Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №147/1577/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1577/26

Провадження № 2-о/147/47/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецького районного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

присяжних - Савчук С.В., Натолочного І.М.,

із секретарем Свистун А.П.,

за участі:

представника заявника: адвоката Мазура О.В.

представника заінтересованої особи: адвоката Зінькової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області в особі Опікунської ради при виконавчому комітеті Тростянецької селищної ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника адвокат Мазур О.В. звернувся до суду із заявою про визнання особи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною та призначити її опікуном ОСОБА_1 . У прохальній частині заяви клопотав про призначення судово-психіатричної експертизи на предмет встановлення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною сестрою заявника ОСОБА_1 , являється особою з інвалідністю ІІ групи та потребує догляду. Через свої захворювання двоюрідна сестра заявника потребує постійної сторонньої допомоги, не може висловлювати свої думки, приготувати собі їжу, одягнутися, не розуміє обставин, що відбуваються навколо неї, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих. Враховуючи, що на даний час ОСОБА_1 є її єдиним близьким родичем та має змогу займатися піклуванням та доглядом за своєю сестрою, а їй постійно потрібна стороння допомога. Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною та призначити її опікуном ОСОБА_1 .

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 24.06.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання.

06.07.2026 представник заявника через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про призначення експертизи, зазначив, що ОСОБА_2 хворіє психічним захворюванням, а саме параноїдна шизофренія за кодом F20.0, а також супітніми захворюваннями: порушення акомодації (Н52.5) та інші уточнені ураження сітківки. Просив суд призначити судову психіатричну експертизу з метою визначення психічного стану ОСОБА_2 та доручити проведення експертизи експертам Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України».

08.07.2026 ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області доручено експертам Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» проведення судово-психіатричної експертизи. Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

17.09.2026 до суду надійшов висновок експерта №650 за результатами судово-психіатричної експертизи від 27.08.2026.

Ухвалою суду 18.09.2026 поновлено провадження у справи та призначено справу до судового розгляду.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату місце та час судового розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив будь яких клопотань не заявляв

Представник ОСОБА_1 , адвокат Мазур О.В., в судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовільнити, зазначив, що ОСОБА_1 є єдиним близьким родичем ОСОБА_2 який може здійснювати опіку над нею. Вказав, що наразі ОСОБА_1 несе військову службу у тилових структурах, до участі у бойових діях не залучається за станом здоров`я. Інших осіб, які б могли опікуватися ОСОБА_2 немає.

Представник ОСОБА_2 , адвокат Зінькова І.В. зазначила, що не має заперечень щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною та щодо призначення ОСОБА_1 її опікуном. Підтвердила обставини, вказані представником заявника.

Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився. 07.07.2026 просив суд проводити розгляд судового засідання без участі представника Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області.

Ураховуючи наведене, а також обставини даної справи та надані на їх підтвердження докази, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні, на підставі зібраних у справі доказів, за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч.2 п.1ст.293 ЦПК України).

Главою 2 Розділу IV ЦПК України врегульовано саме порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою заявника, оскільки їхні матері є рідними сестрами. Свідоцтвом про народження заявника НОМЕР_1 підтверджується, що його матір`ю є ОСОБА_3 . Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 підтверджується, що її матір`ю є ОСОБА_4 . Водночас із посвідки про народження ОСОБА_5 серії № НОМЕР_3 та посвідки про народження матерії ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 вбачається, що їхніми батьками є одні й ті самі особи, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що свідчить про те, що вони є рідними сестрами. Крім того, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00058248484 від 08.05.2026 підтверджується зміна прізвища матері заявника з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » після укладення шлюбу. Також витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00058310220 від 12.05.2026 підтверджується зміна прізвища матерії ОСОБА_2 , а саме те, що її дошлюбним прізвищем було « ОСОБА_9 », а після укладення шлюбу вона змінила його на прізвище чоловіка – « ОСОБА_11 », що відповідає даним, зазначеним у свідоцтві про народження ОСОБА_2 . Окрім того Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00058311276 від 12.05.2026, свідчить про повернення ОСОБА_4 до дошлюбного прізвища « ОСОБА_9 », що також узгоджується із даними, зазначеними у свідоцтві про смерть.(а.с. 12-19).

ОСОБА_2 фактично немає близьких родичів, які могли б здійснювати над нею опіку та забезпечувати належний догляд. Мати ОСОБА_2 – ОСОБА_6 , яка за життя здійснювала догляд за донькою, померла (а.с.19).

Батько ОСОБА_2 – ОСОБА_12 покинув сім`ю, коли донька перебувала в малолітньому віці. Шлюб між її батьками офіційно розірвано 09.08.1979, коли ОСОБА_2 було лише 4 роки. Після розірвання шлюбу батько фактично припинив будь які сімейні відносини із дочкою, участі у її житі, вихованні та догляді не брав. Інформація про місце його перебування відсутня. Аналогічні відомості вбачаються і з подання органу опіки та піклування.

Інших осіб із числа близьких родичів, які могли б взяти на себе обов`язки опікуна, у ОСОБА_2 немає. У зв`язку із цим саме ОСОБА_1 фактично здійснює необхідну допомогою, підтримку та догляд за ОСОБА_2 .

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №215/25/63/В, виданий КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», відповідно до якого ОСОБА_2 визнана особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного захворювання. Основний діагноз: параноїдна шизофренія. Супутні діагнози: порушення акомодації та інші уточнені ураження сітківки. Інвалідність встановлена безстроково. Згідно з рішенням експертної команди у ОСОБА_2 визначено виражений ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, спілкування, контролю за своєю поведінкою. Здобуття освіти та трудової діяльності, а також помірний ступінь обмеження здатності до орієнтації (а.с. 24-31).

Згідно зі ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 39, 40 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Так, ухвалою суду від 08.07.2026 доручено експертам Вінницької філії судових експертиз ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України" проведення судово - психіатричної експертизи. На вирішення експертизи поставити такі питання: чи страждає ОСОБА_2 на будь-яке психічне захворювання? Чи є захворювання ОСОБА_2 хронічним і стійким? Чи дозволяє психічне захворювання ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними? Чи потребує ОСОБА_2 стороннього догляду та встановлення над нею опіки.

Відповідно до висновку експерта №650 від 27.08.2026, встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії (F20.00). Внаслідок свого захворювання ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 потребує встановлення над нею опіки (а.с.83-85)

Таким чином, розглянувши подані заявником документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 позбавлена можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, відтак, є підстави для визнання її недієздатною фізичною особою.

Згідно ч.1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Частиною 1 ст.300 ЦПК України визначено, що суд ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до подання опікунської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області за №206 від 14.07.2026, орган опіки та піклування встановив можливість виконання обов`язків опікуна ОСОБА_1 в разі визнання Тростянецьким районним судом його сестри ОСОБА_2 недієздатною (а.с.73-76).

Таким чином, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

У ході розгляду даної справи обставин, визначених ст. 64 ЦК України, які б могли перешкоджати ОСОБА_1 бути опікуном над його сестрою, матеріали справи не містять, а судом не встановлено.

Зокрема, згідно акту матеріально-побутових умов проживання від 06.05.2026, комісія рекомендувала, що доцільно призначити ОСОБА_1 опікуном над двоюрідною сестрою ОСОБА_2 в разі визнання її судом недієздатною, оскільки інших осіб які б мали бажання здійснювати опіку немає (а.с.20).

Також, встановлено, що ОСОБА_1 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, за наркологічною допомогою в КНП «Тростянецька лікарня» не звертався (а.с.22).

Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» встановлено, що громадянин ОСОБА_1 на території України станом на 07.05.2026 незнятої чи непогашеної судимості немає, відомості про розшук відсутні (а.с.23).

В матеріалах справи відсутні документи, які б достеменно вказували на несення ОСОБА_1 військової служби. Разом з тим, з метою уникнення сумнівів та протиріч, суд вважає за доцільне вказати наступне.

У постанові ОП КЦС ВС від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24 зазначено, що жодною нормою законодавства не визначено, що опікуном не можуть бути особи з числа військовослужбовців.

За змістом статті 64 ЦК України вбачається, що у ній відсутні положення, які б дозволяли стверджувати, що інші обмеження у призначенні опікуна чи піклувальника можуть бути передбачені законами або іншими нормативно-правовими актами. Конструкція цієї статті не передбачає обмеження у призначенні особи опікуном через перебування останньої на військовій службі, у тому числі у зв`язку із мобілізацією.

Факт перебування на військовій службі за мобілізацією не є законодавчою перешкодою для призначення опікуном. Більше того, законодавство передбачає механізм реалізації права на опіку при вирішенні питання про призначення опікуном мобілізованого військовослужбовця не шляхом обмеження чи заборони призначення такого військовослужбовця опікуном, а навпаки шляхом визначення такої підстави для звільнення із військової служби, у тому числі за мобілізацією. Відповідно, законодавство про військову службу, мобілізацію і мобілізаційну підготовку не тільки не забороняє призначати військовослужбовця опікуном, а встановлює наслідки такого призначення - звільнення особи з військової служби, у тому числі і за мобілізацією.

Так, згідно з пунктом «г» частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять службу за мобілізацією, звільняються зі служби через такі сімейні обставини, як необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.

Відповідно до абз. 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Наведені положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчать, що під час дії воєнного стану законодавець передбачив виключні та чітко визначені підстави звільнення військовослужбовців, призваних під час мобілізації, у тому числі за сімейними обставинами або з інших поважних причин.

Необхідність здійснення опіки над недієздатною особою визнається законодавством самостійною та поважною сімейною обставиною, яка об`єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби.

Підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану є сукупність юридичних фактів, зокрема: особа проходить військову служб за призовом під час мобілізації; військовослужбовець має обов`язок та фактичну необхідність здійснювати опіку над такою особою; відсутні інші особи, які здійснюють опіку або піклування щодо цієї недієздатної особи.

Положення статті 64 Конституції України допускають можливість обмеження окремих прав і свобод в умовах воєнного стану, однак такі обмеження не можуть стосуватися прав, гарантованих, зокрема, статтею 24 Конституції України, а саме рівності конституційних прав і свобод громадян.

Абзац 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» конкретизує, що військовослужбовець не може здійснювати опіку над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що опіку чи піклування щодо такої особи не здійснює/може здійснювати інша особа.

Тобто єдиною законною підставою для обмеження права військовослужбовця бути призначеним опікуном над недієздатною особою є наявність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку.

Указана норма права не містить застережень щодо неможливості призначення опікуном особи, яка проходить військову службу, а також не ставить реалізацію цієї підстави у залежність від попереднього припинення військової служби цією особою.

Таким чином, суд вважає, що заяву слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.6 ст.300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Строк дії даного рішення суд встановлює тривалістю у два роки з моменту набрання ним законної сили.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

У відповідності до вимог ч.2 ст.299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Згідно ч.10 ст.139 ЦПК України, якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 139, 247, 259, 264, 268, 272, 300 ЦПК України, ст.ст.36, 37, 40, 59, 60, 63 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку с-ща Тростянець, Гайсинського району, Вінницької області, недієздатною.

Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною встановити на два роки починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 ЦПК України, тобто двох років визначених у рішенні суду.

Згідно ч.5 ст.300 ЦПК України, рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців.

Витрати за проведення судово-психіатричної експертизи компенсувати за рахунок держави на користь Вінницької філії ДУ «ІСПСМ МОЗ України» (ЄДРПОУ: 04803492; МФО 820172; Україна,04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103-А, розрахунковий рахунок: UA158201720313251005201007077; призначення платежу: оплата за СПЕ щодо ОСОБА_2 ; цивільна справа №147/1577/26, Вінницька філія судових експертиз, експерт Марункевич М.І.) у сумі 9232,00 (дев`ять тисяч двісті тридцять дві) гривні.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування учасників:

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , житель АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа – Орган опіки та піклування Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ – 04326224, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, 77, с-ще Тростянець, Гайсинський район Вінницька область.

Особа відносно якої розглядається заява – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Головуючий суддя О.А. НАТАЛЬЧУК

Присяжні: С.В. САВЧУК

І.М. НАТОЛОЧНИЙ