Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №460/16774/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/16774/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доМіністерства освіти і науки України

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі по тексту – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиної державної електронної бази інформації про те, що поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати відповідача внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості щодо позивача, де в розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначити «Так, не порушує».

В обґрунтування позову зазначає, що з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи було сформовано виписку про здобувача освіти, у якій зазначено, що поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Позивач вважає це протиправним, оскільки з 2026 року навчається за освітнім рівнем магістр і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.

Ухвалою суду від 07.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву.

У відзиві Міністерство освіти і науки України просить відмовити у задоволенні позову. Покликається на те, що на цей час позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, оскільки уже раніше навчався з метою здобуття зазначеного рівня освіти, відтак вважається таким, що здобув відповідні навички, вміння, кваліфікацію.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 з вересня 2026 року почав здобувати освіту на денній формі навчання у Національному університеті водного господарства та природокористування за спеціальністю “Н7 Аргоінженерія”, рівень освіти “магістр”.

02.09.2026 закладом освіти сформована довідка №904237 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази (далі - ЄДЕБО) з питань освіти, в якій у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, що визначена частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» вказано «Ні, порушує».

У вказаній довідці в графі «Інформація про документи про освіту» вказано про наявність у позивача диплому бакалавра та диплому молодшого спеціаліста.

Позивач вважає, що в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття ним освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а дії відповідача щодо зазначення про порушення є протиправними, у зв?язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про освіту” від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі – Закон № 2145-VIII) право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону № 2145-VIII).

При цьому право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак (частина друга статті 3 Закону № 2145-VIII).

З огляду на частину дев`яту статті 3 Закону № 2145-VIII таке право не може бути обмежене законом, але закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).

Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачається, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За визначеннями, наведеними у пунктах 5, 19 частини першої статті 1 Закону України “Про вищу освіту? від 01.07.2014 №1556-VII (далі – Закон №1556-VII), вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва (частина друга статті 5 Закону № 1556-VII).

Для молодшого бакалавра - це успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС; для бакалавра - успішне виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС (частини третя та четверта статті 5 Закону № 1556-VII).

Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою; обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС (абзац перший частини п`ятої статті 5 Закону № 1556-VII).

Таким чином, право на освіту, зокрема вищу освіту, є конституційним правом, гарантованим статтею 53 Конституції України та конкретизованим у статті 3 Закону № 2145-VIII і статті 4 Закону № 1556-VII. Зазначене право реалізується через здобуття особою освіти на послідовних рівнях, перелік яких вичерпно визначений частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII та частиною другою статті 5 Закону № 1556-VII, і може бути обмежене лише у випадках, прямо передбачених Конституцією та законами України.

З огляду на абзац третій частини другої статті 6 Закону № 1556-VII заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Частиною першою та другою статті 7 Закону № 1556-VII визначено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою є підставою для відрахування відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону № 1556-VII.

Тобто рівень вищої освіти характеризує етап освітнього процесу та визначає складність освітньої програми (початковий, перший бакалаврський, другий магістерський, третій освітньо-науковий/освітньо-творчий), тоді як ступінь вищої освіти (молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії/доктор мистецтва) присуджується закладом вищої освіти особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму.

Водночас до успішного виконання освітньої програми, проходження атестації та видачі документа про вищу освіту - навчання особи у закладі вищої освіти за певним рівнем вищої освіти не може розглядатись як здобуття нею відповідного рівня вищої освіти у розумінні законодавства про освіту.

Зарахування особи на навчання за певним рівнем вищої освіти з подальшим її відрахуванням до завершення навчання - з будь-яких підстав, у тому числі за невиконання індивідуального навчального плану або умов договору про навчання - не створює юридичного факту здобуття нею відповідного рівня вищої освіти та, відповідно, не може враховуватись при визначенні послідовності здобуття особою освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII.

Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 постанови Кабінету Міністрів України “Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560) визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до Порядку № 560, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», - так/ні.

Формулювання «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту положень частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII можна дійти висновку, що другий (магістерський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

З огляду на викладене, при тлумаченні положень пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII у взаємозв`язку із частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII та статтями 5-7 Закону № 1556-VII можна дійти висновку, що критерій послідовності здобуття рівнів освіти має освітньо-правову природу та відображає рух особи від раніше здобутого нижчого рівня освіти до вищого. Тому попереднє незавершене навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти не може прирівнюватися до здобуття такого рівня та саме по собі свідчити про порушення послідовності здобуття освіти. Інше тлумачення спотворює достовірність інформації у ЄДЕБО, створює непропорційні перешкоди для реалізації пов`язаних з освітнім статусом прав і законних інтересів особи та суперечить взятим Україною на себе міжнародним зобов`язанням за статтею 10 Європейської соціальної хартії (переглянутої).

Передбачена пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації для здобувачів освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, є одним з механізмів реалізації державою зазначеного зобов`язання.

Виписка з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи містить наступну інформацію щодо наявних у ОСОБА_1 документів про освіту:

- свідоцтво про базову загальну середню освіту серія НОМЕР_1 видане Клеванською загальноосвітньою школою №1 I-III ступенів Рівненської районної ради Рівненської області 18.06.2010;

- атестат про повну загальну середню освіту серія НОМЕР_2 виданий Мирогощанським аграрним коледжем 25.05.2012;

- диплом молодшого спеціаліста (з відзнакою) серія НОМЕР_3 виданий Мирогощанським аграрним коледжем 26.06.2014;

- диплом бакалавра серія НОМЕР_4 виданий Луцьким національним технічним університетом 30.06.2016.

Також у вказаній виписці наявна інформація про його навчання:

- Мирогощанський аграрний фаховий коледж, освітній рівень: молодший спеціаліст, форма навчання: денна, фінансування: бюджет, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2010-26.06.2014, завершено навчання (картка здобувача: 1040111) 26.06.2014;

- Луцький національний технічний університет, освітній рівень: бакалавр, форма навчання: денна, фінансування: контракт, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2014-30.06.2016, завершено навчання (картка здобувача: 4247044) 30.06.2016;

- Луцький національний технічний університет, освітній рівень: спеціаліст, форма навчання: заочна, фінансування: бюджет, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2016-30.06.2017, відраховано із ЗО (Закінчив теоретичний курс навчання та неатестований ДЕК) (картка здобувача: 5851648) 30.06.2017.

З доданої відповідачем до відзиву історії навчання здобувача освіти містить наступну інформацію про навчання позивача:

- Мирогощанський аграрний фаховий коледж, освітній рівень: молодший спеціаліст, форма навчання: денна, фінансування: бюджет, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2010-26.06.2014, завершено навчання (картка здобувача: 1040111) 26.06.2014;

- Луцький національний технічний університет, освітній рівень: бакалавр, форма навчання: денна, фінансування: контракт, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2014-30.06.2016, завершено навчання (картка здобувача: 4247044) 30.06.2016;

- Луцький національний технічний університет, освітній рівень: спеціаліст, форма навчання: заочна, фінансування: бюджет, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2016-30.06.2017, відраховано із ЗО (Закінчив теоретичний курс навчання та неатестований ДЕК) (картка здобувача: 5851648) 30.06.2017;

- Національний університет водного господарства та природокористування, освітній рівень: магістр, форма навчання: денна, фінансування: бюджет, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2024-31.12.2025, скасовано запис про навчання;

- Національний університет водного господарства та природокористування, освітній рівень: магістр, форма навчання: денна, фінансування: контракт, дати початку та закінчення навчання: 02.09.2026-31.12.2027.

Таким чином, позивач відрахований з рівня вищої освіти спеціаліст без проходження атестації та без отримання диплома, запис про здобування освіти магістр в період з 01.09.2024 по 31.12.2025 скасовано, а з вересня 2026 року він почав здобувати освіту на денній формі навчання у Національному університеті водного господарства та природокористування за освітнім ступенем «магістр».

Тобто позивач здобуває другий (магістерський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що слід розрізняти процес навчання та юридичний факт здобуття рівня освіти. Зміна освітнього статусу особи пов`язується не із самим фактом зарахування, тривалістю навчання чи попередньою спробою здобути освіту, а з успішним виконанням освітньої програми, проходженням атестації та отриманням документа про вищу освіту встановленого зразка.

Таким чином, оскільки диплома магістра позивач раніше не отримував, тому не вважаться особою, яка раніше здобула другий (магістерський) рівень вищої освіти, а тому його поточне навчання є здобуттям рівня освіти, вищого за раніше здобутий перший (бакалаврський) рівень.

Враховуючи викладене, формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 02.09.2026 №904237 із зазначенням відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти порушили його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.05.2026 у справі №280/9417/24.

Відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 №872 (далі – Положення №872), власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).

МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Суб`єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, а також суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.

Слід зазначити, що університет, в якому станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач навчається, не має технічної можливості для формування та видання довідки з іншим змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає відповідач.

Отже, якщо автоматизований алгоритм ЄДЕБО формує результат (документ), який не відповідає змісту закону та фактичним обставинам, МОН як розпорядник ЄДЕБО не може перекладати відповідальність на технічний алгоритм або на заклад освіти, який не має повноважень змінювати параметри такого алгоритму.

Враховуючи вищенаведене, саме відповідач повинен вчинити відповідні дії щодо відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості щодо ОСОБА_1 , де в розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначити «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135. ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185)

Повний текст рішення складений 12.10.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО