Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №930/633/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/633/26

Провадження № 2/930/846/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання – Андрущак Л.П.

учасників справи: представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Немирівської міської ради Вінницького району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до Немирівської міської ради Вінницького району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до якого просив, визначити йому додатковий двомісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його тітки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померлі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його тітка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями за законом, крім позивача, є сини ОСОБА_3 : ОСОБА_4 , 1961 року народження та ОСОБА_5 , 1965 року народження, які проживають у м. Тюмень, росія, а тому не можуть оформити свої спадкові права на нерухоме майно, розташоване на території України.

Інших спадкоємців (в тому числі пережитого подружжя) немає.

Спадкове майно складається із житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0523080200:05:001:0103, розміром 0,60 га, земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0523080200:05:001:0102, розміром 0.25 га, земельної ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0523080200:01:001:0074, розміром 2.2349 га, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0523080200:01:001:0075, розміром 2.1381 га. Іншого майна немає.

Житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0523080200:05:001:0103, розміром 0,60 га та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0523080200:05:001:0102, розміром 0.25 га перебували у власності ОСОБА_6 , який був чоловіком ОСОБА_3 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 18.08.2014 року.

ОСОБА_3 прийняла у спадщину майно, але не оформила своїх спадкових прав, після смерті її чоловіка - ОСОБА_6 .

Даний факт підтверджується довідкою N? 488 від 21.09.2015 року, виданою виконавчим комітетом Байраківської сільської ради.

Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0523080200:01:001:0074, розміром 2.2349 га та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0523080200:01:001:0075, розміром 2.1381 га належали ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N? НВ-0007953822021 від 28.10.2021 року, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N? HB-0007953742021 від 28.10.2021 року та державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ N? 489069 від 26.05.2008 року.

Відповідно до ст. 1265 ЦК у п?яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Сини ОСОБА_3 , які є спадкоємцями першої черги за законом не прийняли спадщину у встановлений законом строк, інших спадкоємців за законом немає, а тому відповідно до ст. 1258 ЦК України, ОСОБА_2 , який є племінником померлої, одержав право на спадкування, як спадкоємець п?ятої черги за законом.

Так, після смерті тітки у лютому 2023 року позивач звернувся за консультацією до нотаріуса про уточнення переліку документів, строку та вартості послуг по оформленню ним спадщини. Нотаріусом було повідомлено, що у зв?язку із введенням воєнного стану на території України у нього є строк на подання заяви на оформлення спадщини протягом 10 місяців з дати смерті тітки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач є пенсіонером та людиною з інвалідністю, він одразу не мав фінансової спроможності оплатити нотаріальні послуги з оформлення спадщини. Йому потрібен був час для збору коштів. Тому зібравши необхідні кошти позивач мав намір в строк наприкінці травня 2023 року звернутися до нотаріуса із заявою, однак не мав такої можливості у зв?язку із погіршенням стану здоров?я.

Загалом, увесь цей час позивач потребував лікування, за ним доглядав його син. Саме вищевказані обставини і стали причиною пропуску строку для прийняття спадщини за законом після смерті тітки ОСОБА_2 .

На сьогоднішній день, відсутній інший спосіб реалізувати право позивача на спадщину, крім судового.

Причину пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 вважає поважною, оскільки усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на недопустимість порушення права на вільне володіння майном закріпленим у Протоколі 1.

У зв`язку з вказаними обставинами, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача, позов підтримав в повному обсязі, з мотивів наведених в позові та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача до зали судового засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, рішення винести на розсуд суду на підставі наявниїх у суду матеріалів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті – м. Тюмень, РФ, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.

Відповідно до довідки № 48 від 21.09.2015, виданої виконавчим комітетом Байраківської сільської ради, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та на день смерті був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , залишилося спадкове майно. Спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_3 , 1935 року народження, та сини ОСОБА_4 , 1961 року народження, і ОСОБА_5 , 1965 року народження. Заповіт відсутній, інших спадкоємців, передбачених законом, немає. Також у довідці зазначено, що фактом прийняття спадщини ОСОБА_3 є її спільне проживання зі спадкодавцем ОСОБА_6 в одному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на момент відкриття спадщини.

Разом із тим суд звертає увагу, що відомості, зазначені у довідці № 488 від 21.09.2015, виданій виконавчим комітетом Байраківської сільської ради, щодо місця проживання спадкодавця на день смерті та факту прийняття ОСОБА_3 спадщини шляхом спільного проживання зі спадкодавцем суперечать відомостям свідоцтва про смерть, згідно з яким місцем смерті ОСОБА_6 є м. Тюмень, РФ. Наведені розбіжності не дають можливості однозначно встановити обставини, зазначені в довідці та позовній заяві, зокрема щодо спільного проживання спадкодавця зі спадкоємицею на час відкриття спадщини адресою: АДРЕСА_1 та фактичного прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті м. Немирів Вінницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 27.01.2023 року виконавчим комітетом Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, про що 27.01.2023 було складено відповідний актовий запис N? 51.

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на належне їй майно.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України, передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України, передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Інформація щодо наявності або відсутності заповіту, складеного ОСОБА_3 , в матеріалах справи відсутня, клопотань про її витребування до суду не надходило.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Так, в позовній заяві позивач, стверджує, що сини ОСОБА_3 : ОСОБА_4 , 1961 року народження та ОСОБА_5 , 1965 року народження, які проживають у м. Тюмень, росія, а тому не можуть оформити свої спадкові права на нерухоме майно, розташоване на території України.

Доказів того, що сини ОСОБА_3 не прийняли спадщину у встановлений законом строк, зокрема відомостей про відкриття чи відсутність спадкової справи заведеної до майна померлої, до матеріалів справи не долучено. Клопотань про витребування таких доказів учасниками справи не заявлялося.

Так, позивач стверджує, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є його тіткою, а тому він, як племінник покійної, має право на спадщину, як спадкоємиць п`ятої черги.

Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, для вирішення питання про визначення додаткового строку суд повинен установити, чи належить позивач до кола спадкоємців адже саме спадкоємиць має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також встановивти, чи був вказаний строк пропущений строк саме з поважної причини.

Однак матеріали справи не містять ні того, ні іншого.

Так, належних і допустимих доказів на підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема документів, які б підтверджували, що позивач є її племінником, суду не надано .

Саме по собі зазначення позивачем відповідних обставин у позовній заяві не є достатнім для встановлення факту спорідненості.

Суд не може вважати доведеними родинні відносини лише на підставі тверджень позивача.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, матеріали справи не містять достатніх доказів того, що спадкоємці попередніх черг не прийняли спадщину, а також відомостей щодо наявності чи відсутності заповіту після смерті ОСОБА_3 .

Наведені обставини мають значення для визначення наявності у позивача права на спадкування за законом.

Водночас, крім необхідності встановлення наявності у позивача права на спадкування, суду належить оцінити, чи були причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та чи існують підстави для визначення позивачу додаткового строку.

Спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Строк для прийняття спадщина після смерті ОСОБА_3 закінчився 27.07.2023 (за умов передбачених ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 2 цієї статті, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Позивач стверджує, що є спадкоємцем п`ятої черги і що право на спадкування виникло в нього внаслідок неприйняття спадщини синами спадкодавиці.

Отже на нього поширюється ч. 2 ст. 1270 ЦК України.

Спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , шестимісячний строк для спадкоємців першої черги закінчився 27.07.2023. Якщо виходити з тверджень позивача, що сини спадщину не прийняли, тримісячний строк для подання ним заяви про прийняття спадщини розпочався 28.07.2023 і закінчився 27.10.2023.

Як уже зазначалося вище, докази неприйняття спадщини синами в матеріалах справи відсутні.

Однак навіть за умови, що сини спадкодавиці не прийняли спадщину, позивачем не доведено наявності поважних причин пропуску встановленого законом строку для подання заяви про її прийняття.

Позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема, станом здоров`я, на підтвердження чого надав виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1404/372 та № 1188.

Згідно із зазначеними медичними документами, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 23.05.2023 по 31.05.2023 та з 26.02.2024 по 06.03.2024.

Однак наведені докази не підтверджують наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали позивачу подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Так, період першого стаціонарного лікування (з 23.05.2023 по 31.05.2023) передував початку перебігу тримісячного строку передбаченого ч. 2 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Другий період лікування (з 26.02.2024 по 06.03.2024) розпочався вже після закінчення зазначеного строку.

Отже, надані медичні документи підтверджують перебування позивача на стаціонарному лікуванні в окремі періоди, однак не свідчать про те, що стан його здоров`я протягом усього строку для прийняття спадщини або в інший конкретний період унеможливлював звернення до нотаріуса із відповідною заявою.

При цьому доказів того, що стан здоров`я позивача у період з 28.07.2023 по 27.10.2023 об`єктивно перешкоджав йому реалізувати право на прийняття спадщини, суду не надано.

За таких обставин сам факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в зазначені періоди не є достатнім для висновку про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Посилання позивача на роз`яснення нотаріуса про десятимісячний строк (до 27.11.2023), визначений постановою КМУ від 28.02.2022 № 164 не змінює висновків суду.

Пункт 3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 у частині зупинення перебігу строку Верховний Суд визнав таким, що суперечить ст. 1270, 1272 ЦК України й не підлягає застосуванню (постанова КЦС ВС від 25.01.2023 у справі № 676/47/21.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений строк. Особа, яка їх наводить, зобов`язана довести їх належними й допустимими доказами (постанова ВП ВС від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23)

Позивач звернувся до суду 17.03.2026, тобто через 2 роки 4 місяці після закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини,.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Зокрема, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , неприйняття спадщини спадкоємцями попередніх черг і відсутності заповіту, що не дає можливості встановити наявність у позивача права на спадкування за законом.

Крім того, позивачем не доведено наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали йому подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

За таких обставин суд вважає, що передбачені частиною третьою статті 1272 ЦК України підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України та ст. ст. 7, 10, 12, 13 81, 89, 133, 141, 206 223, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_2 до Немирівської міської ради Вінницького району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складення повного судового рішення – 08.10.2026.

Суддя С.М. Науменко