла .

Заволодівши викраденим майном , ОСОБА_5 розпорядилась ним на власний розсуд , чим завдала потерпілій ОСОБА_7 майнового збитку на суму 7021 гривню 50 копійок .

Таким чином , ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення , передбачене ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року , тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ) , вчинена в умовах воєнного стану .

21 серпня 2026 року відповідно до ст. 472 КПК України між прокурором Кам`янської окружної прокуратури та ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості .

Згідно угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року . Обвинувачена повністю визнала свою винуватість у вказаних діяннях . Також угодою було узгоджене покарання та згода обвинуваченої на його призначення за ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року у вигляді 5 років позбавлення волі . На підставі ст. 75 КК України 2001 року від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробовуванням на іспитовий строк , який встановлюється судом від одного до трьох років , з покладанням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України 2001 року : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Суд , дослідивши матеріали кримінального провадження , вважає , що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню .

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду .

Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості .

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків , злочинів невеликої чи середньої тяжкості , тяжких злочинів ; особливо тяжких злочинів , віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину , віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України , якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами ; особливо тяжких злочинів , вчинених за попередньою змовою групою осіб , організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним , який не є організатором такої групи або організації , злочинних дій інших учасників групи чи інших , вчинених групою або організацією злочинів , якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами .

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків , злочинів , внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам . Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи , яка вчинила кримінальне правопорушення , у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи , а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень , внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб , у яких беруть участь потерпілий або потерпілі , не допускається , крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди .

У підготовчому судовому засіданні було встановлено , що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року , який згідно ст. 12 КК України 2001 року , є тяжким злочином . Потерпілою надано письмову згоду прокурору на укладення угоди .

Судом з`ясовано , що обвинувачена розуміє права , визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України , наслідки укладення та затвердження угоди , передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України , характер обвинувачення , вид покарання та інші заходи , які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом .

Суд переконався , що укладення сторонами угоди є добровільним , тобто не є наслідком застосування насильства , примусу , погроз чи наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин , ніж ті , що передбачені в угоді .

Суд вважає , що обставинами , що пом`якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України 2001 року , є щире каяття . Обставин , які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України 2001 року , не встановлено .

При призначенні покарання суд враховує , що ОСОБА_5 раніше не судима , щиро кається у вчиненні злочину , не працює , є особою з інвалідністю 2 групи .

Судом встановлено , що умови угоди відповідають вимогам КК України 2001 року та КПК України , що відсутні умови , які суперечать інтересам суспільства чи порушують права , свободи та інтереси сторін або інших осіб .

Тому суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Кам`янської окружної прокуратури та ОСОБА_5 із призначенням ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання .

Суд вважає необхідним речові докази по справі передати за належністю ; скасувати арешт майна ; стягнути з ОСОБА_5 вартість проведення експертизи ; цивільний позов не заявлявся ; запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався .

Керуючись ст. 314 , 369 – 371 , 373 – 376 , 475 КПК України , суд

У Х В А Л И В

Затвердити укладену 21 серпня 2026 року угоду про визнання винуватості між прокурором Кам`янської окружної прокуратури та ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року , та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді 5 років позбавлення волі .

На підставі ст. 75 КК України 2001 року ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк 1 рік .

На підставі ст. 76 КК України 2001 року зобов`язати ОСОБА_5 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Речовий доказ по справі – мобільний телефон Samsung Galaxy A25 5G , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 у чохлі-бампері синього кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 , повернути ОСОБА_7 .

Скасувати арешт майна , накладений на мобільний телефон Samsung Galaxy A25 5G , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 у чохлі-бампері синього кольору .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави вартість проведення експертизи в сумі 458 гривень 01 копійка .

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався .

Вирок може бути оскаржено з підстав , передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України , до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Південний районний суд міста Кам`янського на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано , набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку . Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення .

Суддя ОСОБА_1