Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №916/2097/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2097/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,

за участі представників сторін:

від позивача - Бєрікул Ю.В.;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРДГАЗ" (вул. Павлівська, буд. 2, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 38404559);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Слуцької Тетяни Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

про стягнення 61 521,96 грн, -

1. Суть спору.

25.05.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№2144/26) ТОВ "ЕРДГАЗ" до відповідача - Фізичної особи-підприємця Слуцької Тетяни Олександрівни, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30 074,63 грн, за Договором постачання природного газу №15/12/21-ЕГ-215 від 15.12.2021, а також штраф у розмірі 3 007,46 грн, пеню у розмірі 5 421,67 грн, інфляційні втрати у розмірі 19 218,90 грн, та 3 % річних в розмірі 3 799,30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов укладеного Договору в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитого природного газу у січні- лютому 2022 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 30 074,63 грн, на яку позивачем нараховано штраф, пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву ТОВ "ЕРДГАЗ" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

05.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви визначених ухвалою суду від 01.06.2026 (вх.№19673/26).

Ухвалою суду від 10.06.2026 було відкрито провадження у справі №916/2097/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін із призначенням розгляду справи по суті на 30.07.2026 о 14:00.

08.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№23948/26).

Ухвалою суду від 21.07.2026 клопотання представника ТОВ "ЕРДГАЗ" (вх.№23948/26) про участь у судовому засіданні при розгляді справи №916/2097/26 в режимі відеоконференції - задоволено, забезпечено участь представника ТОВ"ЕРДГАЗ" Бєрікула Юрія Васильовича у всіх судових засіданнях з розгляду справи №916/2097/26 в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації.

У судовому засіданні 30.07.2026, за участі представника позивача, суд вислухав вступне слово позивача та без складання окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 10.09.2026 о 14:30.

У судовому засіданні 10.09.2026, за участі представника позивача, суд зобов`язав позивача надати додаткові пояснення, а також без оформлення окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 05.10.2026 о 12:30.

16.09.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№31570/26).

У судовому засіданні 05.10.2026, за участі представника позивача, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 12.10.2026.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРДГАЗ".

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору постачання природного газу №15/12/21-ЕГ-215 від 15.12.2021 ним здійснено поставку природного газу відповідачу у січні-лютому 2022 року на загальну суму 44 174,63 грн, водночас відповідачем, попри отримання газу, свої зобов`язання з оплати вартості поставленого природного газу належним чином не виконано, та здійснено лише часткову оплату на суму 14 100,00 грн, внаслідок чого станом на 21.05.2026 за ним обліковується заборгованість у розмірі 30 074,63 грн.

Позивач посилається на п. 4.4 Договору, яким встановлено строк оплати вартості поставленого газу не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Посилаючись на п. 6.2 Договору та ст. 549, 611 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України, позивач стверджує, що порушення грошового зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, а тому вимагає стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в сумі 5 421,67 грн та штрафу у розмірі 10 відсотків від суми заборгованості за прострочення понад 30 днів в сумі 3 007,46 грн.

Окрім цього, з посиланням на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, у зв`язку з чим просить додатково стягнути інфляційні втрати у розмірі 19 218,90 грн та три проценти річних у розмірі 3 799,30 грн.

Враховуючи викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за Договором постачання природного газу №15/12/21-ЕГ-215 від 15.12.2021 у розмірі 30 074,63 грн, а також штраф у розмірі 3 007,46 грн, пеню у розмірі 5 421,67 грн, інфляційні втрати у розмірі 19 218,90 грн, та 3 % річних в розмірі 3 799,30 грн.

3.2. Аргументи Фізичної особи-підприємця Слуцької Тетяни Олександрівни.

Про відкриття провадження у справі відповідача було повідомлено шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання копій ухвали.

Водночас ухвали суду отримані відповідачем не були та повернулася до Господарського суду Одеської області з відміткою про повернення, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), Рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто поштовим відділенням зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідачів, суд вважає, що Фізичну особу-підприємця Слуцьку Тетяну Олександрівну належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак суд вирішує спір, який виник між ТОВ "ЕРДГАЗ" та ФОП Слуцькою Тетяною Олександрівною за наявними в матеріалами.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

15 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРДГАЗ" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Слуцькою Тетяною Олександрівною (споживач) було укладено Договір постачання природного газу № 15/12/21-ЕГ-215, за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти споживачу природний газ у порядку та обсягах, погоджених сторонами у Додатку № 1 до Договору, а споживач - своєчасно оплачувати вартість поставленого газу.

Відповідно до п. 4.1 Договору, при умові 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки 28 333,33 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 5 666,67 грн., всього з ПДВ - 34 000,00 грн.

При умові 100% оплати договірного обсягу постачання газу до 25 числа місяця поставки 28 583,33 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 5 716,67 грн., всього з ПДВ - 34 300,00 грн.

При умові 100% оплати фактичного обсягу споживання газу до 18 числа місяця наступного за місяцем поставки 29 250,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 5 850,00 грн., всього з ПДВ - 35 100,00 грн.

В подальшому ціна на газ визначається на офіційному веб сайті Постачальника. У разі зміни Постачальником, така ціна є обов`язковою для Сторін даного Договору. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

За пунктом 3.11 Договору, кількість газу, яка передається Споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, Кодексом газотранспортної системи.

Згідно з п. 4.4 Договору, оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті. Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток ціни, визначеної на наступний період передоплати, на плановий обсяг природного газу по кожному об`єкту Споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про ціну на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати за фактично поставлений природний газ за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки на підставі підписаного Сторонами акта приймання передачі газу за розрахунковий місяць, та/або акту звіряння, та/або рахунку акту.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що у разі проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором він у безспірному порядку повинна сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від ссуми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до пункту 5.2.6 Договору, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Пунктом 9.9 Договору, він набирає чинності з дати його підписання, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами, і діє в частині постачання газу до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили плановий обсяг постачання газу на січень 2022 року в розмірі 1000 тис.куб.м. та на лютий 2022 року в розмірі 1000 тис.куб.м.

На виконання умов Договору постачальник здійснив поставку природного газу споживачу у січні 2022 року в обсязі 564,41 куб.м, що відображено в картці рахунку 361 контрагента записом від 31.01.2022 на суму 29 236,44 грн, та у лютому 2022 року в обсязі 395,19 куб.м., що відображено записом від 28.02.2022 на суму 14 938,19 грн, а загальна вартість поставленого газу за січень-лютий 2022 року склала 44 174,63 грн.

15.03.2022 споживачем на рахунок постачальника було здійснено дві оплати, а саме згідно платіжної інструкції №@2PL153213 на суму 1 800,00 грн та платіжної інструкції №10 на суму 12 300,00 грн, обидві з призначенням платежу "сплата за природний газ згідно рахунку №156 від 10.02.2022", а всього - 14 100,00 грн, що відображено в картці рахунку 361 записами "Надходження безготівкових ГК ЕГ00-001004 від 15.03.2022" та "Надходження безготівкових ГК ЕГ00-001006 від 15.03.2022".

З урахуванням зазначених оплат, зарахованих постачальником в порядку календарної черговості, відповідно до п. 4.8 Договору, розмір непогашеної заборгованості споживача за поставлений у січні-лютому 2022 року природний газ станом на 21.05.2026 становить 30 074,63 грн.

Відповідно до листа АТ "Херсонгаз" № 260513/1058/800 від 13.05.2026 між АТ "Херсонгаз" та ФОП Слуцькою Т.О. укладено договір розподілу №1-3972КТ від 30.12.2015 та обсяг спожитого природного газу за січень 2022 року становить 564,41 куб.м, за лютий 2022 року 395,19 куб.м, що узгоджується з даними, опублікованими на інформаційній платформі ТОВ "Оператор ГТС України" за EIC-кодом споживача 56XP0004O5AMQ00N.

Крім того у зв`язку з наявністю заборгованості ФОП Слуцької Т.О., ТОВ "ЕРДГАЗ" за період з 06.03.2022 по 06.09.2022 здійснено нарахування пені розмір якої становить 5 421,67 грн, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми заборгованості що становить суму 3 007,46 грн, за період з 06.03.2022 по 21.05.2026 три проценти річних в розмірі 3 799,30 грн та інфляційні втрати в розмірі 19 218,90 грн.

Таким чином у зв`язку з наявністю заборгованості, ТОВ "ЕРДГАЗ" звернулося до суду із даним позовом про стягнення з ФОП Слуцької Т.О. заборгованості з оплати вартості спожитого природного газу за Договором постачання природного газу №15/12/21-ЕГ-215 від 15.12.2021 в розмірі 30 074,63 грн, а також штрафу в розмірі 3 007,46 грн, пені у розмірі 5 421,67 грн, інфляційних втрат у розмірі 19 218,90 грн та 3 % річних в розмірі 3 799,30 грн.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

За ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ст.ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Як було встановлено судом, спір у даній справі виник з приводу виконання умов укладеного 15 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ердгаз" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Слуцькою Тетяною Олександрівною (споживач) Договору постачання природного газу №15/12/21-ЕГ-215, за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти споживачу природний газ у порядку та обсягах, погоджених сторонами у Додатку №1 до Договору, а споживач - своєчасно оплачувати вартість поставленого газу.

На виконання умов Договору постачальник здійснив поставку природного газу споживачу у січні 2022 року в обсязі 564,41 куб.м, що відображено в картці рахунку 361 контрагента записом від 31.01.2022 на суму 29 236,44 грн, та у лютому 2022 року в обсязі 395,19 куб.м., що відображено записом від 28.02.2022 на суму 14 938,19 грн, а загальна вартість поставленого газу за січень-лютий 2022 року склала 44 174,63 грн.

За пунктом 3.11 Договору, кількість газу, яка передається Споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, Кодексом газотранспортної системи.

У зв`язку з відсутністю підписаних ФОП Слуцькою Т.О. актів приймання-передачі за період січень-лютий 2022 року, позивач звернувся до Оператора ГРМ з запитом щодо надання відповідних даних.

Листом АТ "Херсонгаз" №260513/1058/800 від 13.05.2026, обсяги поставки природного газу що визначені позивачем були підтверджені.

Господарський суд наголошує, що факт непідписання споживачем актів приймання-передачі природного газу, складених у зазначений період на підставі спірного договору, не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку розрахуватись перед позивачем за поставлений природний газ, обсяг та вартість якого підтверджені за наявними матеріалами справи.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що у випадку недоплати за фактично поставлений природний газ за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки на підставі підписаного Сторонами акта приймання передачі газу за розрахунковий місяць, та/або акту звіряння, та/або рахунку акту.

15.03.2022 споживачем на рахунок постачальника було здійснено дві оплати, а саме згідно платіжної інструкції №@2PL153213 на суму 1 800,00 грн та платіжної інструкції №10 на суму 12 300,00 грн, з призначенням платежу "сплата за природний газ згідно рахунку №156 від 10.02.2022", а всього - 14 100,00 грн, що відображено в картці рахунку 361 записами "Надходження безготівкових ГК ЕГ00-001004 від 15.03.2022" та "Надходження безготівкових ГК ЕГ00-001006 від 15.03.2022".

Таким чином судом встановлено, що за період січень - лютий 2022 року ФОП Слуцькою Т.О. було спожито природного газу поставленого ТОВ "ЕРДГАЗ" на загальну суму 44 174,63 грн, водночас оплати проведені лише на суму 14 100,00 грн.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відтак враховуючи неналежне виконання ФОП Слуцькою Т.О. обов`язку з оплати вартості спожитого природного газу, господарський суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з оплати вартості спожитого природного газу за Договором постачання природного газу №15/12/21-ЕГ-215 від 15.12.2021 в розмірі 30 074,63 грн.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, у відповідності до п. 4.4 Договору, починаючи з 06.03.2022 по 21.05.2026 проведено нарахування інфляційних втрат у розмірі 19 218,90 грн та 3 % річних у розмірі 3 799,30 грн.

Господарський суд провівши перевірку проведених позивачем розрахунків, встановив їх арифметичну правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того позивачем нараховано за період 06.03.2022 по 21.05.2026 та заявлено до стягнення пеню в розмірі 5 421,67 грн, а також штраф у розмірі 3 799,30 грн.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що у разі проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором він у безспірному порядку повинна сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в період з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Як було встановлено судом, на розмір заборгованості з оплати вартості наданої послуги з розподілу природного газу, що виникла в період січень - лютий 2022 року, позивачем здійснено нарахування пені та штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (п.9 ч.1 ст.1 Закону "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу.

З огляду на приписи Закону України "Про житлово-комунальні послуги", враховуючи, що відповідно до правовідносин, що виникли між сторонами, позивач здійснює постачання природного газу відповідачу, суд дійшов висновку, що положення пп.4 п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 року №530-IX поширюються на взаємовідносини сторін, оскільки послуга з постачання природного газу, яку позивач надає відповідачу, є житлово-комунальною послугою.

За цих обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 5 421,67 грн, а також штрафу в розмірі 3 799,30 грн, враховуючи встановлену законом заборону нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "ЕРДГАЗ" до Фізичної особи-підприємця Слуцької Тетяни Олександрівни про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних, пені та штрафу підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу №15/12/21-ЕГ-215 від 15.12.2021 у розмірі 30 074,63 грн, інфляційні втрати в розмірі грн, 3 % річних у розмірі 3 799,30 грн, натомість позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір, покладається на сторін пропоційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Слуцької Тетяни Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРДГАЗ" (вул. Павлівська, буд. 2, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 38404559) основний борг у розмірі 30 074/тридцять тисяч сімдесят чотири/грн 63 коп., інфляційні втрати в розмірі 19 218/дев`ятнадцять тисяч двісті вісімнадцять/грн 90 коп., 3 % річних в розмірі 3799/три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять/грн 30 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2297/дві тисячі двісті дев`яносто сім/62 коп.

3.У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 12 жовтня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська