Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №127/33934/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/33934/26

Провадження 3/127/6440/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 1224 та ст. 124 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2026 справи про адміністративні правопорушення № 127/33934/26 і № 127/33936/26 було об`єднано в одне провадження і присвоєно об`єднаній справі № 127/33934/26.

11.09.2026 інспектором УПП у Вінницькій області майором поліції Сіваком А.А. та інспектором УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Шемчук І.М. було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 768736 та серії ЕПР1 № 768745, відповідно. З даних протоколів вбачається, що «04.09.2026 о 18 год. 01 хв. у м. Вінниця по вулиці Миколи Оводова, буд. 18, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Kogel SP24», д.н.з. НОМЕР_3 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме гранітний обмежувальний стовпчик, що належить Вінницькі міські раді, від чого стовпчик був пошкоджений, чим завдано матеріальних збитків. Після цього ОСОБА_1 залишив місце ДТП до якого був причетним». Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.10 та п. 10.9 ПДР України, тим самим вчинивши адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованих йому правопорушеннях визнав, однак повідомив, що не помітив, як пошкодив обмежувальний стовпчик. ОСОБА_1 зазначив, що ДТП сталася з його необережності, настання таких наслідків він не бажав й умислу не мав.

Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 124 КУпАП у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, настає адміністративна відповідальність.

Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.

Судом прийнято до уваги, що у відповідності до п. 1.10 ПДР України дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Цей термін охоплює будь-які зіткнення, наїзди, перекидання чи інші інциденти, що відбулися за участю автомобіля.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 768745 від 11.09.2026 ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР України.

Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб..

До протоколу про адміністративне правопорушення суду надано відеозапис з місця події, на якому зафіксовано факт скоєння наїзду на перешкоду у вигляді гранітного обмежувального стовпчика.

Суд зауважує, що в даній категорії справ відеозапис події є найбільш об`єктивним доказом, оскільки він фіксує обставини в режимі реального часу, незалежно від суб`єктивного сприйняття учасників ДТП.

Отже, в ході розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено, що 04.09.2026 о 18 год. 01 хв. у м. Вінниця по вулиці Миколи Оводова біля будинку № 18, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «транспортним засобом «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Kogel SP24», д.н.з. НОМЕР_3 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, будучи неуважним здійснив наїзд на перешкоду, а саме гранітний обмежувальний стовпчик, внаслідок чого пошкодив його.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України, що перебуває у причинному зв`язку із наслідками ДТП, а тому його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, судом встановлено, що після ДТП ОСОБА_1 залишив місце пригоди.

Відповідно до ст. 1224 КУпАП у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, настає адміністративна відповідальність.

Згідно із п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» п. 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.10 ПДР України, а тому вони охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 1224 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 11.09.2026 серії ЕПР1 № 768736 та серії ЕПР1 № 768745, відеозаписом з місця події наявним в матеріалах справи та іншими наявними в матеріалах справи належними доказами, а також поясненнями наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкції ст. 1224 та ст. 124 КУпАП передбачають альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Судом враховано, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за однорідні правопорушення не притягався. Грубе, повторне або систематичне порушення порядку користування правом керування транспортними засобами - відсутнє. Внаслідок вчинених адміністративних правопорушень настали негативні наслідки для потерпілої особи. Водночас обставини, які обтяжували б відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 33-36, 38, ч. 1 ст. 401, ст.ст. 1224, 124, 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП та стягнути з нього штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Суддя