Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №127/31468/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31468/26

Провадження № 2-а/127/333/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокуВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Бральчук Р.А.,

представника позивача Парпальос В.В.,

представника відповідача Морозюка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся з позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 25.08.2026 року постановою головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м.Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №81811665 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № R557843/3437 від 29.05.2026 року. Про винесення вказаної постанови позивачу не було відомо, засобами поштового зв`язку позивачу вона не направлялась. Про постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R557843/3437 від 29.05.2026 року позивач дізнався фактично після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №81811665. Таким чином, позивачу стало відомо, що 29.05.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № R557843/3437.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова не містить належних відомостей про орган, від імені якого вона винесена, а також достатнього та конкретного опису обставин, які, на думку посадової особи, свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також підпису особи, яка розглянула справу.

Постановою № R557843/3437 від 29.05.2026 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Зі змісту постанови № R557843/3437 від 29.05.2026 року вбачається, що за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Однак, позивач вважає, що вказана постанова не містить посилання на будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення.

На думку позивача, оскаржувана постанова є необґрунтованою, безпідставною та протиправною, а тому, такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.

У п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Позивач зазначає, що жодної повістки до ТЦК та СП для проходження ВЛК, а також жодного направлення на ВЛК він не отримував. Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» повторний огляд з метою визначення придатності до військової служби позивач проходив 28.01.2025 року, що підтверджується направленням від 28.01.2025 року №200, актом дослідження стану здоров`я №474. Тобто, як стверджує позивач, він у передбачений законом строк, до 05.06.2025 року пройшов ВЛК, що свідчить про відсутність у діях позивача порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тому, зроблені в оскаржуваній постанові висновки не ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах, а сама постанова не встановлює конкретних обставин, які б дозволяли зробити висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, позивач вказує на те, що йому не надсилались і не вручались протокол про адміністративне правопорушення, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Тобто справа була розглянута за його відсутності, без завчасного повідомлення про час та місце розгляду справи, чим було порушено вимоги ст. 268 КУпАП щодо забезпечення реалізації прав позивача, зокрема можливості надати пояснення та докази на стадії розгляду справи, які прямо спростовують висновок посадової особи про вчинення позивачем правопорушення.

Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову № R557843/3437 від 29.05.2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2026 року позивачу було поновлено строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження та роз`яснено, що відповідач має право подати суду відзив на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами та правовими підставами, а також вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджених наказом МО України від 14.08.2008 року за №402, військовозобов`язані проходять повторний медичний огляд раз на п`ять років в мирний час та раз на рік під час воєнного стану.

Крім того, відповідно до абз. 2 ст. 69 постанови КМУ №560 від 156.04.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

З огляду на вимоги п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», позивач був зобов`язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду та пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025 року.

Як зазначає представник відповідача у відзиві, доказів такого звернення і проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби позивач суду не надав. Згідно з ЄДРПВтаР відомості про медичний огляд ОСОБА_1 мають місце за 13.10.1994 року: «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Зміст долученого позивачем до позовної заяви направлення №200 від 28.01.2025 року та Акт №474, на думку представника відповідача, свідчать лише про факт медичного огляду одним лікарем (травматологом), а не комісійно визначених Положенням лікарів. Фіксація проходження ВЛК відповідно до п. 22.7 розділу ІІ Положення оформляється Довідкою, а не Актом.

Таким чином, представник відповідача вважає, що станом на момент складення протоколу від 08.03.2026 року, позивачем не було пройдено медичний огляд ВЛК після 1994 року, тому причиною притягнення позивача до адміністративної відповідальності 29.05.2026 року відповідачем стало не проходження позивачем медичного огляду ВЛК щодо придатності до військової служби. Представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова відповідає положенням КУпАП та була винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Додатково зазначила, що відповідачем відповідно до вимог ст. 77 КАС України, не виконано обов`язок щодо доведення правомірності оскаржуваної постанови та не надано жодних доказів на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві щодо неправомірності та необґрунтованості вказаної постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані в їх обґрунтування докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.08.2026 року постановою головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м.Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №81811665 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № R557843/3437 від 29.05.2026 року.

Про постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R557843/3437 від 29.05.2026 року позивач дізнався фактично після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №81811665, що сторонами визнається та не заперечується.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення № R557843/3437 від 29.05.2026 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з якої вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території ряду областей України, зокрема і на території Вінницької області.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з вимогами п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. З 1 березня 2025 року в Україні внесені зміни до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України (ЗСУ). Відповідний наказ Міністерства оборони України № 4 від 03.01.2025 року затверджує новий порядок проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) для військовозобов`язаних та призовників. Цим нормативним актом передбачено, що з 1 березня 2025 року направлення на медичний огляд військовозобов`язаних до ВЛК буде здійснюватися виключно за рішенням керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а також начальників центрів рекрутингу ЗСУ.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5.01.2024 року за №36/41381.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ наведеної вище Інструкції протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За змістом ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджуються та не спростовані стороною відповідача обставини того, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» повторний огляд з метою визначення придатності до військової служби позивач проходив 28.01.2025 року, що підтверджується направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.01.2025 року №200, засвідченого підписами лікаря та голови ВЛК, актом дослідження стану здоров`я №474 згідно з яким ОСОБА_1 28.01.2025 року проходив амбулаторне обстеження у КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» у лікаря травматолога за направленням військового комісаріату (ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.01.2025 року №200. Тому суд вважає доведеним твердження позивача щодо проходження ним у передбачений законом строк, до 05.06.2025 року ВЛК, що свідчить про відсутність у діях позивача порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідачем на виконання вимог ст. 72, 77 КАС України не надано суду належних та допустимих доказів щодо: належного оповіщення відповідачем позивача ОСОБА_1 про підстави та необхідність проходження ним повторного ВЛК; вручення йому направлення для проходження ВЛК або його відмови від отримання такого направлення; визнання ОСОБА_1 обмежено придатними або тимчасово непридатним до військової служби на підставі рішення військово-лікарської комісії про ступінь його придатності до військової служби; приймання ОСОБА_1 на військову службу за контрактом тощо.

Також слід зазначити, що у протоколі №361 від 08.05.2026 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складеного відносно ОСОБА_1 , в частині «Суть адміністративного правопорушення» зазначено, що громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Слід зазначити, що у вказаному протоколі позивач надав письмове пояснення про те, що він проходив ВЛК 28.01.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також з вказаного протоколу вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення мав відбутися 19.05.2026 року о 10 год. 00 хв., проте оскаржувана постанова була винесена 29.05.2026 року. Таким чином, протокол №361 від 08.05.2026 року містить розбіжності щодо кваліфікації дій/бездіяльності ОСОБА_1 , а також щодо дати, часу та місця розгляду справи, а тому вказаний протокол не може вважатись належним та допустимим доказом вини позивача та фактично єдиною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності без дослідження всіх доказів по справі у їх сукупності та взаємозв`язку.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо належного повідомлення позивача про дату (29.05.2026 року), час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, а також щодо подання ним заяви про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Таким чином, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи відносно нього, чим відповідач порушив вимоги ст. 268 КУпАП щодо можливості реалізації позивачем його процесуальних прав, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката тощо.

Таким чином, винесення постанови № R557843/3437 від 29.05.2026 року відносно ОСОБА_1 , відбулось з порушенням вимог ст. 247, 268, 280, 283 КУпАП, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Сплачений помилково позивачем судовий збір у розмірі 665,60 грн,, слід повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 58, 62, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», ст.ст. 7-9, 38, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 280, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 72-78, 90, 121, 122, 139, 241-246, 250, 255, 286, 268-272, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову № R557843/3437 від 29.05.2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.), що був сплачений згідно з квитанцією до платіжної інструкції №2.828751589.1 від 04.09.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 12.10.2026 року.

Суддя: