Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №522/10909/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10909/26

Провадження№2/522/9228/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 15.06.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 , який подано адвокатом Ляліним Вячеславом Юрійовичем, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 10.07.2017року, який був зареєстрований Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеський області, про що складено відповідний актовий запис №720, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою. Спорів між сторонами щодо виховання чи утримання дитини відсутні. Під час сімейного життя з`ясувалося, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, несумісність характерів, втратили почуття любові та поваги один до одного, сім`я розпалася та існує формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Сторони з 2025 року проживають окремо, сумісного господарства не ведуть,спір з приводу поділу майна та місця проживання дитини - відсутній. У зв`язку з тим, що сім`я розпалася, позивачка змушена була звернутись до суду з відповідним позовом.

Матеріали позову суддя отримала 17.06.2026 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2901886 від 18.06.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 17.06.1987 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.06.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

24.06.2026 року через систему Електронний суд представником позивача ОСОБА_4 – адвокатом Ляліним В.Ю. надано заяву про усунення недоліків.

Зазначену заяву суддя отримала 25.06.2026 року.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 09.09.2026 року.

З 17.07.2026 року по 28.07.2026 року, з 03.08.2026 року 04.09.2026 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у щорічній відпустці.

У судове засідання призначене на 09.09.2026 року учасники справи не з`явилися. Розгляд справи відкладено на 12.10.2026 року.

У судове засідання 12.10.2026 року сторони не з?явились. Від представника позивача ОСОБА_4 – адвоката Ляліна В.Ю. надійшла заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив на позову заяву не надавав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди сторони позивачки, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складення цього судового рішення є 12.10.2026 року.

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, 10.07.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Приморському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеський області, про що складено відповідний актовий запис №720, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.13).

Від спільного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого20.06.2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що зроблено відповідний актовий запис №2535 (а.с.12).

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Сторони тривалий час проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують, не пов`язані спільним побутом та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві.

Таким чином, примирення між позивачем та відповідачем неможливе, спору про поділ майна, виховання та утримання сина на час розгляду справи відсутній.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивачки на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Згідно зі ст.3 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» п. 1 Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Вищевикладене означає, що розірвання шлюбу в Україні не залежить від громадянства подружжя і буде здійснюватися на підставах і в порядку, передбачених Гл. 11 СК.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б її інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.104, 105, 110, 112,113 Сімейного Кодексу України, ст.ст.1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 241, ч.2 ст.247, 258, 263-265, 268, 273, 275, 354 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10.07.2017 року у Приморському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеський області, між ОСОБА_2 та Тябус (громадянка Республіки Молдова дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , актовий запис №720, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 – розірвати.

Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.