Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/5591/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/5591/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168, ОСОБА_1 за період з 09.10.2022 року по 24.09.2023 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору з додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168, за період з 09.10.2022 року по 24.09.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 09.10.2022 по 24.09.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Позивач вважає, що ця винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця і в силу абзацу третього підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не підлягала оподаткуванню військовим збором, проте відповідач утримував з неї військовий збір. На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви витяг з Реєстру застрахованих осіб за формою ОК-5, копії військового квитка та посвідчення учасника бойових дій.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Позиція військової частини НОМЕР_1 полягає в тому, що від оподаткування військовим збором звільняється лише додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень, яка виплачується за безпосередню участь у бойових діях, і що з цієї винагороди військовий збір не утримувався, а утримання військового збору здійснювалося з інших складових грошового забезпечення, зокрема з додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень, яка, на думку відповідача, умовам пільги не відповідає. Відповідач також зазначив, що позивач не конкретизував, з яких саме сум військовий збір утримано неправомірно. До відзиву відповідач долучив довідку про нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відрахування та сплату від 27.03.2026 № 1127 і довідку про грошове забезпечення та відрахування від 19.03.2026 № 1005.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 09.10.2022 по 24.09.2023, коли його виключено зі списків особового складу. Зазначені періоди служби підтверджуються довідками відповідача та відомостями Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 від 10.11.2025.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 про грошове забезпечення та відрахування від 19.03.2026 № 1005 за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року позивачу нараховувалося грошове забезпечення, до складу якого входили грошове забезпечення за посадою та військовим званням, додаткова грошова винагорода за постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація, і з цих нарахувань проводилися відрахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 про нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відрахування та сплату від 27.03.2026 № 1127 додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, нараховувалася позивачу з жовтня 2022 року по травень 2023 року включно, а саме за періоди з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023 та з 04.05.2023 по 12.05.2023. Загальна сума нарахованої додаткової винагороди становить 364 032,26 грн, з яких 199 354,84 грн - винагорода з розрахунку 30 000 гривень на місяць, а 164 677,42 грн - сума, на яку розмір винагороди було збільшено до 100 000 гривень на місяць за періоди з 07.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 18.02.2023, з 01.03.2023 по 19.03.2023 та з 04.05.2023 по 12.05.2023.

З тієї самої довідки вбачається, що військовий збір утримувався виключно із складової додаткової винагороди, обчисленої з розрахунку 30 000 гривень на місяць, і становить рівно 1,5 відсотка від неї, тоді як із складової, на яку розмір винагороди було збільшено до 100 000 гривень на місяць (164 677,42 грн), військовий збір не утримувався в жодному місяці. Загальна сума військового збору, утриманого з додаткової грошової винагороди, становить 2 990,33 грн. За період з 13.05.2023 по 24.09.2023 додаткова грошова винагорода за постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 позивачу не нараховувалася, що підтверджується обома довідками відповідача.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Насамперед суд перевіряє дотримання позивачем строку звернення до суду. Позивача виключено зі списків особового складу військової частини 24.09.2023, а позовну заяву подано 09.03.2026; про пропуск строку звернення до суду відповідач не заявляв. Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 у справі № 1-7/2024(337/24) частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), а згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення зазначена норма втрачає чинність із дня ухвалення Рішення, тобто з 11.12.2025. Отже, на час подання позовної заяви цього строку вже не існувало.

Частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України, якою встановлено місячний строк звернення до суду у справах про звільнення і тримісячний строк у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 цього Кодексу), неконституційною не визнавалася. Проте предметом цього спору є не суми, що належать працівникові при звільненні, а військовий збір, неправомірно утриманий з грошового забезпечення під час проходження військової служби; крім того, доказів вручення позивачу такого письмового повідомлення матеріали справи не містять, а отже перебіг цього строку не розпочався. За таких обставин строк звернення до суду позивачем не пропущено, а спір підлягає вирішенню по суті.

Відповідно до абзацу третього підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 19.06.2022 № 2308-IX, чинного з 09.07.2022) у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Критерій, за яким наведена норма відмежовує оподатковуваний дохід від звільненого, є темпоральним, а не видовим: звільнення поширюється на доходи у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Жодного обмеження обсягу звільненого доходу видом виплати, її найменуванням чи розміром ця норма не містить.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 прямо передбачає, що нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац, яким пункт 1 доповнено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 і який застосовується з 24 лютого 2022 року). Отже, для цілей оподаткування додаткова грошова винагорода за цією постановою належить до грошового забезпечення військовослужбовця, а тому в періоди безпосередньої участі особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації вона в повному обсязі не підлягає оподаткуванню військовим збором - незалежно від того, обчислена вона з розрахунку 30 000 гривень чи 100 000 гривень на місяць.

Твердження про те, що звільненню від оподаткування військовим збором підлягає лише додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень, на законі не ґрунтується. Текст абзацу третього підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України такого поділу не містить, а постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 244 визначає виключно спосіб підтвердження статусу особи, а не обсяг звільненого від оподаткування доходу. Підзаконний акт, ухвалений на виконання абзацу четвертого підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не може звужувати обсяг пільги, встановленої законом.

Крім того, за січень, лютий, березень і травень 2023 року військова частина НОМЕР_1 нарахувала позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 гривень розмірі і застосувала до неї пільгу з оподаткування військовим збором. Тим самим відповідач за ці самі періоди визнав позивача особою, яка брала безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Отже, за ті самі періоди звільненню від оподаткування військовим збором підлягала і складова додаткової винагороди, обчислена з розрахунку 30 000 гривень на місяць.

Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 19.06.2022 № 2308-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування; Закон опубліковано в газеті «Голос України» від 09.07.2022 № 141. Пунктом 2 цього ж розділу Кабінету Міністрів України доручено невідкладно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Водночас відповідний порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором у період дії правового режиму воєнного стану був визначений Кабінетом Міністрів України лише постановою від 17.03.2023 № 244 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1161», яка набрала чинності 24.03.2023. Отже, тільки із набранням чинності цією постановою необхідною умовою застосування пільги з оподаткування військовим збором особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, стала наявність витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, а для осіб, позбавлених з будь-яких причин виплати такої винагороди, - наявність витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.

Оскільки до 24.03.2023 фактично був відсутній порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 19.06.2022 № 2308-IX, особи, які підпадають під дію цього Закону, до 23.03.2023 не могли бути позбавлені права на отримання пільги з оподаткування військовим збором на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 244. До врегулювання умов застосування цієї пільги зазначеною постановою відповідне питання було врегульоване Законом України від 19.06.2022 № 2308-IX, а відтак така пільга існувала і підлягала застосуванню. Особа не може бути позбавлена наданої законом пільги через зволікання з ухваленням підзаконного акта, привести який у відповідність із Законом законодавець зобов`язав Кабінет Міністрів України невідкладно. Відтак за період з 09.10.2022 по 23.03.2023 військовий збір з додаткової грошової винагороди позивача утримано протиправно.

Щодо періоду з 24.03.2023 по 12.05.2023, коли порядок підтвердження статусу вже діяв, суд зазначає таке. За постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 244 підтвердженням статусу особи, яка бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, є витяг з наказу (копія наказу) командира (начальника) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.

За період з 04.05.2023 по 12.05.2023 військова частина НОМЕР_1 сама нарахувала позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, тобто наказ командира про виплату винагороди за абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 існує, а статус позивача за цей період підтверджено саме в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 244. Щодо квітня 2023 року суд приймає як встановлену обставину бойовий характер усього періоду служби позивача у військовій частині НОМЕР_1 ; доказів позбавлення позивача виплати додаткової винагороди за цей місяць чи відсутності його безпосередньої участі у зазначених заходах відповідач не надав. Отже, і за період з 24.03.2023 по 12.05.2023 військовий збір з додаткової грошової винагороди у загальній сумі 580,65 грн утримано неправомірно.

Перевіряючи розмір належної позивачу суми, суд виходить з даних довідки військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2026 № 1127, яка і є фактичним підтвердженням періодів нарахування додаткової грошової винагороди та утримання з неї військового збору. Власного розрахунку позивач не навів - ані загальної суми, ані бази оподаткування, ані помісячної розбивки.

За період з 09.10.2022 по 12.05.2023 з додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, військовий збір утримано в таких розмірах: за жовтень 2022 року (з 09.10.2022 по 31.10.2022) з нарахованих 22 258,06 грн - 333,87 грн; за листопад 2022 року з нарахованих 30 000,00 грн - 450,00 грн; за грудень 2022 року з нарахованих 30 000,00 грн - 450,00 грн; за січень 2023 року з нарахованих 30 000,00 грн - 450,00 грн; за лютий 2023 року з нарахованих 30 000,00 грн - 450,00 грн; за березень 2023 року (з 01.03.2023 по 19.03.2023) з нарахованих 18 387,10 грн - 275,81 грн; за квітень 2023 року з нарахованих 30 000,00 грн - 450,00 грн; за травень 2023 року (з 04.05.2023 по 12.05.2023) з нарахованих 8 709,68 грн - 130,65 грн. Разом з бази 199 354,84 грн утримано військового збору на суму 2 990,33 грн, яка і підлягає нарахуванню та виплаті позивачу.

Разом з тим за період з 13.05.2023 по 24.09.2023 додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, позивачу не нараховувалася, що підтверджується обома довідками військової частини НОМЕР_1 . Відповідно військовий збір з цієї винагороди за вказаний період не утримувався, а отже суми, яка підлягала б поверненню, не існує. Позовні вимоги сформульовані вузько - щодо військового збору, утриманого саме з додаткової грошової винагороди за постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, - тому в частині періоду з 13.05.2023 по 24.09.2023 вони задоволенню не підлягають.

При цьому суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в межах позовних вимог (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України). З огляду на це військовий збір, утриманий з інших складових грошового забезпечення позивача, предметом цього спору не є і судом не оцінюється.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що дії військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, нарахованої позивачу за період з 09.10.2022 по 12.05.2023, є протиправними, а належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому утриману суму військового збору в розмірі 2 990,33 грн. У решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо оподаткування військовим збором додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», нарахованої ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 09.10.2022 по 12.05.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму утриманого військового збору з додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 09.10.2022 по 12.05.2023 у розмірі 2 990,33 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень 33 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова