Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №134/1313/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №134/1313/26

Суддя: Кантониста О. О.

Справа № 134/1313/26

2/134/779/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 жовтня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

20 липня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі – ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що 08 жовтня 2024 року між сторонами укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1457-3484, відповідно до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 800,00 грн строком на 365 днів, з яких базовий період становить 14 днів. За користування кредитом передбачено сплату процентів за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,75 % за кожен день користування кредитом, починаючи з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Крім того, сторонами погоджено сплату позичальником комісії за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми наданого кредиту.

ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за видачу кредиту, однак свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 06 травня 2026 року утворилася заборгованість за договором у загальному розмірі 26 030,20 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 18 380,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 870,00 грн - заборгованість за комісією; 980,00 грн - заборгованість за штрафами.

Вказану заборгованість позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 27 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 11 вересня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача.

У судове засідання, призначене на 09 жовтня 2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача – Резуєв Є.В. до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Виклик відповідача ОСОБА_1 здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини його неявки суду невідомі.

У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позов, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 09 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1457-3484 продукту «CreditKasa», за умовами якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 5 800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором (пункти 2.2, 2.4, 3.1, 4.1 договору).

Пунктом 4.13 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту 07 жовтня 2025 року.

Згідно з пунктами 4.7, 4.9, 4.10, 10.1, 10.3 кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентні ставки за користування кредитом, зазначені у п. 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Плата за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом до 180-го дня користування кредитом. Крім того, за користування кредитом у період з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору плата за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою у розмірі 0,75 % за кожен день користування кредитом.

У пункті 4.11 кредитного договору сторони передбачили, що комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення кредитного договору (за весь строк кредитування) становить 25 157,50 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (пункт 4.15 кредитного договору).

Невід`ємною частиною кредитного договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України (пункт 12.22 кредитного договору).

ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А0362», а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 08 жовтня 2024 року перерахувало суму кредиту в розмірі 5 800,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою платіжної системи LiqPay (ID операції 2529291882).

У подальшому ОСОБА_1 порушив умови договору щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, у зв`язку з чим станом на 06 травня 2026 року позивачем нарахована заборгованість у розмірі 26 030,20 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 18 380,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 870,00 грн - заборгованість за комісією; 980,00 грн - заборгованість за штрафами.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони, або надсилався ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Особливості укладення договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною і вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила таку пропозицію, відповіді про її прийняття в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з частинами четвертою, шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена, зокрема, шляхом її розміщення у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах, а її прийняття може здійснюватися шляхом заповнення особою формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, підписаної в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми має наслідком його нікчемність.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, положення якої застосовуються до кредитних правовідносин відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок їх одержання встановлюються договором.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності).

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає можливість встановлення у кредитному договорі комісій кредитодавця, пов`язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

За змістом статей 526, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання. Боржник є таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, кредитний договір може бути укладений в електронній формі шляхом акцепту позичальником пропозиції кредитодавця та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам закону щодо його укладення у письмовій формі. За таким договором кредитодавець зобов`язаний надати позичальнику кредит на погоджених сторонами умовах, а позичальник - повернути отримані кошти та сплатити проценти у розмірі і порядку, визначених договором. Невиконання або неналежне виконання позичальником цих обов`язків є порушенням зобов`язання та тягне наслідки, встановлені договором або законом.

Досліджені судом письмові докази вказують на те, що 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронній формі кредитний договір, за умовами якого вказана фінансова установа перерахувала відповідачу грошові кошти у сумі 5 800,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту в порядку, визначеному договором.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, жодних платежів у рахунок погашення кредиту, сплати комісії та процентів не здійснив.

Вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 5 800,00 грн заборгованості за кредитом, 18 380,20 грн заборгованості за нарахованими процентами та 870,00 грн заборгованості за комісією доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та кредитному договорі, тому підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 1457-3484 від 08 жовтня 2024 року в загальному розмірі 25 050,20 грн.

Представлений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідає умовам договору. При цьому проценти за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування та з використанням погодженої сторонами кредитного договору процентної ставки.

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.

Що стосується нарахованої позивачем заборгованості за штрафами в розмірі 980,00 грн, то суд зважає на наступне.

Пунктом 8.3 кредитного договору передбачено, що за кожен факт невиконання або неналежного виконання в останній день відповідного базового періоду зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та/або комісій нараховується штраф у розмірі 5000 % від простроченої заборгованості, але не більше 490,00 грн, за умови, що станом на 00 годин 00 хвилин третього дня після закінчення цього періоду така заборгованість не погашена.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, відповідачу нараховано штрафи у загальному розмірі 980,00 грн, а саме: 490,00 грн - 24 жовтня 2024 року та 490,00 грн - 07 жовтня 2025 року.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у разі якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває дотепер.

Отже, у період дії воєнного стану позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені), нарахованої за таке прострочення.

Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у новій редакції не змінило правового регулювання, встановленого пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Оскільки заявлені позивачем до стягнення штрафи нараховані за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у період дії в Україні воєнного стану, правові підстави для їх стягнення відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 1457-3484 від 08 жовтня 2024 року в розмірі 25 050,20 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 18 380,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 870,00 грн - заборгованість за комісією.

У задоволенні вимоги щодо стягнення 980,00 грн заборгованості за штрафами слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, ціна позову становила 26 030,20 грн, позов задоволено на суму 25 050,20 грн, тобто на 96,24 % (25 050,20 х 100 % : 26 030,20), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 562,29 грн (2 662,40 х 96,24 %) судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1457-3484 від 08 жовтня 2024 року в розмірі 25 050,20 грн (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят гривень 20 копійок), з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 18 380,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 870,00 грн - заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 562,29 грн (дві тисячі п`ятсот шістдесят дві гривні 29 копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua