Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №930/885/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/885/26

Провадження №2/930/969/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Бережна М.В. звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 06 травня 2019 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 06 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі — відповідач) звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» (далі — позивач, банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав анкету-заяву № б/н від 06 травня 2019 року та приєднався до Умов і правил надання банківських послуг у редакції, на яку посилається позивач.

За твердженням представника позивача, з моменту підписання анкети-заяви між банком та відповідачем було укладено договір банківського обслуговування шляхом приєднання відповідача до запропонованих банком умов відповідно до статті 634 ЦК України.

На підставі зазначеної анкети-заяви відповідачеві було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку типу «Універсальна». Початковий кредитний ліміт у подальшому було збільшено до 47 000,00 грн, що, як зазначає позивач, підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку і випискою за рахунком.

Згідно з довідкою про видані картки відповідачеві було видано кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до березня 2023 року. Після закінчення строку її дії відповідач отримав іншу кредитну картку № НОМЕР_2 зі строком дії до березня 2029 року.

Представник позивача зазначила, що відповідач активував кредитну картку, користувався нею, здійснював операції за рахунком, використовував кредитні кошти та частково погашав заборгованість. На підтвердження цих обставин банк надав виписку за рахунком і розрахунок заборгованості, які, на думку позивача, свідчать про фактичне користування відповідачем кредитними коштами та виконання ним окремих зобов`язань за договором.

Також позивач посилається на те, що в процесі користування кредитним рахунком відбулася зміна процентної ставки за користування кредитними коштами до 42 % річних. За твердженням банку, відповідач мав можливість ознайомлюватися з умовами обслуговування кредитних карток на офіційному вебсайті банку та в мобільному застосунку «Приват24».

Крім того, 05 вересня 2024 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, якою, за твердженням позивача, погодив істотні умови користування кредитним рахунком, зокрема процентну ставку в розмірі 42 % річних. Як зазначає банк, заяву було підписано відповідачем власноруч на планшеті відповідно до порядку застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.

Позивач також зазначив, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну банк у березні 2022 року тимчасово встановив процентну ставку в розмірі 0 %, а з 01 квітня 2022 року поступово повернув її до погодженого розміру. Детальний розрахунок нарахованих процентів, за твердженням позивача, наведено в розрахунку заборгованості.

За умовами кредитування відповідач зобов`язався повертати використану частину кредитного ліміту шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі, визначеному договором. Однак, як зазначає представник позивача, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Посилаючись на положення договору, зокрема пункт 9.4, а також статті 509, 526, 629, 1054 ЦК України, позивач стверджує, що відповідач порушив узяті на себе договірні зобов`язання, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 25 березня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 06 травня 2019 року становить 59 802,21 грн, з яких 46 999,91 грн — заборгованість за тілом кредиту та 12 802,30 грн — заборгованість за простроченими процентами.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав анкету-заяву від 06 травня 2019 року, заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг від 05 вересня 2024 року, довідки про видані картки та зміну умов кредитування й обслуговування карткового рахунку, виписку за рахунком і розрахунок заборгованості.

У зв`язку з викладеним представник позивача просила стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06 травня 2019 року станом на 25 березня 2026 року в розмірі 59 802,21 грн, з яких 46 999,91 грн — заборгованість за тілом кредиту та 12 802,30 грн — заборгованість за простроченими процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 20.04.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву по справі не скористався, будь-яких клопотань та заяв не надіслав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в надісланій суду заяві просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 06 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

На підставі зазначеної анкети-заяви відповідачеві було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку типу «Універсальна» № НОМЕР_1 зі строком дії до березня 2023 року. Надалі відповідачеві було видано кредитну картку № НОМЕР_2 зі строком дії до березня 2029 року, що підтверджується довідкою про видані картки від 26 березня 2026 року.

Як убачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 26 березня 2026 року, кредитний ліміт за рахунком відповідача змінювався, а 07 липня 2025 року його було збільшено до 47 000,00 грн.

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою за договором за період з 06 травня 2019 року до 26 березня 2026 року, яка містить відомості про здійснені операції за рахунком, списання коштів, нарахування процентів та залишок заборгованості.

Зокрема, згідно із зазначеною випискою загальна сума витрат за рахунком становить 60 380,04 грн, загальна сума надходжень — 577,83 грн, а від`ємний залишок на кінець періоду становить 59 802,21 грн.

Крім того, 05 вересня 2024 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг № 240905B1DI420996LTTAMAIN, якою оформлено приєднання до умов банківського обслуговування, що охоплюють відкриття та обслуговування поточного рахунку, емісію й обслуговування платіжного інструменту та споживче кредитування.

Відповідно до пункту 9.3 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, у частині інформації щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, процентна ставка для картки «Універсальна» визначена в розмірі 42,0 % річних, а для картки «Універсальна Gold» — 40,8 % річних. З огляду на те, що відповідачеві було видано картку типу «Універсальна», зазначені умови є релевантними для оцінки погодженої процентної ставки за кредитуванням.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а її тип, розмір, порядок обчислення та сплати визначаються договором.

Отже, умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами є складовою кредитних правовідносин сторін та підлягають виконанню позичальником за умови їх належного погодження.

Як убачається з розрахунку заборгованості станом на 25 березня 2026 року, позивачем визначено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 46 999,91 грн та заборгованість за простроченими процентами в розмірі 12 802,30 грн. У розрахунку відображено застосування процентної ставки 3,5 % на місяць, що відповідає 42 % річних.

Суд бере до уваги, що розрахунок заборгованості складений банком на підставі даних обліку за кредитним рахунком та узгоджується з випискою за рахунком у частині визначення загального розміру непогашеної заборгованості. Відомості про нарахування процентів та їх залишок відображені в розрахунку заборгованості, наданому позивачем.

При цьому суд ураховує, що заявлена до стягнення заборгованість за процентами визначена позивачем за кредитним договором б/н від 06 травня 2019 року, а заява від 05 вересня 2024 року містить погоджені умови обслуговування та кредитування, на які позивач посилається як на підставу застосування процентної ставки 42 % річних. Відомості про фактичне користування кредитними коштами та залишок боргу підтверджені банківською випискою.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення використаних кредитних коштів та сплати нарахованих процентів, унаслідок чого виникла заборгованість.

За розрахунком позивача, станом на 25 березня 2026 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 06 травня 2019 року становить 59 802,21 грн, з яких 46 999,91 грн — заборгованість за тілом кредиту та 12 802,30 грн — заборгованість за простроченими процентами.

Оцінюючи надані докази, суд ураховує, що виписка за рахунком підтверджує рух коштів і наявність непогашеного залишку заборгованості, довідки банку підтверджують відкриття рахунку, видачу кредитних карток та зміну кредитного ліміту, а розрахунок заборгованості містить деталізацію її складових.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судові засідання повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості або спростування наведеного позивачем розрахунку суду не надав.

Водночас суд зауважує, що сама по собі неявка відповідача та неподання ним відзиву не є безумовною підставою для задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на дослідженні письмових доказів, наданих позивачем, та оцінці їх достатності в сукупності.

З огляду на встановлені обставини, наявні у справі докази та наведені норми матеріального права суд дійшов висновку, що позивач довів факт виникнення кредитних правовідносин із відповідачем, надання можливості користуватися кредитними коштами, їх використання відповідачем та наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин суд вважає вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 06 травня 2019 року в розмірі 59 802,21 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 46 999,91 грн та заборгованості за простроченими процентами в розмірі 12 802,30 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06 травня 2019 року станом на 25 березня 2026 року в розмірі 59 802 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот дві) гривні 21 копійка, з яких: 46 999 (сорок шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 91 копійка — заборгованість за тілом кредиту; 12 802 (дванадцять тисяч вісімсот дві) гривні 30 копійок — заборгованість за простроченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко