Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №127/33148/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/33148/25

Провадження № 2/127/7439/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

представника позивача – Степанової С. М.,

представника відповідача – адвоката Дмитрійчук А. А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів в частині, стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2025 Вінницька міська рада звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 20.10.2022 на адресу Вінницької міської ради надійшов лист Вінницької окружної прокуратури від 20.10.2022 за №50/12564вих-22, з якого Вінницькій міській раді стало відомо, що відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2022 у справі №127/16/10/22, яке набрало законної сили 30.08.2022, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Судом у справі №127/16/10/22 встановлено, що розпорядженням Вінницького міського голови № 1 789-0 від 28.11.2019 ОСОБА_1 призначено директором КНП «ВМКПБ №2» з 02.12.2019 згідно з укладеним з ним контрактом та за результатами конкурсу. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора КНП «ВМКПБ №2», в порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні і підписанні наказів №51а від 26.02.2021, №52 а від 01.03.2021, №71 від 30.04.2021, №46 від 29.01.2021, №136 від 02.11.2020, №66 від 13.04.2021, №3 від 04.01.2021, №127 від 01.10.2020, №102-о від 18.06.2021, №137 від 01.12.2020, №134 від 02.11.2020, №148-о від 20.09.2021, №70 від 30.04.2021, №66 від 13.04.2021, №138 від 01.12.2020, №2 від 04.01.2021, згідно з якими надано надбавку лікарю УЗД ОСОБА_2 , яка є його дочкою, не повідомив не пізніше наступного робочого дня орган управління, про виникнення реального конфлікту інтересів та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2022 у справі №127/16110/22, яка набрала законної сили 30.08.2022, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 ст.172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800, 00 грн на користь держави.

Цією постановою суду встановлено та підтверджено сімейний (родинний) зв`язок директора КНП «ВМКПБ №2» ОСОБА_1 та лікаря вказаної установи ОСОБА_2 , встановлено, що вказані особи є один одному близькими особами відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення встановлена судовим рішенням у справі №127/16110/22 і не потребує доказуванню в цій цивільній справі.

Джерелами фінансування видатків на виплату муніципальних надбавок лікарю УЗД ОСОБА_2 за вище зазначеними наказами є кошти бюджету Вінницької міської територіальної громади, отримані КНП «ВМКПБ №2» на виконання Програми «Здоров`я вінничан на 2017-2022 роки», затвердженої рішенням Вінницької міської ради від 23.12.2016 №533 та рішенням виконавчого комітету міської ради від 09.04.2020 №821, зі змінами, «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених в бюджеті Вінницької міської територіальної громади на забезпечення закладів охорони здоров`я вторинного рівня, що надають медичну допомогу пацієнтам в умовах медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов`язаної із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, на виконання заходів програми «Здоров`я вінничан на 2017-2021 роки», (далі - Порядок №821).

У період здійснення керівництва КНП «ВМКПБ №2» відповідачем були видані накази, на підставі яких лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_2 , яка є його дочкою, отримала муніципальну надбавку до заробітної плати працівникам, які згідно наказів по підприємству безпосередньо надавали медичну стаціонарну допомогу хворим з COVID-19.

Сам факт корупційного діяння, в результаті якого було порушено порядок нарахування та виплати муніципальних надбавок дочці відповідача, тягне за собою заподіяння шкоди Вінницькій міській територіальній громаді, уповноваженим органом якої виступає Вінницька міська рада.

Листом від 28.10.2022 за №16/100/008/157880 Департамент охорони здоров`я Вінницької міської ради запропонував відповідачу в добровільному порядку повернути кошти бюджету Вінницької міської територіальної громади в сумі 58 677, 71 грн, враховуючи довідку КНП «ВМКПБ №2» від 27.10.2025 вих. №493 про виплату муніципальної надбавки ОСОБА_3 за 2020-2021 роки.

Разом з тим, під час підготовки позову до суду зроблено перерахунок зазначеної вище суми на підставі розрахунків по заробітній платі ОСОБА_2 , лікаря з ультразвукової діагностики, згідно з якими розмір завданої Вінницькій міській територіальній громаді шкоди, внаслідок отримання ОСОБА_2 муніципальної надбавки до заробітної плати з листопада 2020 по травень 2021 включно, за рахунок бюджету Вінницької міської територіальної громади складає 68 374,71 грн.

У зв`язку із вчиненням корупційних правопорушень ОСОБА_1 , видані з порушенням Закону України «Про запобігання корупції» накази №137 від 01.12.2020, №70 від 30.04.2021, №2 від 04.01.2021, №46 від 29.01.2021, №136 від 02.11.2020, №51а від 26.02.2021, №66 від 13.04.2021 «Про медперсонал, що надає меддопомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками COVID-19» (муніципальна надбавка)», в частині надання надбавки лікарю УЗД ОСОБА_2 , яка є його дочкою, на загальну суму 68 374, 71 грн, є незаконними, оскільки прийняті в умовах реального конфлікту інтересів.

Станом на час пред`явлення позову добровільно відповідачем завдана ним майнова шкода не відшкодована.

Позивачу з листа Вінницької окружної прокуратури від 20.10.2022 за №50/12564вих-22 стало відомо, що відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП. Отже, позовна заява Вінницької міської ради подана в межах процесуального строку встановленого ч. 1 ст. 262 ЦК України.

Позивач просить суд визнати незаконними та скасувати накази директора Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» Фесуна Анатолія Григоровича в частині:

- п.14 додатку 1 «Медперсонал, що надає медичну допомогу пацієнтам з ГРВІ, підозрою та підтвердженими випадками коронавірусної хвороби COVID-19 в гінекологічному корпусі закладу протягом листопада місяця» до наказу №136 від 02.11.2020 «Про медперсонал, що надає меддопомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками COVID-19» (муніципальна надбавка);

- п.11 додатку 1 «Медперсонал, що надає медичну допомогу пацієнтам з ГРВІ, підозрою та підтвердженими випадками коронавірусної хвороби COVID-19 в гінекологічному корпусі закладу протягом грудня місяця» до наказу №137 від 01.12.2020 «Про медперсонал, що надає меддопомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками COVID-19» (муніципальна надбавка);

- п.10 додатку 1 «Медперсонал, що надає медичну допомогу пацієнтам з ГРВІ, підозрою та підтвердженими випадками коронавірусної хвороби COVID-19 в гінекологічному корпусі закладу протягом січня місяця» до наказу №2 від 04.01.2021 «Про медперсонал, що надає меддопомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками

COVID-19» (муніципальна надбавка);

-п.11 додатку 1 «Медперсонал, що надає медичну допомогу пацієнтам з ГРВІ, підозрою та підтвердженими випадками коронавірусної хвороби COVID-19 в гінекологічному корпусі закладу протягом лютого місяця» до наказу №46 від 29.01.2021 «Про медперсонал, що надає меддопомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками COVID-19» (муніципальна надбавка);

-п.13 додатку 1 «Медперсонал, що надає медичну допомогу пацієнтам з ГРВІ, підозрою та підтвердженими випадками коронавірусної хвороби COVID-19 в гінекологічному корпусі закладу протягом березня місяця» до наказу №5l a від 26.02.2021 «Про медперсонал, що надає меддопомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками COVID-19» (муніципальна надбавка);

-п.13 додатку 1 «Медперсонал, що надає медичну допомогу пацієнтам з ГРВІ, підозрою та підтвердженими випадками коронавірусної хвороби COVID-19 в гінекологічному корпусі закладу протягом квітня місяця» до наказу №66 від 13.04.2021 «Про медперсонал, що надає меддопомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками COVID-19» (муніципальна надбавка);

-п.18 додатку 1 «Медперсонал, що надає медичну допомогу пацієнтам з ГРВІ, підозрою та підтвердженими випадками коронавірусної хвороби COVID-19 в гінекологічному корпусі закладу протягом травня місяця» до наказу №70 від 30.04.2021 «Про медперсонал, що надає меддопомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками COVID-19» (муніципальна надбавка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької міської ради кошти муніципальної надбавки до заробітної плати, виплачені ОСОБА_2 внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у сумі 68 374, 71 грн та витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою суду від 24.11.2025 позовну заяву було залишено без руху. 28.11.2025 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.12.2025 було відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12.03.2026 від представника відповідача адвоката Дмитрійчук А. А. надійшла заява про застосування строку позовної давності, яка обґрунтована тим, що позивач обґрунтував у позовній заяві наявність трудових відносин, між Вінницькою міською радою та керівником Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» - Фесуном А. Г. на підставі контракту№ 6, із строком від 02.12.2019 до 01.12.2022. Трудові відносини припинились достроково 23.03.2022, на підставі розпорядження міського голови від 22.03.2022, з підстав передбачених контрактом п.8 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом із трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Позивач зазначив, що саме з листа Вінницької окружної прокуратури від 20.10.2022 за № 50/12564 вих. 22 Вінницькій міській раді стало відомо, що відповідно до постанови Вінницького міського суду від 17.09.2022 у справі № 127/16110/22, та постанов від 10.08.2022 у справах № 127/16175/22, №127/16181/22 №127/16183/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КУпАП та, застосувавши загальний строк позовної давності у три роки, звернувся д суду 20.10.2025 з посиланням на норми ст.16, ч.1. ст. 262 та ч.1 ст.1166 ЦК України.

Однак, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника майнової шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, ч. 3 ст. 233 КЗпП України такий строк встановлюється в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Строк позовної давності по заявленим позовним вимогам почався з 20.10.2022 та закінчився 19.10.2023. Позивач звернувся до суду 20.10.2025 з пропуском річного терміну звернення до суду, з урахуванням вимог ст.223 КЗпП України, та з пропуском трьох річного строку звернення до суду, який закінчився 19.10.2025, з урахуванням вимог ст. 257 ЦК України, що стало підставою подати заяву про застосування строків позовної давності.

Представник відповідача просить суд відмовити у задоволені позовних вимог Вінницькій міській раді до ОСОБА_1 про визнання незаконними і скасування наказів в частині стягнення збитків, завданий внаслідок корупційного правопорушення, застосувавши строки позовної давності.

31.03.2026 від представника позивача на адресу суду надійшли заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності, в яких представник позивача вказує, що заявлені вимоги Вінницька міська рада обґрунтовує наявністю судового рішення, яке набрало законної сили, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, яким заподіяно шкоду Вінницькій міській територіальній громаді. Посилаючись на статті 66, 67, 68 Закону України «Про запобігання корупції» та постанову Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №126/512/22, вказує, що оскільки питання відшкодування шкоди, завданої державі корупційним правопорушенням, не врегульовано спеціальними актами, до таких правовідносин застосовуються загальні положення цивільного законодавства. Обставини справи №127/33148/25 є подібними до правової позиції Верховного Суду, оскільки предметом спору є відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок корупційного правопорушення; склад правопорушення полягає у винесенні незаконних наказів, що призвели до збитків територіальній громаді.

Крім того, на момент ухвалення постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2022 у справі №127/16110/22, набрало законної сили 30.08.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КупАП, відповідач не перебував у трудових відносинах з Вінницькою міською радою, що підтверджуються витягом з трудової книжки відповідача, наявний у матеріалах справи, що додатково, на думку представника позивача, виключає застосування норм трудового права до цих відносин.

Посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 05.11.2025 у справі №211/447/23, представник позивача вважає нерелевантними. Вказує, що у цій справі шкода завдана не в межах виконання трудової функції, а внаслідок вчинення корупційного правопорушення (конфлікт інтересів). Захисту підлягають не інтереси роботодавця, а публічний інтерес територіальної громади. Підставою для звернення є рішення суду про адміністративне корупційне правопорушення. До моменту набрання цією постановою законної сили (30.08.2022) у позивача не було законного підтвердження складу правопорушення (зокрема, вини особи), що є обов`язковим для деліктної відповідальності за ст. 1166 ЦК України.

З листа Вінницької окружної прокуратури від 20.10.2022 за № №50/12564вих-22 Вінницькій міській раді стало відомо, що відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП. Отже, позовна заява Вінницької міської ради подана в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст.262 ЦК України.

Крім того, з 02.04.2020 до 30.06.2023 перебіг строку позовної давності був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Зупинка строків стосувалася відносин, визначених у статтях 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України.

17.03.2022 до 29.01.2024 - на підставі доданого п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України перебіг строку позовної давності був зупинений за статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України.

З 30.01.2024 до 03.09.2025 - діяла зупинка перебігу строків позовної давності на підставі п. 19 ЦК України, який викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Після 04.09.2025 почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Отже, з урахуванням вище зазначених законодавчих змін та скасування зупинення строків, початком відновленого обчислення позовної давності слід вважати 04.09.2025. З огляду на це, строк позовної давності, на думку представника позивача, на момент подання позову не сплинув, просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності у справі №127/33148/25 та задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті, задоволено клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала пред`явлений позов та просила суд задовольнити його у повному обсязі. Додатково пояснила, що збитки завдані позивачу внаслідок корупційного правопорушення. На момент винесення судом постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності контракт з ним був розірваний за результатами службового розслідування, у зв`язку з порушенням умов контракту.

Вимога про визнання незаконними наказів в частині пред`явлена до відповідача, а не до юридичної особи, керівником якої був відповідач, бо саме він видав накази як директор комунального некомерційного підприємства. Цю вимогу представник позивача також підтримує.

Лікар ОСОБА_2 , яка як вбачається з постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності є його донькою, неправомірно одержала надбавки, тому що була порушена процедура, передбачена законом, тобто збитки територіальній громаді були завдані саме порушенням процедури.

На питання суду представник позивача пояснила, що якщо не брати до уваги порушення процедури, то лікар ОСОБА_2 можливо правомірно одержала надбавку, бо посада, яку вона займала надавала їй право на одержання такої надбавки, але накази про призначення надбавки підписані в реальному конфлікті інтересів, тому є незаконними. Представник позивача не може пояснити в чому в такому випадку полягає завдання шкоди бюджету. В постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд не визначив розмір збитків, завданих адміністративним правопорушенням. Шкода визначена представником позивача на підставі розрахункових листів, бо в довідці підприємства, наданій суду, допущена помилка.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнала, суду пояснила, що пред`явлені позовні вимоги не є ефективним способом захисту, вказані в позові суми не є збитками. Вимога про скасування наказів є неефективним способом захисту, відповідачем не може бути ОСОБА_1 , тому в її задоволенні також просить відмовити.

Крім того, представник позивача вважає, що судом має бути застосований строк позовної давності. Розпорядженням міського голови з відповідачем був розірваний контракт 22.02.2022 на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, тобто на підставі порушення умов контракту, що ґрунтуються на положеннях Закону України «Про запобігання корупції». Всі докази свідчать, що станом на 22.02.2022, позивач був обізнаний про вчинене правопорушення: актом службового розслідування зафіксовані збитки, яких зазнав міський бюджет у зв`язку з виплатою надбавки. 28.10.2022 був направлений лист про відшкодування шкоди в добровільному порядку, що також свідчить про обізнаність позивача.

Також представник відповідача зазначила, що відповідач вважає, що збитки ним були завдані в трудових відносинах як працівником під час виконання службових обов`язків, в зв`язку з чим просить застосувати строк позовної давності, передбачений КЗпП України та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

Встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» є закладом охорони здоров`я. Підприємство засноване на комунальній власності Вінницької міської об`єднаної територіальної громади. Власником підприємства є Вінницька міська об`єднана територіальна громада в особі Вінницької міської ради. Підприємство підзвітне і підконтрольне власнику. Органом управління є департамент охорони здоров`я Вінницької міської ради. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, відповідні рахунки в органах Державного казначейства України, установах банків, печатку із своїм найменуванням, а також штампи та печатки, необхідні для виконання покладених на нього завдань, бланки та інші реквізити. Поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює директор (пункти 1.1., п.1.3., п.1.4, п.1.8., п. 6.1. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 30.08.2019 №1890) (а. с. 15-18) .

Розпорядженням міського голови від 28.11.2019 №1789-о «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» з 02.12.2019 згідно з укладеним контрактом, за результатами конкурсу (а. с. 21).

Контракт №6 з керівником некомерційного підприємства, що є в комунальній власності був підписаний позивачем та відповідачем 02.12.2019 на строк з 02.12.2019 по 01.12.2022 (а. с. 22-28).

З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 вбачається, що він з 02.12.2019 призначений на посаду директора КНП «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» згідно з укладеним контрактом, за результатами конкурсу, на підставі розпорядження міського голови від 28.11.2019 №1789-о, а 23.03.2022 звільнений з посади директора з підстав, передбачених контрактом, п. 8 ст. 36 КЗпП України, на підставі розпорядження міського голови від 22.03.2022 №454/о (а. с. 147 зворот-148).

Листом від 20.10.2022 вих. №50/12564вих-22 Вінницька окружна прокуратура повідомила Вінницьку міську раду, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2022 у справі №127/16110/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Також постановами Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2022 у справах №127/16175/22, 127/16181/22, 127/16183/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУПАП (а. с. 59-60).

Як вбачається з постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2022 у справі №127/16110/22, яка набула законної сили 30.08.2022, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора КНП «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», в порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні і підписанні наказів, якими передбачалось надання надбавок та премій лікарю УЗД ОСОБА_2 , яка є його донькою, не повідомив орган управління про виникнення реального конфлікту інтересів та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800, 00 грн на користь держави.

З постанови Вінницького апеляційного суду від 03.01.2023 у справі №127/16110/22 слідує, що ОСОБА_1 апеляційною інстанцією відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

З довідки КНП «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» від 27.10.2022 вих. № 493 про виплату муніципальної надбавки ОСОБА_3 за 2020-2021 роки вбачається, що сума нарахувань за період з 01.11.2020 по 30.04.2021 включно становила 58 677, 71 грн (а. с. 61).

З листа виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.10.2022 вих. №01/00/011/158131, адресованого Вінницькій окружній прокуратурі, слідує, що 20.10.2022 підприємство надсилало листа лікарю УЗД ОСОБА_2 з пропозицією повернути кошти в сумі 130 886, 28 грн, виплачені на підставі наказів, прийнятих в умовах конфлікту інтересів, в добровільному порядку до 20.11.2022 (а. с. 62-63).

Департаментом охорони здоров`я Вінницької міської ради 28.10.2022 за вих. № 16/ісо008157880 ОСОБА_1 адресовано листа з пропозицією у добровільному порядку повернути кошти до 20.11.2022. Сума коштів, що підлягає поверненню до місцевого бюджету - 58 677, 71 грн, отриманих з бюджету Вінницької міської територіальної громади (а. с. 67-69).

З наказів КНП «ВМКПБ №2» «Про медперсонал, що надає допомогу пацієнтам з підозрою та підтвердженими випадками CОVID-19» (муніципальна надбавка) та додатків №1 до них, підписаних відповідачем, №136 від 02.11.2020, №137 від 01.12.2020, №2 від 04.01.2021, №46 від 29.01.2021, №51а від 26.02.2021, №66 від 13.04.2021, №70 від 30.04.2021 вбачається, що наказами визначено нижче перерахованих співробітників такими, що надають медичну допомогу пацієнтам з ГРВІ, підозрою та підтвердженими випадками коронавірусної хвороби CОVID-19 в гінекологічному корпусі закладу в листопаді, грудні 2020 року, в січні, лютому, березні, квітні, травні 2021 року відповідно, надано розпорядження медичному директору В. М. Яровенко, головній акушерці ОСОБА_5 організувати забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту та засобами дезінфекції (а. с. 70-88, 90-91). В додатку №1 до кожного наказу зазначено прізвище – ОСОБА_2 , лікар УЗД.

Судом також були досліджені розрахункові листи лікаря з ультразвукової діагностики жіночої консультації з денним стаціонаром ОСОБА_2 за листопад 2020 року (доплата по CОVID-19, лікарі – 11 250, 00 грн, доплата за пандемію – 4 790, 00 грн), грудень 2020 року (доплата по CОVID-19, лікарі – 11 250, 00 грн, доплата за пандемію – 8 383, 52 грн, доплата за пандемію – 8 383, 52 грн), січень 2021 року ( доплата по CОVID-19 лікарі – 8 289, 48 грн, доплата по CОVID-19 – 1 144, 32 грн, доплата за пандемію – 7 411, 26 грн), лютий 2021 року

(доплата по CОVID-19 лікарі – 8 437, 50 грн, доплата по CОVID-19 – 1 164, 75 грн), березень 2021 року (доплата по CОVID-19 лікарі – 6 647, 73 грн, доплата за пандемію – 7 543, 61 грн, доплата за пандемію – 5 943, 44 грн), квітень 2021 року (доплата по CОVID-19 лікарі – 11 250, 00 грн, доплата по CОVID-19 – 1 553, 00 грн, доплата за пандемію – 10 058, 14 грн) (а. с. 92-94). Розрахункові листи ніким не підписані.

Судом також досліджені:

- рішення Вінницької міської ради від 24.12.2020 №89 «Про хід виконання Програми «Здоров`я вінничан на 2017-2020 роки» у 2020 році та внесення змін до рішення міської ради від 23.12.2016 №533 (зі змінами), яким відповідно до п. 2.2. виділені кошти в сумі 37 621, 90 тис. грн на муніципальну надбавку до заробітної плати медичному персоналу для закладів вторинного рівня;

- рішення Вінницької міської ради від 22.05.2020 №2221 «Про внесення змін до рішення міської Ради від 23.12.2016 №533 (зі змінами)», Додаток №3 до рішення міської ради від 22.05.2020 №2221, в якому в розділі 4 «Заходи програми» (п. 5) передбачено встановлення муніципальної щомісячної надбавки до заробітної плати працівникам, які були залучені (згідно наказів по підприємствам) до надання медичної допомоги пацієнтам відповідно до чинних Стандартів медичної допомоги COVID-19 в період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема лікарям – 6 212, 00 грн;

- рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.04.2020 №821 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених в бюджеті Вінницької міської об`єднаної територіальної громади на забезпечення закладів охорони здоров`я вторинного рівня, що надають медичну допомогу пацієнтам в умовах медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов`язаної із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, на виконання заходів програми «Здоров`я вінничан на 2017-2020 роки», відповідно до якого одержувачем бюджетних коштів, зокрема, є КНП «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2»;

- рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13.08.2020 №1603 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради 09.04.2020 №821», яким передбачено встановлення муніципальної щомісячної надбавки до заробітної плати працівникам, які були залучені (згідно наказів по підприємствам) до надання медичної допомоги пацієнтам відповідно до чинних Стандартів медичної допомоги COVID-19 в період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема лікарям – 6 212, 00 грн; у розділі ІІІ Порядку передбачено, що нарахування та виплата муніципальної щомісячної надбавки здійснюється згядно наказу по Департаменту охорони здоров`я міської ради та наказу по підприємству, відповідно до фактично відпрацьованого робочого часу кожним працівником;

- рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.10.2020 №2232 «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради», яким передбачено збільшення розміру надбавки працівника, які безпосередньо надають медичну стаціонарну допомогу хворим з COVID-19, лікарям з 01.10.2020 до 15 000, 00 грн;

- рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 14.01.2021 №54 «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради» щодо продовження дії Порядку використання коштів під час дії програми «Здоров`я вінничан на 2017-2021 роки»;

- рішення Вінницької міської ради від 09.10.2020 №2444 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.12.2016 №533 (зі змінами), яким внесені зміни до додатку до рішення міської ради від 23.12.2026 №533 «Про хід виконання програми «Здоров`я вінничан на 2013-2016 роки» та затвердження міської програми «Здоров`я вінничан на 2017-2020 роки» (зі змінами), в якому в розділі 4 «Заходи програми» (п. 5) передбачено встановлення з 01.10.2020 на період дії карантину, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, для закладів охорони здоров`я, які уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій в тому числі за пакетом медичних послуг №31 «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» працівникам, які безпосередньо надають медичну стаціонарну допомогу хворим з COVID-19, зокрема, лікарям – 15 000, 00 грн (а. с. 19-20, 29-36, 39-43, 46-50, 54-55, 56-58, 157-159).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про запобігання корупції», відповідними нормами ЦК України.

Згідно зі статтею 66 Закону України «Про запобігання корупції» збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 1, 3 статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 2, частиною 3 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - посадові особи юридичних осіб публічного права.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно з частиною 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Щодо вимог про визнання незаконними та скасування окремих пунктів наказів директора КНП «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» Фесуна А. Г. суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частиною першою статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов`язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За змістом частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Отже, керівник юридичної особи, видаючи наказ у межах наданих йому повноважень, діє не як самостійний суб`єкт, від власного імені, а як орган юридичної особи та від її імені. Відповідні управлінські рішення є актами юридичної особи, хоча безпосередньо підписуються її керівником. Отже, підписання директором наказу юридичної особи не перетворює такий наказ на особистий акт директора як фізичної особи, що вбачається зі Статуту підприємства (а. с. 15-18).

У цій справі оспорювані пункти наказів були видані відповідачем у період виконання ним повноважень директора підприємства, стосувалися організації оплати праці працівників цього підприємства та визначали підстави і порядок проведення відповідних виплат за рахунок коштів місцевого бюджету, що перебували у розпорядженні юридичної особи. Сам по собі факт того, що накази підписані відповідачем як директором підприємства, не є підставою для покладення на нього як на фізичну особу процесуального статусу відповідача за вимогою про скасування актів юридичної особи.

У цій справі позовну вимогу про визнання незаконними та скасування пунктів наказів заявлено саме до ОСОБА_1 , колишнього директора підприємства, а не до комунального некомерційного підприємства, накази якого оспорюються. Отже, ОСОБА_1 є неналежним відповідачем за вимогою про визнання незаконними та скасування пунктів наказів юридичної особи. Встановлення судом факту, що при прийнятті відповідних рішень відповідач діяв в умовах реального конфлікту інтересів, саме по собі не змінює природи оспорюваних наказів як актів юридичної особи.

Оскільки оспорювані накази є актами комунального некомерційного підприємства, юридичної особи, а позовні вимоги про визнання їх незаконними та скасування пред`явлено до фізичної особи, колишнього директора підприємства, ОСОБА_1 , суд доходить висновку про пред`явлення цих вимог до неналежного відповідача. За таких обставин, з урахуванням положень статей 48, 51 ЦПК України, підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування пунктів наказів саме щодо ОСОБА_1 як відповідача - немає. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування пунктів наказів, заявлених до ОСОБА_1 як фізичної особи, колишнього директора комунального некомерційного підприємства, слід відмови

Щодо наявності підстав для відшкодування шкоди суд зазначає таке.

Наведена вище норма статті 66 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлює автоматичного обов`язку особи, притягнутої до відповідальності за пов`язане з корупцією правопорушення, відшкодовувати будь-які виплати, здійснені внаслідок її дій. Для покладення цивільно-правової відповідальності необхідним є встановлення складу цивільного правопорушення, зокрема протиправної поведінки, фактичної майнової шкоди, її розміру та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною майновою шкодою.

Отже, сам по собі факт встановлення у діях відповідача правопорушення, пов`язаного з реальним конфліктом інтересів, не є достатньою правовою підставою для стягнення з нього суми виплат, здійснених особі, щодо якої виник конфлікт інтересів. Позивач повинен довести, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача відповідні кошти були виплачені без законних підстав або в більшому розмірі, ніж вони підлягали виплаті, та що саме ця обставина спричинила заявлену до відшкодування майнову шкоду, а також розмір цієї шкоди.

Судом встановлено, що відповідач, перебуваючи на посаді керівника комунального некомерційного підприємства, приймав рішення (підписував вище зазначені накази) щодо нарахування та виплати своїй доньці ОСОБА_2 доплати, пов`язаних із роботою з пацієнтами, хворими на COVID-19. За вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів відповідач був притягнутий до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Разом із тим із установлених судом обставин не вбачається, що сама по собі виплата доньці відповідача доплати за роботу, пов`язану з наданням медичної допомоги пацієнтам із COVID-19, була безпідставною.

Нормативне регулювання оплати праці медичних працівників у період поширення COVID-19 передбачало спеціальні доплати працівникам закладів охорони здоров`я, які були залучені до надання відповідної медичної допомоги.

Зокрема, у листопаді та грудні 2020 року діяли положення постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2020 № 331, постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65 у відповідній редакції, а також наказ Міністерства охорони здоров`я України від 29.09.2020 № 2215, яким до переліку посад медичних працівників було прямо включено посаду «лікар з ультразвукової діагностики».

При цьому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.07.2020 № 1604 посаду «лікар з ультразвукової діагностики» також було включено до переліку посад медичних та інших працівників, безпосередньо зайнятих у ліквідації епідемії та лікуванні пацієнтів з COVID-19.

У січні-березні 2021 року діяли положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65 у редакції з урахуванням змін, внесених, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 22 та від 15.02.2021 № 120. З 01.04.2021 застосовувався Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II–IV кварталах 2021 року, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2021 № 133, який передбачав окремі механізми фінансування стаціонарної медичної допомоги пацієнтам із COVID-19.

Отже, нормативне регулювання відповідного періоду пов`язувало право медичних працівників на відповідні виплати не з особистим рішенням конкретного керівника, а з наявністю передбачених законодавством умов: фактичною зайнятістю працівника у наданні відповідної медичної допомоги, діяльністю закладу в межах відповідного механізму фінансування та дотриманням установленого порядку нарахування виплат. Такі ж умови передбачені і вище зазначеними рішеннями Вінницької міської ради та виконавчого комітету Вінницької міської ради, якими встановлена муніципальна надбавка медичним працівникам.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 фактично працювала лікарем з ультразвукової діагностики та була залучена до роботи з пацієнтами, хворими на COVID-19. Позивач не довів, що вона не виконувала відповідної роботи, не відповідала встановленим законодавством умовам для отримання доплати або що за відсутності дій відповідача така виплата не була б їй належною. З вище наведених наказів вбачається розпорядження уповноваженим працівникам підприємства забезпечити працівників, серед яких вказана ОСОБА_2 , засобами індивідуального захисту та засобами дезінфекції, що також свідчить про її залучення до роботи з відповідною категорією пацієнтів.

На думку суду, у цій справі необхідно розмежувати право працівника на отримання відповідної доплати та порушення відповідачем встановленого антикорупційним законодавством порядку врегулювання реального конфлікту інтересів. Саме по собі порушення відповідачем вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів не свідчить про те, що його донька не мала права на виплату, яке виникло внаслідок її фактичної роботи та відповідності передбаченим законодавством умовам. Для висновку про заподіяння позивачу майнової шкоди необхідно встановити, що внаслідок саме дій відповідача кошти місцевого бюджету були витрачені без законних підстав. Однак таких обставин, на думку суду, позивачем не доведено.

Покладення на відповідача обов`язку компенсувати кошти місцевого бюджету, які були належними до виплати одержувачу та виплачені за наявності передбачених законом та рішеннями органів місцевого самоврядування підстав, лише через порушення ним процедури врегулювання конфлікту інтересів, на думку суду, є безпідставним.

У цьому контексті суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.07.2018 у справі № 408/2151/17-ц, відповідно до якого сам факт притягнення особи до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення не є самостійною та достатньою підставою для стягнення з неї відповідних грошових коштів; для цивільно-правового відшкодування необхідним є встановлення передбачених законом умов відповідальності, у тому числі факту заподіяння шкоди та причинного зв`язку між діями особи і такою шкодою.

Щодо розміру заявленої до стягнення суми суд зазначає таке.

Позивач повинен довести не лише факт наявності шкоди, але й її конкретний розмір.

Як убачається з матеріалів справи, надана позивачем довідка вих. №493 від 27.10.2022, містить відомості про суму виплат у розмірі 58 677, 71 грн, тоді як у позовній заяві заявлено до стягнення 68 374, 71 грн. Отже, існує розбіжність між сумою, зазначеною у наданій позивачем довідці комунального некомерційного підприємства, та сумою, заявленою до стягнення. На підтвердження більшого розміру вимог позивач посилається на відповідні розрахункові листи, які ніким не підписані. Проте самі по собі такі розрахунки не звільняють позивача від обов`язку довести походження кожної складової заявленої суми та її відповідність первинним бухгалтерським документам.

Для встановлення реального розміру майнової шкоди суду необхідно мати можливість перевірити, який розмір доплати був визначений, за який період вони нараховані, на підставі яких документів здійснювалось нарахування, яка кількість фактично відпрацьованого часу припадала на роботу, пов`язану з COVID-19 та які суми фактично були виплачені та чи виплачувались ці кошти за рахунок коштів місцевого бюджету чи за рахунок коштів, одержаних підприємством відповідно до договорів, укладених з Національною службою здоров`я України.

За відсутності належних допустимих та достатніх доказів, які б усували зазначені розбіжності та дозволяли встановити конкретний розмір фактично заподіяної позивачу майнової шкоди, вимога про стягнення 68 374, 71 грн не може вважатися доведеною.

При цьому недоведеність розміру заявленої шкоди має самостійне значення для вирішення спору, оскільки відповідно до статті 1166 ЦК України відшкодуванню підлягає саме заподіяна майнова шкода, а не сума, визначена позивачем розрахунковим шляхом без надання належних допустимих та достатніх доказів.

Отже, позивачем не доведено сукупності необхідних умов для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у заявленому розмірі, а саме того, що виплата відповідних коштів доньці відповідача була незаконною, що саме внаслідок дій відповідача позивачу заподіяно майнову шкоду та що така шкода становить саме 68 374, 71 грн. За таких обставин позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди задоволенню не підлягають.

Суд вважає необхідним зазначити, що не погоджується з доводами представника відповідача, що між сторонами існували трудові відносини з відшкодування шкоди, завданої працівником. Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої вчиненням адміністративного правопорушення, тобто цивільні правовідносини, а не трудові.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову із-за недоведеності складу цивільного правопорушення питання застосування позовної давності судом не досліджувалось.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З платіжних інструкцій №1402 від 15.10.2025 та №1606 від 26.11.2025 вбачається, що при пред`явленні позову до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 6 056, 00 грн. Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, підстави для відшкодування позивачу понесених судових витрат - відсутні.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про запобігання корупції», частиною 1, 3 ст.40 КУпАП, ч.1 ст.1166 ЦК України, статями 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів в частині, стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 12.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: Вінницька міська рада, ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА