Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №486/825/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/825/26

Провадження № 2/486/1185/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає, що 29.06.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 36297-06/2023, підписаний електронним підписом відповідача, відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 7000 гривень. За умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Відповідач свої обов`язки за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 69000 грн., з яких: 7000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 62000 грн. сума заборгованості за процентами. Позивач набув право вимоги за вказаним вище кредитним договором на підставі Договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Аванс Кредит». Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив платежу для погашення заборгованості за кредитним договором № 36297-06/2023 від 29.06.2023 року, яку просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача, а також понесені ними судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662, 40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 8 000, 00 грн.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.05.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до розгляду на 29.06.2026 року, також задоволено клопотання про витребування доказів у АТ «Універсал Банк».

Ухвалою суду від 29.06.2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з нез`явленням відповідача.

15.06.2026 до суду надійшли докази від АТ « Універсал Банк», витребувані ухвалою суду від 18.05.2026, проте Банком було ініційовано детальну перевірку, в ході якої повідомлено наступне: судячи з біну (411997), картка була емітована АТ Райффайзен Банк. Для уточнення інформації по рахунках, просять звернутися до АТ Райффайзен Банк, оскільки АТ «Універсал Банк» не володіє інформацією щодо зарахувань по рахунках іншого Банку.

09.07.2026 представник позивача надав суду клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у АТ «Райффайзен Банк» інформацію. Клопотання мотивоване неможливістю отримати відомості, які є банківською таємницею.

Ухвалою суду від 08.09.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання був належним чином повідомлений, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення. Також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 36297-06/2023, за умовами якого відповідач отримав фінансовий кредит в розмірі 7000 грн. строком на 360 днів, тобто до 22.06.2024 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2,50 % на добу. Згідно п. 1.6 вказаного договору кредитні кошти надаються безготівково на рахунок з використанням карти №4119-97хх-хххх-2157.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до позову додано копію листа директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250630115156 від 30.06.2025 зі змісту якого вбачається, що 29.06.2023 о 12:40:05 на рахунок № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти в розмірі 7000 гривень 00 копійок.

16.11.2023 року між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та ТОВ «Аванс Кредит» було укладено договір факторингу № 16112023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Аванс Кредит», в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 36297-06/2023 від 29.06.2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості у період з 17.11.2023 по 22.06.2024, наданого позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 , станом на момент подання позову до суду становить 69000 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту 7000 грн., заборгованості за процентами 62000 грн.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Умовами п. 2.1 договору сторони визначили, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до довідки iPay від 30.06.2025, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2022/01-від 12.01.2022, перерахувало кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 , транзакція 257093867 з призначенням платежу: зарахування 7000 грн.

Водночас відповідно до листа, наданого АТ «Універсал Банк» №Е/3315 від 14.06.2026, на виконання ухвали суду від 18.05.2026, судячи з біну (411997), картка № НОМЕР_1 була емітована АТ Райффайзен Банк. Для уточнення інформації по рахунках, запроповновано звернутися до АТ Райффайзен Банк, оскільки АТ «Універсал Банк» не володіє інформацією щодо зарахувань по рахунках іншого Банку.

Відповідно до листа, наданого АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/16803 від 25.09.2026 на виконання ухвали суду від 08.09.2026, на імя ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , проте, відповідно рух коштів за період з 29.06.2023 року не відбувався.

З огляду на вище викладене, суд позбавлений можливості встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів.

У зв`язку з вище викладеним суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 36297-06/2023 від 29.06.2023, укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до змісту частин першої та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Волощук