Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №915/1146/25 — Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Справа № 915/1146/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/1146/25,

За позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська

теплоелектроцентраль",54020, Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв;

до Миколаївської міської ради, 54001, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв,

про стягнення коштів у розмір 163799 грн. 35 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством (ПрАТ) "Миколаївська теплоелектроцентраль" пред`явлено позов до Миколаївської міської ради (далі-Міськрада) з вимогами про стягнення з останньої грошових коштів у загальній сумі 163799 грн. 35 коп., з посиланням на неналежне виконання Міськрадою зобов`язань за укладеним з позивачем договором про постачання теплової енергії (далі-договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у період 2023-2025, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі.

Позивач також просить про стягнення з Миколаївської міської ради грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 07.08.2025 відкрито провадження в даній справі і визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи № 915/1146/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Відповідач у наданому відзиві просить відмовити повністю, мотивуючи тим, що між сторонами відсутні договірні відносини у спірний період та позивачем не доведено факт отримання відповідачем послуг постачання теплової енергії.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що приміщення по вул. Марка Кропивницького, 12/2, м. Миколаїв, знаходиться в системі житлового будинку з централізованою системою опалення, яка є єдиною з системою опалення приміщень по вул. Марка Кропивницького, 12 в м. Миколаєві.

Факт підключення опалення до будинку по вул. Марка Кропивницького, 12 є рішення ММР № 626 від 09.11.2022, № 1189 від 08.11.2023 та № 1870 від 29.10.2024 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 pp., 2023-2024 рр. та 2024-2025 рр. у житловому фонді та інших об`єктах м. Миколаєва" та наряди на підключення до централізованої системи опалення саме цього будинку. Окрім цього, позивач стверджує, що обов`язок укладення договору законодавством покладено саме на споживача.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно з копії довідки про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, нежитлове приміщення по вул. Марка Кропивницького, 12, належить територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

Рішеннями виконавчого Миколаївської міської ради від 09.11.2022 № 626, № 1189 від 08.11.2023 та № 1870 від 29.10.2024 "Про початок опалювального періоду 2022-2025 рр. вирішено розпочати опалювальний сезон на всіх об`єктах житлового фонду, інших об`єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання, а також підписано наряди з балансоутримувачем будинку ТОВ «Добробут», в тому числі нежитлових приміщень за адресою: вул. Марка Кропивницького, 12/2. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів (від 17.11.2022, від 29.11.2023 та від 05.11.2024), що надаються виконавцями послуг.

З початку опалювальних сезонів 2022-2025 відповідно до Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 124 від 09.12.2022 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 № 984 «Про встановлення тарифів на транспортування. постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 566 від 25.10.2022 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1029 від 25.10.2023 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 252 від 14.02.2024 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» законодавчо встановлено економічно обґрунтовані двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-зміною частиною та умовно - постійною частиною тарифу, Рішення № 1792 від 23.10.2024 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ».

Рішеннями виконавчого Миколаївської міської ради від 24.03.2023 № 176, від 27.03.2024 № 513 та від 24.03.2025 № 339 "Про закінчення опалювального сезону 2022-2023 рр., 2023-2024 рр. та 2024-2025 рр." вирішено закінчити опалювальний сезон з 24.03.2023, з 28.03.2024 та з 24.03.2025 на всіх об`єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.

В опалювальні періоди 2022-2025 позивачем поставлялась відповідачу теплова енергія в гарячій воді з метою теплозабезпечення приміщень за адресою: вул. Марка Кропивницького, 12, в тому числі 12/2, що підтверджується нарядами на підключення до централізованої системи опалення.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 4924, з урахуванням умовно-змінної частини двоставкового тарифу (з 01 вересня 2023 по 30 червня 2025) для проведення оплати за теплову енергію , спожиту за період з вересня по червень на суму 163799 грн. 35 коп.

Плата за абонентське обслуговування відповідно до вимог ч. 11 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" нараховується як і в опалювальний сезон, так і в міжсезоння. Щомісячна оплата за абонентське обслуговування. що нараховується протягом року на одного абонента на місяць відповідно до Наказу № 473 від 22.09.2021: за наявності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі - 32,57 грн. (з ПДВ); при відсутності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі -15,84 грн. (з ПДВ).

Відповідно до наказів № 473 від 22.09.2021 та № 340 від 28.10.2024 абонплата змінена: за наявності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі - 42,85 грн. (з ПДВ); при відсутності будинкового вузла комерційного обліку т/енергії у розмірі - 21,70 грн. (з ПДВ) на одного абонента за місяць.

16.07.2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 322-Ю про оплату вартості спожитої у спірний період теплової енергії в сумі 163799 грн. 35 коп.; до претензії позивачем додано указаний вище рахунок № 4924 та розрахунок спожитої у спірний період теплової енергії та акт надання послуг.

Вищенаведену вимогу позивача залишено без відповіді та задоволення.

Станом на дату розгляду справи суду не подано доказів оплати відповідачем грошових коштів за спожиту теплову енергію.

Нарахування відповідачу сум оплати за спожиту теплову енергію здійснювалось за тарифами, зазначеними відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухилення відповідача від проведення оплати за фактично отриману теплову енергію і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", в цьому Законі основні терміни вживаються в такому значенні:

- балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У відповідності до п.п. 9 п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі ? Правила), споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що між сторонами у справі склалися договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії на об`єкт Миколаївської міської ради ? нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул. Марка Кропивницького, 12/2, м. Миколаїв; відповідачем не спростовано отримання від ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" у спірні періоди теплової енергії вартістю 163799 грн. 35 коп. та не подано доказів оплати цієї теплової енергії.

З урахуванням викладеного, суд визнає обґрунтованою вимогу ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" про стягнення з Миколаївської міськради заборгованості в сумі 163799 грн. 35 коп.

Отже, позов ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" належить задовольнити у повному обсязі.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Отже, ураховуючи те, що судом визнано позовні вимоги обґрунтованими у повному обсязі, витрати ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 24.07.2025 № 599976235 на суму 3028 грн. належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Миколаївської міської ради (54001, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 04056612) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 30083966), грошові кошти у сумі 163799 (сто шістдесят три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 35 коп. - основного боргу за теплову енергію, на р/р НОМЕР_1 в АТ "Державний Ощадний Банк України", МФО 326461; а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. - на р/р НОМЕР_2 в ПАТ "АБ Укргазбанк", МФО 320478.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Коваль.