Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №360/755/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №360/755/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 14.04.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому позивачем заявлено такі вимоги:

- визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця листопад 2015 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця листопад 2015 року в сумі 3375,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 07.11.2015 по 22.02.2024 проходила службу в Національній поліції України, в період з 07.11.2015 по 15.05.2022 в ГУНП в Луганській області.

Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 21.02.2024 № 103 о/с позивача звільнено зі служби за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» з посади заступника начальника Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області - начальника слідчого відділу, з 22.02.2024. Крім того, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 04.04.2016 серія НОМЕР_1 .

Від знайомих 22.03.2026 позивач отримала інформацію щодо можливих порушень своїх прав зі сторони ГУНП в Луганській області, а саме не проведення індексації грошового забезпечення в певні періоди.

Позивач, звернулася з запитом від 22.03.2026 до відповідача на отримання інформації, чи здійснювалося нарахування та виплата позивачу сум індексації грошового забезпечення на підставі частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за період з 07.11.2015 по травень 2022, які повинні розраховуватися з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця листопад 2015 року та, якщо індексація не здійснювалося, або для розрахунку сум індексації грошового забезпечення було взято базовий місяць не листопад 2015 року, просила вказати в які місяці, повідомити з яких причин, та здійснити нарахування та виплату позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по травень 2022 з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця листопад 2015 року.

Вивченням листа відповідача від 08.04.2026 № 5747-2026 та додатків до нього: архівних відомостей про доходи позивача: за період з листопада 2015 по грудень 2016 року, з січня 2017 по грудень 2017, з січня 2018 по грудень 2018, з січня 2019 по грудень 2019, з січня 2020 по грудень 2020, з січня 2021 по грудень 2021, з січня 2022 по грудень 2022 року встановлено, що відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошових доходів позивачу за період її служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 (у грудні 2017 року позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за листопад та грудень 2017 року з урахуванням базового місяця листопад 2015 року).

Листом відповідача від 08.04.2026 № 5747-2026 проігноровано вимога позивача щодо здійснення нарахування та виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період, за який не здійснювалась індексація, а саме за період за період служби позивача з 07.11.2015 по 31.10.2017 з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця листопад 2015 року.

Таким чином, відповідачем у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у належному розмірі з розрахунку базового місяця листопад 2015 року фактично було відмовлено.

Вважає бездіяльність відповідача противоправною, оскільки індексація грошових доходів передбачена нормами законодавства, а відповідачем не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за цей період у належному розмірі з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця листопад 2015 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано від відповідача докази; установлено сторонам строк для обміну заявами по суті справи.

Від ГУНП в Луганській області до суду 23.04.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом, «поліцейських». Порядок № 1078 в редакції, яка діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 782, взагалі не передбачав індексацію грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав. Тільки в грудні 2017 року для виплати грошового забезпечення поліцейським ГУНП в Луганській області, розпорядником бюджетних коштів другого рівня – Національною поліцією України, додатково направлено кошти для виплати індексації за листопад-грудень 2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 прийнято адміністративну справу до провадження; розгляд адміністративної справи розпочато спочатку; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по справі, вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень.

Від ГУНП в Луганській області до суду 17.08.2026 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем 23.04.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 360/755/26, що підтверджується карткою руху документа. Правова позиція ГУНП в Луганській області щодо предмету позову ОСОБА_1 яка викладена у відзиві на позовну заяву, залишається не змінною.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у змішаній (паперова та електронна) формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) в період з 07.11.2015 по 15.05.2022 проходила службу в ГУНП в Луганській області, що сторонами не оспорюється та визнається, тому відповідно до положень частини першої статті 78 КАС України є обставиною, що звільнена від доказування.

Згідно з архівними відомостями за період з листопада 2015 року по червень 2022 року судом установлено, що ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 31.10.2017 індексація грошового забезпечення не здійснювалася.

ОСОБА_1 звернулася до ГУНП в Луганській області із заявою від 01.04.2026 за отриманням інформації про нараховану їй в період з 01.12.2015 по 15.05.2022 індексацію грошового забезпечення, та у разі її ненарахування - за нарахуванням та виплатою індексації її грошового забезпечення.

Листом від 08.04.2026 № 57472026 ГУНП в Луганській області повідомило позивача, що індексація грошового забезпечення здійснювалась на підставі Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно по частин першої, другої та п`ятої статті 94 Закону № 580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до пункту 4 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VІІІ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац 1).

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії (абзац 2).

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац 5).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 6).

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абзац 7).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац 1).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац 2).

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

З 02.12.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), пунктом 1 якої установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом МВС від 06.04.2016 № 260, який набрав чинності з 27.05.2016, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 2 наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України Про Національну поліцію , тобто з 07 листопада 2015 року.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

З вищевикладених правових норм слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

Також за вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Як свідчать матеріали справи, позивачу індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не нараховувалась та не виплачувалась.

Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.

В свою чергу, за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації, за грудень 2015 року становив 100,7 %. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. В подальшому за січень 2016 року ІСЦ становив 100,9 %. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року. Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007 х 1,09 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в березні 2016 року, не настає. ІСЦ у лютому 2016 року становить 99,6 % (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року 101,0 % (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5 %, а тому за грудень 2015 року - квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79 % (1,007 х 1,009 х 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту ІСЦ 5,79 % (105,79 х 100).

Отже, в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79 %, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року.

За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник кореспондуючий обов`язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.

Оскільки позивачу в період з 01.06.2016 по 31.10.2017 індексація грошового забезпечення не здійснювалася, тобто відповідач не виконував покладений на нього обов`язок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що у листопаді 2015 року - березні 2016 року величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103 %, суд вважає, що у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, яка проводиться в наступному місяці за місяцем публікації індексу, а тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.05.2016 є такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що дію Порядку № 1078 поширено на поліцейських тільки після внесення до нього змін за постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782, тому тільки з набранням чинності Постановою № 782 (24 жовтня 2017 року) за відповідачем виник обов`язок щодо індексації грошового забезпечення позивача.

Проте суд відхиляє такі твердження відповідача як безпідставні, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Більш того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 31.01.2019 у справі № 823/2249/18.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17.

Підсумовуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських у період з 01.06.2016 по 31.10.2017, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, та держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а тому відновленням порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що принцип «юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська обл., м. Сіверськодонецьк, вул. Сірика Дмитра, буд. 1, код за ЄДРПОУ 40108845) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова