Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/9185/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9185/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах,

встановив:

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 154124 грн 76 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач уклав контракт про проходження військової служби (навчання) та був зарахований до списків особового складу позивача, проте у зв`язку із достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання за власним бажанням, на підставі наказу начальника Національної академії від 24.02.2025 № 11-КС був відрахований з числа курсантів. Наказом начальника Національної академії від 25.02.2025 року № 67 відповідача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та визначено відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням за період з 26.08.2024 по 25.02.2025 у сумі 154 124,76 грн. Відповідач був ознайомлений із зазначеною довідкою-розрахунком, погодив вказану суму витрат та визнав необхідність їх відшкодування, що підтвердив своїм підписом, проте у встановленому порядку добровільного відшкодування нарахованої заборгованості не здійснив та доказів сплати коштів до Національної академії не надав.

У зв`язку з відмовою відповідача від добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, позивач звернувся до суду з цим позовом для їх стягнення у судовому порядку.

Ухвалою від 03.04.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.04.2025 до суду від представника відповідача адвоката Бондаря Артема Васильовича надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Станом на момент розгляду справи будь-яких заперечень або відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що наказом начальника Національної академії від 25 липня 2024 року № 26-КС (по особовому складу) молодшого сержанта ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Наказом начальника Національної академії від 26 серпня 2024 року № 59-КС (по особовому складу) молодшого сержанта ОСОБА_1 прийнято на військову службу (навчання) та призначено курсантом навчального курсу факультету ракетних військ та артилерії Національної академії.

Наказом начальника Національної академії від 26 серпня 2024 року № 301 (по стройовій частині) молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення.

26 серпня 2024 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та молодшим сержантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу.

Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

17 лютого 2025 року молодший сержант ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням). Крім того, у даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12 липня 2006 року "Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" та зобов`язався їх відшкодувати.

З метою об`єктивного з`ясування ставлення молодшого сержанта ОСОБА_1 до подальшого проходження служби (навчання), з ним проведено відповідні бесіди: начальником навчального курсу інституту ракетних військ та артилерії Національної академії; начальником інституту ракетних військ та артилерії Національної академії; начальником Національної академії сухопутних військ.

Відповідно до витягу з протоколу Вченої ради інституту ракетних військ та артилерії Національної академії від 14 лютого 2025 року № 11 ухвалено рішення клопотати перед командуванням Національної академії про відрахування молодшого сержанта ОСОБА_1 через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням).

Засіданням Вченої ради Національної академії від 20 лютого 2025 року № 10 за результатами голосування ухвалено рішення клопотати перед начальником Національної академії про відрахування молодшого сержанта ОСОБА_1 через небажання продовжувати навчання.

Наказом начальника Національної академії від 24 лютого 2025 року № 11-КС (по особовому складу) із молодшим сержантом ОСОБА_1 відповідно до частини 11 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та пунктів 3.2, 3.8 Інструкції № 490, достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, відраховано його з числа курсантів першого курсу через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), звільнено з займаної посади та визначено вважати таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Наказом начальника Національної академії від 25 лютого 2025 року № 67 (по стройовій частині) молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, визначено відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 26 серпня 2024 року по 25 лютого 2025 року в сумі 154 124,76 грн.

Того ж дня відповідача під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком № 12 про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 154 124,76 грн, в касу або на рахунок Національної академії.

Згідно із довідкою-розрахунком Національної академії від 25.02.2025 року № 12 розмір фактичних витрат на утримання відповідача за період з 26.08.2024 року по 25.02.2025 року визначено у сумі 154 124,76 грн, з яких:

грошове забезпечення - 121 078,46 грн,

продовольче забезпечення - 20 166,90 грн,

речове забезпечення - 0,00 грн,

медичне забезпечення - 199,50 грн,

спожиті комунальні послуги та енергоносії - 12 679,90 грн,

оплата транспортних послуг - 0,00 грн;

Довідкою Національної академії від 25.03.2025 року № 425 підтверджено наявність у відповідача заборгованості перед навчальним закладом станом на 25 березня 2025 року у розмірі 154 124,76 грн.

Доказів добровільного відшкодування вказаних витрат або внесення коштів у касу чи на рахунок Національної академії відповідачем суду не надано.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непогашення заборгованості протиправною, а майнові права держави порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII (надалі - Закон №1934-XII) визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Згідно статті 15 Закону №1934-XII, фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу визначена статтею 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Так, відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

Частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

В свою чергу, механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (надалі - Порядок № 964).

Згідно з пунктом 1 Порядку №964, цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Відповідно до пункту 3 Порядку, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг. Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти..

Згідно з пунктом 4 Порядку № 964, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Відповідно до п.п. 6-8 Порядку №964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Суми відшкодованих курсантами та особами офіцерського складу витрат перераховуються Міноборони та центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, із подальшим їх перерахуванням до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходу бюджету 24060300 "Інші надходження".

Зарахування сум, відшкодованих курсантами та особами офіцерського складу, витрат, що будуть надходити за рішеннями судів, прийнятими до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 р. № 167 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 964", продовжується до повного погашення боргу із подальшим перерахуванням їх до загального фонду державного бюджету.

Інформація про перерахування коштів подається Міноборони та центральними органами виконавчої влади до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та є підставою для списання заборгованості, що обліковується в цих закладах.

Контроль за відшкодуванням витрат покладається на Міноборони та центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зобов`язаний відшкодувати зазначену у Довідці-розрахунку суму коштів, що не сплачена у добровільному порядку.

З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений спільним Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (надалі, також - Порядок розрахунку витрат).

Так, положеннями пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.

Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

Механізм та порядок здійснення відповідних нарахувань врегульовано пунктом 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, відповідно до приписів якого у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу.

Верховний Суд неодноразово, акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 340/685/19, від 10.10.2019 у справі № 140/721/19, від 28.05.2021 у справі № 320/7233/19, від 23.03.2023 у справі № 420/24331/21, від 06.04.2023 у справі № 400/4280/20, від 11.05.2023 у справі № 400/4281/20.

Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Як видно з матеріалів справи, наказом начальника Національної академії від 25 лютого 2025 року № 67 (по стройовій частині) молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, визначено відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 26 серпня 2024 року по 25 лютого 2025 року в сумі 154 124,76 грн.

Згідно із довідкою-розрахунком Національної академії від 25.02.2025 року № 12 розмір фактичних витрат на утримання відповідача за період з 26.08.2024 року по 25.02.2025 року визначено у сумі 154 124,76 грн.

Того ж дня відповідача під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком № 12 про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 154 124,76 грн, в касу або на рахунок Національної академії.

Водночас, у цій довідці - розрахунку витрат не визначено строк (графа у розрахунку не заповнена), протягом якого відповідач має здійснити добровільне відшкодування витрат.

Тобто, фактично відповідач не був обізнаний про строк, протягом якого він має добровільного сплатити витрати, пов`язані з його утриманням в академії.

У такому аспекті суд зауважує, з аналізу положень частини десятої статті 25 Закону №2232-XII та пункту 7 Порядку № 964 слідує, що право на звернення до суду у позивача у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі № 320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі № 420/24331/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 400/4280/20, від 11 травня 2023 року у справі №400/4281/20.

При цьому також доцільно врахувати, що у разі дострокового розірвання контракту з курсантом, саме вищий навчальний заклад (позивач) здійснює розрахунок фактичних витрат за видами забезпечення відповідно до правил пунктів 2.1., 2.3 Порядку №419/831/240/605/537/219/534, про що складає відповідні довідки-розрахунки, а також зазначає суму відшкодування у наказі про звільнення курсанта.

Тож зважаючи на нормативне регулювання спірних правовідносин, правильне вирішення спору цієї категорії залежить від того, чи було курсанта ознайомлено із розрахунком витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, здійсненим відповідно до приписів Порядку № 964 та Порядку №419/831/240/605/537/219/534, та запропоновано йому добровільно відшкодувати такі витрати, адже саме з відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Застосовуючи таке праворозуміння та визначений у нормативних актах алгоритм дій ВНЗ у вимірі обставин цієї справи, суд констатує, що після отримання рапорту відповідача про небажання продовжувати навчання, сам позивач повинен був здійснити розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в академії, відобразити узагальнену суму відшкодування у наказі про звільнення, а також надати останньому час на добровільне відшкодування таких витрат. І лише, у разі відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування, він міг набути право звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки обізнаність відповідача з розрахунком витрат, пов`язаних з його утриманням в академії, не є рівнозначним наданню йому часу на добровільне відшкодування таких витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутність доказів повідомлення відповідача про строки на добровільне відшкодування витрат на навчання та відсутність при цьому його письмової відмови відповідача, свідчить про ненастання такої обставини як відмова у добровільному відшкодуванні витрат на навчання. Вказане має наслідком те, що у позивача не розпочався відлік часу протягом якого він може звернутись до суду з позовом про стягнення витрат на навчання, які не відшкодовані відповідачем добровільно у визначений строк.

Враховуючи відсутність встановленого між сторонами строку на добровільне відшкодування витрат на навчання та як наслідок відсутність факту відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати на навчання (тобто відсутність порушеного права), та те, що стягнення таких витрат здійснюється у судовому порядку у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати на навчання (п. 7 Порядку № 964), суд дійшов висновку про передчасність заявлених позовних вимог в цій справі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Такий самий висновок щодо застосування норм права у тотожних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2024 року у справі № 400/210/21.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260-262, 295, 297 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.