Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №133/3277/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/3277/25

12.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді – Дем`янової Ж.М.,

секретаря судових засідань – Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятин заочний розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.03.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 315372670, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 8 050,00 грн.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію». Перед його укладенням відповідач зареєструвалася на веб-сайті первісного кредитора, створила особистий кабінет, надала необхідні персональні дані, пройшла процедури ідентифікації та верифікації, ознайомилася з умовами кредитування та прийняла пропозицію щодо укладення кредитного договору.

Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора SHYH-8589.

Позивач посилається на те, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та 10.03.2024 перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 8 050,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем у заявці. Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 810468a4-337b-4ea1-afac-e63c781436b4, довідкою про перерахування кредитних коштів з ідентифікатором платіжної операції: 41004-79834-81154 та письмовими поясненнями первісного кредитора.

З метою додаткового підтвердження належності платіжної картки відповідачу, факту перерахування та зарахування кредитних коштів, а також належності відповідачу номера телефону адвокатом позивача було направлено адвокатський запит до банку-емітента карткового рахунку. Відповіді на адвокатський запит отримано не було. У зв`язку з цим позивач просить витребувати відповідні докази в порядку статті 84 ЦПК України.

Позивач зазначає, що 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. На виконання цього договору 14.05.2024 сторонами підписано Реєстр прав вимоги № 284, за яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 315372670.

У подальшому, 19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 19/1224-01. На виконання цього договору підписано Реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024, за яким право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

Позивач зазначає, що 08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно з Реєстром боржників від 08.07.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38 036,25 грн. Факт переходу права вимоги підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників та платіжною інструкцією.

Позивач посилається на положення статей 512, 514, 1077, 1078 ЦК України та зазначає, що до нього перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав. Позивач вважає, що договори факторингу та відповідні реєстри прав вимоги підтверджують безперервний ланцюг переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти у передбачений договором строк не повернула та проценти за користування кредитом не сплатила. При цьому ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором, а в період перебування права вимоги у зазначених кредиторів відповідач погашення заборгованості не здійснювала.

Згідно з розрахунком позивача, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 315372670 становить 38 036,25 грн, з яких 8 050,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 29 986,25 грн — заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. Заборгованість за штрафними санкціями, пенею та штрафами відсутня.

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 315372670 від 10.03.2024 у розмірі 38 036,25 грн, а також судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Представник позивача просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відомості щодо подання відповідачем відзиву на позов, її позиції щодо заявлених позовних вимог, а також причин неявки у матеріалах справи відсутні.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті справи.

Крім того, зазначеною ухвалою витребувано докази у банку-емітента – АТ «Ощадбанк», необхідні для встановлення обставин щодо належності відповідачу платіжної картки та перерахування на неї кредитних коштів.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, не заперечує, щодо винесення заочного рішення.

Відповідач був повідомленим про розгляд справи належним чином, на його адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

На виконання ухвали до суду 29.09.2025 надійшла відповідь АТ «Ощадбанк», відповідно до якої банк підтвердив, що платіжну картку, зазначену в ухвалі суду, емітовано на ім`я відповідача, а також надав інформацію про зарахування на зазначений картковий рахунок грошових коштів, перерахованих за кредитним договором.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 10.03.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 315372670, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в межах кредитного ліміту у розмірі 8 050,00 грн, а Позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, додатків до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Факт укладення кредитного договору та його умови підтверджуються копією кредитного договору № 315372670 від 10.03.2024, наданою позивачем.

Кредитний договір укладено в електронній формі. За умовами договору його укладенню передувало створення Позичальником особистого кабінету, подання заявки на отримання кредиту, проходження процедури ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами кредитування та прийняття пропозиції Кредитодавця. Договір підписано Позичальником одноразовим ідентифікатором SHYH-8589.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в межах кредитного ліміту у сумі 8 050,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а Позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Згідно з пунктом 2.2 договору сума кредитного ліміту у розмірі 8 050,00 грн є максимальною сумою кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може перебувати у розпорядженні Позичальника.

Пунктом 2.3 кредитного договору визначено, що перший транш за договором у сумі 8 050,00 грн надається Позичальнику 10.03.2024, що є датою надання кредиту. Другий та наступні транші могли надаватися протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 2.5 договору загальна сума кредиту складається із сум кредиту за всіма наданими траншами, отриманими Позичальником протягом всього строку дії договору.

Згідно з пунктом 2.6 кредитного договору кредит надається для задоволення як споживчих, так і не споживчих потреб Позичальника, тобто є нецільовим.

Строк кредитування за договором визначено до 1826 днів. При цьому згідно з пунктом 3.1 договору Позичальнику встановлено дисконтний період кредитування тривалістю 30 днів від дати отримання першого траншу.

Під час дисконтного періоду Позичальник мала право збільшувати суму кредиту в межах встановленого кредитного ліміту шляхом отримання чергових траншів, а також частково повертати суму кредиту.

Пунктом 3.2 договору передбачено можливість продовження дисконтного періоду шляхом сплати протягом дисконтного та пільгового періодів усіх фактично нарахованих процентів за умови активації Позичальником функції продовження строку дисконтного періоду в особистому кабінеті або в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця. Кількість таких продовжень договором не обмежена.

Згідно з пунктом 3.3 договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду Позичальнику необхідно було сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 4 733,40 грн.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для Позичальника та не потребує укладення додаткової угоди чи повторного застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом також встановлено, що 10.03.2024 первісним кредитором на платіжну картку № 4790-72XX-XXXX-8348 перераховано кредитні кошти у розмірі 8 050,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 810468a4-337b-4ea1-afac-e63c781436b4, довідкою про перерахування кредитних коштів з ідентифікатором платіжної операції: 41004-79834-81154 та письмовими поясненнями первісного кредитора.

Отже, факт отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 8 050,00 грн суд вважає підтвердженим належними доказами.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитом та процентами.

Між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 28.11.2018 укладено договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого відповідно до реєстру прав вимоги № 284 від 14.05.2024 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 315372670.

Надалі, 19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19/1224-01, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 315372670 перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

Між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 08.07.2025 укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, за яким право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 315372670 перейшло до позивача.

Факт переходу права вимоги підтверджується відповідним реєстром боржників від 08.07.2025, актом приймання-передачі прав вимоги та платіжними документами.

Таким чином, судом встановлено послідовний перехід права вимоги за кредитним договором № 315372670 від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», надалі до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та в подальшому до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 315372670 становить 38 036,25 грн, з яких 8 050,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 29 986,25 грн — заборгованість за процентами.

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли з кредитного договору № 315372670 від 10.03.2024, за яким первісний кредитор надав відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом 8 050,00 грн, зі строком кредитування до 1826 днів та первісним дисконтним періодом 30 днів із можливістю його продовження. Право вимоги за вказаним кредитним договором у подальшому перейшло до позивача на підставі договорів факторингу.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 38 036,25 грн, яка складається з основної суми кредиту та нарахованих процентів.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у ньому мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а тому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінюючи їх належність, допустимість, достовірність та достатність у сукупності.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 10.03.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 315372670, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у вигляді кредитної лінії в межах кредитного ліміту у розмірі 8 050,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором SHYH-8589. На виконання умов договору 10.03.2024 первісним кредитором на платіжну картку № 4790-72XX-XXXX-8348 перераховано кредитні кошти у розмірі 8 050,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 810468a4-337b-4ea1-afac-e63c781436b4, довідкою про перерахування кредитних коштів з ідентифікатором платіжної операції: 41004-79834-81154 та письмовими поясненнями первісного кредитора. Таким чином, факт укладення кредитного договору та фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів суд вважає підтвердженим.

Судом також враховано відповідь АТ «Ощадбанк», надану на виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідно до якої платіжна картка № 4790-72XX-XXXX-8348 емітована на ім`я відповідачки, а також підтверджено факт зарахування на відповідний рахунок кредитних коштів у розмірі 8 050,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.

Разом з тим, вирішуючи питання про наявність у позивача права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, суд враховує умови укладеного між сторонами кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору відповідачці встановлено дисконтний період кредитування тривалістю 30 днів від дати отримання першого траншу. Пунктом 3.2 договору передбачено можливість продовження дисконтного періоду за умови сплати фактично нарахованих процентів та активації відповідної функції.

Пунктом 7.1 кредитного договору визначено, що 09.04.2024 є рекомендованою, необов`язковою датою дострокового повного погашення всього кредиту та одночасно датою закінчення першого дисконтного періоду.

Таким чином, із наведеного положення договору прямо вбачається, що 09.04.2024 не є кінцевою датою повернення кредиту та не встановлює безумовного обов`язку відповідачки достроково повернути всю суму кредиту. Вказана дата має лише рекомендований характер.

Відповідно до пункту 7.2 кредитного договору кредит має бути повернутий не пізніше 30 календарних днів після закінчення строку дії договору або після його дострокового припинення у випадках, передбачених договором.

При цьому пунктом 7.3 кредитного договору визначено остаточну дату повернення кредиту — 09.04.2029.

Отже, умовами кредитного договору сторонами погоджено конкретний строк його дії та остаточний строк повернення кредиту, який на момент звернення позивача до суду не настав.

Пунктом 7.4.1 договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього дня дисконтного періоду, а у разі його продовження — до нової дати закінчення такого періоду. Згідно з пунктом 7.4.2 договору після закінчення дисконтного періоду позичальник сплачує проценти за користування кредитом щоденно.

Водночас положення договору щодо порядку нарахування та сплати процентів після закінчення дисконтного періоду саме по собі не свідчить про настання строку дострокового повернення всієї суми кредиту.

Також пунктом 7.5 договору передбачено право позичальника достроково повністю або частково погасити кредит у будь-який час із одночасною сплатою фактично нарахованих процентів. Отже, дострокове погашення кредиту визначене договором саме як право позичальника, а не як безумовний обов`язок повернути всю суму кредиту у рекомендовану дату 09.04.2024.

Згідно з пунктом 7.19 договору кредитор розпочинає дії щодо реалізації свого права вимоги повернення кредиту, строк погашення якого настав, не пізніше дня, наступного за днем погашення, визначеним договором.

Отже, з аналізу наведених умов договору вбачається, що право кредитора вимагати повернення всієї суми кредиту у зв`язку з настанням кінцевого строку виконання зобов`язання виникає після настання відповідного строку, визначеного договором, а саме 09.04.2029, якщо договір не буде достроково припинений у встановленому ним порядку.

Разом з тим позивач, звертаючись до суду, посилається на наявність у відповідачки заборгованості у загальному розмірі 38 036,25 грн, з яких 8 050,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 29 986,25 грн — заборгованість за процентами.

Суд не заперечує факту отримання відповідачкою кредитних коштів та можливого неналежного виконання нею обов`язку зі сплати процентів. Проте для задоволення позову про стягнення всієї суми кредиту необхідним є встановлення не лише факту отримання кредитних коштів та їх несплати, а й настання строку виконання відповідного грошового зобов`язання або наявності передбачених договором чи законом підстав для його дострокового виконання.

З матеріалів справи не вбачається, що позивачем було реалізовано передбачене договором право на дострокове припинення кредитного договору та дострокове пред`явлення вимоги про повернення всієї суми кредиту.

Зокрема, позивачем не надано суду доказів направлення ОСОБА_1 досудової вимоги про дострокове повернення кредиту, повідомлення про дострокове припинення кредитного договору або іншого належного повідомлення, з якого б убачалося волевиявлення кредитора на дострокове припинення договору та вимогу про повернення всієї суми кредиту.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не підтверджує дострокового припинення кредитного договору та не змінює встановленого договором строку його дії.

Не свідчить про настання строку дострокового повернення кредиту і факт переходу права вимоги до позивача за договорами факторингу. Заміна кредитора у зобов`язанні відповідно до статей 512, 514 ЦК України не змінює змісту самого зобов`язання, зокрема погодженого сторонами строку його виконання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на момент звернення до суду строк дії кредитного договору № 315372670 від 10.03.2024 не закінчився, остаточна дата повернення кредиту - 09.04.2029 - не настала, а доказів його дострокового припинення та належного пред`явлення відповідачці вимоги про дострокове повернення кредиту позивачем не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідачки всієї суми основного боргу у розмірі 8 050,00 грн є передчасною, оскільки строк виконання основного зобов`язання не настав.

Відповідно, не підлягає задоволенню і вимога про стягнення 29 986,25 грн процентів у заявленому позивачем розмірі, оскільки позивач пов`язує їх нарахування з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту, а доказів дострокового припинення договору та настання строку повернення всієї суми кредиту суду не надано.

Отже, за встановлених судом обставин позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 315372670 від 10.03.2024 задоволенню не підлягають у повному обсязі як передчасно заявлені.

Розподіл судових витрату справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» відмовлено у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню за рахунок відповідачки не підлягає та залишається за позивачем.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем у розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 137, 141, 258–259, 263–265, 268 ЦПК України, статтями 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 315372670 від 10.03.2024 - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, адреса: 02090, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок, 8, офіс, 310а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА